Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №450/2594/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2594/26 Провадження № 3/450/1533/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Данилів Є.О. розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 212493 від 12.05.2026 року, 23.04.2026 року о 19 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 у місці проживання ОСОБА_1 вчинив домашнє насильсво психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 в присутності їх малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході якого виражався ненцензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 212494 від 12.05.2026 року, 24.04.2026 року о 10 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильсво психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 яке виражалося в погрозах фізичною розправою та ображання нецензурною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Адвокат ОСОБА_1 – Глинська-Кривонос С.О. в судовому засіданні пояснила, що конфлікт, який склався між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного проступку. Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 , 23.04.2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколах, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.Також вказала, що доводи з приводу систематичного вчинення насильства ОСОБА_1 щодо дружини та дітей є надуманими, не підтверджені жодними фактичними даними. В матеріалах справи відсутні будь-які докази з даного приводу.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 23.04.2026 р. за місцем проживання перебуваючи у п`яному вигляді вчинив домашнє насильство в присутності малолітніх дітей, виражався грубою нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. 24.04.2026 після того як остання відвезла дітей до школи, між нею та ОСОБА_1 виник конфлікт, під час котрого останній її ображав, погрожував розправою, у зв`язку із чим остання перетелефонувала вчителю, просила не надавати дітей чоловікові, а вона їх забере, та буде жити у сестри.

Свідок ОСОБА_5 повідомив, що 23.04.2026 р. знаходився в АДРЕСА_1 навчав дітей ОСОБА_6 гри на фортеп`яно вдома, знаходився у окремій кімнаті, де почув конфлікт між батьками з приводу харчування дітей. На його думку це був побутовий кофлікт. Застосування будь-якого насильства до Сімони чи дітей зі сторони ОСОБА_1 не бачив. 23.04.2026 до нього на телефон надійшло повідомлення від Сімони, котра попросила підтвердити обставини, очевидцем котрих він став. Він не знав, що відбулося у сім`ї, але погодився повідомити про те, що йому відомо. Після цього, його запросили в поліцію, де він надав пояснення про те, що між батьками була суперечка. Після цього він ще раз проаналізував ситуацію, та зробив висновки про те, що конфлікт був через висловлювання ОСОБА_1 , будь-яких фізичних дій не вчиняв. Більше того, ситуація мала місце виключно між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з приводу висловлювань.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_5 вважаю що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а в його діях відсутній склад вказаних правопорушень.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.

Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення тягне за собою юридичну відповідальність.

Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство -це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З протоколу та доданих доказів вбачається, що його складено у зв`язку зі сваркою в сім`ї, а не у зв`язку з вчиненням насильства в сім`ї з боку ОСОБА_1 тоді як вчинення насильства в сім`ї передбачає активні дії однієї особи по відношенню до іншої. Взаємні образи під час сварки не можуть носити характер психологічного насильства.

Таким чином відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та встановлених обставин справи має місце звичайна сімейна сварка, яка за своєю суттю не охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та не є об`єктивною стороною вказаного правопорушення, за яке особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

При цьому, конфлікт, який склався між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психологічному здоров`ю потерпілої не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного проступку.

При цьому, дійсні причини, що викликали конфліктну ситуацію між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 23.04.2026 суд не встановив, так само, як причини тривалого, близько 2 тижнів, зволікання щодо оскарження бездіяльності поліцейських. Будь-яких доказів, про те, що до 23.04.2026 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були напружені стосунки, сварки, конфліктні ситуації, під час котрих би ОСОБА_1 застосовував насильство до потерпілої суду не надано.

Одночасно, суд встановив, що конфліктна ситуація мала місце 23.04.2026 та 24.04.2026, і саме з приводу цих подій ОСОБА_2 неодноразово зверталася в правоохоронні органи.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 23.04.2026 року та 24.04.2026 року адміністративних правопорушень, передбачених ч.1. ч. 1 ст.173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколах, матеріали справи про адміністративні правопорушення не містять.

При дослідженні відеозапису, зазначеного у письмових поясненнях від 12.06.2026, суд встановив, що такі мали місце 23.04.2026, і можливо саме з даного приводу складено вищевказані протоколи. Інших фактичних даних, котрі б вказували, що ОСОБА_1 застосовувалися після складення протоколів про адміністративні правопорушення словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення дружини, а висловлювання у телефонних повідомленнях, здебільшого (в частині складеній державною мовою) зводилася до з`ясування сімейних стосунків.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За наведеного, сам по собі складений щодо ОСОБА_1 протокол серії ВБА № 212493 від 12.05.2026 року, протокол серії ВБА № 212494 від 12.05.2026 року про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, не може бути визнаний єдиним належним та допустимим доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, в частині підтвердження факту вчинення особою певних діянь, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а викладені у ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia» , рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Звинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь

У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, провадження в справі за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 9, 173-2 ч.1, 247 п.1, 251, 283, 284 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

провадження у справі № 450/2594/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях складу вказаних адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Є. О. Данилів