Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №464/5478/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5478/26

пр.№ 2-о/464/244/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді Дулебка Н.І.,

за участі: секретаря судового засідання – Михайлів О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, –

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису з визначенням заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 , а саме заборони перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 строком на шість місяців за адресою: АДРЕСА_1 , та наближатись на відстань ближче ніж 100 м, заборони будь-яким чином контактувати із заявницею особисто або через третіх осіб, включаючи розшук та переслідування або через будь-які засоби комунікації. Заяву обґрунтовано тим, що проживає за вищевказаною адресою разом з матір`ю, де також проживає батько ОСОБА_2 . Протягом тривалого часу заявниця систематично зазнавала психологічного та фізичного насильства з боку свого батька. Зокрема, останній висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував застосуванням фізичного насильства, побиттям, вчиненням інших протиправних дій та здійснював психологічний тиск. Попри зазначені обставини, заявниця тривалий час не зверталася до правоохоронних органів, оскільки побоювалася за своє життя та здоров`я. Проте після чергового випадку вчинення щодо заявниці психологічного насильства, що проявилося у висловлюванні образ, погроз застосування фізичного насильства, остання звернулася на спеціальну лінію «102» та викликала працівників поліції. Надалі, у зв`язку з продовженням протиправної поведінки ОСОБА_2 , заявниця неодноразово зверталася до правоохоронних органів із відповідними заявами, внаслідок чого працівниками поліції складались протоколи про адміністративні правопорушення. За результатами розгляду таких протоколів Сихівським районним судом м. Львова ухвалено ряд постанов про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП. У зв`язку з вказаними обставинами, вважає себе особою неодноразово постраждалою від домашнього насильства, у зв`язку з чим змушена звернутися до суду з такою заявою.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву підтримали з підстав, що в такій викладені. Додатково зазначила, що її батько систематично зловживає алкогольними напоями, вчиняє сварки та підтримує спілкування з особами, які також зловживають алкоголем, запрошуючи їх до місця спільного проживання, після чого з квартири почали зникати особисті речі. Батько виявляє агресивну поведінку щодо неї, її матері та домашніх тварин, застосовує нецензурну лексику, а попри винесений стосовно нього терміновий заборонний припис продовжував приходити до місця їхнього проживання. Батько часто перебуває у квартирі сусідки, розташованій на четвертому поверсі будинку, де вони спільно з іншими особами вживають алкогольні напої. Вказана сусідка неодноразово висловлювала на її адресу погрози, може зайти у квартиру та без дозволу брати будь-які речі, що знаходяться у такій. ОСОБА_2 є особою пенсійного віку, успадкував квартиру на АДРЕСА_2 , проте не оформив права власності та таку квартиру. Заявниця намагалась допомогти йому переїхати до зазначеного житла. Протягом останніх семи місяців батько систематично вчиняє щодо неї домашнє насильство, а впродовж останнього місяця його поведінка набула іншого характеру, зокрема він почав застосовувати фізичну силу, шарпати та завдавати ударів. Зазначила, що останній неодноразово проходив лікування від алкогольної залежності, однак після його завершення продовжив зловживати алкогольними напоями. Просила суд заяву задовольнити. В судове засіданні від 03.08.2026 не з`явилася, звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду.

Заслухавши пояснення заявниці, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 цього Закону обмежувальним приписом стосовно кривдника є встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно з пунктами 3, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником – у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 цього Закону є оцінюванням вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім неї, у вказаній квартирі зареєстрований ОСОБА_2 .

Як видно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №488442995 від 03.08.2026, батьки заявниці: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_3 .

Постановами Сихівського районного суду м. Львова від 01.06.2026, 05.06.2026 та 02.07.2026 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративні стягнення.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що ОСОБА_2 23.03.2026, 29.03.2026 та 12.04.2026, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняв домашнє насильство, а саме виражався словесними образами та погрозами до доньки ОСОБА_1 , принижував, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю.

Також на розгляді Сихівського районного суду м. Львова перебуває справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП щодо невиконання термінового заборонного припису від 14.07.2026, підставою винесення якого було вчинення ним щодо доньки ОСОБА_1 психологічного та фізичного насильства.

Допитана в судовому засідання як свідок ОСОБА_4 , яка є подругою заявниці, надала показання про те, що батько ОСОБА_1 систематично зловживає алкогольними напоями та, повертаючись додому у стані алкогольного сп`яніння, вчиняє щодо членів сім`ї домашнє насильство. Зокрема, висловлюється на адресу доньки та дружини нецензурною лайкою, ображає їх, без дозволу забирає належні їм особисті речі. Крім того, зазначила, що зі слів заявниці їй відомо про випадок, коли батько, перебуваючи в агресивному стані, розбив вікно у будинку, а також вчиняв агресивні дії щодо дружини, зокрема замахувався на неї. Свідок також повідомила, що неодноразово особисто була очевидцем агресивної поведінки батька заявниці. Зокрема, під час її перебування в їх квартирі він приходив додому у стані алкогольного сп`яніння, висловлював невдоволення її присутністю. Зі слів свідка, батько заявниці підтримує спілкування з особами, які також зловживають алкогольними напоями, разом з якими виносив із квартири майно, щоб придбати алкоголь.

Як видно із відеозапису, наявного в матеріалах справи, ОСОБА_2 під час спілкування із заявницею поводиться агресивно, висловлюється на її адресу нецензурною лайкою, використовує образливі висловлювання, принижує її честь і гідність, чим чинить психологічний тиск.

Таким чином, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала від домашнього насильства, а саме від дій кривдника ОСОБА_2 , що є підставою для застосування спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству з метою забезпечення безпеки постраждалої особи.

На переконання суду, існує значна вірогідність повторного вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства, а також настання тяжких наслідків його вчинення.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Відповідно до ч. 4 цієї статті обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Враховуючи наведене, з метою запобігання та протидії психологічному насильству щодо постраждалої особи ОСОБА_1 з боку кривдника ОСОБА_2 , забезпечення безпеки, суд дійшов висновку про необхідність видачі стосовно останнього строком на три місяці обмежувального припису з визначенням заходів тимчасового обмеження прав особи, передбачених пунктами 1, 5, 6 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

На переконання суду, такий строк буде достатнім, зважаючи на встановлені в ході розгляду справи обставини та застосування обмежувального припису щодо ОСОБА_2 , який є особою похилого віку, вперше.

Крім цього, застосування за встановлених судом обставин справи такого заходу, як заборона наближатися на відстань ближче ніж на 100 метрів до місця проживання (перебування) заявниці не є доцільним, враховуючи те, що суд дійшов висновку про застосування заборони кривднику контактувати з постраждалою особою та її розшукувати.

Відповідно до ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.

Керуючись статтями 2, 81, 141, 223, 263 – 265, 350-1 – 350-8, 430 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

Заяву задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис, яким визначити строком на три місяці заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), а саме:

-заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 ;

-заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

-заборонити ОСОБА_2 контактували з ОСОБА_1 через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Копію рішення направити до Відділу поліції № 2 Львівського РУП №2 ГУ НП у Львівській області – для взяття ОСОБА_2 на профілактичний облік. Рішення суду допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Назарій ДУЛЕБКО