Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №711/5828/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5828/26

Провадження № 2/711/3290/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого - судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кошубінської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Гармаш Н.М., звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, а також аліменти на її утримання в розмірі 3 000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох років.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 у період з червня 2024 року по січень 2026 року проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_4 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис за № 1058 від 02.10.2024 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 . На даний час неповнолітня дитина проживає разом з матір`ю (позивачкою) та знаходиться на її повному утриманні. З січня 2026 року відповідач припинив брати участь у матеріальному забезпеченні доньки, а також самої позивачки, яка наразі перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та не має самостійного доходу. Відповідач є працездатним, інших осіб на утриманні не має, його стан здоров`я дозволяє працювати. Крім того, відповідач є військовослужбовцем та проходить військову службу в одній із військових частин, а тому має можливість сплачувати аліменти.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2026, вказану справу передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.06.2026 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином; до початку розгляду справи від її представника - адвоката Гармаш Н.М. надійшла заява, у якій вона підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила розглядати справу за відсутності позивачки та її представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав; клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до частини 8 статті 178, частини 4 статті 223 та частини 1 статті 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 02.10.2024 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1058.

Згідно з витягами з реєстру територіальної громади № 2026/008746232 від 28.05.2022 та № 2024/013225878 від 01.11.2024, ОСОБА_1 та малолітня ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

На даний час між сторонами виник спір щодо участі батька в утриманні малолітньої доньки до досягнення нею повноліття, а також утримані позивачки до досягнення дитиною трьох років.

Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аналогічне положення міститься у статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до якої кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частиною 2 статті 51 Конституції України та статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Пунктом 17 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 роз`яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Розмір аліментів встановлюється судом, виходячи з обставин кожної конкретної справи, та може бути визначений у частці від доходу або твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Враховуючи, що малолітня донька сторін - ОСОБА_3 проживає разом із позивачкою та між сторонами не досягнуто домовленості щодо її утримання, суд вважає, що позивачка має право на стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки до досягнення нею повноліття.

Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на утримання дитини, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище малолітньої дитини, а також відсутність у матеріалах справи будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про непрацездатність відповідача, наявність у нього хронічних захворювань, інших неповнолітніх дітей або непрацездатних осіб на утриманні.

З огляду на зазначене, керуючись принципом якнайкращого забезпечення інтересів дитини та виходячи з презумпції рівності обов`язків батьків щодо утримання дітей, суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів у частці від доходу відповідача, а саме в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно. Визначений розмір аліментів є розумним, достатнім для забезпечення належних умов життя малолітньої дитини, повністю відповідає вимогам чинного законодавства та не призведе до порушення прав самого платника аліментів.

Водночас, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що згідно положень статті 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них, а також положення статті 185 СК України щодо обов`язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а тому стягнення аліментів слід розпочати із 05.06.2026.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає рішення до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років, суд зазначає таке.

Статтею 48 Конституції України гарантовано право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Частиною 2 статті 91 СК України передбачено, що жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин 2 та 4 статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Згідно частин 2 та 4 статті 84 СК України дружина, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Тлумачення частини 2 статті 84, частини 2статті 91 СК України свідчить, що для виникнення права на утримання потрібна сукупність таких умов: проживання з жінкою (чоловіком) дитини, яка не досягла трьох років; походження дитини від жінки, чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридичного значущого зв`язку (усиновлення); можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що спільна дитина позивачки та відповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досягла трирічного віку, проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні. Позивачка ОСОБА_1 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що позбавляє її можливості повноцінно працювати.

Оскільки відповідач є працездатною особою, перебуває на військовій службі та отримує щомісячне грошове забезпечення, суд доходить висновку про наявність у нього можливості надавати матеріальну допомогу позивачці.

Визначаючи розмір аліментів на утримання позивачки, суд виходить із засад розумності та справедливості, та вважає, що заявлена позивачкою сума у розмірі 3 000,00 грн. щомісячно є обґрунтованою, співмірною з реальними потребами особи, яка здійснює догляд за дитиною, не перевищує встановлений законом прожитковий мінімум для працездатних осіб та є посильною для відповідача.

За таких обставин позовна вимога про стягнення аліментів на утримання позивачки підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 3 000,00 грн. щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову - з 05.06.2026 і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

З огляду на те, що позивачкою завлено дві самостійні вимоги (про стягнення аліментів на дитину та про стягнення аліментів на утримання матері), які судом задоволено повністю, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 2 662,40 грн.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частини 4, 5 статті 137 ЦПК України).

Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Так, на підтвердження витрат на правову допомогу суду надано: договір № 16 про надання правничої допомоги від 29.05.2026, укладений між адвокатом Гармаш Н.М. та ОСОБА_1 ; додаткову угоду № 01 від 29.05.2026 до договору № 16 про надання правничої допомоги від 29.05.2026; ордер на надання правничої допомоги серії СА № 1162309 від 01.06.2026; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 001383 від 18.10.2021; платіжну інструкцію № @2PL474457 від 29.05.2026 на суму 4 000,00 грн.; платіжну інструкцію № @2PL995036 від 29.06.2026 на суму 4 000,00 грн.

Згідно з договором № 16 від 29.05.2026 та додатковою угодою № 01 від 29.05.2026 адвокат Гармаш Н.М. зобов`язалася надати ОСОБА_1 правничу допомогу у справі про стягнення аліментів на утримання дочки - ОСОБА_3 та на утримання ОСОБА_1 у місцевому суді.

Пунктом 2 Додаткової угоди № 01 від 29.05.2026 сторони погодили, що вартість послуг складає 8 000,00 грн.

Факт повного розрахунку та реального понесення позивачкою зазначених витрат підтверджується платіжними інструкціями № @2PL474457 від 29.05.2026 на суму 4 000,00 грн. та № @2PL995036 від 29.06.2026 на суму 4 000,00 грн., згідно з якими кошти в загальному розмірі 8 000,00 грн. перераховані позивачкою ОСОБА_1 на розрахунок ФОП Гармаш Н.М. із призначенням платежу: «Згідно договору про надання правничої допомоги № 16 від 29.05.2026».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Водночас, у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

При оцінці співмірності заявлених витрат суд враховує складність справи, обсяг матеріалів, кількість засідань, значення справи для позивачки та її малолітньої дитини, а також фактично витрачений адвокатом час. Визначена сторонами договору сума гонорару в розмірі 8 000,00 грн. є обґрунтованою, пропорційною та співмірною із наданим обсягом правничих послуг.

Заперечень щодо неспівмірності заявлених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу чи клопотання про їх зменшення в порядку частин 5, 6 статті 137 ЦПК України від відповідача до суду не надходило, обов`язок доказування неспівмірності ним не виконано.

Враховуючи викладене, а також те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі у розмірі 8 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.06.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на її утримання в розмірі 3 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 05.06.2026 і до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) у дохід держави судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в розмірі суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Г. В. Булгакова