Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №344/9060/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9060/26

Провадження № 3/344/2341/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадяники України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за ч.3 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 739215 ОСОБА_1 14.03.2026 року, близько 15 години 20 хвилин, перебуваючи у магазині «Копійочка», що по вулиці Симоненка, 15 у місті Івано-Франківськ повторно протягом року вчинила дрібне викрадення майна, а саме дезодорант аерозоль «Old Spice» у кількості 1 шт. на загальну суму 129 (сто двадцять дев`ять) гривень без ПДВ, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.51 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи неодноразово належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду не подала.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ч.3 ст. 51 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу. За таких обставин до ОСОБА_1 постановою суду від 16.06.2026 року застосовано привід у судове засідання, однак виконати вказану постанову не представилось можливим з невідомих для суду причин.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 відомо про те, що на розгляді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебуває справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить власноручний підпис останньої у відповідній графі протоколу серії ВАД № 739215 від 02.05.2026 року про ознайомлення з місцем розгляду справи. Отого, ОСОБА_1 повідомлялася шляхом направлення на зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення адресу судових повісток, у яких вказано час, дата та місце розгляду даної справи. Таким чином, судом вжито всіх достатніх та необхідних заходів для забезпечення участі останньої у розгляді справи про адміністративне правопорушення та дачі нею з цього приводу відповідних пояснень, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористалася та у судове засідання не з`явилася.

Отже, суд приходить до переконання про можливість проведення розгляду справи без участі особи яка притягається до адміністративної відповідальності, яка не позбавлена можливості, у разі не згоди з прийнятим судом рішенням оскаржити його в апеляційному порядку.

Так, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам.

Зважаючи на вказані обставини суд вважає, що адміністративну справу можна розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Згідно з ч.3 ст.51 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Однак матеріали, які надійшли до суду не містять жодного доказу, в розумінні ст.251 КУпАП, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.51 КУпАП, а саме: відсутні будь-які докази вчинення крадіжки саме ОСОБА_1 14.03.2026 року, близько 15 години 20 хвилин дезодоранта аерозоль «Old Spice» у кількості 1 шт. на загальну суму 129 (сто двадцять дев`ять) гривень без ПДВ з магазину «Копійочка», що по вулиці Симоненка, 15 у місті Івано-Франківськ.

На думку суду, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", а у долученій до матеріалів справи заяві ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення остання вказує, що 14.03.2026 року у приміщенні магазину «Копійочка», що знаходиться за адресою вулиця Симоненка, 15 у місті Івано-Франківськ невідома особа вчинила крадіжку товару. Також суд принагідно зазначає, що інвентаризаційна відомість №950 станом на 14.03.2026 року не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1 , оскільки така свідчить виключно про наявність відхилень у кількості товарно-матеріальних цінностей. Окрім того, наявний у матеріалах рапорт працівника поліції не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки поліцейські є зацікавленими особами. Суд звертає увагу на те, що, із наявного у матеріалах справи знімку із внутрішньої камери відеоспостереження магазину неможливо встановити, що на згаданому знімку зафіксована саме ОСОБА_1 , а також місце і дату такої фіксації, оскільки на знімку відсутня така інформація.

В силу ч. 2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вказана норма закону є імперативною, при цьому положення КУпАП не визначають повноважень, підстав та обов`язку для суду збирати докази.

Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом.

Відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого.3 ст. 51 КУпАП, а відтак справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

На підставі наведеного та керуючись ч.3 ст. 51, ст.ст. 247, 251, 283-285 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.51 КУпАП - закрити у зв`язку із з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Тринчук