Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №341/1068/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1068/26

Номер провадження 2/341/886/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р., за участю:

секретаря судового засідання Матейко О. С.,

представника позивача ОСОБА_1 (ВКЗ),

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

УСТАНОВИВ

16.06.2026 ТзОВ «Факторинг партнерс» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

У позові просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 10.01.2020 № 0682592964 у розмірі 117511,24 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,0 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачка не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 10.01.2020 № 0682592964, у зв`язку з чим у неї виникла загальна заборгованість на суму 171533,71 грн, з яких: 8999,99 грн – заборгованість за тілом кредиту, 162533,72 грн – заборгованість за процентами. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 117511,24 грн, з яких: 8999,99 грн – заборгованість за тілом кредиту, 108511,25 грн – заборгованість за процентами.

Ухвалою суду від 17.06.2026 відкрито провадження у справі і справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 07.07.2026.

19.06.2026 відповідачка надіслала до суду заяву, у якій просить розгляд справи здійснювати за її відсутності. Зазначила, що заявлена до стягнення сума 117511,24 грн є значно більшою за суму фактично отриманого нею кредиту, тому просить перевірити законність та обґрунтованість нарахованих відсотків, комісій, штрафів та інших платежів. Заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,0 грн. При цьому вказує на відсутність доказів укладення кредитного договору та отримання коштів.

25.06.2026 представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що у розрахунках заборгованості вказано, з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження повного належного виконання відповідачкою умов договору. Зазначає, що заявлена до стягнення сума витрат позивача на правничу допомогу є обгрунтованою та співмірною зі складністю справи.

У судове засідання 07.07.2026 з`явився представник позивача, відповідачка не з`явилась.

Ухвалою суду від 07.07.2026 визнано явку відповідачки обов`язковою у наступне судове засідання. Розгляд справи відкладено на 31.07.2026.

09.07.2026 відповідачка надіслала до суду заяву, у якій зазначила, що не має можливості бути присутньою у судовому засіданні 31.07.2026. Просила розгляд справи здійснювати за її відсутності. Зазначила, що не ухиляється від виконання своїх зобов`язань та не заперечує свого обов`язку повернути фактично отримані кредитні кошти. Вважає заявлену позивачем суму необгрунтовано завищеною, оскільки вона у багато разів перевищує суму фактично отриманого кредиту. На сьогодні її матеріальне становище не дає їй можливості сплатити заявлену до стягнення суму. Просила врахувати її складне матеріальне становище.

17.07.2026 представник позивача надіслав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що доводи відповідачки щодо скрутного матеріального становища та незгоди з сумою нарахувань є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для звільнення від виконання договірних зобов`язань. Зазначив, що 14.02.2020 відповідачка підписала акцепт оферти на отримання вже 13-го траншу кредиту згідно із заявкою-анкетою в рамках договору від 10.01.2020 № 0682592964. Систематичне та неодноразове використання кредитних коштів за попередніми траншами підтверджує, що відповідачка детально знала та розуміла всі умови фінансового кредитування, порядок та умови нарахування відсотків, а також свідомо визнавала їх справедливими, оскільки продовжувала користуватись послугами позивача.

У судове засідання 31.07.2026 з`явився представник позивача.

Відповідачка не з`явилась, хоча повідомлена про розгляд справи відповідно до норм ст. 128 ЦПК України. У заяві від 09.07.2026 просила справу розглядати без її участі.

З огляду на приписи ст. ст. 211, 223 ЦПК України суд прийняв рішення про розгляд справи без участі відповідачки.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові, та просив такі задовольнити.

09.07.2026 представник позивача заявив клопотання про витребування доказів у АТ «Ідея банк» для підтвердження виконання ТзОВ «Інфінанс» зобов`язань за кредитним договором в частині надання коштів відповідачці (а. с. 40-42).

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

З огляду на принцип змагальності, ураховуючи визнання відповідачкою факту отримання кредиту у межах спірних правовідносин, беручи до уваги достатність наданих стороною позивача доказів для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність необхідності для задоволення клопотання позивача та витребування відповідних доказів.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

10.01.2020 між ТзОВ «Інфінанс» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 0682592964 (далі – Кредитний договір, Договір) (а. с. 8-10).

Згідно з п. 1.2 Договору Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами у Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку № 3 та Додатку № 4 до Договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку № 3 та Додатку № 4 до Договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту.

Відповідно до п. 1.5 Договору загальний (максимальний) розмір кредитної лінії 20 000 гривень.

Згідно з п. 1. 6 Договору до умов цього Договору застосовуються фіксована процентна ставка. Порядок обчислення процентної ставки встановлюється цим пунктом Договору та Правилами. Максимальний строк (кількість календарних днів користування Кредитом (траншем) становить 30 календарних днів. Діючий ліміт (сума) кредиту (в національній валюті) 20000,0 грн. Максимальна відсоткова ставка нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості та становить 1,75 %.

Розмір відсотків за один день користування кредитом (траншем) та річна відсоткова ставка визначаються Сторонами у Додатку № 1 та. Додатку № 2 до Договору при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку № 3 та Додатку № 4 до Договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту.

Відсотки за користування поточним кредитом (траншем) нараховується за один календарний день від фактичної суми грошових коштів, які Позичальник зобов`язаний повернути Товариству в рамках наданого кредиту (траншу) в день такого нарахування.

Відповідно до п. 1.7 Договору протягом 36 календарних місяців з дня укладення Договору позичальнику надається право користуватись діючим лімітом кредиту, які позичальник зобов`язаний повернути товариству в рамках надання кредиту на умовах Договору та Правил.

Згідно з п. 1.10.1 Договору максимальна вартість кредиту за діючим лімітом у грошовому вираженні становить 735,0 грн.

Відповідно до п. 1.11 Договору за продовження/зміну строку дії користування поточним кредитом (траншем) позичальником сплачуються нараховані відсотки (у разі наявності, штрафні санкції на вимогу товариства) за основним боргом до дня здійснення продовження строку дії поточного кредиту.

Згідно з п. 1.12 Договору при повному або частковому поверненні позичальником кредиту та всіх належних за Договором платежів його оплата здійснюється з призначенням платежу «Погашення поточного кредиту (траншу) за Договором від 10.01.2020 № 0682592964».

Відповідно до п. 1.13 Договору датою видачі кредиту є «10» січня 2020 року (дата перерахування грошових коштів на рахунок позичальника). При отриманні кредиту на банківську платіжну картку, датою видачі кредиту є дата перерахування грошових коштів на рахунок позичальника. У разі зарахування грошових коштів на рахунок позичальника не в день видачі кредиту, відсотки за користування кредитом нараховуються з дня зарахування коштів на рахунок позичальника. У разі надання кредиту відповідними траншами, датою видачі кредиту є перерахування грошових коштів на рахунок позичальника. При отриманні кредиту через Систему грошових переказів, датою видачі кредиту є дата отримання грошових коштів позичальником через касу банку, що підтверджується відповідною банківською випискою/довідкою. Відсотки за користування кредитом нараховуються з дати видачі кредиту. У разі надання кредиту відповідними траншами, датою видачі кредиту є дата отримання грошових коштів позичальником через касу банку, що підтверджується відповідною банківською випискою/довідкою.

Згідно з п. 1.14 Договору максимальна річна відсоткова ставка за кредитом становить 638,75 %.

Відповідно до п. 1.15 Договору розмір кредиту (траншу), строк користування кредитом (траншем), вартість кредиту (траншу) у грошовому вираженні, реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) визначається Сторонами у Додатку № 1 та. Додатку № 2 до Договору при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку № 3 та Додатку № 4 до Договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту.

Згідно з п. 3.1 Договору перший Фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної позичальником Заявки-Анкети (Додаток № 5) та Додатка № 2 до Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору. В Заявці-Анкеті на отримання першого Фінансового кредиту (траншу) зазначено суму першого Фінансового кредиту та строк користування ним, інші умови визначено у Додатку № 2. Підписання товариством Додатку № 1 до Договору і позичальником Додатку № 2 до Договору є укладення та підписання Договору в цілому.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної позичальником Заявки-Анкети (Додаток № 5) та Додатку № 4, які є невід`ємною частиною цього Договору. В Заявці-Анкеті на отримання другого та наступних траншів кредиту зазначається сума кредиту (траншу), строк користування. У Додатку № 4 зазначається відсоткова ставка за кожен день користування кредитом, річна відсоткова ставка, загальна вартість такого кредиту (траншу), реальна річна процентна ставка та інше.

Згідно з п. 3.3 Договору строк користування поточним Кредитом (траншем) може бути змінений виключно за умови попередньої сплати відсотків за фактичну кількість днів користування поточним Кредитом, в тому числі і прострочених, та сплати пені та штрафних санкцій (в разі наявної простроченої заборгованості та вимоги товариства про їй сплату), на відповідний рахунок товариства з цільовим призначенням «Оплата за продовження строку дії користування поточним кредитом за Договором від 10.01.2020 № 0682592964. Здійснення оплати в цьому випадку проводиться одним із способів, визначених в Правилах.

Відповідно до п. 3.4 Договору сторони домовились та визнають, що відносини між Товариством та Позичальником з приводу: 1) умов надання та отримання кредиту; 2) порядку нарахування відсотків, повернення (погашення) кредиту, сплати відсотків та інших платежів за Договором; 3) порядку продовження/зміни строку дії користування поточним кредитом (траншем), пролонгації; 4) інших умов, що стосуються обслуговування кредиту зі сторони Позичальника, регулюються цим Договором, Правилами з усіма змінами, доповненнями до нього, діюча редакція якого розміщена на Інтернет-сторінці (веб-сайті) Товариства за однією з наведених далі електроних адрес: www.moneyboom.ua, www.moneyboom.com.ua, Заявки-Анкети (Електронної заявки), також умовами цього Договору.

Згідно з п. 3.5 Договору Сторони окремо погодили, що у випадку користування Позичальником Кредитом (траншем) понад строк, встановлений відповідно до п. 1.15 Договору або додатковими угодами між Сторонами, зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом (траншем), при цьому у випадку, якщо відсоткова ставка за користування кредитом (траншем), що встановлена відповідно до п. 1.15 цього Договору менша ніж 1,75 (одна ціла сімдесят п`ять сотих) відсотків від суми Кредиту (траншу) за кожен день користування Кредитом (траншем), то правила нарахування процентів за відсотковою, ставкою визначеною відповідно до п.1.15 Договору скасовуються з першого дня прострочення Кредитом (траншем) і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом (траншем), а саме 1,75 відсотків за кожен день користування Кредитом (траншем), починаючи з дати першого дня прострочення строкового повернення кредиту (траншу) і до дня повного повернення Кредиту (траншу). Причому, Сторони погодили, що Товариство має право застосувати до Позичальника одноразовий штраф за неналежне виконання умов Договору, у зв`язку з неповерненням кредиту Позичальником у обумовлений строк Сторонами, який розраховується як сума залишку коштів за кожний день користування кредитом (траншем), в період строкового користування кредитом (траншем) помножена на відсоткову ставку, яка розраховується по формулі 1,75% мінус Відсоткова ставка встановлена відповідно до п. 1.15 Договору.

Відповідно до п. 3.6 Договору у разі подовження Позичальником строку користування кредитом в порядку, визначеному в п. 8 Правил, плата на подовжений строк користування кредитом у вигляді процентів є фіксованою та складає 1,75 % в день.

Перебіг нового (зміненого) строку користування кредитом починається з дня, що настає за днем погашення Позичальником фактично нарахованих процентів за користування поточним кредитом, можливої пені, за наявності вимоги Товариства про її сплату, та інших нарахувань (у разі наявності простроченої заборгованості).

Проценти, що зазначені у даному пункті Договору, починають нараховуватися з дня, що настає за днем погашення Позичальником фактично нарахованих процентів за користування поточним кредитом, можливої пені, за наявності вимоги Товариства про її сплату, та інших нарахувань (у разі наявності простроченої заборгованості), до кінцевої дати погашення кредиту (зміненого терміну платежу) (включно) або виходячи з дати дострокового погашення кредиту (тобто за фактичну кількість календарних днів користування кредитом).

Згідно з п. 3.7 Договору у випадку прострочення сплати заборгованості за договором черговість погашення вимог здійснюється у такій послідовності: у першу чергу нарахування відповідно до п. 5.3. та п. 3.5. цього Договору за наявності вимоги Товариства про сплату таких нарахувань, у другу чергу сплачується прострочені проценти за користування кредитом, у третю чергу сплачуються сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом.

Договір підписаний від імені ОСОБА_2 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 7r917s.

Відповідно до Заявки-Анкети від 14.02.2020 на отримання кредиту сума кредиту становить 9000,0 грн, термін кредиту 30 днів.

Згідно з пропозицією надання 13 траншу кредиту згідно з Заявкою-анкетою від 14.02.2020 № 2628561467 в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 10.01.2020 № 0682592964 (оферта) від 14.02.2020 розмір кредиту (траншу) 9000,0 грн, строк користування кредитом (траншем) 30 днів, відсоткова ставка – 1,225% на день.

Відповідно до акцепту оферти від 14.02.2020 на отримання 13 траншу кредиту згідно з Заявкою-анкетою від 14.02.2020 № 2628561467 в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 10.01.2020 № 0682592964 розмір кредиту (траншу) 9000,0 грн, строк користування кредитом (траншем) 30 днів, відсоткова ставка – 1,225% на день.

Заявка-анкета та акцепт від 14.02.2020 підписані ОСОБА_2 електронними підписами.

Згідно з копією листа ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» від 07.07.2025 підтверджується, що між товариством та ТзОВ «Інфінанс» укладено угоду на переказ коштів від 03.08.2017 № ФК-П-17/08-04. Відповідно до цього договору здійснено переказ коштів на картку клієнта, а саме: 14.02.2020 на суму 9000,0 грн, маска картки НОМЕР_1 (а. с. 33).

14.07.2021 між ТзОВ «Інфінанс» та ТзОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу № 14-07/21 (далі – Договір факторингу).

Виконання умов Договору факторингу підтверджено копіями акта приймання-передавання реєстру боржників від 14.07.2021, витягу з реєстру боржників до Договору факторингу, платіжного доручення, що підтверджують оплату за Договором факторингу.

На підставі Договору факторингу право вимоги за кредитним Договором до відповідачки від ТзОВ «Інфінанс» перейшло до ТзОВ «Вердикт капітал».

10.01.2023 між ТзОВ «Вердикт капітал» та ТзОВ «Коллект центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/23 (далі – Договір про відступлення).

Виконання умов Договору про відступлення підтверджено копіями акта зарахування зустрічних вимог, що підтверджує оплату за Договором про відступлення, акта прийому-передачі реєстру боржників від 10.01.2023, витягу з реєстру боржників до Договору про відступлення.

На підставі Договору про відступлення право вимоги за кредитним Договором до відповідачки від ТзОВ «Вердикт капітал» перейшло до ТзОВ «Коллект центр».

10.03.2026 між ТзОВ «Коллект центр» та ТзОВ «Факторинг партнерс» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/26 (далі – Договір про відступлення).

Виконання умов Договору про відступлення підтверджено копіями, акта прийому-передачі реєстру боржників від 10.03.2026, витягу з реєстру боржників до Договору про відступлення.

На підставі Договору про відступлення право вимоги за кредитним Договором до відповідачки від ТзОВ «Коллект центр» перейшло до ТзОВ «Факторинг партнерс».

До матеріалів справи надано розрахунок заборгованості ТзОВ «Інфінанс» про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_2 за кредитним договором від 10.01.2020 № 0682592964, відповідно до якого заборгованість за тілом кредиту – 8999,99 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (14.07.2021) – 76696,32 грн (а. с. 49-54).

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_2 перед ТзОВ «Вердикт капітал» станом на 10.01.2023 така заборгованість становить 171533,71 грн, з яких: 8999,99 грн – заборгованість за тілом кредиту, 76696,32 грн – заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 85837,40 грн – нараховані відсотки згідно з кредитним договором. Відсоткова ставка 1,75 % на день (а. с. 11).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_2 перед ТзОВ «Коллект центр» станом на 10.03.2026 така заборгованість становить 171533,71 грн, з яких: 8999,99 грн – заборгованість за тілом кредиту, 162533,72 грн – заборгованість за відсотками. Відсоткова ставка 1,75 % на день (а. с. 12).

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_2 перед ТзОВ «Факторинг партнерс» станом заборгованість становить 171533,71 грн, з яких: 8999,99 грн – заборгованість за тілом кредиту, 162533,72 грн – заборгованість за відсотками. Відсоткова ставка 1,75 % на день. Розрахунок сформований за період з 10.03.2026 до 03.06.2026 (а. с. 13).

Надаючи правову оцінку установленим у справі обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Договір, заявка-анкета та акцепт від 14.02.2020 підписані ОСОБА_2 електронними підписами одноразовим ідентифікатором, що свідчить про укладання між ТзОВ «Інфінанс» і відповідачкою правочину, зокрема в частині отримання траншу в сумі 9000,0 грн. Без отримання на мобільний номер телефону відповідачки коду, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без вчинення передбачених Договором і законодавством дій з боку ОСОБА_2 . Договір та акцепт від 14.02.2020 не були б укладеними.

Отже, на підставі положень статей 6, 205, 207, 509, 526, 626, 628, 639, 1055 ЦК України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статей 5, 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», частини першої статті 82 ЦПК України в частині визнання відповідачкою факту кредитних коштів, суд дійшов висновку про укладення між ТзОВ «Інфінанс»» та ОСОБА_2 . Кредитного договору, а також про отримання відповідачкою кредитних коштів (тіла кредиту) на загальну суму 9000,0 грн на підставі заявки-анкети, оферти та акцепту від 14.02.2020.

При цьому враховано сплату відповідачкою заборгованості за тілом кредиту у розмірі 0,01 грн 14.03.2020, що підтверджується розрахунком первісного кредитодавця.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 514 ЦК України установлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, право вимоги за Договором від ТзОВ «Інфінанс» перейшло до ТзОВ «Факторинг партнерс» на підставі договору факторингу від 14.07.2021 № 14-07/21, договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 № 10-01/23 та договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2026 № 10-03/26.

Суд установив, що за умовами Договору відповідачка востаннє отримала кредитні кошти (тіло кредиту) у розмірі 9000,0 грн, користувалась ними. Сплатила тіло кредиту у розмірі 0,01 грн.

Належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит решти коштів за Договором відповідачка не надала. У своїй заяві заборгованість щодо тіла кредиту визнала.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заборгованість на підставі Договору в частині тіла кредиту у розмірі 8999,99 грн підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, також, просив стягнути заборгованість за процентами у сумі 108511,25 грн.

У судовому засіданні представник позивача вказав на обґрунтованість нарахування і стягнення такої суми процентів. Оскільки такі нараховані у межах 36 місяців дії Договору за передбаченою у Договорі ставкою.

Вирішуючи спір у цій частині, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З матеріалів справи та розрахунку заборгованості ТзОВ «Інфінанс» вбачається і судом встановлено, що ТзОВ «Інфінанс» 14.02.2020 надало відповідачці 13-й транш кредиту у розмірі 9000,0 грн. При цьому, відповідачка погасила усю наявну у неї заборгованість за попередніми наданими траншами (кредитом), починаючи з 10.01.2020.

За період з 14.02.2020 до 14.03.2020 відповідачці обґрунтовано нараховано відсотки за користування кредитом (траншем) за ставкою 1,225 % на день (по 110,25 грн на день) на загальну суму 3307,5 грн.

14.03.2020 відповідачка сплатила 3307,51 грн, з яких: 3307,5 грн – зараховано на повне погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом, а 0,01 грн зараховано у сплату тіла кредиту.

Таким чином, відповідно до п. 3.3 Договору, здійснено пролонгацію користування кредитом (траншем) ще на 30 днів до 14.04.2020.

За період з 14.03.2020 до 14.04.2020 (30 днів, подовжений період) проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню за ставкою 1,75 % на день, тобто по 157,50 грн на день, відповідно до пункту 3.6 Договору.

Отже, проценти за правомірне користування кредитом (траншем), у розумінні статті 1048 ЦК України, за період з 14.03.2020 до 14.04.2020 становлять 4725,0 грн (8999,9?1,75%?30).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що 14.04.2020 відповідачка не повернула отриманий у межах Договору кредит (черговий транш), продовжила ним користуватися понад строк, установлений у додатковій угоді (акцепті від 14.02.2020) з урахуванням його продовження, подальше нарахування процентів за користування кредитом за ставкою 1,75 % на день здійснювалось на підставі пункту 3.5 Договору.

Здійснюючи тлумачення умов Договору, суд висновує, що передбачені у п. 3.5 Договору проценти за понадстрокове користування кредитом (траншем) є саме процентами у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України як міра відповідальності позичальника за прострочення виконання зобов`язань за Договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 викладено наступні правові позиції, які суд враховує під час розгляду цієї справи.

Сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.

Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд.

Тобто, твердження про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто, фактично, кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (п. 117).

Несправедливість цього підходу стає особливо очевидною у випадках, коли ринковий розмір процентів за «користування кредитом» за час після укладення кредитного договору істотно знизився. У таких випадках кредитор стає навіть більше зацікавлений у невиконанні договору, ніж у задоволенні своїх вимог. За такого підходу кредитор може продовжувати нарахування процентів за «користування кредитом» (який при цьому навіть не надавався на новий строк) у розмірі, якого вже не існує на ринку. Цим самим створюються штучні передумови для банкрутства підприємств та збільшення кількості фізичних осіб, які не мають надії повернутися до нормального життя інакше, як через банкрутство, що негативно відбивається на економіці та підвищує соціальну напруженість.

Такий підхід вочевидь не відповідає балансу інтересів сторін кредитного договору та призводить до того, що кредитор не використовує ефективні способи захисту своїх прав (звернення стягнення на заставне майно боржника, стягнення боргу з поручителя тощо) одразу після порушення боржником умов договору.

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24, серед іншого, підтверджено позицію, що суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання. При цьому підстави для такого зменшення процентів річних суд повинен установлювати в кожному конкретному випадку.

Заявляти про наявність підстав для зменшення процентів річних та доводити, що вони підтверджуються конкретними обставинами справи, має саме боржник, а суд з огляду на наявні в матеріалах справи докази має надати оцінку обґрунтованості таких доводів та вирішити питання про можливість зменшення процентів річних.

Також при вирішенні питання про зменшення процентів річних суд має враховувати принципи розумності, справедливості, пропорційності та дотримуватись балансу між інтересами боржника і кредитора.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, ураховуючи усталену практику Верховного Суду щодо повноважень суду зменшити нараховані за кредитним договором проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, беручи до уваги те, що нараховані за період з 24.02.2022 до 09.01.2023 проценти на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України стягненню не підлягають, зважаючи на тривале невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, суд вважає за можливе зменшити заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України до 8999,99 грн, що дорівнює заборгованості за тілом кредиту (отриманим траншем).

На переконання суду, така сума процентів за понадстрокове користування кредитом, відповідатиме принципам розумності, справедливості, пропорційності та забезпечить дотримання балансу між інтересами боржника і кредитора.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за Договором у загальній сумі 22724,98 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 8999,99 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом – 4725,0 грн, заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України – 8999,99 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,0 грн, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124 св 20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу позивач обгрунтовує копією договору про надання правової допомоги від 02.07.2024 № 02-07/2024, укладеним між ТзОВ «Факторинг партнерс» та адвокатським об`єднанням «Лігал асістанс», копією заявки на надання юридичної допомоги від 01.05.2026 № 152, копією акта про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 № 35, копією наказу про призначення на посаду директора.

Відповідно до частин 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із частиною 5 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, оцінюючи обгрунтованість заяви позивача в контексті положень частини 4 статті 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 25000,0 грн є необгрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи складність справи, об`єктивно наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат та пропорційність складності справи вартості послуг адвоката, не співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, суд вважає за доцільне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 10000,0 грн. Такий розмір витрат на правничу допомогу, на переконання суду є обгрунтованим та відповідає обставинам справи.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1933,86 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 514,87 грн (а. с. 7).

На підставі приписів статей 259, 268 ЦПК України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення. Складання повного тексту рішення суду відкладено на строк не більш як п`ять днів.

Керуючись статтями 12, 13, 76-82, 128, 137, 141, 178, 211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість за Договором від 10.01.2020 № 0682592964 у розмірі 22724,98 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 8999,99 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом – 4725,0 грн, заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України – 8999,99 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» судовий збір в розмірі 514,87 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1933,86 грн.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 серпня 2026 року.

Учасники:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371;

відповідачка – ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ