Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця
Дата: 03 серпня 2026 р.
Справа: №759/19065/26
Суддя: Горбенко Н. О.
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/19065/26
пр. № 3/759/4864/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від УПП у м. Києві ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
До Святошинського районного суду міста Києва надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП.
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №544755 від 05.07.2026, - 05.07.2026 близько 01 год. 15 хв. у м. Київ, вул. Мрії, 15, громадянин ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме нецензурно лаявся, образливо чіплявся, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння у громадському місці, а саме біля кювету, чим порушив громадський порядок і спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №544757 від 05.07.2026, - 05.07.2026 близько 01 год. 15 хв. у м. Київ, вул. Мрії, 15, громадянин ОСОБА_1 вживав алкогольні напої та перебував у п`яному вигляді в громадському місці, образливо чіплявся до громадян. На законну вимогу поліцейського взводу №1 роти №5 батальйону №3 полку №1 УПП у м. Києві ДПП капрала поліції Панасюк Є.В. припинити адміністративне правопорушення, а саме чіплятися до громадян та розпивати алкогольні напої, громадянин ОСОБА_1 не відреагував, при цьому висловлювався у грубій формі на адресу поліцейських, погрожував їм фізичною розправою. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він повідомив, що не має можливості прийняти участь у розгляді справи та вказав, що його неявка не перешкоджатиме суду у розгляді справи, на підставі чого він просить провести розгляд справи без його участі.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).
Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП з наступних підстав.
Згідно з статтею 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Складом адміністративного правопорушення, передбаченого статеттю 173 КУпАП, є дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки особи, яка скоює хуліганські дії. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Отже, дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Зі змісту п. 16 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22.12.2006 слідує, що при накладенні адміністративних стягнень, передбачених ст. 173 КУпАП, на осіб, які вчинили дрібне хуліганство, суддя повинен у кожному конкретному випадку враховувати характер учиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
У статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» визначено, що громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна чи відкрита для населення вільно або за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, у тому числі під`їзди будівель і споруд, а також підземні переходи, стадіони, паркінги.
Як убачається із наявних матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №544755 від 05.07.2026, громадянин ОСОБА_1 05.07.2026 близько 01 год. 15 хв. у м. Київ, вул. Мрії, 15, нецензурно лаявся, образливо чіплявся, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння у громадському місці, а саме біля кювету, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, є злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця.
Диспозицією статті 185 КУпАП встановлено, що відповідальність настає у разі злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об`єктом цього адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, суспільні відносини у сфері державного управління.
Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Особливість застосування статті 185 КУпАП полягає у тому, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського має бути при виконання ним службових обов`язків з охорони громадського порядку.
За змістом роз`яснень п. 7 Пленуму Верховного Суду України від 26.06.1992 (з подальшими змінами), злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за статтею 185 КУпАП необхідні дві складові: законне розпорядження або вимога працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків та злісна непокора порушника.
З проколу про адміністративне правопорушення серії ГП №544757 від 05.07.2026 вбачається, що громадянин ОСОБА_1 05.07.2026 близько 01 год. 15 хв. у м. Київ, вул. Мрії, 15, вживав алкогольні напої та перебував у п`яному вигляді в громадському місці, образливо чіплявся до громадян. На законну вимогу поліцейського взводу №1 роти №5 батальйону №3 полку №1 УПП у м. Києві ДПП капрала поліції Панасюк Є.В. припинити адміністративне правопорушення, а саме чіплятися до громадян та розпивати алкогольні напої, громадянин ОСОБА_1 не відреагував, при цьому висловлювався у грубій формі на адресу поліцейських, погрожував їм фізичною розправою.
У відповідності до частини 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП до матеріалів справи долучено:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №544757 від 05.07.2026;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №544755 від 05.07.2026;
- протокол серії АЗ №074957 про адміністративне затриманні за статтею 261 КУпАП від 05.07.2026;
- постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №2061528 від 05.07.2026 з якої вбачається, що 05.07.2026 ОСОБА_1 у м. Київ, вул. Мрії, буд. 15, перебуваючи у громадському місці, а саме біля магазину «АТБ», розпивав алкогольні напої, знаходився у п`яному вигляді з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови, почервоніння шкіри обличчя), а також був у брудному одязі, чим ображав людську гідність і громадську мораль, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП;
- відеозапис із бодікамери поліцейського з якого суд встановив підтвердження обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення серії ГП №544757 від 05.07.2026 та серії ГП №544755 від 05.07.2026.
За результатами дослідження в судовому засіданні доказів, що містяться у матеріалах справи, жодних сумнівів щодо наявності події адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП, та доведеності винуватості ОСОБА_1 у їх вчиненні у суду не виникло.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкція статті 173 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.
Санкція статті 185 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.
Частиною 2 статті 36 КУпАП передбачено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
У конкретній справі більш серйозним правопорушенням є адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП, відтак, стягнення має бути накладене у межах санкції, встановленої статтею 185 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП, суд враховує характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення та рівень правосвідомості, ступінь його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність пом`якшуючих чи обтяжуючих вину обставин, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи наявність негативних наслідків скоєного адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обставин, які б позбавляли можливості суд застосувати до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу не встановлено.
Окрім того, суд також вважає, що в даному випадку саме такий вид і розмір стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення особи, що притягується до адміністративної відповідальності від сплати судового збору, а відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 173, 185, 221, 283-285 КУпАП, суд, -
П О С ТА Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Роз`яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення її постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя Н.О.Горбенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua