Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №755/6072/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/6072/26

Провадження №: 2/755/6604/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.

за участю секретаря - Гречаної Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що з 13 серпня 2016 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що сторони разом не проживають і спільного господарства не ведуть , не підтримують шлюбні відносини як подружжя.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 травня 2026 року відкрито провадження в даній справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд розглянути справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій позов визнав в повному обсязі, просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сімейні відносини регулюються лише в тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ст. 7 СК України).

Згідно зі ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що між сторонами 13 серпня 2016 року було укладено шлюб.

Сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть.

Спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини та поділу майна на час розгляду справи у сторін немає.

Позивач переконана, що спроби примирення з відповідачем не призведуть до відновлення сімейних відносин, відповідач згоден з цим в повному обсязі.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов`язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали не можливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, а тому позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Позивач не ставить вимоги про стягнення з відповідача сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 7, 104, 105, 110, 112, 114-115 СК України, статтями 2, 4, 10-12, 76-81, 89, 206, 209, 223, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 13 серпня 2016 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №1500 - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: