Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №133/1616/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 133/1616/26

Провадження № 33/801/822/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дем`янова Ж. М.

Доповідач: Панасюк О. С.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисни ка ОСОБА_1 – адвоката Кучерука Т. М. на постанову судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Постановою судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 к. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 04 травня 2026 року о 04 год 22 хв. по трасі АД М21 242 км у с. Махнівка Хмільницького району Вінницької області він керував транспортним засобом «Опель Астра», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Кучерук Т. М. подав апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просив скасувати постанову судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 червня 2026 року, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем та проходить військову службу у лавах Збройних Сил України, чим порушив його права, передбачені статтею 268 КУпАП.

Крім того зазначав, що працівники поліції порушили порядок проведення огляду, передбачений статтею 266 КУпАП України, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (далі Порядок), а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735). У матеріалах відсутні акт огляду, результати використання експрес-тестів, належно оформлене направлення до закладу охорони здоров`я чи відповідні результати лабораторних досліджень.

Вказував, що поліцейські фактично схилили водія до відмови від проходження огляду шляхом залякування негативними наслідками: повідомленням командування військової частини, органу Військової служби правопорядку та вилученням транспортного засобу. При цьому сам водій неодноразово висловлював готовність та погоджувався пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я.

Долучені до матеріалів справи відеозаписи з нагрудних бодікамер поліцейських № 476004 та № 476151 є переривчастими, що є порушенням вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 лютого 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), і не фіксують ані ознак сп`яніння, ані дотримання процедури вручення направлення чи безпосереднього оформлення відмови від огляду.

Також звертав увагу на те, що ця подія вже була предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні за частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України (далі КК України), яке було закрите 13 травня 2026 року. Матеріали та документи дізнання, зокрема протокол огляду місця події та письмові пояснення, містять суперечності щодо дати та часу події, однак підтверджують адекватну поведінку водія та не містять згадок про наявність у нього ознак сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Статтею 245 КУпАП установлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною першою статті 277-2 КУпАП встановлено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Пункт 3 частини першої статті 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема питання про те, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Як видно з матеріалів справи суд першої інстанції розглянув справу 23 червня 2026 року у відсутність ОСОБА_1 . Дані щодо його належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи у матеріалах справи відсутні.

Наявна в матеріалах справи довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber» від 25 травня 2026 року не може бути доказом того, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи 23 червня 2026 року, тому що він є військовослужбовцем та проходить військову службу у лавах Збройних Сил України в умовах воєнного стану, що передбачає обмеження у використанні особистих засобів електронного зв`язку, відсутність постійного доступу до мережі Інтернет та виконання бойових (службових) завдань. Факт фіксації технічними засобами доставки повідомлення в месенджер «Viber» за відсутності підтвердження фактичного ознайомлення з його змістом, з урахуванням специфіки військової служби, не може вважатися належним процесуальним повідомленням у розумінні статті 277-2 КУпАП.

Крім того як видно з матеріалів справи інтереси ОСОБА_1 представляла адвокатка Трубай І. С., однак договір про надання правничої допомоги з нею було розірвано, про що в матеріалах міститься відповідна заява від 17 червня 2026 року.

Таким чином справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була розглянута без належного його повідомлення про час і місце її розгляду, що позбавило його можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені статтею 268 КУпАП, зокрема брати участь у розгляді справи, надавати пояснення, подавати докази та користуватися правничою допомогою.

Крім того відповідно до частини другої статті 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Проте суддя суду першої інстанції обмежився у своїй постанові лише цитуванням змісту протоколу про адміністративне правопорушення та переліком матеріалів справи, не зазначивши у її описовій та мотивувальній частинах обґрунтованого висновку про те, чи дійсно було вчинено ОСОБА_1 те діяння, яке ставилось йому за вину (до того ж судом першої інстанції у мотивувальній частині постанови зазначено про доведеність вини іншої особи – « ОСОБА_2 »).

За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям апеляційним судом нової постанови.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 656604 від 04 травня 2026 року 04 травня 2026 року о 04 год 22 хв. по трасі АД М21 242 км у с. Махнівка Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Опель Астра», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу.

Протокол складений уповноваженою особою, а його зміст відповідає вимогам статті 256 КУпАП, протокол підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз`яснені права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.

Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі не вказав, від надання будь-яких пояснень відмовився.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 КУпАП, відповідно до Інструкції № 1452/735 та Порядку, відповідно до яких особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 травня 2026 року видно, що у результаті огляду, проведеного поліцейськими, у ОСОБА_1 виявленні ознаки наркотичного сп`яніння: розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці.

На відеозаписах, долучених до матеріалів справи, зафіксовано на місці зупинки транспортного засобу факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Працівниками поліції роз`яснено водію наслідки відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння.

Отже відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема наркотичного сп`яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 656604 від 04 травня 2026 року та відеозаписи з нагрудних камер поліцейських № № 476004, 476151 є належними і допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення та підлягають оцінці у сукупності з іншими матеріалами справи. Зазначені докази беззаперечно підтверджують факт наявності у водія ознак наркотичного сп`яніння та його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв`язку, апеляційний суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Посилання захисника ОСОБА_1 – адвоката Кучерука Т. М. про те, що відеозаписи які надано до суду, є неповними, небезперервними, а тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами у справі, на увагу не заслуговують, тому що КУпАП не містить застережень щодо об`єму відеозапису, який може бути наданий до суду як доказ у справі про адміністративне правопорушення, а для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне.

Відповідно до наданих відеозаписів, на них відображено події, що мали місце 04 травня 2026 року, зокрема зупинку транспортного засобу «Опель Астра», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , виявлення в нього ознак наркотичного сп`яніння, в тому числі шляхом спрямування променя ліхтаря на зіниці очей ОСОБА_1 , пропозицію поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, відмову водія від проходження такого огляду, а також процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Апеляційним судом не встановлено істотних порушень Інструкції № 1026, які свідчать про те, що долучені до матеріалів справи відеозаписи є недопустимими доказами.

Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо не вручення ОСОБА_1 направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, тому що таке направлення оформляється в одному примірнику та, у разі доставки водія, пред`являється поліцейським в закладі охорони здоров`я, а не вручається особисто водію.

На спростування доводів апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи акту огляду на стан наркотичного сп`яніння апеляційний суд зазначає, що розділом II Інструкції № 1452/735 передбачено складання поліцейським акта огляду виключно у разі проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння безпосередньо на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів. При наявності ж ознак наркотичного сп`яніння поліцейський відповідно до пункту 12 розділу II цієї Інструкції направляє особу до найближчого закладу охорони здоров`я, де лікар за результатами проведення огляду складає акт медичного огляду в одному примірнику, який залишається у закладі охорони здоров`я.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи результатів експрес-тестів та лабораторних досліджень також є безпідставними, тому що ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Будь-яких порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є порушенням статті 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, як про це зазначається в апеляційній скарзі, апеляційним судом не встановлено.

Також апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ця подія була предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні за частиною першою статті 309 КК України, яке було закрите, тому що предмет доказування, диспозиція та склад правопорушень, передбачених частиною першою статті 309 КК України та частиною першою статті 130 КУпАП, є абсолютно різними. Закриття кримінального провадження за фактом незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту жодним чином не спростовує факт вчинення водієм адміністративного правопорушення, що полягає у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Таким чином доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , без належного та своєчасного його повідомлення про час і місце розгляду справи, чим порушив його права, передбачені статтею 268 КУпАП, а також неналежно мотивував опис встановлених обставин, постанова судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 червня 2026 року підлягає скасуванню з прийняттям апеляційним судом постанови про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 к., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Керуючись статтею 294 КУпАП апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Кучерука Т. М. задовольнити частково.

Постанову судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати та постановити нове судове рішення у справі.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 к. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 к.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: О. С. Панасюк