Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №160/2313/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 рокуСправа №160/2313/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро про визнання дій протиправними та зобов?язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро, в якій позивач просить:

-визнати протиправними дії Міністерства оборони України та Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями щодо відмови затвердити список надання постійного житла у Збройних Силах України в частині виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , розподіленій ОСОБА_1 у складі сім?ї 3 (три) особи, на підставі Ордеру на жиле приміщення №17 від 29.10.2025, виданого Виконавчим комітетом Кам?янської міської ради на підставі рішення Виконавчого комітету Кам?янської міської ради від 29.10.2025 №676;

-визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро щодо не направлення до Кам?янської міської ради документів про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , розподіленій ОСОБА_1 у складі сім?ї 3 (три) особи, на підставі Ордеру на жиле приміщення №17 від 29.10.2025, виданого Виконавчим комітетом Кам?янської міської ради на підставі рішення Виконавчого комітету Кам?янської міської ради від 29.10.2025 №676;

-зобов?язати Комісію з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями та Міністерство оборони України затвердити список надання постійного житла у Збройних Силах України в частині виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , розподіленій ОСОБА_1 у складі сім?ї 3 (три) особи, на підставі Ордеру на жиле приміщення Nє 17 від 29.10.2025, виданого Виконавчим комітетом Кам?янської міської ради на підставі рішення Виконавчого комітету Кам?янської міської ради від 29.10.2025 Nє676;

-зобов?язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро подати до Кам?янської міської ради клопотання (подання), разом з належно оформленими документами, про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , розподіленій ОСОБА_1 у складі сім?ї 3 (три) особи, на підставі Ордеру на жиле приміщення Nє 17 від 29.10.2025, виданого Виконавчим комітетом Кам?янської міської ради на підставі рішення Виконавчого комітету Кам?янської міської ради від 29.10.2025 Nє676.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Міністерства оборони України, оформлене Протоколом від 26.12.2025 №348 Комісією з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, у частині повернення без реалізації матеріалів облікової справи позивача, як такої, що не підпадає під категорії, визначені у рішенні Міністра оборони України від 17.12.2025 №7571/з/2, не грунтується на законі, є протиправним та порушує його права.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 відкрито провадження у справі. Розглядати справу постановлено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві Міністерство оборони України просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що оскаржуване рішення Комісії є правомірним, оскільки позивач належить до категорій осіб, визначених рішенням Міністра оборони України від 17.12.2025 №7571/з/2, яким обмежено можливість виключення житла з числа службового. Зазначає, що квартира, яку займає позивач, є службовою, і відповідно до ч. 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» це приміщення не підлягає приватизації.

У відзиві Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що KEB у м. Дніпро погоджено отримані документи та включено зазначену житлову площу в "Список надання постійного житлового приміщення в військовій частині НОМЕР_1 Дніпропетровського гарнізону, місцезнаходження: АДРЕСА_2 . Зазначений Список з пакетом документів у встановленому порядку КЕВ м. Дніпро був направлений на погодження Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями. Таким чином КЕВ м. Дніпро діяв у межах у спосіб та в порядку визначеному законодавством. Проте, за відсутності затвердженого "Списку надання постійного житла у Збройних Силах України" Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро не має законних підстав для подання до Кам?янської міської ради документів про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання позивачу квартири АДРЕСА_1 . Оскільки фактично жодних прав позивача КЕВ м.Дніпра не порушувало, відсутній публічно правовий спір, а отже відповідні позовні вимоги, не підлягають задоволенню.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 23.12.1996 проходить військову службу в Збройних Силах України. Позивач є учасником бойових дій. Станом на дату звернення з даною позовною заявою до суду, календарна вислуга позивача становить понад 20 років.

Під час проходження військової служби, у встановленому законом порядку позивач був зарахований на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, для забезпечення житлом як військовослужбовець Збройних Сил України.

Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_2 , оформленого протоколом №7 від 16.07.2004, позивач з 16.07.2004 первинно зарахований на квартирний облік при військовій частині як такий, що потребує поліпшення житлових умов.

24.02.2016 рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом Nє2, позивача зараховано на квартирний облік при військовій частині НОМЕР_3 у складі сім?ї 4 особи та включено в загальну чергу з 16.07.2004, та на першочергове отримання житла як учасника бойових дій - з 24.02.2016.

25.05.2016 рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом Nє4, позивача зараховано на квартирний облік при військовій частині НОМЕР_3 у складі сім?ї 4 особи: він - ОСОБА_2 , 1977 року народження; дружина ОСОБА_3 , 1977 року народження; син ОСОБА_4 , 2001 року народження; син ОСОБА_5 , 2012 року народження.

28.10.2021 рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом Nє9, внесені зміни до облікової житлової справи позивача у зв?язку з вступом у спадок сином, та зараховано його на квартирний облік при військовій частині у складі сім?ї 3 особи: він - ОСОБА_2 , 1977 року народження; дружина ОСОБА_3 , 1977 року народження; син ОСОБА_5 , 2012 року народження.

29.10.2025 на підставі Ордеру на жиле приміщення №17, виданого Виконавчим комітетом Кам?янської міської ради на підставі рішення Виконавчого комітету Кам?янської міської ради від 29.10.2025 №676, позивачу у складі сім?ї 3 особи розподілене службове житлове приміщення - трьохкімнатна квартира жилою площею 42,3 м2, за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач 11.11.2025 звернувся до начальника Дніпропетровського гарнізону, командира військової частини НОМЕР_1 , об?єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та начальника КЕВ м. Дніпро з рапортом (заявою), в якому просив виключити з числа службового житла займану ним квартиру АДРЕСА_1 ?нське Дніпропетровської області, жилою площею 42,3 м'.

За результати розгляду рапорту (заяви) позивача, рішенням засідання об?єднаної житлової комісії при військовій частині НОМЕР_1 , оформленого протоколом Nє22 від 11.11.2025 Комісією погоджено забезпечення постійним житлом шляхом виключення з числа службового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , полковника ОСОБА_1 із складом сім?ї 3 (три) особи».

Вказаний протокол житлової комісії був затверджений наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.11.2025 Nє1121 та разом з пакетом документів переданий у встановленому порядку до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро.

КЕВ м. Дніпро погоджено отримані документи та включено зазначену житлову площу в «Список надання постійного житлового приміщення в військовій частині НОМЕР_1 Дніпропетровського гарнізону, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Зазначений Список з пакетом документів у встановленому порядку КЕВ м. Дніпро був направлений на погодження Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями.

За результатами розгляду документів позивача, Комісією з контролю не було погоджено питання виключення житлового приміщення, яке займає позивач, з числа службового та не направлено відповідний список на затвердження заступнику Міністра оборони України, про що складено протокол №348 від 26.12.2025. Підставою відмови зазначено: «Повернути без реалізації матеріали облікових справ осіб, які не підпадають під категорії, визначенні у рішенні Міністра оборони України від 17.12.2025 Nє7571/3/2». Згідно вказаного рішення постійне житло підлягає наданню особам з інвалідністю І чи ІІ групи, а також членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби.

Вважаючии такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Визначення основних засад державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі здійснюється Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ).

Згідно із ст. 1-2 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана з захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно зі статтею 2 Закону України № 2011-XII ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону №2011-ХІІ держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом, іншими законами в порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Військовослужбовцям, які мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.

Статтею 125 Житлового кодексу України (далі ЖК України) передбачено, що осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років та сім`ї військовослужбовців, не може бути виселено із службового житла.

Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі військові частини) після звільнення (далі військовослужбовці) та членів їх сімей, визначений Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 (далі Порядок № 1081).

Відповідно до ч. 1 п. 3 Порядку №1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 календарних років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Згідно із ч. 3 п. 3 Порядку №1081 забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом: надання новозбудованого житла, надання житла, виключеного з числа службових, житла вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Відповідно до ч. 12 п. 11 Порядку №1081 виключення житлових приміщень з числа службового проводиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу. Згідно із п. 22 Порядку №1081 облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться в військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі члени їх сімей), визначено Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою Наказом Міністерства оборони України 31.07.2018 №380 (далі Інструкція № 380).

Розділом 7 Інструкції №380 врегульовано порядок та умови виключення квартир з числа службових. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.

Як уже зазначалось судом, пунктом 11 розділу II Інструкції № 380 Комісія з контролю відповідно до визначених завдань має право приймати рішення щодо:

погодження рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) про надання військовослужбовцям та членам їх сімей жилої площі для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення;

погодження рішення житлової комісії військової частини про надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень;

перегляду раніше прийнятих рішень Комісії з контролю;

погодження надання одноразової грошової допомоги (житла) особам, яким присвоєно звання Герой України за здійснення визначного геройського вчинку.

У разі не погодження рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) Комісія з контролю повертає документи на доопрацювання із відповідним обґрунтуванням.

Цей перелік рішень є виключним.

Судом встановлено, що передбачені статтею 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядком №1081 та Інструкцією №380 умови, для вирішення питання щодо виключення займаного позивачем житла з числа службових та надання його для постійного проживання, фактично є наявними.

Відповідно до абз. 2 п. 10 розділу 7 Інструкції №380 виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком. За наявності умов, визначених п. 10 Інструкції №380, виключення житла зі службового здійснюється в порядку, визначеному пунктами 3-7 розділу 7 Інструкції № 380.

Пунктами 3 - 7 розділу 7 Інструкції №380 передбачено, що для прийняття рішення про надання житлових приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) розглядає документи облікових справ військовослужбовців. Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання. Затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) разом з обліковою справою направляється військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, що є підставою для видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання. На підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району готує список надання житлової площі для постійного проживання (далі Список надання постійного житла) (додаток 23). Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) направляється до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю. Для розгляду Списку надання постійного житла Комісією з контролю на її засідання можуть запрошуватися голови житлових комісій військових частин (об`єднаних житлових комісій). За результатами розгляду Списку надання постійного житла Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про: погодження надання постійного житла; відмову в погодженні надання постійного житла із зазначенням причини такої відмови. Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом. У разі прийняття Комісією з контролю рішення щодо відмови в погодженні надання постійного житла воно підлягає новому розподілу у встановленому цією Інструкцією порядку протягом одного місяця та є підставою для скасування наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання. Рішення Комісії з контролю є обов`язковим для виконання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, військовими комісаріатами та військовими частинами. ГКЕУ на підставі рішення Комісії з контролю готує Список надання постійного житла у Збройних Силах України, що подається на затвердження заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов`язків). Затверджений Список надання постійного житла у Збройних Силах України є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру на постійну житлову площу, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення. До виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району надає облікову справу військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

З аналізу наведених норм вбачається, що діючим законодавством передбачено чітко визначену послідовну процедуру виключення отриманого військовослужбовцем житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання, складовими етапами якої є:

розгляд житловою комісією військової частини документів облікових справ військовослужбовців та прийняття відповідного рішення;

направлення військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району затвердженого командиром військової частини протоколу засідання житлової комісії військової частини;

підготовка КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району списку надання житлової площі та направлення його (з відповідними додатковими матеріалами) до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю;

підготовка ГКЕУ (за умови наявності рішення про погодження) Списку надання постійного житла у Збройних Силах України та подання його на затвердження заступнику Міністра оборони України, після затвердження якого здійснюється оформлення КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району документів для видачі відповідного ордеру, який подається до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради разом з обліковою справою військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

Судом встановлено, що протоколом №348 від 26.12.2025 Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей було повернуто без реалізації матеріали облікової справи позивача та відмовлено у погодженні надання житла для постійного проживання шляхом виключення його з числа службового.

У той же час, суд не бере до уваги посилання відповідача на рішення Міністра оборони України від 17.12.2025 №7571/з/2, яким визначене лише обмежене коло осіб, щодо яких допускається виключення житла з числа службового, оскільки зазначене рішення є внутрішнім управлінським актом, не є нормативно-правовим актом, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України, відтак не може звужувати зміст прав, визначених статтею 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком №1081.

На час виникнення спірних правовідносин відсутні чинні нормативно-правові акти, які б встановлювали обмеження щодо реалізації права військовослужбовців, які мають вислугу понад 20 років та перебувають на квартирному обліку, на забезпечення житлом шляхом виключення займаного ними житла з числа службового.

Варто зазначити, що на час розгляду даної справи не прийнято жодних правових норм, які б обмежували встановлену пунктом 10 Інструкції №380 та ч. 3 п. 3 Порядку №1081 житлову пільгу щодо можливості реалізації права позивача на виключення його квартири з числа службових.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях зазначав, що держава зобов`язана забезпечувати особливі гарантії соціального захисту військовослужбовців як осіб, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, що випливає зі змісту статті 17 Конституції України ( рішення №8-рп/99 від 06.07.1999 та №5-рп/2002 від 20.03.2002).

Суд також виходить з того, що реалізація права на забезпечення постійним житлом шляхом виключення його з числа службового, не ставиться у залежність від перебування особи на квартирній черзі, оскільки є самостійним способом реалізації житлових гарантій, передбачених спеціальним законом.

Відтак, відповідач у особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями, відмовляючи позивачу у погодженні надання житла для постійного проживання шляхом виключення його з числа службового, діяв/діяла поза межами повноважень, встановлених законом, та з порушенням вимог Інструкції №380 і статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

З огляду на це, рішення, оформлене протоколом №348 від 26.12.2025, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно пунктів 10, 11 розділу ІІ Інструкції №380 основними завданнями Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей є: контроль за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями; контроль за правильністю призначення виплат військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення; перевірка законності взяття та перебування на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.

Комісія з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей відповідно до визначених завдань має право приймати рішення щодо: погодження рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) про надання військовослужбовцям та членам їх сімей жилої площі для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення; погодження рішення житлової комісії військової частини про надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень; перегляду раніше прийнятих рішень Комісії з контролю.

У разі непогодження рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) Комісія з контролю повертає документи на доопрацювання із відповідним обґрунтуванням. Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом, який підписується членами комісії, що були присутні на засіданні житлової комісії, та затверджується головою Комісії з контролю. Протоколи обліковуються та зберігаються в ГКЕУ у встановленому порядку.

Таким чином, Комісія з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей Міноборони має за результатами розгляду списку надання житлової площі для постійного проживання вирішити питання погодження надання постійного житла (у випадку позитивного вирішення питання), а заступник Міністра оборони України затвердити погоджений список.

Зазначена процедура встановлена Інструкцією №380, відтак суд не може зобов`язувати Міністерство оборони України діяти у спосіб, що не відповідатиме встановленій процедурі, а тому, оскільки становище сторін спірних правовідносин внаслідок скасування рішення, оформленого протоколом від 26.12.2025 №348 повертається у попередній стан (в частині, яка стосується позивача), то за таких обставин Комісія з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей має повноваження погодити чи не погодити надання житла для постійного проживання з прийняттям відповідного обґрунтованого рішення, з посиланням на норми чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026 № 560/1533/26.

Згідно частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення..

Отже, критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

З огляду на вищезазначене, спірне рішення про відмову прийнято без наведення належних мотивів та обґрунтувань, тому не може вважатися таким, що відповідає засадам належного урядування, визначеним, зокрема частиною другою статті 2 КАС України, а тому не може вважатися правомірним (постанова ВС від 11.09.2023 по справі №420/14943/21).

Проте, позовні вимоги щодо визнаня протиправною бездіяльність Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро щодо не направлення до Кам?янської міської ради документів про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_4 , розподіленій ОСОБА_1 у складі сім?ї 3 (три) особи, на підставі Ордеру на жиле приміщення Nє 17 від 29.10.2025, виданого Виконавчим комітетом Кам?янської міської ради на підставі рішення Виконавчого комітету Кам?янської міської ради від 29.10.2025 Nє676 та щодо зобов?язання Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро подати до Кам?янської міської ради клопотання (подання), разом з належно оформленими документами, про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_4 , розподіленій ОСОБА_1 у складі сім?ї 3 (три) особи, на підставі Ордеру на жиле приміщення Nє 17 від 29.10.2025, виданого Виконавчим комітетом Кам?янської міської ради на підставі рішення Виконавчого комітету Кам?янської міської ради від 29.10.2025 Nє676 не підлягають задоволенню, оскільки є передчасними, так як подання документів для видачі відповідного ордеру здійснюється лише після погодження Списку та його затвердження заступником Міністра оборони України.

Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, у спосіб визнання протиправним та скасування рішення Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, оформленого протоколом від 26.12.2025 №348 у частині повернення без реалізації матеріалів облікової справи позивача як такої, що не підпадає під категорії, визначені у рішенні Міністра оборони України від 17.12.2025 №7571/з/2, та зобов`язання відповідача повторно розглянути матеріали облікової справи позивача, з урахуванням висновків суду.

Наведений спосіб відновлення порушеного права відповідає порядку виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання, встановленому Інструкцією №380. При повторному розгляді відповідач повинен прийняти або позитивне рішення стосовно позивача, або відмовити, зазначивши при цьому мотиви та обґрунтування такої відмови.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро про визнання дій протиправними та зобов?язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сили України та членів їх сімей жилими приміщеннями, оформлене протоколом від 26.12.2025 №348 в частині повернення без реалізації матеріалів облікової справи ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерство оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сили України та членів їх сімей жилими приміщеннями повторно розглянути матеріали облікової справи ОСОБА_1 щодо надання для постійного проживання шляхом виключення із числа службового житла квартири за адресою: квартири АДРЕСА_1 ?янське Дніпропетровської області, з урахуванням висновків суду у даній справі.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Розподіл судових витрат – не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська