Суд: Житомирський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 03 серпня 2026 р.
Справа: №291/481/24
Суддя: Костюкович С. І.
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №291/481/24 Головуючий у 1-й інст. Рудник М. І.
Номер провадження №33/4805/1260/26
Категорія ст.294 КУпАП Доповідач Костюкович С. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Костюкович С.І., отримавши апеляційну скаргу захисника – адвоката Докашенко Дмитра Віталійовича, подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 14.10.2024 по справі №291/481/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, -
в с т а н о в и в:
Вказаною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122-2, частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за частиною 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122-2 КУпАП закрито в зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з постановою суду першої інстанції, 17 квітня 2024 року о 18.33 годині ОСОБА_1 на а/д Кременчук Біла Церква Ржищів Київ Софіївка, 316 км, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Jetta» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на портативний нагрудний відеореєстратор №1241.
17 квітня 2024 року о 18.33 годині ОСОБА_1 на а/д Кременчук Біла Церква Ржищів Київ Софіївка, 316 км, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Jetta» д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу , яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору та увімкнення службового звукового сигналу.
Своїми діями порушив пункти 2.5, 2.4, 8.9 б ПДР України.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Докашенко Д.В. подав апеляційну скаргу.
Разом із апеляційною скаргою (в тексті апеляційної скарги) захисник - адвокат Докашенко Д.В. заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Попільнянського районного суду Житомирської області від 14.10.2024 по справі №291/481/24, яким просив поновити строк на оскарження вищевказаної постанови суду першої інстанції (а.с.93-100).
Крім того, захисник заявив аналогічне клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції в цій справі, викладене у формі окремого документу, однак адресоване Попільнянському районному суду Житомирської області (а.с.87-89).
Клопотання про поновлення строку на оскарження постанови захисник обгрунтував тим, що ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні, постанову суду не отримував та, як наслідок, не маючи повного тексту постанови, об`єктивно не розумів суть винесеного рішення судом.
Тому зазначає, апелянт був позбавлений можливості своєчасно реалізувати своє право на оскарження постанови суду.
Захисник вказує, що направив до суду першої інстанції заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та отримав доступ до постанови та матеріалів в «Електронному суді».
Наведені обставини в сукупності захисник вважає поважними причинами пропуску строку на оскарження постанови, а тому із посилання на зазначене та наведену ним практику Європейського суду з прав людини просить поновити строк на оскарження вищезазначеної постанови суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вважаю, що клопотання захисника про поновлення строку на оскарження задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Отже, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення.
В даній справі відповідно до частини другої статті 294 КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 14.10.2024 року закінчився 24 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу в цій справі захисник подав 31.07.2026 року, тобто через 1 (один) рік і 9 (дев`ять) місяців після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Вирішуючи клопотання захисника про поновлення строку на оскарження апеляційний суд зазначає, що пропущений строк на апеляційне оскарження може бути поновлений лише за наявності поважних причин, які мають бути належним чином обґрунтовані стороною, що подає відповідне клопотання.
Найперше суд зазначає, що обов`язок доведення таких причин покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
У цій справі з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку звернувся захисник, який є самостійним суб`єктом права на апеляційне оскарження.
Отже, саме на захисника покладається обов`язок обґрунтувати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема навести конкретні обставини, які об`єктивно перешкодили йому своєчасно подати апеляційну скаргу. Разом із тим, в клопотанні про поновлення строку на оскарження, захисник посилається на обставини, що стосуються особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 .
Такі доводи не можуть визнаватися належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку саме захисником.
Як слідує із матеріалів справи, договір про надання правової допомоги між адвокатом Докашенко Д.В. та ОСОБА_1 було укладено лише 02.07.2026 року, ордер серії АХ № 1355195 на підставі договору було видано адвокатом 16.07.2026, тобто більш ніж через 1 (один) рік і 8 (вісім) місяців після дати прийняття оскарженої постанови (а.с.25, 34).
Проте у цій справі захисник, звертаючись із апеляційною скаргою від свого імені, не навів доводів щодо поважності причин пропуску строку саме ним як самостійним суб`єктом права на апеляційне оскарження, і поважних причин пропуску строку на оскарження постанови суду першої інстанції захисником, з огляду на вищезазначене не вбачається.
Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, відповідно до яких процесуальні строки мають персоніфікований характер, а їх дотримання або пропуск оцінюється щодо конкретного суб`єкта, який вчиняє процесуальну дію (зокрема, постанова Верховного Суду від 17 березня 2026 року у справі №727/14791/25, провадження № 51-378 км 26)
Що стосується аргументів клопотання захисника про пропущення строку оскарження постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 та, як наслідок, про необхідність поновлення строку на оскарження постанови суду ОСОБА_1 як особі, котру було притягнуто до відповідальності, то апеляційний суд також їх визнає неповажними з урахуванням наступного.
За сталою практикою Європейського суду з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним, зокрема щодо дотримання процесуальних строків. Такі обмеження є сумісними з гарантіями справедливого суду за умови, що вони переслідують легітимну мету та є пропорційними. ЄСПЛ в своїх рішенням наголошував, що сторони повинні проявити належну обачність у захисті своїх прав та вживати заходів для своєчасного ознайомлення з процесуальними рішеннями.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово відзначав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб у випадку, коли суд остаточно вирішив питання, його рішення не ставилося під сумнів («Ґурмундур Андрі Арстрссон проти Ісландії» (Gu?mundur Andri Astra?sson v. Iceland).
За сталою практикою ЄСПЛ, зокрема, відповідно до рішень ЄСПЛ у справах: «Брумареску проти Румунії» від 28 жовтня 1999 року, «Христов проти України» від 19 лютого 2009 року, «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 року принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, за яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою — домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини.
При цьому, відмовляючи у задоволенні клопотання захисника щодо поновлення строку на оскарження постанови саме особі, яку він захищає і повертаючи апеляційну скаргу захисника апеляційний суд врахував також і те, що із змісту клопотання захисника не вбачається переконливих аргументів про те, що об`єктивно заважало ОСОБА_1 довідатись про зміст прийнятого відносно нього судового рішення, ознайомитись з ним і реалізувати своє право на оскарження постанови суду першої інстанції із жовтня 2024 року, по липень 2026 року.
Також, із наявних у матеріалах справи копій постанов державних виконавців Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області (а.с. 69-75, 78-80) слідує, що на примусовому виконанні в органі державної виконавчої служби перебувала Оскаржувана постанова (як щодо виконання накладеного стягнення, так і щодо судового збору), а також постанова районного суду у справі №291/418/24.
Зокрема, згідно постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.72) виконавче провадження № 76719643 із примусового виконання Оскаржуваної постанови відносно ОСОБА_1 було відкрите державним виконавцем ще 06.12.2024 року. В послідуючому, після повернення виконавчого документа, було відкрите виконавче провадження № 78244580 також 03.06.2025 (а.с.58).
Відповідно до змісту постанови державного виконавця від 26.06.2026 року про закінчення виконавчого провадження (а.с.80) борг про стягнення із ОСОБА_1 судового збору сплачено в повному обсязі.
Одже, із грудня 2024 по червень 2026 року Оскаржувана постанова із виконання накладеного адміністративного стягнення та судового збору перебувала на примусовому виконанні в органі ДВС, значиться про сплату боржником судового збору за цією постановою, однак клопотання захисника не містить аргументів про те, чому з огляду на ці обставини ОСОБА_1 не був поінформований про зміст прийнятого щодо нього судом рішення (постанови), а відтак що йому об`єктивно перешкоджало звернутись із апеляційною скаргою на Оскаржувану постанову раніше.
Відповідно до змісту Оскаржуваної постанови та наявних у справі матеріалів слідує, що суд першої інстанції вживав заходів для повідомлення ОСОБА_1 про дату та час судового розгляду справи відносно нього, надсилаючи на відому суду адресу із матеріалів справи відповідні судові повістки.
Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №170619, а також із змісту рапорту працівника поліції слідує, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, однак ОСОБА_1 відмовився від підпису цього протоколу (а.с.1, 9).
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява N 3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення).
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Проаналізувавши клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає, що з урахуванням всього вищенаведеного, воно не містить достатнього обгрунтування поважності причин пропуску строку на оскарження постанови суду першої інстанції, прийнятої понад 1 рік і 9 місяців тому назад, як захисником, залученим ОСОБА_1 до участі в цій справі лише у липні 2026 року, так і самим ОСОБА_1 , якому за матеріалами справи було відомо про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, який підлягав розгляду судом, та який понад 1 рік і 9 місяців не ініціював оскарження цієї постанови, а також відносно якого тривало виконавче провадження із примусового виконання вказаної постанови, зокрема, у 2025-2026 роках, а отже, на переконання суду, існувала об`єктивна можливість довідатись про зміст прийнятого судом рішення та оскаржити його раніше.
За таких обставин апеляційний суд прийшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на оскарження постанови суду першої інстанції за клопотанням захисника - адвоката Докашенко Дмитра Віталійовича, а отже у задоволенні клопотання суд відмовляє.
Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП визначено, що апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Керуючись статтею 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
У задоволенні клопотання захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – адвоката Докашенко Дмитра Віталійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Попільнянського районного суду Житомирської області від 14.10.2024 по справі №291/481/24 щодо ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua