Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №569/16183/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16183/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну спpаву за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

03 липня 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач), діючи через свого представника, адвоката Левченко К.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанову № R162611 від 01 листопада 2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позову покликається на те, що він не був ознайомлений про складання щодо нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Останній встановив мобільний додаток «РЕЗЕРВ+» та 25.06.2026 дізнався про те, що відносно нього 01.11.2025 складено постанову № R162611 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказує, що винесена відповідачем, істотно порушує його права та законні інтереси, адже оскаржувана постанова винесена без достатніх правових підстав, оскільки позивач не подавав жодної заяви до відповідача особисто про визнання вчинення адміністративного правопорушення, не отримував повісток про виклик до ТЦК та СП для складення протоколу чи постанови, не порушував вимог законодавства щодо про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також те, що оскаржувана постанова винесена поза межами строків на притягнення особи до адміністративної відповідальності, а отже, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Просить задоволити позовні вимоги, скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 06 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

11.07.2026 від представника відповідача Фідрі О.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила позовну заяву залишити без розгляду.

Зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . У визначений проміжок часу ОСОБА_1 самостійно до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув та в інший, передбачений законом спосіб, необхідні дані не уточнив. Вважає, що дана постанова винесена у відповідності до вимог закону, а позов є безпідставним.

30.07.2026 від представника позивача, адвоката Левченко К.В. надійшла заява, в якій просила судове засідання провести без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує повністю, просить суд їх задоволити.

Дослідивши матеріали справи, подані докази, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 01 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову № R162611, згідно якої позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн 00 коп., оскільки за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не уточнив дані до 16.07.2024, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вказано, що дата надходження від особи заяви, в якій вона зазначає про те, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності) - 24.10.2025. Спосіб надходження заяви: Особисто в паперовій формі. Короткий зміст заяви: повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, пов?язаного з порушенням правил військового обліку (законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію).

Відповідно до ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приведеним вище приписом Закону № 3543-XII був встановлений обов`язок громадян -військовозобов`язаних протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Диспозиція ст. 210-1 КУпАП є бланкетною, тобто передбачають вказівку про порушення вимог інших нормативно-правового актів, які регламентують мобілізаційне законодавство, зокрема: Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543; Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 тощо.

У постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 285/1535/15 міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт.

Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 12 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ №154 від 23 лютого 2022 року, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.

Як вбачається з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що позивач не подавав особисто заяви про те, що він не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності, а також не скеровував її на адресу відповідача поштою. Позивач повісток від відповідача про уточнення персональних даних не отримував.

Суд зазначає, що військовозобов`язані повинні були оновити персональні дані в період з 18.05.2024 по 16.07.2024.

Неуточнення військово-облікових даних в період після 16.07.2024 створювало склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Разом з тим, відповідно до частини 9 статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

17.07.2025 закінчився граничний строк притягнення військовозобов`язаних до адміністративної відповідальності за неоновлення військово-облікових даних. Вказаний строк є граничним незалежно від дати, коли особа дізналась про вчинення правопорушення.

Натомість, оскаржувана постанова № R162611 щодо позивача була винесена 01.11.2025 за те, що останній, будучи військовозобов`язаним не з`явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП у встановлений законодавством термін (з 18.05.2024 по 16.07.2024).

Постанова №R162611 була винесена 11 листопада 2025 року, тобто з порушенням граничних строків, встановлених статтею 38 КУпАП, на притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному становищі відносно суб`єкта владних повноважень.

Крім того, в п. 30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Повноваження ж адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку ст. 286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем без достатніх правових підстав винесено оскаржувану постанову та притягнуто позивача до відповідальності, що вказує на наявність та доведеність підстав, за яких постанова № R162611 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст. 139 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем за подання вказаної позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 532 грн 48 коп., а тому суд приходить до висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача підлягає стягненню 532 грн 48 коп. сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення № R162611 від 01 листопада 2025 року, винесену ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити, у зв`язку з закінченням строківна притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплачений судовий збір в сумі 532 грн 48 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя Н. Г. Кучина