Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 28 липня 2026 р.
Справа: №369/7685/26
Суддя: Оленіч Ю. В.
Справа № 369/7685/26
Провадження № 3/369/5316/26
П О С Т А Н О В А
Іменем України
29.07.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Оленіч Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал, який надійшов з ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
11.04.2026 близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого проживання, в квартирі АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою в адресу дитини, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю потерпілого.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 11.04.2026 близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого проживання, в квартирі АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: ображав нецензурною лайкою в адресу дитини, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю потерпілої.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Крім цього, 11.04.2026 близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого проживання, в квартирі АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: ображав нецензурною лайкою та кидався в штовханину, чим завдав шкоду психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 13.04.2026 близько 08 год. 23 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого проживання, в квартирі АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: ображав нецензурною лайкою, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю потерпілої.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину не визнав та зазначив, що його робота пов`язана з постійними відрядженнями, у зв`язку з чим він втратив контакт зі своїми трьома неповнолітніми дітьми, доньками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , і сином ОСОБА_8 , та не міг належним чином брати участь у їх повсякденному житті, навчанні та вихованні. Дружина користуючись його відсутністю, недотримується обговорених ними принципів виховання, дисципліни та безпеки їх дітей, зокрема, дозволяє доньці ОСОБА_7 користуватися штучним інтелектом під час виконання домашнього завдання, що на його думку, призводить до деградації дитини у навчальному процесі. Крім того, дружина постійно наражає дітей на небезпеку, залишає телефон у нечутному місці, вимикає постійно на ньому звук, чим на його думку, залишає дітей без нормального зв`язку з батьком в екстрених ситуаціях. На підтвердження неналежної та безвідповідальної поведінки дружини щодо виховання дітей, просив суд врахувати долучені ним звукозаписи.
Також ОСОБА_1 зазначив, що недотримання дружиною вказаних методів виховання дітей та заходів їх безпеки, постійно призводить до виникнення конфліктів між ним та дружиною. Не заперечував, що під час даних конфліктів висловлювався у розмові нецензурними словами, але вважає, що це провокувала потерпіла, тому просив закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутності у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 зазначила, що її чоловік ОСОБА_1 постійно вчиняє домашнє насильство, як відносно неї, так і відносно їхніх малолітніх дітей, яке виражається у постійних сварках з ненормативною лексикою у їхню сторону та в їх присутності, у погрозах самогубством у присутності дітей, у зв`язку з чим діти перебувають у постійному страху, у змушенні підписувати складені ним сімейні договори про виховання дітей та правила у родині. Події, з приводу яких складено вказані протоколи, відбувались в період з 10.04. по 13.04.2026, тобто з п`ятниці і до понеділку, коли вона звернулась до поліції. Захищаючи дітей від психологічного травмування, потерпіла вимушена постійно викликати працівників поліції, однак чоловік належних висновків не робить та продовжує вчиняти насильство психологічного характеру відносно неї та дітей. На даний час вирішується питання про розірвання шлюбу між ними.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, що тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Згідно частини 2 ст. 173-2 КУпАП діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення № 973368, 973403, 973402, 973367 від 20.04.2026; рапортом від 13.04.2026 про надходження до чергової частини заяви ОСОБА_4 про вчинення домашнього насильства; протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.04.2026, відповідно до якої ОСОБА_4 звернулась до поліції з приводу домашнього насильства з боку ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в яких вони підтверджують вчинення відносно них домашнього насильства з боку ОСОБА_1 ; копіями свідоцтв про народження ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , які підтверджують, що ОСОБА_1 є батьком дітей, а ОСОБА_4 – матір`ю; диском з аудіофайлами, на якому зафіксовано розмову ОСОБА_1 з ОСОБА_4 в присутності дітей з використанням нецензурної лексики з переходами на крик; довідкою психолога від 13.04.2026, відповідно до якої у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виявлено ознаки вираженого емоційного неблагополуччя, високого рівня тривоги, емоційного виснаження.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Аналізуючи надані суду пояснення та долучені докази, суд приходить до висновку, що дійсно 11.04.2026 року та 13.04.2026 року ОСОБА_1 було вчинено насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_4 та малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що також зафіксовано на долучених до справи звукозаписах, наданих як працівниками поліції, потерпілою, так і самим ОСОБА_1 , які не спростовують доводів останнього щодо не вчинення ним домашнього насилля, а навпаки підтверджують його деструктивну, агресивну та ненормативну поведінку відносно дружини ОСОБА_4 та їх малолітніх дітей, в присутності яких він постійно висловлюється нецензурною лексикою.
Системне використання ОСОБА_1 нецензурної лексики вдома при малолітніх дітях, руйнує загальноприйняті суспільні уявлення дітей про родину як безпечне та культурне середовище, та негативно впливає на психологічно-емоційний стан дітей.
Таким чином, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства доведена поза розумним сумнівом та в його діях наявний склад адміністративних правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено
Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника ОСОБА_1 , суддя вважає за необхідне та достатнє для виховання ОСОБА_1 й запобігання вчиненню ним нових правопорушень, накласти на ОСОБА_1 , на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
За таких обставин, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 173-2, 251, 252, 283-284, 287-291 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП піддати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, повинна бути надіслана правопорушником до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Ю.В.Оленіч
Оригінал: reyestr.court.gov.ua