Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №127/24336/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24336/26

Провадження № 3/127/4865/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бессараб Н.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за ст. 173 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №147226 від 30.06.2026, громадянин ОСОБА_1 , 04.06.2026 о 01.30 год., у АДРЕСА_2 , здійснив конфліктну ситуацію, яка переросла у бійку з ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лайкою та здійснив удар по голові, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Суду пояснив, що він проживав в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_3 04.06.2026 приблизно 01.30 год. у них виник конфлікт, оскільки ОСОБА_3 шумів та голосно розмовляв у своїй кімнаті, що заважало ОСОБА_1 відпочивати. ОСОБА_1 пояснив, що він підійшов до дверей ОСОБА_3 і зробив йому зауваження, просив не шуміти. У відповідь ОСОБА_3 вийшов, вдарив ОСОБА_1 , який відповів йому також ударом та між ними сталася бійка.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що він проживав з ОСОБА_1 в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . 04.06.2026 він повернувся з роботи пізно. Приблизно о 01.30 год., перебуваючи у своїй кімнаті він голосно розмовляв по телефону з дівчиною, тому ОСОБА_1 почав стукати у двері, виражатися нецензурною лайкою. ОСОБА_3 вийшов та відштовхнув ОСОБА_1 , який відповів йому також ударом, що в подальшому переросло у бійку між ними. Наступного дня він забрав свої речі та переїхав проживати в інше місце. Вважає, що між ними сталося непорозуміння.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_3 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом статей 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.

Відповідно до статті 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище перекладача, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності і, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за статтею 173 КпАП України.

Статтею 173 КпАП України передбачено, що дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Так, диспозиція статті 173 КпАП України передбачає, що об`єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.

Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України передбачає наявність діяння нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

Також з диспозиції статті вбачається, що одним з елементів об`єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів тощо.

Громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №147226 від 30.06.2026, ОСОБА_1 , 04.06.2026 о 01.30 год., у АДРЕСА_2 , здійснив конфліктну ситуацію, яка переросла у бійку з ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лайкою та здійснив удар по голові.

Отже, склад адміністративного правопорушення зазначений у вищенаведеному протоколі про адміністративне правопорушення не містить в собі всі складові складу адміністративного правопорушення, визначеного статтею 173 КУпАП, а саме: порушення громадського порядку і спокою громадян, а також, які саме конкретно дії вчинила особа для вчинення адміністративного правопорушення, виходячи з диспозиції статті 173 КУпАП.

Європейський суд з прав людини, серед іншого, (справа «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013 року заява №36673/04; «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016 року), зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі має бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа для вчинення адміністративного правопорушення, виходячи з диспозиції статті 173 КУпАП, інакше це суперечить принципу правової визначеності закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ (п. 31 рішення від 28.10.2003 року у справі «Ракевич проти Росії» тощо).

Для притягнення до відповідальності за статтею 173 КУпАП необхідно довести, що особа вчинила саме дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян або інші подібні дії, які порушують громадський порядок і спокій громадян.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 суду пояснив, що він проживав в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_3 04.06.2026 приблизно 01.30 год. у них виник конфлікт, оскільки ОСОБА_3 шумів та голосно розмовляв у своїй кімнаті, що заважало ОСОБА_1 відпочивати. ОСОБА_1 пояснив, що він підійшов до дверей ОСОБА_3 і зробив йому зауваження, просив не шуміти. У відповідь ОСОБА_3 вийшов, вдарив ОСОБА_1 , який відповів йому також ударом та між ними сталася бійка.

Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що він проживав з ОСОБА_1 в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . 04.06.2026 він повернувся з роботи пізно. Приблизно о 01.30 год., перебуваючи у своїй кімнаті він голосно розмовляв по телефону з дівчиною, тому ОСОБА_1 почав стукати у двері, виражатися нецензурною лайкою. ОСОБА_3 вийшов та відштовхнув ОСОБА_1 , який відповів йому також ударом, що в подальшому переросло у бійку між ними. Наступного дня він забрав свої речі та переїхав проживати в інше місце. Вважає, що між ними сталося непорозуміння.

Отже, з пояснень ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_3 встановлено, що ініціатором конфлікту був саме потерпілий ОСОБА_3 , а удар ОСОБА_1 у відповідь є нічим іншим як реакцією, відповіддю на провокацію, з метою відвернення або припинення протиправного посягання з боку ОСОБА_3 , а не проявом явної неповаги до суспільства.

Крім того, завдаючи удар ОСОБА_3 , ОСОБА_1 не діяв з умислом, спрямованим на порушення громадського порядку.

Судом також не встановлено даних про те, що дії ОСОБА_1 були вчинені саме з мотивів неповаги до громадського порядку і спокою громадян, безпричинно, оскільки конфлікт мав взаємний та особистий характер, громадський порядок не був об`єктом посягання і при цьому ОСОБА_1 не був ініціатором конфлікту та фізичного контакту, а відтак у нього відсутній умисел на вчинення дрібного хуліганства.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 173, 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: