Суд: Мостиський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 13 липня 2026 р.
Справа: №448/1685/25
Суддя: Кічак Ю. В.
Єдиний унікальний номер 448/1685/25
Провадження № 3/448/32/26
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
(повний текст)
14.07.2026 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., при секретарі судового засідання Романченко І.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Борисенка В.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого,
за ч.1 ст.130 КУпАП, –
В С Т А Н О В И В:
І. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
ОСОБА_1 24.08.2025 року о 14:03 год. по вул.Міцкевича, 13 в м.Мостиська Яворівського району Львівської області керував транспортним засобом - автомобілем марки «Opel Omega», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відповідно до встановленого порядку - відмовився. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ІІ. Позиція та пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснив, що у день, час та місці, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, він дійсно керував транспортним засобом та зупинився неподалік піцерії. Після цього позаду його автомобіля зупинився службовий автомобіль працівників поліції. Зазначив, що працівники поліції не зупиняли транспортний засіб під його керуванням, оскільки на той момент автомобіль вже зупинився. Після того, як до нього підійшли працівники поліції, вони спочатку запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу «Drager», а згодом повідомили про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння. Пояснив, що з метою отримання правової допомоги зателефонував юристу. Зазначив, що працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення, який він не підписував. Згодом йому стало відомо, що стосовно нього також винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил користування ременем безпеки, про існування якої він дізнався лише через три дні. ОСОБА_1 зазначив, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, однак бажав попередньо отримати консультацію юриста. Після цього, працівники поліції повідомили про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння та запропонували пройти відповідний медичний огляд, а згодом склали протокол про адміністративне правопорушення. Вказав, що спілкування із працівниками поліції тривало близько години. Надалі він самостійно прибув до медичного закладу з метою проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, однак медичний працівник відмовив у проведенні такого огляду у зв`язку з відсутністю працівників поліції. Згодом він самостійно звернувся до іншого медичного закладу у м.Львові, де пройшов відповідне обстеження, за результатами якого ознак наркотичного сп`яніння не було встановлено. Крім того, наступного дня, а саме 25.08.2025 року він повторно пройшов медичний огляд, за результатами якого, відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду, ознак сп`яніння також не виявлено. Враховуючи наведене, просив суд закрити провадження в справі, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Борисенко В.В. у судовому засіданні заперечував обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначив, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції була безпідставною, а інспектором Кіцилою Н.Я. за невідомих обставин винесено постанову серії ЕНА №5560380 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за нібито керування 24.08.2025 року транспортним засобом без використання ременя безпеки. При цьому вказана постанова рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 23.12.2025 року була скасована як незаконна, а провадження у справі закрито у зв`язку з недоведеністю події адміністративного правопорушення. Також вказав, що у день, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння, за результатами якого ознак такого сп`яніння не виявлено. Крім того, захисник подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що 24.08.2025 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Opel Omega», державний номерний знак НОМЕР_1 , самостійно зупинив транспортний засіб поблизу будинку №1 по вул.Міцкевича у м.Мостиська. Після цього до нього підійшли працівники поліції, які, не пояснивши причин своїх дій, запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд, хоча, на думку захисника, законних підстав для цього не було. Через деякий час, працівники поліції почали стверджувати, що водій перебуває у стані наркотичного сп`яніння. Захисник вказував, що всупереч вимогам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння…», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, поліцейські не склали направлення на медичний огляд водія, передбачене п. 8 розділу ІІ Інструкції, хоча таке направлення міститься у матеріалах справи. Із дослідженого відеозапису не вбачається, що воно складалося у присутності водія, оголошувалося йому або надавалося для ознайомлення. Крім того, на думку захисника, зазначені у направленні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: «зіниці очей, що не реагують на світло», «порушення мови» та «порушення координації рухів», є безпідставними. Також захисник звернув увагу суду на те, що відеофіксація події не є безперервною, як цього вимагає Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-, кіно-, відеозйомки та відеозапису, затверджена наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року, а складається із чотирьох окремих відеофайлів, які не дають можливості відтворити повну послідовність подій. Зокрема, на відеозаписі відсутній момент, коли ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на стан сп`яніння, а також не зафіксовано причин, з яких такий огляд не був проведений працівниками поліції. Крім цього, захисник зазначив, що працівниками поліції було порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки йому не були роз`яснені права, передбачені ст.268 КУпАП, зокрема право користуватися правовою допомогою адвоката. Саме з цієї причини ОСОБА_1 не одразу погодився пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, оскільки спочатку спілкувався по телефону зі свідком ОСОБА_2 , а згодом - з адвокатом. У зв`язку з цим, він лише очікував на юридичну консультацію та не відмовлявся від проходження огляду. Окрім цього, на думку захисника, працівники поліції порушили вимоги п.10 розділу ІІ зазначеної Інструкції, оскільки не склали акт огляду на стан сп`яніння та не вручили його копію водію, а сам акт відсутній у матеріалах справи. Також захисник зазначає, що на наданому працівниками поліції відеозаписі відсутня будь-яка пряма відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Навпаки, після отримання юридичної консультації він неодноразово просив працівників поліції доставити його до медичного закладу для проходження відповідного огляду, однак вони цього не зробили. З огляду на викладене, захисник просив суд закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Поліцейський - лейтенант ОСОБА_3 , який складав протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №432799 від 24.08.2025 року, у судовому засіданні 17.02.2026 року пояснив, що в час та в місці, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з водієм працівники поліції звернули увагу, що його поведінка не відповідала обстановці та у нього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. Після цього водієві було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я в м.Львові. ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції пройти огляд не погоджувався, пояснюючи це тим, що потрібно зачекати, а на чергову пропозицію повідомив, що очікує особу, яка надасть йому допомогу. Надалі, водій неодноразово уникав проходження огляду, не надавав жодної відповіді, відходив від місця спілкування, розмовляв по телефону. Всі ці дії ОСОБА_1 після спливу близько 30 хвилин після зупинки автомобіля було розцінено працівниками поліції як відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. При цьому поліцейський ствердив, що лише після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 висловив згоду пройти відповідний огляд. Поліцейський ОСОБА_3 також пояснив, що ознаками наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , зокрема, були почервоніння очей та порушення мови. Зазначив, що він неодноразово (4-5 разів) пропонував водію пройти медичний огляд на стан сп`яніння, однак останній ухилявся від надання відповіді. Враховуючи викладене, поліцейський вважає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено правомірно.
Свідок ОСОБА_4 , яка є співмешканкою ОСОБА_1 , у судовому засіданні 17.02.2026 року пояснила, що в день та час, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, вона як пасажир перебувала в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 . Вони їхали та зупинили транспортний засіб неподалік піцерії, а позаду під`їхали працівники поліції та попросили ОСОБА_1 пред`явити документи, що посвідчують його особу та право на керування транспортним засобом. Водій виконав цю вимогу, після чого поліцейський попросив його заглушити двигун автомобіля, вийти з транспортного засобу. Надалі працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він погодився. Однак згодом поліцейські повідомили, що у водія наявні ознаки наркотичного сп`яніння. Після цього ОСОБА_1 заявив працівникам поліції про намір попередньо проконсультуватися з юристом. Зазначила, що через деякий час до місця події під`їхав гр. ОСОБА_5 , який поцікавився у працівників поліції причиною зупинки ОСОБА_1 . На це працівники поліції відповіли, що у останнього виявлено ознаки наркотичного сп`яніння. Після цього ОСОБА_5 також здійснив телефонний дзвінок, щоб з`ясувати порядок дій у зазначеній ситуації та тривалий час всі очікували надання відповідної консультації.
Свідок ОСОБА_5 , будучи безпосередньо допитаним у судовому засіданні, призначеному 17.02.2026 року, пояснив, що 24.08.2025 року йому зателефонував ОСОБА_1 та запропонував привезти персики для військовослужбовців, у зв`язку з чим вони домовилися про місце зустрічі. Розгрузивши персики, ОСОБА_1 поїхав та згодом повторно зателефонував та повідомив, що його зупинили працівники поліції, при цьому зазначив, що не знає «що вони в нього хочуть». Після цього він, ОСОБА_5 , прибув на місце події, де побачив автомобіль ОСОБА_1 , позаду якого знаходився службовий автомобіль патрульної поліції. Зазначив, що ОСОБА_1 повідомив йому, що працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Також ОСОБА_1 повідомив йому, що не знає, як йому діяти в такій ситуації, оскільки приймає заспокійливі лікарські засоби та не знає чи може це вплинути на результати медичного огляду. Працівники поліції запитували ОСОБА_1 , чи їде він, чи не їде для проходження огляду у медичний заклад, та зазначали, що у разі відмови проходити огляд відносно нього буде складено відповідний протокол. Через деякий час ОСОБА_1 погодився пройти відповідний огляд, однак працівники поліції повідомили, що вже пройшов певний час та відносно такого вже складено протокол про адміністративне правопорушення. Надалі ОСОБА_1 надав відповідні пояснення в протоколі, а працівники поліції зазначили, що водій відсторонений від керування автомобілем. Після цього поліцейські сіли до службового автомобіля та залишили місце події, а ОСОБА_1 поїхав та самостійно звернувся до закладу охорони здоров`я, де здав аналізи та проходив відповідний огляд.
ІIІ. Застосоване судом законодавство.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю) тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчиняє протиправну дію, порушує свій конституційний обов`язок, оскільки норми ч.1 ст.68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина).
У відповідності до положень ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як кожен доказ окремо, так і вся їх сукупність, підлягають оцінці. Правильна оцінка доказів - це найважливіша умова прийняття законного, об`єктивного, обґрунтованого, і правильного рішення у справі. Оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням посадової особи. Це означає, що під час повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи у посадової особи формується своя певна думка щодо конкретної справи. Ця думка ґрунтується на некритичному ставленні до окремих доказів, відсутності будь-яких переваг одних доказів перед іншими, додержанні законності. До того ж посадова особа керується своєю правосвідомістю. Оцінюють докази посадові особи, що уповноважені розглядати справу про адміністративне правопорушення, а також інші особи, що беруть участь у справі. Це проявляється у клопотаннях, поясненнях цих осіб, що допомагає посадовій особі прийняти правильне рішення.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р. (із відповідними змінами), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 вказаних Правил встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.5 Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Диспозицією ч.1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп`яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені пунктами 2, 3, 6, 7 Розділу 1, Розділами ІІ та Ш Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
Так згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Згідно з пунктами 7 та 8 розділу ІІІ цієї Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.
Згідно Інструкції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, а саме пункту 2 розділу І та пункту 12 розділу ІІ, поліцейському надано право провести огляд водія транспортного засобу, якщо у нього є підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану та направити водія до найближчого закладу охорони здоров`я, незалежно від того чи визнає, чи заперечує водій своє перебування у стані наркотичного сп`яніння.
Висновок про стан наркотичного сп`яніння вправі надати лише відповідний заклад охорони здоров`я і огляд водія на стан наркотичного сп`яніння може бути проведений лише у такому закладі охорони здоров`я, а працівник поліції не наділений такими повноваженнями, визначати стан наркотичного сп`яніння. У протоколі про адміністративне правопорушення поліцейський вправі і зобов`язаний зазначити лише візуальні ознаки сп`яніння, якщо у нього є підстави вважати що водій такі ознаки має. Також працівник поліції зобов`язаний запропонувати водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я.
Законом не передбачено поважних чи неповажних причин відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння.
Згідно з положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.
Згідно з положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:
- виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'HalloranandFrancis v. theUnitedKingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
ІV. Оцінка обставин справи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , проаналізувавши доводи захисника – адвоката Борисенка В.В, пояснення поліцейського та свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №432799 від 24.08.2025р.;
- направленням водія транспортного засобу ОСОБА_1 24.08.2025р., а саме о 14:15 год., на огляд в заклад охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зафіксовані ознаки наркотичного сп`яніння, які виявлено у водія ОСОБА_1 , та з якого слідує, що ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння;
- поясненнями поліцейського ОСОБА_3 , який в судовому засіданні пояснив, що в час та в місці, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з водієм працівники поліції звернули увагу, що його поведінка не відповідала обстановці та у нього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. Після цього водієві було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я в м.Львові. ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції пройти огляд не погоджувався, пояснюючи це тим, що потрібно зачекати, а на чергову пропозицію повідомив, що очікує особу, яка надасть йому допомогу. Надалі, водій неодноразово уникав проходження огляду, не надавав відповіді щодо своєї згоди чи відмови, відходив від місця спілкування, розмовляв по телефону. Всі ці дії ОСОБА_1 після спливу близько 30 хвилин після зупинки автомобіля, було розцінено працівниками поліції як відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. При цьому поліцейський ствердив, що лише після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 висловив згоду пройти відповідний огляд. Поліцейський ОСОБА_3 також пояснив, що ознаками наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , зокрема, були почервоніння очей та порушення мови. Зазначив, що він неодноразово (4-5 разів) пропонував водію пройти медичний огляд на стан сп`яніння, однак останній ухилявся від надання відповіді. Враховуючи викладене, поліцейський вважає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено правомірно;
- поясненнями свідка ОСОБА_5 , який в судовому засіданні ствердив, що на прохання ОСОБА_1 24.08.2025 прибув на місце події, де ОСОБА_1 перебував разом з поліцейськими; що ОСОБА_1 повідомив йому (свідку), що працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я; також ОСОБА_1 повідомив йому, що не знає, як йому діяти в такій ситуації, оскільки приймає заспокійливі лікарські засоби та не знає чи може це вплинути на результати медичного огляду; працівники поліції запитували ОСОБА_1 , чи їде він, чи не їде для проходження огляду у медичний заклад, та зазначали, що у разі відмови проходити огляд відносно нього буде складено відповідний протокол; через деякий час ОСОБА_1 погодився пройти відповідний огляд, однак працівники поліції повідомили, що вже пройшов певний час та відносно такого вже складено протокол про адміністративне правопорушення; надалі ОСОБА_1 надав відповідні пояснення в протоколі, після чого працівники поліції зазначили, що водій відсторонений від керування автомобілем;
- відеозаписами (відеофайлами), які містяться на DVD-диску.
Наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні відеозаписи стосуються обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та фіксують перебіг подій за участю ОСОБА_1 . Зокрема, з відеозапису вбачається, що о 13.53 год. 24.08.2025 року, після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 прибув свідок події ( ОСОБА_5 ), який запитував у працівників поліції про причину зупинки. У відповідь поліцейський повідомив, що транспортний засіб було зупинено, а у водія виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. У свою чергу ОСОБА_1 пояснив, що перебуває у тверезому стані та протягом декількох тижнів не вживав алкогольних напоїв. Працівник поліції роз`яснив водієві, що неприйняття ним пропозиції пройти відповідний огляд буде розцінено як відмову від його проходження. Після цього поліцейський повторно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Водій заперечив факт вживання наркотичних засобів та попросив працівників поліції «зачекати декілька хвилин». Надалі працівники поліції ще неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, однак у відповідь він щоразу просив зачекати, не висловлювавши згоди на проходження такого огляду. В той же час інші учасники події своїми діями (телефонними дзвінками та спілкуванням) вживали заходів, спрямованих як на з`ясування порядку дій в таких ситуаціях, так і на можливість не складання поліцейськими адміністративних матеріалів. Після цього, о 14 год. 32 хв., після складення протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, зазначені документи були надані ОСОБА_1 для ознайомлення. При цьому, працівник поліції роз`яснив водієві, що його поведінка та відповіді були розцінені як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на законну вимогу поліцейського. Після ознайомлення з протоколом ОСОБА_1 власноруч виклав у ньому свої пояснення, а працівники поліції роз`яснили, що він відсторонений від керування транспортним засобом.
Отже, з дослідженого судом відеозапису вбачається, що в ході спілкування з водієм у поліцейського виникла підозра про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, повідомлено водія про виявлені у нього ознаки та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.
Слід звернути увагу, що встановлення ознак сп`яніння, що є підставою для направлення особи для проходження огляду на стан сп`яніння, відповідно до чинного законодавства відноситься до компетенції поліцейського, а не суду.
З дослідженого судом відеозапису також вбачається, що в період часу з 13.53 год. до 14.32 год. ОСОБА_1 не вчиняв жодних активних дій, спрямованих на виконання законної вимоги працівників поліції щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Навпаки, його поведінка свідчить про ухилення від проходження такого огляду. Водія також було повідомлено про наслідки відмови від проходження огляду в установленому законом порядку, а саме, що відносно нього може бути складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Лише після складання протоколу про адміністративне правопорушення він висловив намір пройти відповідний огляд. Крім того, з відеозапису також убачається, що інші учасники події своїми діями (телефонними дзвінками та спілкуванням) вживали заходів, спрямованих на нескладання поліцейськими адміністративних матеріалів, що відповідно, на думку суду, підсилювало підозру поліцейського про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння.
Долучений до протоколу відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
З відеозапису чітко вбачаються дії ОСОБА_1 , спрямовані на уникнення проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Крім того, поведінка ОСОБА_1 , яка зафіксована відеозаписом, вказує, що він повністю усвідомлював вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, розумів ситуацію у якій опинився, однак вчиняв дії щодо уникнення проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.
Натомість, саме відмова від проходження огляду водія є процесуально визначальним фактом у цій справі, адже адміністративна відповідальність, встановлена ч.1 ст.130 КУпАП, що настає в цьому випадку, саме за відмову водія у проходженні огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, що знайшло своє підтвердження у не спростованих відомостях протоколу про адміністративне правопорушення, доданих до нього доказах та інших відомостях, наявних у матеріалах справи.
При цьому, відмова від проведення огляду може надаватись водієм у вербальній або не вербальній формах, а також шляхом вчинення дій, які надають об`єктивні підстави сторонньому спостерігачу сприймати дії особи, як відмову від проведення огляду.
Суд враховує також те, що наданий та досліджений судом відеозапис відображає подію адміністративного правопорушення та містить обставини, які мають істотне значення для вирішення справи, зокрема відео фіксує неодноразові пропозиції працівників поліції пройти водію огляд на стан наркотичного сп`яніння у зв`язку з наявними ознаками сп`яніння, а також відсутність згоди з боку водія на проходження відповідного огляду.
Відеозапис є одним із сукупності доказів у справі, які суд у відповідності до 252 КУпАП оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Досліджений судом відеозапис записаний на DVD-диск фрагментами, які є послідовним продовженням один одного. Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації, фабрикації. Наявний відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження.
Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи до вчиненого правопорушення.
Отже, наявний відеозапис події є належним та допустимим доказом у справі. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами.
Доводи захисника про неналежність та недопустимість наявних у матеріалах справи відеозаписів є необґрунтованими, долучені до протоколу відеозаписи суд вважає належними та допустимими доказами у справі. Відеозапис обставин події містить достовірні дані про дії ОСОБА_1 та поліцейських на момент зупинки транспортного засобу, що має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст.251 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
У відповідності з п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВСУ №1376 від 06.11.2015 вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.
Під час розгляду справи, судом не встановлено порушень норм законодавства при оформленні матеріалів та складанні протоколу у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до роз`яснень ВСУ, викладених у абз. 3 і 4 п. 27 постанови Пленуму від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами), керування т/з необхідно розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа т/з, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
За таких обставин, судом встановлено, що наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП та складений, в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.
Щодо посилань сторони захисту на те, що рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 23.12.2025 року було скасовано постанову серії ЕНА №5560380 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та закрито провадження у справі у зв`язку з недоведеністю події адміністративного правопорушення, суд зазначає наступне. Сам по собі факт скасування зазначеної постанови не містить правової оцінки обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом у межах цієї справи, оскільки підставою для її скасування було встановлення порушень, допущених під час притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП. Вказане рішення жодним чином не спростовує встановлених у цій справі обставин, не нівелює наявних у матеріалах справи належних і допустимих доказів, які підтверджують відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, не впливає на встановлення об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а також не свідчить про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за цією статтею.
Разом із тим, відповідно до вимог Правил дорожнього руху України та положень ст.266 КУпАП, незгода водія із причиною зупинки транспортного засобу або його необізнаність щодо такої причини не звільняє його від обов`язку виконати законну вимогу поліцейського про проходження огляду на стан сп`яніння. Такий обов`язок є самостійним, не залежить від причин зупинки транспортного засобу та не ставиться у залежність від їх правомірності чи сприйняття водієм. Це означає, що навіть за наявності заперечень щодо законності зупинки водій зобов`язаний пройти огляд у порядку, визначеному законом, а його відмова від такого огляду утворює об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначені вище докази є чіткими, узгоджуються між собою, підстав ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів, на думку суду, відсутні, оскільки такі повністю узгоджуються між собою, у своїй сукупності є підтвердженням об`єктивної сторони вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі.
Суд звертає увагу на те, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`янінням у встановленому законом порядку.
Поліцейські не повинні вмовляти водія пройти огляд, достатньо пред`явити одну вимогу, за відмову від виконання якої настає відповідальність.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що 24.08.2025р. водій ОСОБА_1 вдавався до дій та поведінки, які свідчили про відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Щодо доводів сторони захисту, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, то вказані доводи суд оцінює, як частину способу захисту, спрямовану на уникнення відповідальності за вчинене ОСОБА_1 правопорушення. Крім того, суд звертає увагу на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по суті здійснювався судом та в розгляді справи приймає участь захисник ОСОБА_1 – адвокат Борисенко В.В.
Щодо доводів сторони захисту з приводу того, що ОСОБА_1 все-таки погоджувався на проходження відповідного огляду, то суд вважає за необхідне зазначити, що погодження водія на проходження огляду вже після того, як правопорушення було закінченим та оформлене процесуальним документом (протоколом про адміністративне правопорушення) не спростовує його винуватості та не свідчить про відсутність складу правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП належними доказами відсутності стану сп`яніння у водія є результати огляду в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Щодо доводів сторони захисту з приводу проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння в приватному порядку після оформлення адміністративних матеріалів, то суд вважає за необхідне зазначити, що такий огляд не передбачений ст.266 КУпАП та зазначеною вище Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015року за №1452/735. Крім того, у даному випадку відносно ОСОБА_1 складено протокол не за керування транспортним засобом в стані сп`яніння, а за відмову від проходження такого огляду у встановленому законом порядку.
За таких обставин долучений до справи медичний висновок за наслідками огляду на стан сп`яніння, який ОСОБА_1 пройшов самостійно після складання протоколу за ст.130 ч.1 КУпАП, не спростовують факту вчинення ним цього правопорушення, яке за фактичними обставинами полягало у відмові пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на вимогу поліцейського відповідно до встановленого порядку.
Щодо доводів сторони захисту з приводу того, що направлення, яке міститься в матеріалах справи, не складалося у присутності водія, не оголошувалося йому та не надавалося для ознайомлення, то факт відсутності підпису особи у направленні на огляд не свідчить про недотримання поліцейськими процедури направлення на медичний огляд та не спростовує факту доведення до відома водія вимоги пройти такий огляд.
Оцінюючи інші доводи сторони захисту, зокрема захисника ОСОБА_1 – адвоката Борисенка В.В., то суд вважає їх такими, що надані лише з метою уникнення (применшення) ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки такі доводи суперечать встановленим обставинам справи та спростовані наведеними вище доказами.
Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху. І для такої реалізації його права, останній здавав відповідні тести та отримував посвідчення водія. Відтак п.2.5 ПДР відомий ОСОБА_1 , як і відомий установлений законом порядок проходження огляду на стан сп`яніння, та наслідки відмови від виконання обов`язку щодо проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Більше того, наслідки відмови від проходження такого огляду озвучувались поліцейськими на місці події, що в судовому засіданні підтвердив і свідок ОСОБА_5 .
Аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо досліджені в ході розгляду даної справи в їх сукупності, які за своїм змістом є логічними та послідовними, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
V. Накладення адміністративного стягнення.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, - не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП,- не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке є тяжким порушенням Правил дорожнього руху, високу ступінь його суспільної небезпеки, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які б обтяжували чи пом`якшували відповідальність ОСОБА_1 , вважаю за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах безальтернативної санкції ч.1 ст.130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Визначений вид та розмір покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
VІ. Судові витрати.
Згідно вимог ст.40? КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн. (3328 грн.*0,2).
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, 40-1, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
П О С Т А Н О В И В:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАПта призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до вимог ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного в постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено 17.07.2026р.
Суддя Ю.В.Кічак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua