Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №136/877/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 136/877/26

Провадження № 33/801/843/2026

Категорія: 149

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шпортун С. В.

Доповідач: Панасюк О. С.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_1 – адвокатки Слуцької Т. В. на постанову судді Липовецького районного суду Вінницької області від 08 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Постановою судді Липовецького районного суду Вінницької області від 08 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн 00 к. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років за те, що 24 квітня 2026 року о 13 год 38 хв. по вул. Миру в смт Турбів Вінницького району Вінницької області він керував транспортним засобом «Honda Dio», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим повторно протягом року вчинив правопорушення передбачене частиною другої статті 126 КУпАП.

Захисниця ОСОБА_1 – адвокатка Слуцька Т. В. подала апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просила скасувати постанову судді Липовецького районного суду Вінницької області від 08 липня 2026 року, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено конкретної категорії водійського посвідчення, а в матеріалах справи відсутні технічні характеристики скутера «Honda Dio» (зокрема об`єм двигуна), що унеможливлює встановлення обов`язкових ознак складу правопорушення. Крім того факт повторності не підтверджено належними доказами відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року. Також в справі відсутній службовий рапорт щодо підстав зупинки транспортного засобу. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) («Малофєєва проти росії», «Карелін проти росії») суд не має права самостійно доповнювати фабулу обвинувачення чи відшукувати докази замість сторони обвинувачення. Крім того призначене покарання у вигляді позбавлення права керування на 5 років є явно непропорційним та не відповідає принципам індивідуалізації стягнення, передбаченим статтею 33 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративна відповідальність за частиною п`ятою статті 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, або керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до пункту 2.1а Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, є обґрунтованим, вмотивованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд надав правильну оцінку.

Такими доказами є дані, зафіксовані:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 648851 від 24 квітня 2026 року, згідно з яким 24 квітня 2026 року о 13 год 38 хв. по вул. Миру в смт Турбів Вінницького району Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda Dio», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене частиною другої статті 126 КУпАП;

- у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7080426 від 24 квітня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 121 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн 00 к.;

- у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6028382 від 27 жовтня 2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн 00 к.

- на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції від 24 квітня 2026 року, яким зафіксовано факт керування ОСОБА_1 мопедом «Honda Dio».

Отже наявні у матеріалах справи докази є належними та допустимими в розумінні статті 251 КУпАП, тому що містять відомості про подію правопорушення (час, місце, суть) і факт притягнення особи до відповідальності, що підтверджує склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Суд першої інстанції відповідно до статтей 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення конкретної категорії водійського посвідчення та технічних характеристик транспортного засобу апеляційний суд відхиляє, тому що відповідно до пунктів 1.10 та 2.13 ПДР України керування мопедом / скутером, до яких належить «Honda Dio», потребує наявності посвідчення водія категорії «А1». Враховуючи, що ОСОБА_1 взагалі не мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом будь-якої категорії, відсутність окремого зазначення літери категорії («А1») у протоколі не спростовує факт вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП.

Факт повторного протягом року вчинення правопорушення належним чином підтверджений копією постанови серії ЕНА № 6028382 від 27 жовтня 2025 року, яка набрала законної сили. Оскільки з моменту винесення 27 жовтня 2025 року постанови до вчинення нового правопорушення (24 квітня 2026 року) не минув один рік, кваліфікація дій за частиною п`ятою статті 126 КУпАП є правильною.

Щодо доводів апеляційної скарги про непропорційність призначеного стягнення та його невідповідності принципам індивідуалізації, передбаченим статтею 33 КУпАП, апеляційний суд зазначає, що санкція частини п`ятої статті 126 КУпАП має імперативний характер та передбачає накладення штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із обов`язковим позбавленням права керування транспортними засобами на строк від 5 до 7 років.

Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд першої інстанції дотримався вимог статті 33 КУпАП та, з урахуванням систематичного вчинення ним правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, призначив йому адміністративне стягнення у мінімальних межах, передбачених санкцією частини п`ятої статті 126 КУпАП, що є пропорційним, справедливим і необхідним для виховання правопорушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Інші доводи, на які посилається заявниця, зокрема щодо відсутності в матеріалах справи службового рапорту про підстави зупинки транспортного засобу та порушення права на змагальність через нездійснення допиту поліцейського як свідка також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, тому що рапорт і показання працівників поліції не є об`єктивними доказами наявності чи відсутності правопорушення, оскільки поліцейські у спірних правовідносинах виступають в якості суб`єкта владних повноважень, які зацікавлені у розгляді справи.

Таким чином доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які є підставою для скасування чи зміни рішення суду.

ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись статтею 294 КУпАП апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_1 – адвокатки Слуцької Т. В. залишити без задоволення, а постанову судді Липовецького районного суду Вінницької області від 08 липня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: О. С. Панасюк