Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №539/2712/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2712/26

Провадження № 2-а/539/36/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позов обґрунтовано тим, що 25 лютого 2026 року позивача працівниками Національної поліції було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 за підозрою у порушенні правил військового обліку, де йому повідомили, що він не з`явився за викликом за повісткою. Проте жодної повістки від ІНФОРМАЦІЯ_3 ні позивач, ні члени його сім`ї не отримували, від отримання повістки ніхто не відмовлявся, а про її існування позивач дізнався лише від працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 у день доставлення. Після перевірки документів позивача відпустили.

02 червня 2026 року позивач отримав рекомендоване поштове відправлення від Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі з постановою про відкриття виконавчого провадження, з якої йому стало відомо, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02 березня 2026 року № 77 його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. На час отримання постанови про відкриття виконавчого провадження розмір штрафу подвоївся та становив 34 000 грн.

Позивач зазначав, що ні протоколу про адміністративне правопорушення, ні постанови по справі про адміністративне правопорушення, ні повідомлення про дату і час розгляду справи він не отримував, при складенні протоколу присутнім не був. Крім того, позивач вказував, що з 24 січня 2017 року він виключений з військового обліку за станом здоров`я та визнаний непридатним, що підтверджується відмітками у військовому квитку серії НОМЕР_1 , а тому в розумінні Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не є військовозобов`язаним і не може порушувати правила перебування військовозобов`язаних на військовому обліку.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02 березня 2026 року № 77 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 17 000 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рух справи

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 539/2712/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вимог зазначеної ухвали на адресу суду надійшло клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та квитанція про сплату судового збору.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29 червня 2026 року поновлено строк звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; запропоновано відповідачеві подати відзив на позовну заяву, позивачу - відповідь на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив; витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріали щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

18 липня 2026 року на виконання ухвали суду ІНФОРМАЦІЯ_2 направив до суду витребувані матеріали щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Відзиву на позовну заяву відповідач не подав, своїм правом на спростування заявлених у справі вимог не скористався.

Представник позивача - адвокат Забара Ю. А. подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Судове засідання, призначене на 27 липня 2026 року, за клопотанням представника позивача відкладено на 04 серпня 2026 року.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що за змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 25 лютого 2026 року № 77, складеного офіцером відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим лейтенантом ОСОБА_2 , 25 лютого 2026 року о 08 год 30 хв працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 було доставлено ОСОБА_1 , де під час уточнення облікових даних встановлено, що він не прибув за повісткою № 6245647 від 25 грудня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних 07 січня 2026 року, чим порушив правила перебування військовозобов`язаних на військовому обліку. Правопорушення кваліфіковано за частиною третьою статті 210-1 КУпАП як вчинене в особливий період.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02 березня 2026 року № 77, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності зазначено те, що повістку № 6245647 від 25 грудня 2025 року з повідомленням про термін прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 07 січня 2026 року надіслано позивачу, проте за викликом він не прибув.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 25 лютого 2026 року № 77 підпис ОСОБА_1 відсутній. У матеріалах, наданих відповідачем, міститься акт відмови від підпису в протоколі від 25 лютого 2026 року, складений офіцером відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим лейтенантом ОСОБА_2 , в якому зазначено, що ОСОБА_1 у присутності двох свідків відмовився від підпису в протоколі. Разом із тим у вказаному акті відсутні будь-які відомості про свідків (їх прізвища, імена, по батькові та інші анкетні дані), а в наданих відповідачем матеріалах відсутні пояснення свідків, які б підтверджували факт такої відмови.

Згідно з копією опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення № R067068174268 повістку № 6245647 від 25 грудня 2025 року надіслано ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 .

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 отримав повістку № 6245647. До суду не подано: інформації та/або документів від поштового оператора про отримання позивачем поштового відправлення з повісткою; поштового повідомлення з відміткою про відмову позивача отримати вказане поштове відправлення чи з відміткою про відсутність позивача за адресою місця його проживання; відеозапису вручення повістки або ознайомлення з її змістом.

Згідно з копією військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 24 травня 1997 року, ОСОБА_1 24 січня 2017 року виключено з військового обліку за станом здоров`я.

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста від 27 лютого 2026 року, довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 106288 та виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 7832 ОСОБА_1 хворіє на гострий лімфобластний лейкоз, є особою з інвалідністю та потребує динамічного спостереження.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно (частина друга статті 2 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною другою статті 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 280 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують його як правопорушення. До структури складу адміністративного правопорушення належать: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення особи до відповідальності; відсутність хоча б однієї з них виключає таку можливість.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до частини першої статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з частиною третьою статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, далі - Порядок № 560).

Відповідно до пункту 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Відповідно до пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Разом із тим, відповідно до абзаців другого та четвертого пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу); у разі відсутності адресата за зазначеною адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», а якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився для одержання листа, працівник робить позначку про відсутність адресата за зазначеною адресою та повертає лист відправнику. Аналогічний порядок визначено пунктами 6.12.3, 6.12.4 та 6.16 Регламенту внутрішньої поштової кореспонденції, затвердженого наказом АТ «Укрпошта» від 28 грудня 2023 року № 6668.

З аналізу наведених норм у їх сукупності випливає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки необхідна сукупність обставин: направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час уточнення даних, або за адресою його реєстрації, а також відомості про спробу вручення такої повістки, наслідком якої є або її вручення, або невручення з причин відмови отримати повістку чи відсутності адресата за такою адресою. Просте повернення поштового відправлення без відомостей про здійснену спробу вручення та без документів, передбачених Правилами № 270 і Регламентом № 6668 (повідомлення про вручення, конверта з відповідними відмітками, повідомлення форми 22а), не є належним підтвердженням оповіщення особи про виклик.

У справі, що розглядається, доказів на підтвердження того, що позивач отримав повістку № 6245647, відмовився від її отримання або що відмітку про його відсутність за адресою проставлено в установленому Правилами № 270 та Регламентом № 6668 порядку, відповідач суду не надав. Рекомендованого повідомлення про вручення, конверта з відмітками об`єкта поштового зв`язку та даних про здійснення спроби вручення матеріали справи не містять, а тому належного підтвердження оповіщення позивача про виклик у розумінні пункту 41 Порядку № 560 у справі немає. За таких обставин позивача не можна вважати обізнаним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання нею такого обов`язку.

Крім того, суд враховує, що згідно зі статтею 256 КУпАП та пунктом 3 розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, прізвища, імена, по батькові та адреси свідків (якщо вони є), а в разі відмови особи від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Протокол про адміністративне правопорушення від 25 лютого 2026 року № 77 позивачем не підписаний, а складений відповідачем акт відмови від підпису в протоколі від 25 лютого 2026 року не містить жодних відомостей про свідків (їх прізвищ, імен, по батькові та інших анкетних даних), у присутності яких, як зазначено в акті, позивач відмовився від підпису; пояснення таких свідків у матеріалах справи відсутні. За таких обставин зазначений акт не є належним і допустимим доказом ні відмови позивача від підписання протоколу, ні обізнаності позивача про складення відносно нього протоколу. Доказів повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач також не надав, чим порушено вимоги статті 268 КУпАП щодо права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, брати участь у розгляді справи.

Суд також зважає на доводи позивача про те, що з 24 січня 2017 року він виключений з військового обліку за станом здоров`я, що підтверджується відмітками у військовому квитку серії НОМЕР_1 . Зазначені обставини відповідачем не спростовано. Диспозиція частин першої та третьої статті 210-1 КУпАП у частині порушення правил перебування військовозобов`язаних на військовому обліку передбачає притягнення до відповідальності осіб, які перебувають на військовому обліку, а тому наведене відповідачем формулювання суті правопорушення підлягало перевірці з урахуванням військово-облікового статусу позивача, чого при винесенні оскаржуваної постанови зроблено не було.

Всупереч імперативній вимозі частини другої статті 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_2 не подав доказів, які б підтвердили факт належного оповіщення позивача про виклик, обізнаність позивача про складення протоколу та розгляд справи, а також наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.

У постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 285/1535/15-а викладено висновок про те, що для кваліфікації вчинку як адміністративного правопорушення він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт та суб`єктивну сторону. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Оскільки позивач не був належним чином оповіщений про виклик, у його діях відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

За відсутності належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів того, що особу було належним чином повідомлено про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, така особа не може бути притягнута до відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а недотримання суб`єктом владних повноважень передбаченої законом процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення є самостійною підставою для скасування відповідної постанови.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стаття 62 Конституції України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки матеріалами справи спростовуються доводи, викладені в постанові відповідача, щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, ІНФОРМАЦІЯ_2 не підтвердив належними та допустимими доказами правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а також не довів дотримання при винесенні оскаржуваної постанови вимог статей 248, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність скасування такої постанови із закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Відповідно до статті 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-78, 90, 134, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову від 02 березня 2026 року № 77, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ).

Суддя М. М. Пилипчук