Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №759/14225/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/14225/26

пр. № 2/759/10968/26

04 серпня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, що визначені рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2017 року у справі № 759/10124/17, з твердої грошової суми у розмірі 1 000 грн. на 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вимоги позовної заяви обґрунтовуються тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Святошинський районний суд міста Києва від 06 жовтня 2017 року у справі № 759/10124/17 з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання доньки у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000 грн. щомісячно, починаючи з 05 липня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття. Позивач переконана, що встановлений судом розмір аліментів є недостатнім для забезпечення належного утримання та гармонійного розвитку дитини. У зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, позивачка разом із малолітньою донькою були вимушені у березні 2022 року залишити територію України та виїхати до Республіки Болгарія, де проживають станом на теперішній час. Дитина повністю перебуває на утриманні позивачки, яка самостійно забезпечує її житлом, харчуванням, лікуванням, навчанням, одягом та іншими необхідними умовами для належного фізичного, морального та соціального розвитку. У зв`язку із проживанням за кордоном значно збільшилися витрати на забезпечення потреб дитини, зокрема витрати на проживання, медичне обслуговування, навчання, транспорт та повсякденне забезпечення, що, за переконанням ОСОБА_1 , свідчить про необхідність зміни способу та розміру стягнення аліментів для належного забезпечення інтересів дитини.

На підставі викладеного позивачка просить суд позовні вимоги задовольнити та судові витрати покласти на відповідача.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 01 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явились.

Представник позивача подав заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити, судове засідання провести без участі позивача та її представника.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового слухання шляхом направлення судової повістки на його зареєстроване місце проживання, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин такої неявки.

Поштові конверти, направлені відповідачу, повернулися до суду у зв`язку із відсутністю одержувача за вказаною адресою.

У постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Суд також звертає увагу, що листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22).

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

За правилом, встановленим ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що учасники справи належним чином повідомлені про судове засідання, у судове засідання не з`явилися, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із неявкою учасників справи у судове засідання.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 15 січня 2016 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2017 року у справі №759/10124/17 (пр. №2/759/4457/17) було розірвано.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08 липня 2016 року.

Водночас, рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2017 року у справі №759/10124/17 (пр. №2/759/4457/17) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 05 липня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до долученої до матеріалів справи реєстраційної картки іноземця з тимчасовим захистом №825335229, виданої Державним агентством у справах біженців при раді міністрів Республіка Болгарія, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають у місті Софія Республіки Болгарія з 29 березня 2022 року .

У відповідності до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).

За ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та зобов`язання щодо утримання.

Відповідно до положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (частина 1 статті 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.

Як установлено судом, на даний час аліменти на утримання дитини сторін - ОСОБА_3 стягуються у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000,00 грн. щомісячно.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

До суду із позовною заявою про зміну розміру аліментів на утримання дитини звернулась одержувач аліментів - ОСОБА_1 мотивуючи це тим, що у зв`язку із проживанням за кордоном значно збільшилися витрати на забезпечення потреб дитини, зокрема витрати на проживання, медичне обслуговування, навчання, транспорт та повсякденне забезпечення.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до статті 183 та статті 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина 3 статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й інші норми щодо обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Даний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 194/629/17-ц (провадження № 61-37792св18).

Частиною третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Суд наголошує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 04 березня 2020 року у справі №682/3112/18, зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України, а є підставою для зміни мінімального розміру аліментів, зазначених у виконавчому листі у процедурі виконання та стягнення аліментів.

Законом України від 3 липня 2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі №632/580/17.

Досліджуючи матеріали справи суд дійшов до переконання, що аліменти на утримання дитини у розмірі 1 000,00 грн. щомісячно є недостатніми для всебічного та гармонійного розвитку малолітньої ОСОБА_3 , ураховуючи витрати, які несе ОСОБА_1 на її утримання.

Визначаючи розмір аліментів, суд має враховувати стан здоров`я позивача, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у відповідача інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення та визнання позову відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є працездатним чоловіком. Відомостей про незадовільний стан його здоров`я суду не надано. Окрім того, у суду відсутні дані про те, що на утриманні відповідача знаходяться інші особи, які в силу закону потребують його матеріальної підтримки.

Зважаючи на викладене, проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципу справедливості та розумності, закріпленого у ст. 3 ЦК України, суд доходить висновку, що розмір аліментів має бути змінено шляхом стягнення із відповідача аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_3 у розмірі 1/4 (однієї чверті) частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Окрім зазначеного, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн., оскільки позивач від сплати судового збору за подання даної позовної заяви звільнена.

Керуючись статтями ст. 180-184, 191, 192 СК України, Конвенцією про захист прав дитини,статтями 5, 12-13, 76, 81, 89, 133, 141, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2017 у справі №759/10124/17 (провадження №2/759/4457/17), шляхом стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі однієї четвертої частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04 серпня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко