Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №685/573/26 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/573/26

Провадження № 1-кп/685/70/26

В И Р О К

іменем України

03 серпня 2026 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та

його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь кримінальне провадження № 12026243200000117, внесене 08 квітня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луцьк Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого там же по АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , достовірно знаючи про постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 червня 2025 року по справі № 161/6600/25, яка набрала законної сили 24 червня 2025 року, про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням штрафу в сумі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, та будучи з нею ознайомлений, маючи реальну можливість виконати рішення суду, діючи умисно, з метою її невиконання в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ч. 1 ст. 129 Конституції України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, ухилився від виконання постанови суду, що набрала законної сили, та продовжував керувати транспортними засобами, а саме, 07 квітня 2026 року близько 11 год. 30 хв. керував автомобілем марки MAN моделі TGX 18.480 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , здійснивши рух автодорогою по вул. Богдана Хмельницького в селищі Теофіполь Теофіпольської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, де поблизу будинку № 9 був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції Сектору поліційної діяльності № 1 відділу поліції № 2 Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області.

В ході судового розгляду ОСОБА_6 свою вину визнав повністю, розкаявся та пояснив, що товариш, який працює водієм вантажівки, попросив замість нього поїхати в рейс, так як той не мав можливості з певних особистих причин, на що погодився, не повідомивши товариша про позбавлення права керування.

Судом, за відсутності заперечень учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме, ухвалення судом рішення про позбавлення обвинуваченого права керування транспортними засобами, яке набрало законної сили, обізнаності обвинуваченого з даним рішенням та факт керування обвинуваченим автомобілем в межах строку дії такого позбавлення, обмежившись допитом обвинуваченого та даних про особу обвинуваченого.

Учасникам судового провадження роз`яснено та зрозуміло позбавлення їх права оскаржувати в апеляційному порядку в такому разі обставини, які ніким не оспорюються.

Диспозицією ч. 1 ст. 382 КК України визначено, що кримінально караним є умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

З огляду на вказану норму закону, до кримінальної відповідальності може бути притягнута винувата особа за факт умисного невиконання, зокрема, постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, що зводиться до акту керування транспортним засобом в період, коли така особа не мав права цього робити за вищезазначеною постановою суду.

Таким чином, оцінивши досліджені докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 в умисному невиконанні постанови суду в частині позбавлення права керування транспортним засобом доведена і його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів є призначення покарання у виді штрафу.

Речові докази, зокрема, автомобіль, причіп та свідоцтва про їх реєстрацію підлягають поверненню власнику.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статтею 382 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в сумі 8500,00 грн. (Вісім тисяч п`ятсот гривень 00 коп.), що становить п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Речові докази:

- автомобіль (спеціалізований вантажний сідловий тягач) марки MAN моделі TGX 18.480 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , спеціалізований напівпричіп-рефрижератор марки Chereau моделі CD-381 J з реєстраційним номером НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 – повернути Приватному підприємству «СМВ-ТРАНС».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, - у той же строк з дня отримання копії вироку.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1