Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №753/21687/23 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21687/23

провадження № 2/753/328/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

за участю: секретаря судового засідання Овчаренко К.А.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представників позивачки - адвокатів Андрушка І.П., Тищенка О.О.,

відповідача-1 ОСОБА_2 ,

представника відповідача-1 - адвоката Шепеля Т.П.,

відповідачки-2 ОСОБА_3 ,

представників відповідачки-2 - адвокатів Владимирова В.В., Конончук З.В.,

представника відповідача-3 - адвоката Лець Ю.В.,

відповідачки-4 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 , 3. ОСОБА_5 , 4. ОСОБА_4

про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності,

У С Т А Н О В И В:

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. УХВАЛИ СУДУ.

24 листопада 2023 року представник позивачки адвокат Андрушко І.П. в інтересах Позивачки звернувся до суду з позовом до 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 , 3. ОСОБА_5 , 4. ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на 1/2 частку майна у праві спільної сумісної власності та визнання права власності.

19 грудня 2023 року згідно з ухвалою Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/21687/23 відкрито провадження у справі.

21 грудня 2023 року Позивачка ОСОБА_1 подала приватному нотаріусу В.В. Захарченко заяву про зупинення нотаріальних дій у спадковій справі № 20/2023 до вирішення справи судом.

04 січня 2024 року Відповідач-1 ОСОБА_6 . Середюк подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позову, посилаючись на нотаріальні договори, розписку батька від 11.10.2017 р. та окреме проживання позивачки та його батька.

10 та 17 січня 2024 року Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 подали відзиви на позовну заяву, заперечуючи проти вимог позивачки та надавши докази наявності депозитів у померлого і його майнового стану.

28 лютого 2024 року Відповідач-3 О.М. ОСОБА_7 подав до суду додаткові пояснення, долучивши роздруківки банківських карток та переписку з Viber за травень-червень 2021 року.

02 квітня 2024 року представник Відповідача-3 ОСОБА_8 ОСОБА_7 - адвокат Лець Ю.В. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою від 02 квітня 2024 року Суд відмовив у задоволенні заяви представника Відповідача-3 ОСОБА_5 - адвоката Лець Ю.В. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно, що належить Позивачці - ОСОБА_1 , зокрема, накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1107530680000 - з тих мотивів, що зустрічний позов її довіритель не подавав і не має наміру подавати, отже, відповідач-3 ОСОБА_5 , в інтересах його представник адвокат Лець Ю.В. подала заяву про забезпечення позову, не просить суд про захист, або поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, до суду за захистом цих прав він не звертався і не має наміру звертатися, тому підстави для задоволення клопотання про забезпечення позову відсутні.

06 травня 2024 року К.В. Чередніченко подала до Дарницького районного суду м. Києва заяву про зміну предмету позову та клопотання про залучення ОСОБА_4 як Співвідповідача-4, збільшивши перелік спірного майна (додано квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль Range Rover) та збільшивши ціну позову до 28 696 216,00 грн.

21 травня 2024 року Відповідач-4 К.М. Дойчева подала відзив на позовну заяву, у якому заперечила позовні вимоги, заявила про відсутність спільного бюджету у Позивачки та померлого та надала докази окремого проживання Позивачки та померлого ОСОБА_9

30 червня 2024 року Відповідач-2 Л.В. Середюк подала додаткові пояснення, долучивши сімейні фотографії та документи щодо проживання ОСОБА_10 в Італії.

31 жовтня 2024 року представник Позивачки адвокат Андрушко І.П. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою від 31 жовтня 2024 року Суд відмовив у задоволенні заяви представника Позивачки адвоката Андрушко І.П., оскільки нормою ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про нотаріат» встановлено пряму заборону нотаріусу видавати свідоцтва про право на спадщину до набрання законної сили рішенням у справі, - з урахуванням наявної у спадковій справі обґрунтованої письмової заяви позивачки, яка звернулася до суду, та копії ухвали Дарницького районного суду про відкриття провадження у справі № 753/21687/23, якою позивачка повідомила нотаріуса про надходження позовної заяви (у якій вона оспорює право відповідачів на 1/2 частини спадкового майна), - ризику відчуження спірного майна також немає.

31 жовтня - 12 грудня 2024 року у судових засіданнях задоволено клопотання Відповідачів про витребування оригіналів договорів дарування майна у с. Кийлів.

12 грудня 2024 року Відповідач-2 подала довідку з ДРРП № 407893478, підтвердивши перебування майна у власності позивачки.

13 листопада 2025 року та 28 січня - 25 березня 2026 року у судових засіданнях Дарницького районного суду м. Києва проведено допити та повторні допити свідків.

25 березня 2026 року судом проведено судові дебати у справі № 753/21687/23, у яких сторони виклали свої фінальні правові позиції, підсумувавши надані письмові, електронні докази, аналіз телефонних білінгів та показання свідків.

Після смерті ОСОБА_11 07.07.2023 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Захарченко В.В. заведено спадкову справу: номер у Спадковому реєстрі: 70906473; номер у нотаріуса: 20/2023, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданим 07.07.2023 за № 73123242 Приватним нотаріусом КМНО Захарченко В.В.

07.07.2023 Позивачка подала Приватному нотаріусу КМНО Захарченко В.В. заяву про прийняття спадщини (зареєстровано в Книзі обліку та реєстрації за № 46 від 07.07.2023), яку долучено до Спадкової справи №20/2023 від 07.07.2023. Вказаною заявою Позивачка повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її громадянський чоловік - гр. ОСОБА_11 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 ), останнє місце реєстрації якого за адресою: АДРЕСА_3 . Цією заявою Позивачка прийняла всю належну їй спадщину за законом після смерті ОСОБА_11 .

Також, крім Позивачки, заяви про прийняття спадщини були подані Відповідачами (спадкоємці першої черги): ОСОБА_2 , сином померлого; - ОСОБА_3 , матір`ю померлого; ОСОБА_5 , батьком померлого.

07.11.2023 Позивачка подала Приватному нотаріусу КМНО Захарченко В.В. заяву про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (зареєстровано в Книзі обліку та реєстрації за № 72 від 07.07.2023), яку долучено до Спадкової справи №20/2023 від 07.07.2023.

09.11.2023 Приватний нотаріус КМНО Захарченко В.В. прийняв Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, якою відмовив Позивачці у видачі свідоцтв про право власності на 1/2 частку в спільному майні подружжя за відсутності документу, який посвідчує шлюбні відносини та документів, які підтверджують право власності подружжя.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

Позивачка обґрунтовує свої вимоги наступним.

ОСОБА_1 (надалі - позивачка) та померлий - ОСОБА_11 , з 01.01.2016 та до моменту смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою, також не перебували в іншому зареєстрованому шлюбі. Зазначає, що між ними склалися усталені відносини, притаманні подружжю, вони були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільні витрати та взаємні права й обов`язки, майно у цей період придбавали за спільні кошти: рухоме та нерухоме майно (квартири, паркомісце, садовий будинок, земельні ділянки, автомобілі), яке було оформлене на ім`я померлого. Позивачка стверджує, що вона мала значно вищі доходи порівняно з померлим, що дозволяло їй фінансувати спільні витрати та придбання спірного майна, тоді як доходи померлого були незначними. Вони спільно проживали у квартирі позивачки на Дніпровській набережній (де й помер ОСОБА_11 ), періодично мешкали у спірній квартирі на АДРЕСА_4 , а на початку війни перебували на дачі позивачки в селі Кийлів. Позивачка брала безпосередню участь у ремонті та облаштуванні спірної квартири на АДРЕСА_4 та дачі, самостійно вибирала будівельні матеріали, меблі, елементи декору. Позивачка постійно піклувалася про здоров`я померлого, возила його до санаторіїв для обстежень, лікувала від COVID-19 та боролася з його алкогольною залежністю. Вони разом проводили відпочинок, подорожували за кордон та спільно святкували родинні свята. Саме позивачка повністю організовувала та оплачувала поховання померлого, домовлялася про місце на цвинтарі, замовляла поминальні обіди та відспівування, купувала для нього одяг, тоді як родичі померлого не брали у цьому участі.

На цій підставі вона просить суд визнати за нею право на 1/2 частки майна, яке було набуте ними у цей період та оформлене на померлого.

У позові заявлено такі вимоги (з урахуванням прийнятої судом 31.10.2024 заяви про зміну предмета позову від 06.05.2024, яку зареєстровано судом 07.05.2024) (а.с. 1-6 том 6):

1. Установити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 01.01.2016 по 28.06.2023.

2. Визнати, що частка ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на майно, набуте нею та ОСОБА_11 у період спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, становить 1/2 (одну другу).

3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частку цього майна, яке було оформлене на померлого, а саме:

1) 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1877562180000);

2) 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 913754780000);

3) 1/2 (одну другу) частку паркомісця № 24 у будинку АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1320259180000);

4) 1/2 (одну другу) частку садового будинку АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 722955180000);

5) 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0259 га, кадастровий номер: 8000000000:78:218:0002, «Зелений бір» садове товариство (Оболонський рн), на АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 523493780000);

6) 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 0,0277 га, кадастровий номер: 8000000000:78:218:0003, «Зелений бір» садове товариство (Оболонський р-н), на АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 523228680000);

7) 1/2 (одну другу) частку транспортного засобу: марка LAND ROVER; модель RANGE ROVER; 2011 року випуску; колір коричневий; державний номер: НОМЕР_3 ; VIN-код: НОМЕР_4 ; Тип: B4: легковий автомобіль більше 3000 куб. см.

Позивачка ОСОБА_12 безпосередньо у судових засіданнях та у своїх виступах у дебатах надала детальні пояснення щодо фактичних обставин їхнього спільного життя з померлим ОСОБА_13 .

Вона стверджувала, що з 1 січня 2016 року і до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 вони проживали однією сім`єю як чоловік та дружина. Основним місцем проживання була її власна квартира на АДРЕСА_8 . Також вони періодично мешкали на АДРЕСА_9 ), на її дачі в с. Кийлів та у квартирі на АДРЕСА_10 . На початку повномасштабної війни вони місяць жили на її дачі в ОСОБА_14 , а потім переїхали на ОСОБА_15 , де проживали разом із сестрою померлого ОСОБА_16 .

Позивачка зазначала, що вони мали спільний бюджет, який формувався з доходів від бізнесу кожного з них. Вони спільно виховували її доньку ОСОБА_17 , разом купували продукти, одночасно двічі хворіли на ковід та проходили спільне лікування. Вона допомагала ОСОБА_18 вести його обмінний бізнес. Померлий неодноразово пропонував їй офіційно зареєструвати шлюб, але вони до смерті ОСОБА_18 не встигли цього зробити.

Пояснювала, що постійно опікувалася здоров`ям ОСОБА_18 , яке було підірване алкогольною залежністю та важкою екземою на ногах і плечах. Вона возила його до санаторіїв, зверталася до лікарів та просила його матір і сестру допомогти "закодувати" ОСОБА_18 від алкоголізму.

Тексти повідомлень, де вона питала ОСОБА_20 , чи він поїв або тепло одягнувся, Позивачка назвала проявом звичайної турботи про нього. Такі повідомлення вона писала тоді, коли їхала у справах раніше, поки ОСОБА_18 ще спав.

Великі суми на картці ОСОБА_18 під час війни вона пояснила тим, що на початку вторгнення вони допомагали клієнтам та бійцям ТРО переводити безготівкові кошти в готівку і навпаки через непрацюючі банки. Гроші, які скидали співробітники, одразу ж видавалися їм готівкою.

Надала такі пояснення щодо спільного майна:

Автомобіль Range Rover вони купували спільно на авторинку за спільні кошти в присутності інкасатора ОСОБА_21 .

Вони спільно з ОСОБА_18 робили на дачі в ОСОБА_22 капітальний ремонт (укріплювали фундамент, міняли паркан і дах, реставрували дерево, робили проводку, сходи, замовляли кухню, камін та сантехніку).

Квартира на ОСОБА_23 купувалася для спільного проживання з померлим. Позивачка повністю координувала ремонт та дизайн, обирала меблі й штори, а також придбала паркомісце № 23 поруч із паркомісцем ОСОБА_18 .

Позивачка пояснила, що підписуючи договори купівлі-продажу квартири на ОСОБА_23 (де було вказано, що вони не проживають однією сім`єю), вони не звертали уваги на ці стандартні пункти, оскільки повністю довіряли один одному та нотаріусу, перевіряючи лише анкетні дані та параметри житла.

Відповідач-1 ( ОСОБА_2 , син померлого) у відзиві та інших поданих ним та його представником адвокатом Шепелем Т.П. заявах по суті спору, а також у судових засіданнях заперечував факт спільного проживання його батька та позивачки однією сім`єю.

ОСОБА_2 зазначив, що вони з батьком, ОСОБА_11 , та матір`ю, ОСОБА_4 , проживали однією родиною та вели спільний побут. З 2001 року їхнім фактичним місцем проживання була квартира на АДРЕСА_3 . Протягом 2019-2022 років ОСОБА_24 спільно з батьком та матір`ю доглядали за важкохворою бабусею за цією ж адресою. Батько ніколи не повідомляв сину чи матері про те, що має якусь іншу сім`ю, зокрема цивільну дружину. До моменту смерті батька ОСОБА_24 знаючи Позивачку лише як колегу та бізнес-партнерку батька.

Придбання квартири АДРЕСА_4 у квітні 2017 року у рівних частках (по 1/2) було виключно бізнес-партнерством та інвестиційним проєктом для подальшого перепродажу. 11 вересня 2019 року батько повністю викупив у позивачки її 1/2 частку за 1 000 000 грн, ставши одноосібним власником. В обох нотаріальних договорах (від 11.04.2017 та 11.09.2019) і позивачка, і померлий особисто заявили нотаріусу, що не перебувають у фактичних шлюбних відносинах та ні з ким не проживають однією сім`єю. ОСОБА_2 зазначив, що укладення договору купівлі-продажу між "фактичним подружжям" із виплатою мільйона гривень суперечить логіці сімейного життя та свідчить про суто цивільно-правові відносини між ними як незалежними суб`єктами.

Дачний будинок в СТ "Зелений бір" було придбано ОСОБА_11 у 2016 році для власної родини. Батько ніколи не запрошував туди Позивачку чи її родичів. Всі договори на постачання газу та інтернету на цій дачі укладав особисто ОСОБА_25 .

Усі рахунки щодо комунальних послуг та інтернет у у квартирі батька на АДРЕСА_4 та на дачі були зареєстровані на померлого або членів його сім`ї, і жоден рахунок не був оформлений на Позивачку.

Надав відеозаписи огляду квартири на АДРЕСА_4 (від 12.07.2023) та дачі (від 08.07.2023), де зафіксовано повну відсутність особистих речей Позивачки, що підтверджує її окреме проживання.

Вказав, що аналіз переписки у Viber свідчить про роздільне проживання, оскільки сторони щоранку віталися текстом та координували зустрічі. Крім того, у листуванні Позивачка сама підтверджувала, що у спільних поїздках вона завжди самостійно платила за себе та свою дитину, що спростовує існування спільного сімейного бюджету.

ОСОБА_11 працював понад тридцять років, мав стабільний дохід, значні заощадження на депозитах та дороговартісне майно ще до початку спірного періоду. Натомість офіційна заробітна плата Позивачки в період 2015-2018 років була мінімальною або взагалі не нараховувалася.

Зазначив, що Позивачка приховує власне майно: за період з 2016 по 2023 роки вона придбала щонайменше 8 об`єктів нерухомості (квартири на АДРЕСА_11 , гаражні бокси) та кілька елітних автомобілів. ОСОБА_24 наголосив, що Позивачка вибірково застосовує норму ст. 74 СК України лише до майна ОСОБА_11 з метою збагачення, повністю виключаючи з поділу власні активи.

На момент смерті батька позивачка перебувала за кордоном та не брала участі в оформленні документів про смерть чи безпосередній організації похорону. Оформленням документів, отриманням витягу з реєстру про смерть та оплатою ритуальних послуг займалися виключно син ОСОБА_24 , сестра померлого ОСОБА_26 та його батьки.

ОСОБА_2 окремо звернув увагу суду на те, що надана Позивачкою медична довідка від імені ГОК "Святий Шарбель" датована неіснуючою календарною датою: "29.02.2022" (2022 рік не був високосним), що прямо вказує на її підробку.

У відзиві (а.с. 1-14 том 2), інших заявах та додаткових поясненнях, а також у засіданнях Відповідачка-2 ОСОБА_27 (мати померлого ОСОБА_20 ) та її представники - адвокати Владимиров В.В., Курінна А.В. і Коночук З.В. заперечують факт проживання її сина з Позивачкою ( ОСОБА_28 ) однією сім`єю. Відповідачка-2 стверджує, що стосунки між ними мали виключно діловий, а іноді епізодичний романтичний характер, без ведення спільного господарства та спільного бюджету.

У судовому засіданні Відповідачка-2 ОСОБА_3 пояснила, що її син ОСОБА_18 та позивачка ніколи не проживали однією сім`єю, не мали спільного побуту чи бюджету, а їх пов`язували виключно бізнесові та робочі питання. Вона наголосила, що у кожного з них нерухомість перебувала в особистій власності, а комунальні рахунки кожен оплачував окремо. Крім того, згідно з випискою з банківської картки її сина, він щодня купував готову їжу в магазинах кулінарії, що повністю спростовує факт ведення спільного кухонного господарства та приготування йому їжі Позивачкою.

Квартиру на АДРЕСА_4 її син та Позивачка купували у рівних частках як спільний інвестиційний бізнес-проєкт із метою подальшого продажу після ремонту. Згодом ОСОБА_18 повністю викупив у Позивачки її 1/2 частку за 1 000 000 грн. ОСОБА_29 вони були однією сім`єю, у сина не було б потреби викуповувати її частку, а Позивачка не заявляла б про повний розрахунок і відсутність претензій. Позивачка не надала жодного рахунку, який підтверджував би її проживання там чи спільну оплату комунальних послуг.

Відповідачка-2 заявила, що Позивачка на дачі у СТ «Зелений бір» ніколи не була. З 2016 по 2018 роки дача належала сестрі померлого ОСОБА_16 , яка робила там ремонт, і лише у 2018 році перейшла у власність ОСОБА_18 . Будь-які твердження Позивачки про проведення там ремонтних робіт чи проводки є вигадкою.

Квартиру на АДРЕСА_12 придбав у забудовника у 2014 році. При цьому Позивачка придбала собі таку ж квартиру двома поверхами вище. Якби вони планували жити однією сім`єю, то придбали б одну спільну квартиру, а не дві окремі в одному будинку.

Звернула увагу суду на те, що Позивачка претендує на половину майна померлого, але приховує та повністю виключає з поділу власні численні об`єкти нерухомості, набуті нею в той самий період.

Також Позивачка не довела власну платоспроможність, натомість ОСОБА_18 мав стабільний високий фінансовий стан ще до початку спірного періоду.

Відповідачка-2 спростовує заяви про те, що ОСОБА_18 не спілкувався з сином ОСОБА_30 . Вони мали прекрасні відносини, часто їздили разом до Італії, що підтверджується численними фотографіями з родинних альбомів за 2011-2015 роки. Також вона заперечила, що її донька ОСОБА_16 жила на ОСОБА_31 у 2013-2014 роках, оскільки в цей період ОСОБА_16 постійно працювала в Італії комерційним агентом.

У день смерті сина позивачка була на відпочинку в Італії та приїхала в Україну лише через 2 дні. Оформленням документів про смерть, отриманням витягу та замовленням ритуальних послуг займалися виключно сестра померлого ОСОБА_16 , син ОСОБА_24 та батько ОСОБА_32 .

Поминальний обід у ресторані «Чорне море» повністю оплатила сестра ОСОБА_33 , а Позивачка надала до суду довідку з готелю «Чорне море», який не має відношення до ресторану.

ОСОБА_34 наголосила, що свідок Позивачки ОСОБА_35 (домробітниця) досі працює на Позивачку та перебуває у фінансовій залежності від неї, тому не може бути об`єктивною. Надані позивачкою фотографії з відпочинку свідчать лише про епізодичні подорожі в колі колег, а не про повсякденний сімейний побут.

У відзиві (а.с. 176-186 том 2) та інших поданих нею заявах представник Відповідача-3 ОСОБА_5 (батько померлого ОСОБА_20 ) - адвокат Лець Ю.В. заперечує позовні вимоги щодо встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_20 з Позивачкою та визнання за нею права власності на половину майна померлого ОСОБА_11 .

У відзиві від 21 травня 2024 року (надійшов до Дарницького районного суду м. Києва 22 травня 2024 року) Відповідач-4, а також у судових за сіданнях ОСОБА_36 заперечувала проти позовних вимог ОСОБА_37 . Вказувала, що між ОСОБА_38 та позивачкою були лише робочі, бізнесові або епізодичні романтичні стосунки, а кожна сторона мала окремий бюджет. Стверджувала, що квартира на АДРЕСА_4 була бізнес-проектом під перепродаж (що згодом завершилося викупом частки позивачки ОСОБА_13 ), а дача купувалася для відпочинку його родини (сестри та сина). Надала як доказ розписку ОСОБА_39 від 11.10.2017 року, у якій він зазначив, що не купував майно з метою дарування позивачці та купував частку на вул. Зарічній під перепродаж. Заперечувала факт участі позивачки в організації похорону ОСОБА_39 , стверджуючи, що всіма ритуальними питаннями займалися сестра померлого ОСОБА_16 та син ОСОБА_24 .

Пояснила, що познайомилася з ОСОБА_13 у 1993 році, після чого вони проживали разом, а у 1995 році в них народився син ОСОБА_24 . Офіційно шлюб було зареєстровано у 2000 році, і з 2001 року родина мешкала у квартирі на АДРЕСА_3 . Шлюб було розірвано 22.03.2013, проте вони продовжували фактично проживати як одна родина, разом відпочивали за кордоном (зокрема в Італії) та вели спільний побут. Коли у матері Ксенії стався інсульт, вона пішла з роботи, щоб доглядати за нею, а ОСОБА_18 повністю утримував родину, оплачував дорогі ліки, лікування та протезування зубів тещі. З 2019 по 2022 рік хвора матір проживала разом із ними в квартирі ОСОБА_18 під їхнім спільним доглядом.

Відповідачка-4 зазначила, що ОСОБА_1 була лише колегою ОСОБА_18 по бізнесу. Позивачка нав`язливо домагалася ОСОБА_18 , постійно дзвонила йому в позаробочий час. ОСОБА_18 терпів це спілкування лише тому, що Позивачка позичала в нього великі суми грошей на свій бізнес та була подругою керівника фірми ОСОБА_40 .

Сторінка позивачки у Facebook була заведена виключно для створення видимості стосунків. Численні спільні фотографії були зроблені подругою позивачки ОСОБА_41 під час спільних корпоративних поїздок, а романтичні коментарі під ними писалися Позивачкою, її братом та подругою для штучного створення "віртуальних відносин".

Квартира на вул. Зарічній була придбана у 2017 році як спільний інвестиційний бізнес-проєкт для ремонту та подальшого перепродажу. У 2019 році ОСОБА_18 повністю викупив у ОСОБА_42 її 1/2 частку за 1 000 000 грн, і в нотаріальних документах обидва офіційно заявили, що не проживають однією сім`єю. Позивачка ніколи не жила в цій квартирі, не мала від неї ключів, а після ремонту ОСОБА_18 мешкав там сам.

Дачу в СТ "Зелений бір" ОСОБА_18 придбав у 2016 році для власної родини (дружини та сина) і надав їм ключі. Позивачку він туди ніколи не запрошував.

Відповідачка вказала, що Позивачка в листуванні сама визнавала роздільність їхніх фінансів, пишучи: "За наші поїздки я завжди плачу за себе і за свою дитину". Крім того, позивачка за період 2016-2023 років самостійно придбала щонайменше 8 об`єктів нерухомості від власного імені, які вона приховує від поділу. Це підтверджує роздільність бюджетів Позивачки і померлого.

Позивачка не брала участі в організації поховання ОСОБА_18 , оскільки на момент його смерті перебувала за кордоном. За поминальним столом вона цинічно вимагала бухгалтерські звіти від працівників померлого. Вже через 5 днів після похорону позивачка вимагала розподілу майна, тримаючи в руках розписаний аркуш паперу з оцінкою активів ОСОБА_18 . Крім того, позивачка викрала оригінали документів та особисті речі ОСОБА_18 з його квартири, щодо чого було подано заяву в поліцію.

У цій справі Позивачка ОСОБА_12 (через свого представника адвоката І.П. Андрушка) подала чотири відповіді на відзиви -окремо щодо кожного з чотирьох відповідачів:

1. У відповіді на відзив Відповідача-2 (матері померлого - ОСОБА_43 ) від 15 січня 2024 року Позивачка спростовує твердження про відсутність у неї доходів для купівлі майна та заперечує доводи про те, що ритуальні послуги оплачувала лише сестра померлого. На підтвердження своєї участі в похованні Позивачка надала довідку ФОП ОСОБА_44 про замовлення й оплату нею поминального обіду на 50 осіб у ресторані «Чорне море». Також роз`яснює обставини отримання довідок про доходи ОСОБА_39 та додає додаткові скріншоти листування.

2. У відповіді на відзив Відповідача-1 (сина померлого - ОСОБА_2 ) від 24 січня 2024 року Позивачка заперечує проти доводів про нібито «бізнес-партнерство» між нею та померлим. Вона наголошує, що розписка ОСОБА_39 від 11.10.2017 року стосується інших обставин, а шлюб ОСОБА_39 з ОСОБА_45 був розірваний ще у 2013 році. Крім того, додано докази лікування ОСОБА_39 , документи про витрати на утримання дачі та нові електронні докази з Viber/WhatsApp.

3. У відповіді на відзив Відповідача-3 (батька померлого - ОСОБА_5 ) від 29 січня 2024 року Позивачка вказує на суперечності між поясненнями самих відповідачів щодо того, де саме постійно проживав ОСОБА_46 . ОСОБА_47 доводи про окреме проживання та пояснює причини листування вранці («доброго ранку»). До відповіді долучає аналіз мобільного білінгу телефонних номерів (операторів «Київстар» та «Водафон») на підтвердження факту їхнього спільного з померлим перебування на дачі у с. Кийлів понад 120 днів у період з 2020 по 2023 рік.

4. У відповіді на відзив Відповідача-4 (колишньої дружини померлого - ОСОБА_4 ) від 17 червня 2024 року (подано разом із письмовими поясненнями на відзив), Позивачка називає безпідставними та маніпулятивними заяви ОСОБА_4 про її нібито спільне проживання з ОСОБА_11 у 2016 - 2021 роках, звертаючи увагу суду на відсутність жодного доказу на підтвердження таких слів. Також роз`яснює обставини придбання дачі у с. Кийлів, ремонтних робіт у квартирі на АДРЕСА_4 та підкреслює, що ОСОБА_4 не має жодного відношення до спадкового майна померлого.

У запереченнях на відповідь на відзив, додаткових запереченнях на позовну заяву , а також у письмових поясненнях у судових дебатах (подані представником відповідача (адвокатом Т.П. Шепелем 26 березня 2026 року) Відповідач-1 ( ОСОБА_2 , син померлого) доводив окреме проживання батька, посилався на його розписку від 11.10.2017, вказував на бізнес-характер покупки квартири на АДРЕСА_4 та підкреслював, що позивачка приховує власне майно, набуте за той самий період, право власності на яке зареєстроване за нею.

У запереченнях на відповідь на відзив від 25 січня 2024 року Відповідач-2 ( ОСОБА_3 , мати померлого) спростовує доводи Позивачки щодо спільного бюджету з ОСОБА_11 , вказує на нотаріальні заяви Позивачки та померлого ОСОБА_11 про відсутність перебування у шлюбі в договорах 2017 та 2019 років, а також надає докази про те, що витрати на ремонт і сервіс автомобілів здійснював особисто ОСОБА_46 . У додаткових поясненнях від 26 червня 2024 року (за результатами ознайомлення з письмовими поясненнями та відповіддю на відзив ОСОБА_4 ). спростовує слова Позивачки про її виключну участь у похованні та докази тривалого проживання сестри померлого в Італії. У додаткових поясненнях від 12 грудня 2024 року просить оцінити як недостовірний Акт ОСББ № 59 та зазначає обставини отримання позивачкою будинку в с. Кийлів за договором дарування 2015 року.

Також до справи долучено промови у судових дебатах, які подано представником (адвокатом З.В. Конончук) 24 березня 2026 року та особисто ОСОБА_3 26 березня 2026 року.

Відповідач-3 ( ОСОБА_5 , батько померлого) у додаткових поясненнях від 29 лютого 2024 року заперечує щодо належності довідок про доходи ОСОБА_11 , виданих після його смерті, наводить аналіз листування у Viber за травень-червень 2021 року та відомості про депозитні рахунки померлого. 06.10.2023 подав клопотання про визнання Акта ОСББ № 59 неналежним, недостовірним та недопустимим доказом, яке обґрунтовує відсутністю трудових відносин у охоронця ОСОБА_48 з ОСББ та обранням голови ОСББ ОСОБА_49 лише у 2020 році. У письмових поясненнях на заяву про зміну предмету позову від 10 липня 2024 року заперечує проти включення до складу спільного майна квартири по АДРЕСА_13 ) та автомобіля Range Rover.

Представник Відповідача-3 адвокат Ю.В. Лець у письмовій промові в дебатах від 26 березня 2026 року заперечує проти позову, звертає увагу на відсутність доказів передачі коштів позивачкою та факт наявності неможливої дати «29.02.2022» у довідці з Моршина.

У письмовій промові в дебатах Відповідач-4 ОСОБА_4 просила повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , спираючись те, що Позивачка та спадкодавець мешкали за різними адресами, мали повністю відокремлені бюджети й самостійно забезпечували власні потреби, просила урахувати, що сукупність доказів у справі свідчить про відсутність спільного проживання, спільного побуту, спільного бюджету та взаємних і обов`язків.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ. ОЦІНКА ДОКАЗІВ. ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ НОРМИ ПРАВА ТА ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з таких мотивів.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Нормою статті 74 СК України визначено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними . На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях.

Позивачка просить установити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_11 у період з 01.01.2016 та до моменту смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 та заявляє вимогу про поділ спільного сумісного майна, зареєстрованого на праві власності за ОСОБА_11 у період з 01.01.2016 по 28.06.2023 - а саме - визнання за нею права власності на 1/2 частину цього майна.

Суд під час розгляду цієї справи враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц (пункт 34), згідно з яким «Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити такі факти:

1)спільне проживання однією сім`єю;

2)спільний побут;

3)взаємні права та обов`язки.»

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у цій постанові, обґрунтування позиції суду щодо підтвердження чи спростування факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у справах позовного провадження має бути наведено у мотивувальній частині рішення. У ній, зокрема, мають бути зазначені фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при розгляді справ про поділ спільного сумісного майна подружжя (жінки та чоловіка, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі) встановлення обсягу спільно нажитого майна є передусім питаннями доведення відповідних обставин, спростування чи неспростування презумпції спільної сумісної власності, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення.

ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 29.06.2023 (а.с 28 том 1).

Станом на день смерті його місце проживання було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 30 том 1).

Місце проживання Позивачки станом 28.06.2023 було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_8 (а.с. 24 том 3).

ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі за адресою: АДРЕСА_8 (а.с. 193 том 2), яка на праві приватної власності належить Позивачці ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_11 07.07.2023 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Захарченко В.В. була заведена спадкова справа: номер у Спадковому реєстрі: 70906473; номер у нотаріуса: 20/2023, копія якої міститься у матеріалах справи (а.с. 17 - 59 том 3).

07.07.2023 Позивачка подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11 Приватному нотаріусу КМНО Захарченко В.В. була (зареєстровано в Книзі обліку та реєстрації за № 46 від 07.07.2023), яка була долучена до Спадкової справи №20/2023 від 07.07.2023. Також, крім Позивачки, заяви про прийняття спадщини були подані Відповідачами (спадкоємці першої черги): ОСОБА_2 , син померлого; ОСОБА_3 , мати померлого; ОСОБА_5 , батько померлого.

07.11.2023 Позивачка подала Приватному нотаріусу КМНО Захарченко В.В. заяву про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (зареєстровано в Книзі обліку та реєстрації за № 72 від 07.07.2023), яка була долучена до Спадкової справи №20/2023 від 07.07.2023.

09.11.2023 Приватний нотаріус КМНО Захарченко В.В. прийняв Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, якою відмовив позивачці у видачі свідоцтв про право власності на 1/2 частку в спільному майні подружжя за відсутності документу, який посвідчує шлюбні відносини та документів, які підтверджують право власності подружжя.

13 - 14 листопада 2025 року та 28 січня - 25 березня 2026 року у судових засіданнях Дарницького районного суду м. Києва проведено допити свідків та повторні допити свідків.

На підтвердження факту спільного проживання позивачки з ОСОБА_11 у заявлений нею період однією сім`єю без реєстрації шлюбу та ведення ними спільного господарства і спільного бюджету надала такі докази:

- акт № 59 від 06.10.2023 про фактичне проживання осіб, складений ОСББ «Дніпровська Набережна 26» за адресою: АДРЕСА_8 , про те, що позивачка та ОСОБА_11 фактично мешкали разом з 2016 року по 27.06.2023 року

- договір купівлі-продажу квартири від 22.05.2009, який підтверджує право власності позивачки на квартиру АДРЕСА_14 , яка зазначається основними місцем їхнього спільного проживання

- акт прийняття на комерційний облік вузла обліку теплової енергії від 31.07.2020 зі свідоцтвом про повірку щодо приміщення за адресою спільного проживання

- DVD-диски з електронними доказами (диски № 1-4), що містять:

- скріншоти сторінок у соціальній мережі Facebook (папка « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») із фотографіями спільного відпочинку, святкувань родинних свят, подорожей за кордон (Туреччина, Італія, Єгипет) та надання взаємної допомоги

- скріншоти електронного листування у месенджерах Viber та WhatsApp (папка « ІНФОРМАЦІЯ_5 »), які зафіксували спілкування щодо побутових питань, спільних витрат, покупки майна, ремонтів, догляду за собаками та взаємного піклування про здоров`я

- оригінали фото та відео з мобільного телефону позивачки, де зафіксовані обставини спільного життя та спілкування з родичами ОСОБА_11

- аналіз білінгу (локацій) телефонних номерів позивачки та померлого ОСОБА_11 від операторів ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна», який підтверджує їхній спільний рух, постійні дзвінки та спільне перебування за одними адресами (зокрема, понад 120 днів у с. Кийлів)

-договір на виконання робіт від 25.09.2017 із протоколами погодження договірної ціни на ремонт квартири АДРЕСА_5

- специфікації, замовлення, рахунки та документи про доставку будівельних матеріалів, меблів, сантехніки, шпалер і елементів декору («Klipki 03-19 Обои», «Гермес-Евро», «KLB/121-20», «SKLB/065-20», «SKV/015-18», рахунок № 918 тощо) для квартири по АДРЕСА_4 та дачі

- документи щодо придбання та оплати обслуговування паркомісця № НОМЕР_6 у будинку АДРЕСА_4 .

- електронні повідомлення та рахунки від ОСББ «Зарічна 1В», які надходили на електронну пошту позивачки щодо сплати комунальних послуг

- страхові поліси обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (№ АК/8020462 від 07.06.2018, № АС/9962151 від 30.04.2015, № АЕ/8481215 від 17.05.2016), видані ОСОБА_11 на автомобіль Lexus RX 450h.

- договір про надання послуг за програмою «AutoClub» серія АЕ № 1360 від 27.04.2020 та акти виконаних робіт з технічного обслуговування й ремонту авто Range Rover та Lexus

- договори про медичне обслуговування № 170/2021П ( ОСОБА_11 ) та № 169/2021П ( ОСОБА_1 ), укладені в один день - 30.03.2021

- довідка ГОК «Святий Шарбель» № 29 від 29.02.2022 про проходження позивачкою та ОСОБА_11 спільного санаторно-курортного лікування

- результати медичних обстежень та аналізів ОСОБА_11 (дослідження ІФА «Омега-Київ» від 02.11.2021, результати «NIKO LAB» від 26.08.2021, результати лабораторії «DILA» від 28.06.2022 та 01.07.2022, замовлення медичної лабораторії «Нова Діагностика» від 02.01.2022, консультативний висновок ТОВ «Фаміліа Медікус» від 04.07.2022).

- квитанція до прибуткового касового ордеру від 11.11.2020 про спільний відпочинок в Єгипті

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми отриманого доходу ОСОБА_1 станом на 25.09.2023

- податкові декларації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 за 2021 та 2022 роки

- договір купівлі-продажу квартири від 26.03.2007 (реєстровий № 955) про продаж позивачкою нерухомості на суму 35 000 доларів США

- кредитний договір № ML-009/128/2007 від 17.04.2007 про отримання позивачкою кредиту у розмірі 75 000 доларів США

- довідки про доходи ОСОБА_11 (№ 519 від 25.09.2023 з ТОВ «ФК «Альфа-Інвест Груп», № 0M00-000113 та № 0M00-000114 від 10.10.2023 з ТОВ «ФК «Магнат»), подані на підтвердження того, що його офіційні доходи були незначними

- довідки про оціночну вартість спірного майна від 28.10.2023 та 28.04.2024 і розрахунки середньоринкової вартості легкових автомобілів

- оригінали особистих документів ОСОБА_11 трудової книжки ОСОБА_11 , копію студентського квитка № ФЛ-8223 на ім`я ОСОБА_11 , курортні картки гостя та медичні виписки ОСОБА_11

- довідку ФОП ОСОБА_50 № 9 від 15.01.2024 про те, що позивачка за власні кошти організувала та оплатила поминальний обід на 50 осіб у ресторані «Чорне море» 01.07.2023

- касовий чек Ресторану «MIMINOSHI Хінкальня» на суму 11 300,00 грн за проведення поминальних обідів на 9 та 40 днів

- електронне листування із сестрою померлого ( ОСОБА_51 ), що підтверджує участь Позивачки у процесі поховання, узгодження місця на кладовищі, придбання ритуальних речей і замовлення служб у храмах Києво-Печерської Лаври.

За клопотанням Позивачки також Судом проведено допити:

ОСОБА_52 (домробітниці), яка на допиті і на повторному допиті засвідчила своє сприйняття Позивачки та померлого ОСОБА_11 як однієї родини, їх періодичне проживання як пари на вул. Дніпровській набережній, на вул. Зарічній та на дачі у с. Кийлів, ведення спільного побуту та обставини виявлення тіла 28.06.2023 р.

ОСОБА_53 (подруги/колеги Позивачки), яка повідомила суду, що знайома з ОСОБА_28 та померлим ОСОБА_13 з 2010 року у зв`язку зі спільною роботою у сфері обміну валют та дружніми стосунками. У своїх показаннях вона стверджувала, що оточення, її власна сім`я та друзі сприймали ОСОБА_18 та ОСОБА_54 як сім`ю. Свідок підтвердила факти їхнього спільного проживання, відпочинку в Україні та за кордоном, відвідування родинних свят, а також розповіла про період залицяння ОСОБА_7 за позивачкою. Свідок зазначила :«Я знаю, що ОСОБА_55 і жили разом. ОСОБА_18 мені, коли ми спілкувалися з ОСОБА_56 , я і моя сім`я і мої друзі, їх сприймали саме як подружжя. Я знаю, що вони жили разом, я знаю, що вони подорожували разом». «І те, що ОСОБА_18 про неї говорив, це було тільки як про ту жінку, з якою він спільно проживає, не інакш». «Вони навіть говорили про те, ну, я навіть я згадую про те, що ОСОБА_55 думала про те, чи заводити їм дитину...». «Я пам`ятаю про те, що ОСОБА_18 дуже схуднув для того, щоб їй сподобатись. Це знали там всі наші знайомі, всі наші колеги, що він транспортом займався і пробіжки. От він її дуже довго, як сказати, дуже довго за нею ухажував». «Він був ніжний, він був дуже терплячий. В них були такі стосунки між друзями називали італійські, тому що в них було все дуже емоційно. Вони могли сваритися, вони могли миритися... Постійно були присутні квіти...». Свідок підтвердила, що вони неодноразово відпочивали разом на дачі, їздили до Одеси, а також здійснили спільну поїздку до Індії (на Ґоа), де ОСОБА_18 і ОСОБА_57 проживали в одному номері. Пара разом відвідувала родинні свята свідка. Зокрема, у березні 2019 року ОСОБА_18 та ОСОБА_57 приходили на 75-річчя її матері. При цьому свідок уточнила, що у самій квартирі пари в гостях не була, оскільки вони зазвичай зустрічалися на дачі, у ресторанах чи на корпоративних заходах. Свідок категорично заперечила інформацію про наявність у ОСОБА_7 інших жінок, підкресливши, що чула про це лише після його смерті від сестри ОСОБА_16 .

ОСОБА_58 (дружини брата Позивачки), ОСОБА_59 (брата позивачки), ОСОБА_60 (помічника на дачі Позивачки у ОСОБА_14 ), та ОСОБА_61 (працівник), які надали свідчення щодо сприйняття пари як подружжя, враховуючи періодичне спільне проживання та спільний відпочинок пари, спільну участь в ремонті та допомогу в господарстві.

За клопотанням відповідачів суд допитав також свідків:

ОСОБА_51 (сестри померлого), яка на допиті і на повторному допиті заперечувала сімейні відносини між братом і позивачкою та стверджувала про інвестиційний характер покупки квартири на ОСОБА_62 допит як свідка ОСОБА_63 .

ОСОБА_64 (особистого водія ОСОБА_39 з вересня 2022 р.), який підтвердив, що завозив ОСОБА_39 на АДРЕСА_4 і не бачив його на вул. Дніпровській набережній.

ОСОБА_65 (бухгалтера/касира ОСОБА_39 ), яка свідчила про самостійне проживання ОСОБА_39 на АДРЕСА_4 та організацію поховання ОСОБА_66 .

Свідка ОСОБА_67 (сусіда по дачі на Оболоні) Суд допитав за обопільним клопотанням обох сторін спору. Він засвідчив, що за життя померлого ОСОБА_11 у нього були хороші відносини і з ним, і з Позивачкою. Станом на час розгляду справи ні з ким з учасників у неприязних стосунках не перебуває. Повідомив про роздільні бюджети Позивачки і померлого. Дослівно, повідомив, що ОСОБА_11 говорив йому за життя про ОСОБА_68 «У нас каси різні» а також те, що між ними були романтичні відносини і ділові відносини у сфері бізнесу з обміну валюти.

Оцінюючи ці докази, суд враховує критерії доведення «спільного проживання» та «спільного побуту», які викладені у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, а саме:

«Так, за змістом наведених судом вище норм законодавства, зокрема сімейного, слідує, що хоча проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу не породжує виникнення в них прав та обов`язків подружжя, однак якщо такі жінка та чоловік не перебувають в будь-якому іншому шлюбі в період такого спільного проживання, то на майно, набуте ними за час спільного проживання однією сім`єю, поширюється режим спільної сумісної власності, який регулюється тими же нормами, що і режим спільної сумісною власності майна подружжя. Відтак, майно, набуте жінкою та чоловіком під час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, може бути визначено та поділено між ними за тими ж правилами та на тих же підставах, що й спільне сумісне майно подружжя, зокрема із застосуванням презумпції спільності майна подружжя. Однак, для можливості такого поділу попередньо підлягає встановленню судом внаслідок доведення належним чином позивачем саме факт проживання чоловіка та жінки (сторін по справі) однією сім`єю без реєстрації шлюбу між собою в певний період часу, протягом якого і було придбане спірне майно, поділ якого просить здійснити в судовому порядку позивач.

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.»

Отже, згідно з вказаним висновком під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання за однією адресою, збереження у житлі переважної більшості своїх речей щоденного вжитку та сприйняття цього місця як основного.

Суд установив, що ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі за адресою: АДРЕСА_8 (а.с. 193 том 2), яка на праві приватної власності належить Позивачці ОСОБА_1 . Позивачка в цей час перебувала за кордоном.

Однак факт смерті ОСОБА_11 у квартирі за адресою: АДРЕСА_8 сам по собі не свідчить про його постійне фактичне мешкання за цією адресою.

Обставина постійного фактичного проживання ОСОБА_11 разом з Позивачкою у квартирі за адресою: АДРЕСА_8 підлягає доведенню у межах предмета доказування у цій справі.

Свідок ОСОБА_69 дала суду такі свідчення. Вона працювала у Позивачки та померлого з середини 2017 року. Вона підтвердила, що ОСОБА_57 і ОСОБА_18 постійно проживали разом: спочатку у квартирі позивачки на Дніпровській набережній, потім (приблизно з 2019 року) у спільній квартирі на АДРЕСА_4 , а під час пандемії COVID-19 та війни - на дачі в с. Кийлів або знову на Дніпровській набережній. За її словами, вони разом купували продукти, готували сніданки, тримали свої речі (одяг, засоби гігієни, документи) в спільних шафах у кожній з квартир. ОСОБА_70 розповіла, що саме вона знайшла тіло ОСОБА_20 у квартирі позивачки на Дніпровській набережній 28.06.2023 року. За її словами, коли приїхали родичі померлого (сестра ОСОБА_16 та син ОСОБА_24 ), вони не підійшли до тіла, а одразу почали шукати документи, гроші та ключі від машин і квартир. Свідок бачила, як ОСОБА_26 забрала з сумки померлого закордонний паспорт та ключі від авто. Також ОСОБА_71 заявила про тиск з боку матері померлого ( ОСОБА_43 ), яка пропонувала їй зайняти «нейтральну позицію» в суді в обмін на роботу. ОСОБА_35 свідчила, що в квартирах, де вона прибирала, вона бачила позивачку та померлого ОСОБА_20 «завжди разом». Уточнюючи частоту цих зустрічей, свідок зазначила, що бачила їх спільно приблизно 3 - 4 рази на тиждень. Вона пояснила, що не могла бачити їх щодня через свій гнучкий графік, оскільки прибирала на шести різних об`єктах. Наприклад, якщо вона цілий день працювала на дачі в Оболонському районі, вона їх не бачила. Але загалом вони часто перетиналися: пара могла наприклад, приїхати посеред дня. Однак найчастіше вона заставала їх удвох увечері, коли завершувала прибирання.

Суд установив, що свідок ОСОБА_72 працює у позивачки ОСОБА_1 помічницею у побутових справах (домробітницею), прибирає у квартирах, належних позивачці, а також у пунктах обміну валют, які належать позивачці . Під час допиту в судовому засіданні ОСОБА_69 підтвердила, що прибирання цих приміщень є її основним джерелом доходу. За її словами, раніше вона працювала також у родичів померлого (зокрема, ОСОБА_73 ), але їй поставили ультиматум: або вона працює тільки в ОСОБА_16 і залишає ОСОБА_54 , або йде взагалі, після чого вона відмовилася від роботи у відповідачів. Проте на пряме запитання адвоката, чи складають кошти, отримувані від позивачки, основне джерело її доходу, ОСОБА_74 відповіла заперечно. Вона повідомила, що має додатковий неофіційний заробіток за своїм місцем проживання (працює кухарем у барі та бере нічні зміни в магазині), тому не є повністю матеріально залежною від позивачки. Однак доказів того, що свідок має додатковий неофіційний заробіток суду надано не було.

З огляду на те, що на момент розгляду справи свідок ОСОБА_69 продовжує працювати у позивачки і отримує від неї свій основний дохід, а отже перебуває у безпосередній фінансовій (матеріальній) залежності від Позивачки, що свідчить про наявність у свідка особистого інтересу зберегти прихильність Позивачки як свого роботодавця, - Суд відхиляє показання цього свідка, оскільки вона не може бути об`єктивною і свідчить на користь своєї роботодавиці.

Окрім того, достовірність свідчень ОСОБА_52 спростовується наявністю розбіжностей між її показаннями під час допиту в засіданні 13.11.2025 та повторного допиту 25.03.2026: спочатку свідок стверджувала, що сторони до війни проживали разом у квартирі на АДРЕСА_4 , а під час повторного допиту змінила свідчення, зазначивши, що у 2020 - 2023 роках вони мешкали на вул. Дніпровській набережній, а на ОСОБА_23 мешкали лише один рік до 2021 року. А щодо місця зберігання речей спочатку свідок ОСОБА_69 вказувала, що померлий зберігав свої речі в усіх квартирах (Зарічна, Щорса, Гончара, Дніпровська набережна), проте згодом заявила, що речі зберігалися лише на ОСОБА_23 та частково на Дніпровській набережній, а на вул. Гончара були лише коробки та «непотріб». Щодо періодів відсутності померлого: спочатку зазначала, що спадкодавець усамітнювався на 3 - 4 дні щомісяця, а при повторному допиті змінила цей строк на 1 день.

Оскільки ОСОБА_69 виконувала суто обслуговуючі побутові функції, вона не була учасницею фінансових угодах сторін і не могла володіти достовірною інформацією про джерела фінансування купівлі майна, проведення ремонтів чи про юридичний характер стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , її свідчення про наявність спільного бюджету у Позивачки та померлого не відповідає також критерію належності доказів.

З огляду на сукупність цих факторів (фінансова залежність від позивачки та зміна показань під час судового розгляду) показання свідка ОСОБА_52 оцінюються судом як недостовірні та недостатні для встановлення факту ведення ними спільного побуту і постійного спільного проживання та неналежні - для встановлення факту ведення спільного бюджету.

Наданий Позивачкою Акт ОСББ № 59 від 06.10.2023 про її спільне проживання з ОСОБА_11 у квартирі АДРЕСА_15 набережній, суд відхиляє як недостовірний доказ, оскільки:

- охоронець ОСОБА_75 , чий підпис стоїть на акті, зареєстрований у Херсонській області. Відповідно до офіційної відповіді Пенсійного фонду України, ця особа ніколи не перебувала у трудових відносинах із вказаним ОСББ. Крім того, у 2018 році він притягувався до адміністративної відповідальності в Херсонській області, тому він фізично не міг бути охоронцем у цьому будинку та достовірно підтверджувати факт спільного проживання у зазначений Позивачкою період

- Голова правління ОСББ Олещук Вікторія Сергіївна була призначена на цю посаду лише 2 березня 2020 року. Відповідно, її свідчення щодо проживання сторін у період з 2016 року по березень 2020 року є безпідставними, а свідчення за пізніший період сумнівними, оскільки вона не є мешканкою цього будинку, і не може достовірно повідомити факт, чи людина справді там проживає, чи періодично приходить у гості

- мешканка ОСОБА_76 , яка також засвідчила акт, проживає у квартирі АДРЕСА_16 , тоді як спірна квартира позивачки має № 132. Різниця у 120 квартир означає, що ці приміщення значно віддалені одне від одного (знаходяться на різних поверхах). Таким чином, вона не є безпосередньою сусідкою і не могла об`єктивно спостерігати за спільним життям позивачки та померлого.

Враховуючи ці обставини, Суд не може покласти цей акт в основу рішення, оскільки він не містить достовірної інформації і спростовується сукупністю інших доказів, наявних у справі, а саме:

- зазначенням Позивачкою і померлим ОСОБА_11 власноруч різних адрес у медичних договорах. Так, відповідно до договорів про медичне обслуговування, укладених 30 березня 2021 року, Позивачка і ОСОБА_11 вказали різні адреси свого фактичного проживання. ОСОБА_11 зазначив фактичною адресою АДРЕСА_17 (а місцем реєстрації свого проживання зазначив - АДРЕСА_3 ), тоді як ОСОБА_1 вказала адресу своєї квартири: АДРЕСА_8 . Окрім того, у закордонному паспорті, страхових полісах та договорах з автосервісами ОСОБА_11 зазначав адресою свого проживання АДРЕСА_3 ;

- матеріалами огляду поліції в день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Згідно з постановою слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 29 червня 2023 року, під час виявлення трупа ОСОБА_11 у квартирі на АДРЕСА_8 не було виявлено жодних оригіналів його особистих документів. Це підтверджує, що він не зберігав там свій паспорт та документи;

- у долучених до справи аудіозаписах Позивачка зазначала, що всі цінності, оригінали документів та речі померлого зберігалися в його власній квартирі на АДРЕСА_9 . Свідок позивачки (домробітниця ОСОБА_69 ) під час повторного допиту також підтвердила, що більшість речей ОСОБА_11 знаходилися на ОСОБА_23 ;

- наявні у справі відеозаписи огляду квартири на АДРЕСА_9 свідчать про відсутність у ній особистих речей Позивачки та відсутність у неї ключів і доступу до цих об`єктів за життя ОСОБА_11

- у роздруківках листування в месенджерах (Viber, WhatsApp) зафіксовано, що сторони щоранку віталися повідомленнями («Доброго ранку»), запитували одне в одного «як справи», «у що одягнутися» та узгоджували час зустрічей чи приїзду, що характерно для осіб, які мешкають у різних місцях.

Суд установив, що станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання ОСОБА_11 було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 30 том 1), а місце проживання Позивачки станом 28.06.2023 було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_8 (а.с. 24 том 3).

З вказаних вище доказів суд установив, що за життя ОСОБА_11 мав зареєстроване місце проживання ( АДРЕСА_3 ), а фактично постійно мешкав і зберігав свої речі за іншими адресами ( АДРЕСА_18 ).

У зв`язку з чим Позивачка наданими нею доказами довела факт періодичного проживання ОСОБА_11 у її квартирі за адресою: АДРЕСА_8 . Водночас доказів збереження у квартирі за адресою: АДРЕСА_8 переважної більшості речей щоденного вжитку померлого ОСОБА_11 (окрім свідчень хатньої робітниці ОСОБА_52 , які суд відхиляє через їх недостовірність) та доказів сприйняття померлим цього місця як основного, Суду не надано.

Отже, Позивачка не довела, що у вказаний нею період ОСОБА_11 мав постійне фактичне місце проживання разом з нею у квартирі за адресою: АДРЕСА_8 , зокрема, що він зберігав за цією адресою переважну більшість своїх речей щоденного вжитку, свої документи та сприймав це місце як основне місце проживання.

Згідно з зазначеною вище позицією Верховного Суду спільний побут передбачає ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільну участь у харчуванні й утриманні житла.

Показання свідків, допитаних як за клопотанням Позивачки, так і за клопотанням Відповідачів, окрім показань свідка ОСОБА_77 (сусід по дачі), та свідка ОСОБА_78 (особистого водія померлого ОСОБА_39 з вересня 2022 р.), Суд відхиляє, оскільки вони не відповідають критерію достовірності, з таких мотивів.

Так, свідок ОСОБА_79 (касир) підтвердила окремий побут Позивачки та ОСОБА_11 , але через те, що вона має неприязні стосунки з Позивачкою, Суд відхиляє її свідчення.

Свідки ОСОБА_80 (інкасатор), ОСОБА_81 (помічник на дачі Позивачки у с. Кийлові), які надали свідчення щодо сприйняття пари як подружжя, враховуючи періодичне спільне проживання та спільний відпочинок пари, спільну участь в ремонті та допомоги в господарстві, - Суд відхиляє, оскільки вони є фінансово залежними від роботодавця (Позивачки).

Також Суд відхиляє показання свідка ОСОБА_82 , яка має заінтересованість у результаті розгляду справи на користь Позивачки, оскільки є подругою і колегою Позивачки.

Свідок ОСОБА_83 (брат Позивачки) та його дружина - свідок ОСОБА_84 через перебування у родинних відносинах з Позивачкою мають заінтересованість у результаті розгляду справи на користь Позивачки, тому Суд відхиляє їх показання.

Свідок ОСОБА_51 (сестра померлого ОСОБА_11 ) має заінтересованість у результаті розгляду справи на користь Відповідачів, тому Суд відхиляє її показання.

Допитаний як свідок, заявлений Відповідачами, ОСОБА_85 (особистий водій ОСОБА_39 з вересня 2022 р.), підтвердив, що завозив ОСОБА_39 на АДРЕСА_4 і не бачив його на вул. Дніпровській набережній. Суд бере до уваги показання цього свідка, оскільки він не працює станом на час розгляду справи у жодної зі сторін, не є з ними у приятельських або неприязних стосунках. Водночас свідок надав свідчення лише за період з вересня 2022 р., тому через необізнаність з подіями до цього періоду повідомити суду жодних обставин не може.

Свідок ОСОБА_86 (сусід по дачі, який повідомив Суду, що був у дружніх стосунках із померлим ОСОБА_11 і не перебуває у неприязних стосунках з жодною зі сторін у спорі), якого Суд допитав за обопільним клопотанням сторін, і який не є фінансово залежним від жодної зі сторін, не перебуває ні з ким з учасників справи у неприязних чи родинних відносинах), тому його свідчення відповідають критеріям належності, допустимості і достовірності, повідомив Суду, що Позивачка і ОСОБА_11 мали окремі бюджети, дослівно «Я знаю, що бюджети в них були різні... Він заробляв на своїй касі...і казав про ОСОБА_54 «В нас каси різні». Також ОСОБА_86 засвідчив, що між ними були романтичні і ділові відносини.

Суд виходять з того, що свідчення будь-яких свідків про наявність чи відсутність сімейних стосунків носять суб`єктивний та узагальнений характер. Оскільки у цій справі наявні суттєві суперечності між показаннями свідків позивачки та відповідачів, (окрім свідчень сусіда по дачі - ОСОБА_77 , допитаного за обопільним клопотанням сторін) визначальне значення Суд надає письмовим доказам - нотаріально посвідченим договорам купівлі-продажу, у яких обидві сторони за життя особисто заявили про відсутність фактичних шлюбних відносин.

Отже, факт наявності у Позивачки та ОСОБА_11 спільного побуту та спільного бюджету спростовано такими письмовими доказами, дослідженими судом:

По-перше, це офіційні заперечення у нотаріально посвідчених документах: Під час укладення нотаріальних договорів купівлі-продажу від 11.04.2017 та 11.09.2019 щодо квартири на АДРЕСА_4 - і позивачка, і ОСОБА_11 особисто подали нотаріусу письмові заяви про те, що вони не перебувають у фактичних шлюбних відносинах та ні з ким не проживають однією сім`єю.

Згідно з пунктами 1, 2 Договору купівлі-продажу від 11.04.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Панченком О.В., зареєстровано в реєстрі за № 742, Продавець ( ОСОБА_87 ) зобов`язується передати у власність Покупців ( ОСОБА_1 та ОСОБА_11 ) у рівних частках квартиру АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 913754780000 (а.с. 15-16 том 2).

Договір підписано особисто ОСОБА_11 .

Окрім того, у пункті 19 цього Договору ОСОБА_1 і ОСОБА_11 прямо зазначили, що «За цим Договором квартира набувається в рівних частках ОСОБА_1 (1/2 частка) та ОСОБА_11 (1/2 частка) в особисту приватну власність згідно з поданими ними заявами про те, що жоден із них в шлюбі та фактичних шлюбних відносинах не перебуває і шлюбні договори жодним із них не укладалися.

Суд дослідив оригінал цього Договору в судовому засіданні 04.02.2026. У матеріалах справи на арк. 15-16 тому 2 міститься його копія.

Оцінюючи цей доказ, Суд дійшов висновку, що під час укладення цього Договору ОСОБА_1 і ОСОБА_11 чітко виявили свою волю на придбання зазначеної у ньому квартири в особисту приватну власність, при цьому уточнивши, що на час його укладення у фактичних шлюбних відносинах вони не перебувають. З чого Суд робить висновок, що померлий ОСОБА_11 не придбавав це майно у спільну сумісну власність із Позивачкою, а прямо передбачив Договорі правовий режим цього майна - особиста приватна власність.

Той факт, що згодом (11.09.2019) ОСОБА_11 викупив у Позивачки належну їй на праві особистої приватної власності 1/2 цієї квартири, за відплатним договором (за ціною у 1 000 000,00 грн) також підтверджує, що ОСОБА_1 і ОСОБА_11 мали окремі бюджети і придбавали майно у період з 01.01.2016 щонайменше по 11.09.2019 (в тому числі і спірну квартиру, право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_11 ) - кожен за свої особисті кошти.

Так, згідно з Договором купівлі-продажу від 11.09.2019, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А., зареєстровано в реєстрі за № 7882, Продавець ( ОСОБА_1 ) передає, а Покупець ( ОСОБА_11 ) приймає у власність належну продавцю на праві власності 1/2 частку квартири АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 913754780000 (а.с. 18-19 том 2).

Суд дослідив оригінал цього Договору в судовому засіданні 04.02.2026. У матеріалах справи на арк. 18-19 тому 2 міститься його копія.

Договір підписано його сторонами особисто - ОСОБА_11 та ОСОБА_1 .

У пункті 11 цього Договору його Сторони зазначили: «Продавець у своїй заяві, що зберігається у справах Василенка О.А., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, стверджує, що вона на момент придбання 1/2 частки квартири в шлюбі не перебувала та ні з ким не проживала однією сім`єю. Покупець у своїй заяві, що зберігається у справах Василенка О.А., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, стверджує, що він на момент укладення цього договору в шлюбі не перебуває та ні з ким не проживає однією сім`єю (а.с. 19 том 2).

Оцінюючи цей доказ, Суд дійшов висновку, що під час укладення цього Договору ОСОБА_1 і ОСОБА_11 чітко виявили свою волю на придбання 1/2 частки квартири в особисту приватну власність ОСОБА_11 , при цьому уточнивши, що на час його укладення ні з ким не проживає однією сім`єю. З чого Суд робить висновок, що померлий ОСОБА_11 не придбавав за цим Договором квартиру у спільну сумісну власність із Позивачкою, а прямо передбачив у Договорі правовий режим цього майна - його особиста приватна власність на всю квартиру АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 913754780000).

Оплатний розрахунок між ОСОБА_11 та ОСОБА_1 грошовими коштами спростовує наявність спільного сімейного бюджету та свідчить про розмежування майнових інтересів як незалежних суб`єктів

Доказів придбання майна ОСОБА_11 та ОСОБА_1 у період з 01.01.2016 по 28.06.2023 за їх спільні кошти у спільну сумісну власність Суду не надано. Навпаки, письмові докази свідчать про волю цих осіб на придбання рухомого і нерухомого майна у особисту приватну власність кожного з них. Дослідженими Судом письмовими доказами - в оригіналах та копіях (нотаріально посвідчені Договори купівлі-продажу від 11.04.2017 та від 11.09.2019) доведено той факт, що ОСОБА_1 і ОСОБА_11 мали окремі бюджети і придбавали майно у період з 01.01.2016 щонайменше по 11.09.2019 - кожен за свої особисті кошти.

Періодичне спільне проживання та наявність романтичних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 у період з 01.01.2016 по 28.06.2023 не доводить факт постійного проживання ними як чоловіком та дружиною у цей період, а досліджені Судом письмові докази, і свідчення єдиного незаінтересованого у результаті розгляду цієї справи свідка - ОСОБА_77 доводять відсутність у Позивачки і ОСОБА_11 у період з 01.01.2016 по 28.06.2023 спільного бюджету, наявність якого притаманна фактичним шлюбним відносинам.

Позивачка стверджує , що майно придбане у спільну сумісну власність за спільні кошти її та ОСОБА_11 та заявляє вимоги про поділ майна, зареєстрованого на праві власності за ОСОБА_11 у період з 01.01.2016 по 28.06.2023.

Суд бере до уваги автономність майнової поведінки Позивачки у період з 01.01.2016 по 28.06.2023. Так, з матеріалів справи Суд установив, що у період з 01.01.2016 по 28.06.2023, за який заявлені вимоги про поділ спільного з ОСОБА_11 майна, за Позивачкою ОСОБА_1 на праві особистої власності зареєстровано таке майно (а.с. 239 - 292 том 2):

1) квартира АДРЕСА_19 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1844127980000) - право власності зареєстроване 30.05.2019;

2) квартира АДРЕСА_20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2535684680000 - право власності зареєстроване 14.12.2022;

3) квартира АДРЕСА_21 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2674356480000 - право власності зареєстроване 23.05.2023;

4) квартира АДРЕСА_22 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2674356780000 - право власності зареєстроване 23.05.2023;

5) машиномісце № Б-24 у будинку АДРЕСА_23 , гараж № НОМЕР_6 , на АДРЕСА_24 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2009209580000) - право власності зареєстроване 12.03.2020;

6) паркомісце № 23 під житловим будинком АДРЕСА_25 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1263173380000) - право власності зареєстроване 25.05.2017

7) гаражний бокс, гаражно-будівельний кооператив «Автолюбитель-2» на АДРЕСА_26 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 684678380000) - право власності зареєстроване 01.03.2016.

Звертаючись до суду із вимогою поділити майно померлого, Позивачка не зазначає, що за період з 2016 по 2023 рік вона сама набула у особисту приватну власність сім об`єктів нерухомості (зокрема дві квартири на просп. Перемоги у м. Києві) без згоди ОСОБА_11 та без зазначення його у Договорах купівлі-продажу чи будь-яких заявах - як особи, з якою вона перебуває у шлюбних відносинах. Водночас вимоги щодо поділу майна, набутого у період з 01.01.2016 по 28.06.2023, заявлено Позивачкою лише щодо майна, яке зареєстроване на праві власності за ОСОБА_11 (а.с. 25 - 27 том 1):

1) квартира АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1877562180000) - право власності зареєстроване 17.07.2019

2) квартира АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 913754780000 - право власності зареєстроване 11.04.2017 (1/2 квартири) та 11.09.2019 (інша1/2 частка квартири);

3) паркомісце № 24 у будинку АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1320259180000) - право власності зареєстроване 01.08.2017;

4) садовий будинок АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 722955180000) - право власності зареєстроване 04.06.2018;

5) земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,0259 га, кадастровий номер: 8000000000:78:218:0002, «Зелений бір» садове товариство (Оболонський рн), на АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 523493780000) - право власності зареєстроване 04.06.2018;

6) земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,0277 га, кадастровий номер: 8000000000:78:218:0003, «Зелений бір» садове товариство (Оболонський р-н), на вулиці Дніпровській у місті Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 523228680000) - право власності зареєстроване 04.06.2018;

7) транспортний засіб: марка LAND ROVER; модель RANGE ROVER; 2011 року випуску; колір коричневий; державний номер: НОМЕР_3 ; VIN-код: НОМЕР_4 ; Тип: B4: легковий автомобіль більше 3000 куб. см.

Таке вибіркове пред`явлення вимоги поділу лише спадкової маси померлого порушує універсальний режим ст. 74 СК України.

Оцінюючи поведінку сторін у майновій сфері у період з 2016 по 2023 роки, Суд застосовує загальні засади цивільного законодавства, зокрема принципи добросовісності, розумності та неприпустимості зловживання правом (ст. 3, 13 ЦК України).

Судом встановлено, що за час заявленого «спільного проживання» Позивачка ОСОБА_1 самостійно, від власного імені та без будь-якої участі чи нотаріальної згоди ОСОБА_11 придбала у власну особисту власність сім об`єктів нерухомості (зокрема, елітні квартири по АДРЕСА_7 та дві квартири на АДРЕСА_11 . Зі свого боку, ОСОБА_11 у той самий період аналогічно набував майно виключно на власне ім`я (дача в СТ «Зелений бір», паркомісця, квартири).

Відповідно до правової природи ст. 74 СК України, режим спільної сумісної власності фактичного подружжя має універсальний характер та поширюється на все майно, набуте обома сторонами за час спільного проживання. Вибіркове заявлення Позивачкою вимог про поділ виключно спадкового майна померлого ОСОБА_11 , за одночасного приховування та повного виключення з майнового спору власних активів, набутих у той самий проміжок часу, є суперечливою поведінкою (концепція venire contra factum proprium - заборона суперечливої поведінки) та свідчить про очевидну недобросовісність.

Така послідовна та автономна майнова поведінка кожного з учасників (купівля майна без згоди один одного, зазначення в договорах статусу «не перебуваю у шлюбі та фактичних відносинах») доводить, що волевиявлення обох осіб за життя було спрямоване на збереження режиму повної фінансової та майнової автономії. Відтак, у Суду відсутні будь-які фактичні та правові підстави для штучного застосування дії ст. 74 СК України на особисте приватне майно померлого ОСОБА_11 .

Оцінка інших доказів, наданих Позивачкою.

Акт прийняття на комерційний облік вузла обліку теплової енергії від 31.07.2020 року зі свідоцтвом про повірку щодо квартири АДРЕСА_5 . Позивачка посилалася на наявність у неї цього акта як на доказ участі в утриманні майна померлого. Суд оцінює цей як неналежний доказ для підтвердження позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та наявності спільного бюджету, оскільки: Акт складений представником СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго», є технічним та адміністративним документом, він лише фіксує факт опломбування та допуску теплолічильника (тип Gross WMZ-UA) до комерційної експлуатації в загальному коридорі біля квартири АДРЕСА_27 ; він стосується квартири АДРЕСА_5 , а не квартири по АДРЕСА_8 , яку Позивачка зазначала як основне місце їхнього постійного спільного проживання. Акт не містить жодних відомостей про внесення грошових коштів Позивачкою на придбання, встановлення чи обслуговування приладу обліку, як і не підтверджує сплату нею комунальних послуг з опалення. Сам факт фізичного знаходження технічного документа на лічильник у Позивачки не підтверджує факт ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету чи наявність взаємних прав і обов`язків подружжя.

Надані Позивачкою ( ОСОБА_1 ) договори, специфікації, замовлення та рахунки на ремонт квартири АДРЕСА_5 та дачі є недостатніми для підтвердження факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та виникнення права спільної сумісної власності (ст. 74 СК України). Хоча вказані документи підтверджують факт участі позивачки в організації ремонтних робіт та виборі інтер`єрних рішень, вони не доводять наявності спільного сімейного бюджету чи придбання майна за спільні кошти подружжя з огляду на такі обставини. Ці специфікації (наприклад, Klipki 03-19 Обои, салон «Hermes-Евро», KLB/121-20, SKLB/065-20, рахунок № 918) та листи доставки містять її ім`я або телефон у графі «Замовник» чи «Покупець». Вони підтверджують лише те, що Позивачка виступала контактною особою, координувала роботу з дизайнерами чи приймала доставку матеріалів. Проте самі по собі специфікації та накладні не є первинними платіжними документами і не містять доказів того, що оплата за цими рахунками здійснювалася особисто позивачкою.

Договір на виконання комплексних будівельних робіт від 25.09.2017 з виконробом ОСОБА_88 та додані до нього протоколи погодження ціни містять реєстри фактично виданих грошей. У протоколах та письмових розписках наявні відмітки про отримання грошових коштів на матеріали та роботи безпосередньо від ОСОБА_11 (наприклад: «Получено от ОСОБА_11 200 000 грн», «Получено на работы и мат. 200 000 грн» тощо). Це спростовує твердження Позивачки про неплатоспроможність померлого та одноосібне фінансування нею ремонту.

Участь у проведенні ремонтних робіт, координація замовлень або наявність документів на доставку меблів і шпалер не є достатніми підставами для визнання майна спільною сумісною власністю, Оскільки Позивачкою не доведено факт придбання майна, матеріаліів за рахунок спільного бюджету, витрат, придбання цього майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти з померлим. Надані Позивачкою специфікації та рахунки відображають лише її організаційну залученість до ремонтного процесу, проте повністю спростовуються нотаріальними договорами, платіжними розписками виконроба, які підтверджують комерційний характер придбання квартири АДРЕСА_5 .

Надані позивачкою ( ОСОБА_1 ) докази щодо фінансового стану сторін у спірний період (2016-2023 роки) є недостатніми для висновку про те, що офіційні доходи ОСОБА_11 були незначними, а кошти Позивачки нібито використовувалися для фінансування спільних покупок.

На підтвердження доводів щодо незначних доходів ОСОБА_11 . Позивачка надала довідки ТОВ «ФК «Магнат» та ТОВ «ФК «Альфа-Інвест Груп». Проте ці довідки датовані вереснем та жовтнем 2023 року (тобто видані після смерті ОСОБА_11 ), але виписані безпосередньо на його ім`я, що порушує вимоги Закону України «Про інформацію» та робить ці докази недопустимими на підставі ч. 1 ст. 78 ЦПК України.

Твердження про фінансову неспроможність ОСОБА_11 повністю спростовуються наявними письмовими доказами:

Він мав стабільні бізнес-доходи (зокрема від обмінного бізнесу та інвестицій у нерухомість). Ще у 2014 році він повністю проінвестував будівництво однокімнатної квартири на АДРЕСА_10 , вартістю 1 860 608,93 грн.

У вересні 2019 року ОСОБА_11 особисто виплатив позивачці 1 000 000 грн готівкою за викуп її 1/2 частки квартири на АДРЕСА_4 , що підтверджено нотаріальним договором та особистим підписом ОСОБА_1 .. Факт проведення такого одноразового розрахунку доводить його повну особисту платоспроможність.

Доводи Відповідачів про те, що у жовтні 2014 року (до початку спірного періоду) ОСОБА_11 відкрив великі депозитні рахунки в ПАТ «АКБ «Капітал» на суму 642 240,00 грн, 14 614,00 доларів США та 13 390,00 євро і іі вклади діяли та приносили дохід протягом спірного періоду - Суд відхиляє, оскільки оригінали зазначених Договорів Суду у відповідь на ухваплу про витребування доказів не надано, тому Суд не може перевірити ці докази за критерієм достовірності і виключає копії зазначених Договорів із числа доказів.

Разом з тим, відхилення копій депозитних договорів ПАТ «АКБ «Капітал» з процесуальних підстав (у зв`язку з ненаданням їхніх оригіналів на вимогу суду) не спростовує факту повної матеріальної самостійності та високої платоспроможності ОСОБА_11 у спірний період.

Дана обставина підтверджується іншими долученими до матеріалів справи та дослідженими судом письмовими доказами. Зокрема, матеріалами спадкової справи доведено, що ще у грудні 2014 року (до початку заявленого Позивачкою періоду спільного проживання) ОСОБА_11 самостійно проінвестував будівництво квартири АДРЕСА_2 вартістю 1 860 608,93 грн, ставши згодом її одноосібним власником.

Крім того, безпосереднім первинним доказом спроможності ОСОБА_11 є нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу частки квартири від 11.09.2019, згідно з яким спадкодавець особисто сплатив Позивачці 1 000 000,00 грн готівкою за викуп її 1/2 частки в квартирі АДРЕСА_4 , а Позивачка своїм підписом підтвердила отримання цих коштів у повному обсязі.

Зазначені обставини в сукупності з відомостями ДПС про стабільні доходи ОСОБА_11 у ФК «Магнат» та ФК «Альфа-Інвест Груп» повністю спростовують твердження Позивачки про матеріальну неспроможність померлого самостійно набувати спірне майно.

Позивачка заявляє, що отримання нею у 2015 році доходу в розмірі 845 428,61 грн дозволяло їй здійснювати спільні інвестиції. Проте, згідно з податковими Відомостями (код ознаки доходу «113» а.с. 37 том 1), ця сума була не грошовими коштами, а спадщиною/дарунком від її матері ОСОБА_89 . Фізично цим дарунком від 24.01.2015 року став житловий будинок площею 124,5 кв.м та земельна ділянка в с. Кийлів. Оскільки Позивачка станом на 2024 рік залишається одноосібним власником цього майна і не здійснювала його продажу, ніяких реальних (ліквідних) грошових коштів у розмірі 845 тис. грн вона не отримувала, а отже, не могла витрачати їх на потреби «спільного побуту» чи купівлю іншого майна спільно з померлим ОСОБА_11 .

У 2017 році позивачка дійсно отримала 1 027 388,00 грн (код «104») від продажу нерухомості громадянці ОСОБА_90 . Проте суду надано кредитний договір № ML-009/128/2007 від 17.04.2007, за яким позивачка мала особисте кредитне зобов`язання перед OTP Банком на суму 75 000 доларів США з кінцевим терміном повернення саме 17.04.2017 року, що спростовує доводи Позивачки щодо можливості використання нею доходу понад 1 млн грн у 2017 році на придбання спільного з померлим майна. Збіг у часі продажу нею майна та дати остаточного повернення великого валютного кредиту вказує на те, що отриманий мільйон гривень був повністю використаний Позивачкою на закриття її особистих дошлюбних боргових зобов`язань, забезпечених іпотекою її квартири на АДРЕСА_28 .

Водночас офіційна заробітна плата ОСОБА_1 за звітні періоди була невеликою: у 2015 році вона становила від 1 300 до 4 200 грн на місяць; у 2016 році вона отримала зарплату лише двічі (512,36 грн та 617,13 грн), а протягом 2017 - 2018 років її офіційна заробітна плата не нараховувалася взагалі. Її декларації ФОП за 2021-2022 роки не має доказового значення, оскільки все спірне майно ОСОБА_11 придбав у період 2016 - 2019 років.

Надані Позивачкою спільні фотографії та подорожі зі спільного відпочинку разом з ОСОБА_11 з Туреччини, Італії та Єгипту, довідка ГОК «Святий Шарбель» (у якій очевидна помилка в даті, тому Суд бере його до уваги) підтверджують лише романтичний зв`язок між ними, але не замінюють доказів ведення спільного побуту.

Результати медичних обстежень та аналізів ОСОБА_11 (дослідження ІФА «Омега-Київ» від 02.11.2021, результати «NIKO LAB» від 26.08.2021, результати лабораторії «DILA» від 28.06.2022 та 01.07.2022, замовлення медичної лабораторії «Нова Діагностика» від 02.01.2022, консультативний висновок ТОВ «Фаміліа Медікус» від 04.07.2022) - факт наявності у Позивачки цих результатів медичних досліджень а також проходження ОСОБА_11 та Позивачкою діагностики у суміжний час не є ознакою сімейних стосунківТакі обставини вказують лише на наявність близьких партнерських стосунків, проте не є ознаками спільного побуту та спільного бюджету, які притаманні подружжю.

У договорах про медичне обслуговування від 30.03.2021 року, які позивачка подала як доказ спільного побуту, сторони особисто зазначили різні адреси свого фактичного проживання. ОСОБА_11 вказав адресу: АДРЕСА_17 , а позивачка - АДРЕСА_8 . Це документально підтверджує роздільне проживання осіб у цей період.

Наявність у позивачки ( ОСОБА_1 ) оригіналів особистих документів ОСОБА_11 (зокрема, його трудової книжки, копії студентського квитка 1988 року, курортних карток та медичних виписок), яку вона тлумачить як існування «спільного архіву», є недостатнім і неналежним доказом для підтвердження фактів постійного проживання однією сім`єю та ведення спільного побуту. З таких мотивів.

Відповідно до постанови старшого слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 29.06.2023 року, під час огляду місця виявлення трупа ОСОБА_11 у квартирі Позивачки на вул. Дніпровській набережній не було знайдено жодних оригіналів документів, які б посвідчували особу померлого. Це доводить, що за життя спадкодавець не зберігав свої паспорти та особисті папери у цьому приміщенні.

Відхиляючи заперечення Позивачки щодо недопустимості використання як доказу копії Постанови старшого слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 29.06.2023 про уточнення анкетних даних у зв`язку з відсутністю письмового дозволу слідчого в порядку ст. 222 КПК України, Суд зазначає наступне.

Норми ст. 222 КПК України регулюють питання недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування безпосередньо у кримінальному процесі з метою збереження таємниці слідства. Водночас, у цивільному судочинстві, відповідно до ст. 76, 77, 78 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, які містять дані про обставини, що мають значення для справи. Копія вказаної Постанови слідчого була надана відповідачами у межах реалізації їхніх процесуальних прав для підтвердження обставин огляду місця смерті ОСОБА_11 . Вона є офіційним документом державного органу, складеним уповноваженою посадовою особою, її достовірність не спростована Позивачкою, а тому вона є належним та допустимим та достовірним доказом у розумінні цивільного процесуального закону.

Наявність у Позивачки Студентського квитка ОСОБА_91 № ФЛ-8123/ФЛ-8223 від 31.08.1988 (період вступу ОСОБА_91 до ВНЗ). не є достатнім доказом факту спільного проживання чи побуту в період з 2016 по 2023 роки.

ОСОБА_11 працював касиром у фінансових компаніях (ТОВ «ФК «Альфа-Інвест Груп», ТОВ «ФК «Магнат»). Ці компанії були тісно пов`язані з бізнесом позивачки. Знаходження трудових чи робочих документів у бізнес-партнера є звичайною діловою практикою і жодним чином не свідчить про сімейні стосунки чи наявність спільного бюджету.

Курортні картки гостя (з ГОК «Святий Шарбель» чи «Три Сини та Донька») та медичні аналізи підтверджують лише факти спільного короткочасного відпочинку та лікування. Родичі ОСОБА_11 не заперечували наявності між ними романтичних або близьких стосунків.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, факти періодичного спільного відпочинку, спільного відвідування медичних закладів або близьких стосунків самі по собі не є достатніми для встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю, якщо не доведено ведення спільного господарства, наявності об`єднаного сімейного бюджету та взаємних прав і обов`язків подружжя.

Оцінка даних білінгу телефонних номерів у справі № 753/21687/23, що ґрунтується на матеріалах, витребуваних судом у операторів ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна».

Відповідачі у своїх запереченнях посилаються на усталену практику Верховного Суду (постанови від 15.08.2019 у справі № 588/350/15, від 12.12.2019 у справі № 466/3769/16, від 11.06.2024 у справі № 750/728/21). Згідно з цими висновками, самі по собі факти спілкування, спільної присутності в одній місцевості, спільного відпочинку чи телефонних дзвінків, за відсутності доказування спільного бюджету, спільного господарства та взаємних прав і обов`язків подружжя, не є підставою для визнання фактичного шлюбу.

Оцінюючи докази щодо білінгу телефонів, Суд виходить з наступного. За розрахунком Позивачки, сукупна тривалість перебування телефонних номерів позивачки та померлого ОСОБА_11 на дачі у с. Кийлів за період з 01.11.2020 по 28.06.2023 (майже 3 роки / близько 970 днів) становить 120 днів 15 годин 52 хвилини. Перебування на дачі протягом ~120 днів за 32 місяці складає лише близько 12-13% від усього часового періоду. Це прямо підтверджує аргументи відповідачів про те, що стосунки між Позивачкою та ОСОБА_11 мали періодичний, епізодичний характер (виїзди на вихідні, свята чи короткочасний відпочинок) і не становили постійного спільного проживання під одним дахом як подружжя. Позивачка зазначає, що в інші дні їхні телефони перебували у зоні дії тих самих веж мобільного зв`язку в м. Києві. Однак у густозабудованих районах Києва (наприклад, біля вул. Зарічної чи Дніпровської набережної) базова станція оператора має радіус покриття від кількох сотень метрів до кількох кілометрів. Збіг базових станцій пояснюється тим, що сторони були давніми діловими партнерами у сфері обміну валют, мали спільні робочі питання, а також мали власну нерухомість у суміжних локаціях. Фіксація телефону в зоні дії однієї вежі підтверджує лише перебування особи у певному мікрорайоні міста, але не є доказом постійного проживання в одній конкретній квартирі (кв. АДРЕСА_15 набережній), ведення спільного господарства чи наявності спільного бюджету. Дані білінгу та деталізація дзвінків/інтернету збігаються зі змістом електронного листування (Viber, WhatsApp), у якому сторони щоранку надсилали одне одному текстові повідомлення («Доброго ранку», «Як справи?», «У що одягнутися?») та запитували про час зустрічі. Якщо особи постійно проживають в одній квартирі й прокидаються в одному ліжку, відсутня необхідність щоденно писати ранкові привітання та узгоджувати приїзд чи зустріч. Таким чином, білінг у сукупності з листуванням доводить, що сторони переважно ночували у різних помешканнях, що спростовує доводи Позивачки про спільне постійне проживання та спільний побут з померлим.

Оцінюючи докази: довідку ФОП ОСОБА_50 № 9 від 15.01.2024 про те, що Позивачка за власні кошти організувала та оплатила поминальний обід на 50 осіб у ресторані «Чорне море» ІНФОРМАЦІЯ_6 ; касовий чек Ресторану «MIMINOSHI Хінкальня» на суму 11 300,00 грн за проведення поминальних обідів на 9 та 40 днів: електронне листування із сестрою померлого ( ОСОБА_51 ), Суд вважає, що вони підтверджують участь Позивачки у процесі поховання, узгодження місця на кладовищі, придбання ритуальних речей і замовлення служб у храмах Києво-Печерської Лаври. Ці докази підтверджують факт існування близьких романтичних і ділових відносин Позивачки з ОСОБА_11 . Водночас їх недостатньо для висновку про ведення ними спільного побуту, та наявність у них спільного бюджету та спільного господарства.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Оцінивши усі докази у їх сукупності, Суд установив, що у цій справі наданими нею доказами Позивачка довела факт періодичного спільного проживання та наявність романтичних і ділових відносин між нею і померлим ОСОБА_11 у період з 01.01.2016 по ІНФОРМАЦІЯ_1 (дата його смерті). Водночас Позивачка не довела наявність спільного бюджету між нею і померлим ОСОБА_11 у період з 01.01.2016 по 28.06.2023.

Натомість наданими Відповідачами доказами доведено, що ОСОБА_11 вів фінансово незалежне від Позивачки життя, і Позивачка, і померлий у період з 01.01.2016 по 28.06.2023 купували майно (зокрема об`єкти нерухомості) у особисту приватну власність, на що була чітко виражена власна воля як Позивачки, так і померлого, у нотаріально посвідчених Договорах купівлі-продажу від 11.04.2017, за відплатними договорами, а з Позивачкою його пов`язували ділові інвестиційні проекти (які були завершені викупом часток) та романтичні відносини, що не утворюють правового статусу сім`ї у зв`язку з відсутністю спільного бюджету.

Оскільки Позивачкою не доведено сукупності обов`язкових умов - перш за все 1) спільного постійного фактичного проживання за однією адресою, 2) ведення спільного побуту, 3) наявність спільного бюджету та спільного господарства з померлим, - надані нею докази є недостатніми для задоволення позову за критеріями, визначеними Верховним Судом у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20.

У зв`язку з недоведеністю Позивачкою заявлених вимог Суд відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись нормами ст. 2, 5, 12, 13, 141, 209, 259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 , 3. ОСОБА_5 , 4. ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_29 .

Відповідач-1 ОСОБА_2 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_30 .

Відповідач-2 ОСОБА_3 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_31 .

Відповідач-3 ОСОБА_5 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_10 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_31 .

Відповідач-4 ОСОБА_4 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_11 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_32 .

Повне судове рішення складено 31.07.2026.

Суддя В.М. Маркєлова