Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №711/11997/25 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/11997/25

Номер провадження2-а/711/8/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року Придніпровський районний суд міста Черкаси в складі:

головуючого судді: Кондрацької Н.М.,

за участю секретаря: Мелещенко О.В.,

представника позивача адвоката Ковдій І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковдій Ірина Сергіївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

встановив:

До Придніпровського районного суду міста Черкаси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковдій Ірина Сергіївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення. У заяві зазначає, що 10.11.2025 ОСОБА_1 було пройдено ВЛК та призвано ІНФОРМАЦІЯ_2 за мобілізацією для проходження військової служби. Цього ж дня, його зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , про що мається відповідний запис до військового квитка. ОСОБА_1 ні під час призову, ні протягом всього періоду військового стану жодний адміністративний протокол та постанова працівниками ТЦК та СП не вручалися. Про розгляд тих чи інших матеріалів за фактом притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 йому ніяким чином не повідомлялося. Разом з тим, у зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 з`явилася червона стрічка у застосунку «Резерв +» він 12.12.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Цього ж дня, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 надано копію постанови № R188063 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 - 1 КуаАП, яку винесено начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 та якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень. Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не вручався. Суть адміністративного правопорушення: за результатами з`ясування обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що гр. ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 — 1 КУпАП. Будь - яка відмітка про отримання вказаної постанови відсутня. Будь — яка постанова про накладення чи не накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 не надавалася та поштовим зв`язком не надходила. Аналогічна ситуація склалася із отриманням будь — яких повісток. Наголошує на тому, що як 12.12.2025 факт відвідування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 працівниками на прохідній ІНФОРМАЦІЯ_2 документувався відповідному журналі. Так, адвокатом Ковдій І.С. скеровано адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою отримання інформації про те чи ОСОБА_1 здійснював вхід до ІНФОРМАЦІЯ_2 12.12.2025 та про те, коли надано наручно ОСОБА_1 оспорювану постанову. Проте, відповіді на адвокатський запит не отримано. Постанову по справі про адміністративне правопорушення №№ R188063 накладено від 10.11.2025 за ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП, відповідно з якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень вважає незаконною та необґрунтованою з наступних підстав. Відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки відсутній факт належного повідомлення позивача про результати розгляду справи про адміністративне правопорушення, справу розглянув начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 без присутності ОСОБА_1 , чим позбавив його можливості надати пояснення, не встановив чи наявний склад правопорушення у діях Позивача та якими доказами він доводиться чи спростовується, що є істотним порушенням процедури розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. В порушення ст. 283 КУпАП в постанові № R188063 від 10.11.2025 вказані реквізити відсутні.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат Позивач становить 1 212 гривень - судовий збір. Про витрати на правничу допомогу буде вирішено відповідно до норм чинного законодавства. Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 стало відомо тільки 12.12.2025 про існування постанови по справі про адміністративне правопорушення № R188063 від 10.11.2025 наявні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду.

Просить скасувати постанову № R188063 від 10.11.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн., справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 код Черкаська ЄДРПОУ — НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , (ідентифікаційний код — НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 212 грн. (одна тисяча двісті дванадцять гривень).

Ухвалою суду від 02.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 06.02.2026 із занесенням до протоколу судового засідання ухвалено щодо витребування від відповідача матеріалів справи про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , за результатами якого винесено постанову № R188063, надати докази згенерованої самостійно ОСОБА_1 постанови про накладання штрафу у застосунку «Резерв+», на що посилається начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 полковник ОСОБА_3 у заяві від 30.01.2026 за вихідним №98/600, поданій у системі Електронний суд.

Листом від 23.02.2026, який надіслано через систему «Електронний суд», начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 повідомив, що в ІНФОРМАЦІЯ_6 відсутня ця постанова та протокол про адміністративне правопорушення F3198660. ІНФОРМАЦІЯ_7 також надає деталі справи, які маються в ЄДР. Номери протоколу і постанови свідчать про те, що їх було згенеровано військовозобов`язаним в мобільному застосунку «Резерв+». Протоколи і постанови, складені в ІНФОРМАЦІЯ_8 , мають лише цифровий номер довжиною не більше ніж чотири знаки. Літери, зокрема, латинського алфавіту, використовуються в нумерації постанов, в разі їх винесення засобами ЄДР в порядку ст. 279-9 КУпАП шляхом оформлення військовозобов`язаними самостійно в застосунку «Резерв+». Після формування постанови в електронному кабінеті військовозобов`язаного начальник ІНФОРМАЦІЯ_7 лише накладає на неї електронний цифровий підпис. Згідно з ч. 1 ст. 279-9 КУпАП, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 цього Кодексу, особа може звернутись до ТЦК та СП із заявою, в якій зазначає, що не оспорює допущене правопорушення та згодна на притягнення її до відповідальності. Заява подається особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. В ІНФОРМАЦІЯ_8 відсутня письмова заява ОСОБА_1 . Як правильно зазначено в позовній заяві, протокол на нього в ІНФОРМАЦІЯ_8 не складався, на розгляд справи ОСОБА_1 не з`являвся (що відповідає вимогам ч. 2 ст. 279-9 КУпАП). Наведене свідчить, що заяву про визнання вчиненого правопорушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності було подано через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Як вбачається з позовної заяви, копія постанови була направлена ОСОБА_1 в електронний кабінет військовозобов`язаного відповідно до порядку, визначеного ч. 4 ст. 279-9, ч. 10 ст. 285 КУпАП. Порядок опрацювання наведених електронних заяв та формування тексту постанови ІНФОРМАЦІЯ_8 не відомий, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_7 не є власником програмного забезпечення ЄДР. Винесення постанов в порядку ст. 279-9 КУпАП надає можливість військовозобов`язаним сплачувати штраф в розмірі 50% згідно з вимогами ч. 1 ст. 300-3 КУпАП.

У подальшому 03.03.2026 через систему Електронний суд начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 надіслав додаткові пояснення, з яких вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_8 не відомий (не повідомлений офіційно) порядок дій військовозобов`язаного, визначений алгоритмом застосунку «Резерв+» для самостійної сплати штрафу за ст. 210, 210-1 КУпАП: які саме повідомлення надходять військовозобов`язаному у мобільний телефон, як він має діяти з метою реалізації положення ст. 279-9 КУпАП щодо особистого подання через електронний кабінет заяви про визнання правопорушення та згоди на притягнення до відповідальності.

Заява військовозобов`язаного про те, що він не оспорює допущене правопорушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності, є обов`язковою умовою винесення постанови відповідно до ст. 279-9 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до відповідальності, з наданням можливості сплатити штраф в розмірі в розмірі 50% згідно з вимогами ч. 1 ст. 300-3 КУпАП. Постанова, винесена за цією заявою, є підставою для анулювання вимоги про доставку військовозобов`язаного до ІНФОРМАЦІЯ_7 органами Національної поліції з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення (так званий «розшук»). Текст, який надходить військовозобов`язаному на мобільний телефон в застосунку «Резерв+», було наведено в одній з позовних заяв, направлених з ІНФОРМАЦІЯ_8 : «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП». «У вас виявлено порушення правил військового обліку. Тут ви можете сплатити за нього штраф зі знижкою 50%. Для цього: 1. Подайте заяву, що визнаєте порушення. 2. Дочекайтесь рішення по справі в застосунку протягом 3 днів. 3. Сплатіть штраф у розмірі 8500 гривень впродовж 20 днів від моменту винесення рішення. Радимо сплатити штраф вчасно. Якщо цього не зробити протягом 40 днів з моменту рішення, відкриють виконавче впровадження. Штраф стягнуть примусово – від 34000 гривень. Ваші дані потраплять до реєстру боржників».

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 діяв відповідно до цього алгоритму, визнав вину у правопорушенні і самостійно згенерував постанову про накладення адміністративного стягнення, яку в подальшому підписано ЕЦП начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 289 КУпАП строк оскарження постанови про адміністративне правопорушення становить 10 днів з ня винесення постанови. Згідно з ч. 4 ст. 279-9 КУпАП у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, подала через застосунок «Резерв+» заяву, зазначену в частині 1 цієї статті (не оспорює вчинене правопорушення та згодна на притягнення до адміністративної відповідальності за її відсутності), копія постанови направляється їй також через застосунок «Резерв+». Отже, копія постанови з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів надійшла в електронний кабінет ОСОБА_1 в день винесення – 10.11.2025 р. Станом на день звернення до суду – 17.12.2025 р. – ОСОБА_1 , пропустив 10- денний строк оскарження постанови, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Ухвалою суду від 10.03.2026 зобов`язано Міністерство оборони України протягом десяти днів з дня одержання копії даної ухвали, але не пізніше ніж до 03.04.2026, надати Придніпровському районному суду міста Черкаси: належним чином засвідчені копії документів щодо дати та часу створення (завантаження) електронного кабінету військовозобов`язаного (додаток Резерв+) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; належним чином засвідчені копії документів щодо інформації шодо ОСОБА_1 про внесення запису (у разі наявності такого) Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку в додатку Резерв+, запису Не прибули за повісткою до ТЦК та СП в розділі причина розшуку в додатку Резерв+ та запису в розділі дата початку розшуку в додатку Резерв+; належним чином засвідчені копії документів щодо інформації на підставі чого 09.11.2025 о 09 год. 00 хв. ОСОБА_1 було знято з розшуку, при цьому указавши особу, яка це вчинила, та яким чином; належним чином засвідчені копії документів щодо інформації про час та дату визнання правопорушення у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ОСОБА_1 у листопаді 2025 року; належним чином засвідчені копії документів щодо інформації про час та дату надходження ОСОБА_1 постанови про притягнення до адміністративної відповідальності N? R188063 у електронному кабінеті військовозобов`язаного (додаток Резерв+); належним чином засвідчені копії документів щодо інформації про зняття та постановку на військовий облік ОСОБА_1 у листопаді 2025 року, якщо такий факт був вказати дату зняття та постановки на облік ОСОБА_1 та особу, яка це вчинила.

На виконання указаної ухвали суду відповідачем через Електронний суд 25.03.2026 подані наступні пояснення, у яких повідомляється, що у ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні відомості та документи, витребувані ухвалою Придніпровського районного суду по справі № 711/11997/25, оскільки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв`язку з наведеним направляю витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (ЄДР) з повним обсягом інформації щодо ОСОБА_1 , доступної ІНФОРМАЦІЯ_6 не виконують функцій операторів мобільного застосунку « ІНФОРМАЦІЯ_10 », тому ІНФОРМАЦІЯ_8 не відомий спосіб направлення повідомлень в електронний кабінет військовозобов`язаного в цьому застосунку, а також дата, час направлення (формування) і зміст цих повідомлень. Військовозобов`язаний самостійно (по місцю свого перебування і без участі особового складу ТЦК та СП) в застосунку «Резерв+» на мобільному телефоні ініціює оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, а після цього – оформлення постанови. Текст цих документів є частиною алгоритму реалізації в застосунку «Резерв+» положень ст. 279-9, 300-3 КУпАП. Після накладення ІНФОРМАЦІЯ_4 зміст цих документів доступний в ЄДР тому ТЦК та СП, в якому військовозобов`язаний перебуває на обліку. Порядок оголошення та вручення постанов про адміністративне правопорушення встановлено статтею 285 КУпАП. Згідно з частиною 10 цієї статті, копія постанови за ст. 210, 210-1 КУпАП направляється в порядку, визначеному ст. 279-9 КУпАП. Отже, копію постанови в день її винесення ОСОБА_1 одержав в застосунку «Резерв+». Додатково повідомляю, що 19.03.2026 р. до ІНФОРМАЦІЯ_3 з ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшли матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 (додаються). Згідно з документами, одержаними з ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата визнання ОСОБА_1 правопорушення відповідає даті складення протоколу F3198660 – 08.11.2025 р. ІНФОРМАЦІЯ_8 не відомі дата і час надходження в телефон ОСОБА_1 в застосунку «Резерв+» постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Оскільки постанова сформована в цьому застосунку, очевидно, датою надходження її на телефон ОСОБА_1 є дата формування військовозобов`язаним постанови R188063 – 10.11.2025 р. Додаткової уваги потребують обставини порушення ОСОБА_1 строку звернення до суду. Строк оскарження постанови № R188063 закінчився 21.11.2025 р., оскільки копію постанови ОСОБА_1 одержав 10.11.2025 р. в застосунку «Резерв+». Позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду 22.12.2025 р. Наслідком розгляду заяви за допомогою застосунку «Резерв+» є, анулювання вимоги ТЦК та СП до органів Національної поліції про доставку громадянина для складення протоколу про адміністративне правопорушення (в суспільстві іменується «розшуком»). Саме це часто є метою оформлення військовозобов`язаними постанови в застосунку «Резерв+». Звернення до суду із завідомим 4-кратним (на 31 день) порушенням строку на оскарження постанови № R188063 має наслідком уникнення відповідальності за правопорушення: в разі скасування постанови строк притягнення до відповідальності, визначений ст. 38 КУпАП, завідомо закінчиться. ІНФОРМАЦІЯ_7 вважає, що в позові належить відмовити як безпідставному. В разі, якщо суд не погоджується з наведеними відповідачем аргументами, ІНФОРМАЦІЯ_7 просить відмовити в позові у зв`язку із закінченням строку оскарження постанови № R188063.

У поданій заяві про продовження терміну надання пояснень, яка подана 06.04.2026 через систему Електронний суд, Міністерство оборони України серед іншого долучає відповідь від 19.03.2026 за підписом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 з якого вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно відомостей, що містяться в Реєстрі повідомляє наступну інформацію: ОСОБА_1 , перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 . Призваний на війкову службу 11.11.2025 року до військової частини НОМЕР_1 . Щодо витребуваної судом інформації: 1) Відомості щодо дати та часу створення (завантаження) електронного кабінету військовозобов`язаного (додаток Резерв+) відсутні. Останні зміни в контактних даних (електронна пошта, номер телефону) було здійснено 10.11.2025 через Резерв+. 2) В Реєстрі міститься запис , щодо порушення військового обліку за не вчасне прибуття за повісткою до ТЦК та СП (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію). Порушення від 07.09.2025. Звернення до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області від 07.09.2025 №Е3537112. 3) Скасовано порушення військового обліку внаслідок доставлення 08.11.2025 порушника військового обліку до ІНФОРМАЦІЯ_13 для складання адміністративного протоколу (постанови) за ст. 210 КУпАП. 4) Інформації щодо визнання правопорушення у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 статті 210-1 КУпАП в Реєстрі не міститься. 5) Інформація про час та дату надходження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності №R188063 у електронному кабінеті військовозобов`язаного ( додаток Резерв+) відбувається одночасно з внесення відомостей до Реєстру. Однак окремої графи про дату і час доставлення до електронного кабінету військовозобов`язаного Реєстр не містить. Наявна лише інформація, а саме: номеру постанови: R188063; дати створення: 08.11.2025; де підписано: ІНФОРМАЦІЯ_7 ; Дата підпису постанови: 10.11.2025. Розмір штрафу: 17000.00 грн. 6) Військовозобов`язаного: - взято на військовий облік 19.07.2009 у ІНФОРМАЦІЯ_7 ; - взято на військовий облік 18.06.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - знято з військового обліку 18.06.2025 з ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - взято на військовий облік 10.11.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_7 ; - знято з військового обліку 10.11.2025 з ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - взято на військовий облік 10.11.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - знято з військового обліку 11.11.2025 у зв`язку з призовом на військову службу.

Також Міністерством оборони України до заяви від 10.04.2026 поданій до суду через Електронний суд долучена інформація від 10.04.2026 Головного управління інформаційних технологій. У вказаній інформація зазначається, що Перше уточнення даних у Резерв+ (перша авторизація): 10.11.2025 23:10; Подання в розшук: 07.06.2025 особу подано в розшук з причини "Не прибув вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 (ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію")", подання зробив ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), номер звернення до НацПол E3537112; Зняття з розшуку: 08.11.2025 створено подання до НацПол про скасування розшуку з причини "Особу доставлено" (мається на увазі доставлення особи до ТЦК поліцією), подання зробив ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ); 09.11.2025 надійшло підтвердження від НацПол про скасування розшуку; Інформація про визнання правопорушення у листопаді 2025 р.: визнання правопорушення зафіксовано Протоколом № F3198660 від 08.11.2025, вид порушення: "Не прибули за повісткою до ТЦК та СП"; Інформація про постанову: Постанова № R188063 від 08.11.2025 (інформацію внесено до реєстру Оберіг о 16:59), постанову підписано 10.11.2025, підписант ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ); Інформація про зняття та постановку на військовий облік у листопаді 2025 р.: раніше перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 10.11.2025 10:06 поставлений на облік в ІНФОРМАЦІЯ_8 без зняття з військового обліку, причина "(аб.5 п.2 ч.1 ст.37) військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання", виконав ОСОБА_6 (РОНКПП НОМЕР_7 ); 10.11.2025 17:54 знятий з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , причина "(аб.2 п.2 ч.5 ст.37) які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання", виконав ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ); 10.11.2025 23:10 поставлений на облік в ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина "(аб.5 п.2 ч.1 ст.37) військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання", виконав ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

Представник позивача адвокат Ковдій І.С. підтримала позовні вимоги, з підстав, зазначених у позові. Звернула увагу на те, що ОСОБА_1 жодного разу не отримував виклики до ТЦК та СП, про дату розгляду адміністративних матеріалів йому було повідомлено - 11.11.2025, тоді як оскаржувана постанова винесена 10.11.2025. Заперечує визнання вини та автоматичного підписання чи генерування постанови у застосунку. Повідомила, що 09.11.2025 позивач був доставлений в ТЦК та СП, 10.11.2025 він пройшов ВЛК та 12.11.2025 вже проходив службу. Просила стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати: судовий збір на витрати за надання правничої допомоги.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, хоча повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

В силу ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.

Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з абз. 6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

За приписами абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно з абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі Порядок № 560) повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

Згідно з абз.2, 3 п.34 Порядку №560 у разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Згідно із п. 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований у АДРЕСА_3 з 14.12.2020, про що свідчить Довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до даних Військово-облікового документу Резерв+ ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_13 . Датою проходження ВЛК є 10.11.2025. Відповідно до постанови ВЛК придатний до служби в в/ч забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_4 , закладах (установах), медпідрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони. Дата уточнення даних - 10.11.2025.

Згідно Протоколу від №F3198660 від 08.11.2025 ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ході перевірки облікових даних було з`ясовано, що стосовно ОСОБА_1 було направлено електронне звернення до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, згідно ст. 259 КУпАП, щодо доставлення особи для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 210-1, так як ОСОБА_1 не прибув вчасно за повісткою № 4390887 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зі слів ОСОБА_1 встановлено, що повістку він не отримував, про що також міститься власноручно написаний цей текст. Також ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 11 хв. 11.11.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до Постанови № R188063 від 10.11.2025 начальник Старовойтов Володимир Петрович, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 установив, що за результатами з`ясування обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що гр. ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 — 1 КУпАП постановив накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000грн.

Суду відповідачем на виконання ухвали від 10.03.2025 надано повістку № 4390887 згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , проживаючий АДРЕСА_3 повинен 24.07.2025 о 09.00 з`явитись для проходження медичного огляду до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Конверт до такої повістки та інформацію щодо направлення повістки суду надано не було.

Відповідно до абз.2,4 п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (далі - Правила №270) рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Пунктом 85 Правил №270 передбачено, що рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Диспозицією ч. 3 ст.210КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, тобто, під час воєнного стану.

У матеріалах справи відсутні докази направлення та отримання (або ж вчинення будь-яких дій направлених на це) повістки № 4390887 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з вимогою з`явлення для проходження медичного огляду до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У справі Barbera, Messequeand Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 06 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п.21 рішення).

Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а).

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (постанова ВС від 27.06.2019 у справі №560/751/17).

Відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного суду від 14.05.2020, №240/12/17).

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №127/163/17-а).

У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку, відповідач не надав до суду жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Ст. 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Варто звернути увагу на те, що під час розгляду справи судом не отримано беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 самостійно згенерував у застосунку постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

У листі ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 від 19.03.2026, зазначається, що згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів - інформації щодо визнання ОСОБА_1 правопорушення у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 статті 210-1 КУпАП в Реєстрі не міститься.

Також відповідно до листа Начальник Головного управління інформаційних технологій від 06.01.2026 Постанову № R188063 від 08.11.2025 (інформацію внесено до реєстру Оберіг о 16:59), підписано 10.11.2025, підписантом значиться ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ).

Більш того, ОСОБА_1 у протоколі від №F3198660 від 08.11.2025 власноручно зазначає, що повісток не отримував.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимими доказами наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та правомірність винесеної постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскаржувана постанова прийнята без всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, тому відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, оскаржувана постанова, підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

П. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року, справа № 1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»); 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18).

Представник позивача на підтвердження понесених позивачем судових витрат надала: Договір про надання правничої допомоги від 12.12.2025,який укладений ОСОБА_1 та адвокатом Ковдій І.С. (де у п.4.1. зазначається, що клієнт сплачує адвокату гонорар за надання правничої допомоги), Додаткову угоду №1 від 08.02.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 12.12.2025 з визначенням вартості правничої допомоги у розмірі 800 грн (консультація та вивчення судової практики – 1000грн, складання та подання запитів до ТЦК – 1000грн, підготовка та скерування позовної заяви, участь у судовому засіданні 8000грн.), Акт приймання-передачі грошових коштів відповідно до договору та Акт виконаних робіт до Договору.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.11.2020 у справі №760/11145/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу співмірною у контексті дослідження обсягу фактично наданих послуг із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом, участю у судових засіданнях.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн. буде відповідає критерію справедливості, розумної необхідності таких витрат, з урахуванням складності справи та вчинених адвокатом дій.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення (пункт 10 частини третьої статті 2 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Також, позивач при подачі даного позову сплатив судовий збір у розмірі 1212 грн.

Судові витрати складаються з судового збору, який позивач сплатив при подачі позову до суду та витрат на правничу допомогу, тому, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача стягуються судові витрати у загальному розмірі 9212 грн.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 241, 242, 244, 245, 246, 255, 268-272, 286, 297 КАС України, ст. 210, 235, 245, 251, 252, 254, 256, 277, 277-2, 278, 280, 283, 293 КУпАП, суд,

ВИРІШИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковдій Ірина Сергіївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову № R188063 від 10.11.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 код Черкаська ЄДРПОУ — НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , ідентифікаційний код НОМЕР_8 ) судовий збір у розмірі 1212 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 8000 грн., а всього 9212 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Н. М. Кондрацька