Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №273/1118/25 — Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1118/25

Провадження № 2/273/342/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м.Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Бєлкіної Д.С., при секретарі судових засідань Стаднюк В.В., з участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Баранівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Баранівської міської ради про визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на нерухоме майно, а саме на квартиру загальною площею 73,3 м2, житловою площею 42,2 м2 , що знаходиться адресою: АДРЕСА_1 , а також сарай (Г), вбиральню (Д), літню кухню (Е), навіс (Є) що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що у 1994 році він фактично став власником кооперативної квартири за адресою: АДРЕСА_3 , за яку у повному обсязі сплатив 1 751 678 карбованців для КП «Баранівський фарфоровий завод», однак право власності на вищезазначену квартиру не оформив у встановленому законодавством порядку. Відповідно до Листа про наявність технічної інвентаризації та витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва будинок за адресою: АДРЕСА_3 у якому розташована його квартира введений в експлуатацію у 1996 році. 20.03.2025 року, з метою реєстрації права власності на належну йому квартиру, він звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майне Баранівської міської ради Веретельника О.В., на що 27.03.2025 року отримав рішення про зупинення розгляду заяви, оскільки, відповідно до статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (копія - додається) не надав правовстановлюючого документу на вищезазначену квартиру. 07.05.2025 року він отримав від Державного реєстратора прав на нерухоме майно Баранівської міської ради Веретельника О.В. рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій по причині ненадання правовстановлюючих документів щодо набуття речових прав на квартиру.Згідно довідки КП «Звягельське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 254 від 09.06.2025 року право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 31.12.2012 року -незареєстровано. Сплативши у повному обсязі пайовий внесок за квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , він вважав, що отримав її у приватну власність.

Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 18.08.2025 року відкрито загальне позовне провадження по справі, надано відповідачеві строк для подання відзиву, справу призначено до підготовчого засідання, в яке викликано учасників справи

Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 27.01.2026 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позов, просив його задовольнити, додатково пояснив, що з 1989 року працював на фарфоровому заводі будівельником, стояв у черзі на квартиру, бо завод тоді будував будинки. Був створений будівельний кооператив, в який він входив. Перший внесок він зробив у 1990 році, а потім вносив частинами, в 1994 році погасив всю суму. Після цього він мав би звернутися до Баранівської міської ради за видачею свідоцтва про право власності, але не зробив цього. Проживає в квартирі вже 32 роки, сплачує всі комунальні послуги, виготовив технічний паспорт. Коли звернувся до Баранівської міської ради у 2025 році з питанням оформлення власності, то отримав відмову.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнає.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою позивача, проживає в сусідньому будинку. Дійсно в свій час завод будував будинки для своїх працівників, було побудовано 7 будинків для 14 сімей. Її батьки теж працювали на заводі , були членами ЖБК, теж платили пайові внески і отримали свідоцтво в міській раді, бо вчасно звернулися. Позивач працював разом з її батьками.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що проживає з позивачем на одній вулиці, свій будинок теж отримала з ЖБК «Баранівський фарфоровий завод», бо її чоловік працював на заводі, входив до ЖБК, сплатив пайовий внесок, і вони оформили своє право власності у 2020 році. Позивач також входив в ЖБК.

Вислухавши позивача ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини: і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.ст. 319-321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема і з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає і з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, яким засвідчує його право власності (ст. 392 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв до вступу в закону силу ЦК України в редакції 2003 року, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно; громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на власний розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.

Згідно із ч. 2 ст. 19-1 ЗУ «Про кооперацію» у разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Відповідно до роз`яснень, що містить п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 18.09.1987 року (із змінами внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.1992 року, № 15 від 25.03.1998 року) «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» згідно із ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і в праві розпоряджатись нею на свій розсуд продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.

Чинний ЦК України також містить норму, яка визначає, що у разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири (ч. 3 ст. 384 ЦК України).

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

У постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 209/5027/14-ц (провадження № 61-12401ск18) Верховний Суд вказав, що при вирішенні спорів про право власності на жилий будинок, на квартиру в житлово-будівельному або житловому кооперативі, на інші будівлі судам слід враховувати, що при повному внесені пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, у особи, яка має право на частку в пайових внесках, виникає право власності на відповідну частку квартири, дачі, гаража чи іншої будівлі.

Правилами державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56, Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності у юридичних та фізичних осіб, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121, Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 передбачалось оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5, законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства .

Процедуру оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна для членів житлового-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески, шляхом отримання свідоцтва про право власності від місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування та реєстрацію їх в бюро технічної інвентаризації законодавець передбачив з 1995 року.

Умови, підстави та процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», перелік документів, які необхідні для її проведення, визначено Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 21.02.1994 року сплатив для КП «Баранівський фарфоровий завод» вартість житлового будинку по АДРЕСА_2 , який був йому побудований, в розмірі 1 751 678 карбованців, що підтверджується довідкою КП «Баранівський фарфоровий завод» та квитанціями до приходного касового ордера (а.с.7,8).

В квартирі АДРЕСА_3 ОСОБА_1 зареєстрований з 16.08.1996 року та постійно проживає по даний час, що підтверджується копією будинкової книги та Витягом з Реєстру територіальної громади від 17.03.2025 року (а.с. 6, 9-11).

Згідно довідки КП «Трудовий архів» Баранівської міської ради від 21.07.2026 року №В-440 підтвердити протокол по житлово-будівельному кооперативу немає можливості у зв`язку з відсутністю запитуваних документів на зберіганні у КП «Трудовий архів «Баранівської міської ради» (а.с.49).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.07.2026 року діяльність ТОВ «Баранівський фарфоровий завод» припинено (а.с.50-54).

07 травня 2025 року ОСОБА_1 отримав рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій, оскільки не подано документів, що підтверджують набуття прав на нерухоме майно (а.с. 17).

Згідно довідки КП «Звягельське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 254 від 09.06.2025 року право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 31.12.2012 року не зареєстровано (а.с. 18).

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані в порядку ст. 81 ЦПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо визнання права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_3 , загальною площею 73,4 м2, доведені належними, достовірними доказами, відтак, позовна заява в цій частині підлягає до задоволення. У інший спосіб врегулювати право власності на нерухоме майно неможливо, задоволення позову не порушує будь-чиї права на нерухоме майно.

Що стосується визнання права власності на сарай (Г), вбиральню (Д), літню кухню (Е), навіс (Є), то в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки згідно даних технічного паспорта, виготовленого станом на 19.07.1996 року, таких споруд не зазначено, доказів коли саме вони були побудовані, та чи не мають статус самочинного будівництва, суду не надано, що унеможливлює визначити, які норми закону підлягають застосуванню до вказаних правовідносин.

Керуючись 15, 16, 384, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 223, 258, 259, 264, 265, 273, 280, 281, 282, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Баранівської міської ради про визнання права власності на квартиру задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на квартиру загальною площею 73,3 м2, житловою площею 42,2 м2 , що знаходиться адресою: АДРЕСА_1 .

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) .

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бєлкіна Д.С.