Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №570/6637/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/6637/25

номер провадження 1-кп/570/156/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року м. Рівне Рівненський районний суд Рівненської області у складі

судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_6

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_7

представника служби у справах дітей ОСОБА_8

представника сектору ювенальної превенції ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рівне в режимі відеоконференцзв`язку, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025181180000651 від 04.10.2025 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шубків Рівненського району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з початковою середньою освітою, учня 9 класу Гориньградської І гімназії Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області, раніше судимого 07.05.2025 вироком Рівненського районного суду Рівненської області за ч.4 ст. 185, ч.2 ст.289, ч.1 ст. 70 КК України, до остаточного покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, з покладенням на нього обов`язків згідно ст.59-1 КК України, а також в подальшому 13.11.2025 вироком Рівненського районного суду Рівненської області за ч.2 ст.289 КК України, із застосуванням положень ст.69 КК України, з урахуванням ст.101 КК України, ч.ч.1 – 4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за попереднім вироком Рівненського районного суду від 07.05.2025, до остаточного покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 роки з покладенням на нього обов`язків згідно ч.2 ст. 101, ст.59-1 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 185 Кримінального Кодексу України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 , будучи раніше судимим вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 07.05.2025 за ч.4 ст. 185, ч.2 ст.289, ч.1 ст. 70 КК України, до остаточного покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, з покладенням на нього обов`язків згідно ст.59-1 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, та знову вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності, а саме: 27.09.2025, приблизно о 23 год. 00 хв. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку №25, по вул. Рівненська, в с.Шубків Рівненського району Рівненської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, та в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, який у подальшому продовжено, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку власника майна та інших осіб, шляхом вільного доступу через відчинену хвіртку потрапив на територію вказаного домоволодіння, звідки таємно викрав велосипед марки «SPRICK» вартістю 3418 грн. 00 коп., що належить потерпілій ОСОБА_10 , чим завдав потерпілій майнової шкоди у вказаному розмірі.

Будучи допитаним під час судового розгляду у присутності психолога ОСОБА_11 обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Додатково пояснив, що шкодує про вчинене, висловив жаль з приводу скоєного, зробив для себе належні висновки та запевнив суд, що подібного у майбутньому не повториться. При вирішенні питання щодо призначення покарання обвинувачений просить призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Законний представник обвинуваченого та захисник також просили суд застосувати міру покарання, не пов`язану із позбавленням волі.

Від потерпілої ОСОБА_10 надійшли заяви, у яких вона просить розглядати кримінальне провадження без її участі, претензій до ОСОБА_5 матеріального та морального характеру вона не має та просить його суворо не карати; велосипед їй повернуто.

Під час судового засідання, також надали пояснення представники служби у справах дітей, ювенальної поліції та органу пробації про сім`ю та особу обвинуваченого.

Суд, виконуючи вимоги ст.325 КПК України, заслухав думку учасників судового провадження щодо проведення судового розгляду без потерпілої або про відкладення судового розгляду, та можливість за її відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вважає за можливе провести судовий розгляд у відсутності потерпілої з огляду на вимоги КПК України, положення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року щодо справедливого розгляду справи упродовж розумного строку.

Прокурори у судовому засіданні просили визнати обвинуваченого винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому основне покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком 6 (шість) місяців. На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим, призначеним вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 30.06.2026, та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяці, без конфіскації майна.

Відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, з урахуванням того, що усі сторони просили суд про однаковий порядок дослідження доказів, що полягав у дослідженні пояснень обвинуваченого та письмових характеризуючих доказів, наданих суду та за відсутності заперечень сторін, з урахуванням розуміння сторін обставин справи, змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам правові наслідки таких їх дій про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити вирок в апеляційному порядку з підстав не встановлення обставин, доказів про які суду сторони не надали, суд задовольнив вказані клопотання і встановив порядок дослідження доказів, про який просили сторони.

Крім того, суд з`ясував, що обвинувачений та його законний представник правильно розуміють зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винними, тому, за згодою сторін, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів по справі, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються, учасникам судового провадження було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу ОСОБА_5 .

Судом зроблений висновок про те, що вину обвинуваченого ОСОБА_5 доведено повністю, а тому суд кваліфікує його дії: за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст.65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання (з наступними змінами), призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, згідно ст.12 КК України класифікується, як тяжкий злочин.

Характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , судом встановлено: як убачається з висновку судово-психіатричного експерта № 939 від 16.12.2025 ОСОБА_5 на період інкримінованого йому діяння виявляв соціалізований розлад поведінки, він не в повній мірі усвідомлював свої дії та не повною мірою міг керувати ними. На даний час ОСОБА_5 виявляє соціалізований розлад поведінки, він не в повній мірі усвідомлює свої дії та не повною мірою може керувати ними. ОСОБА_5 на період інкримінованого йому діяння у будь-якому іншому хворобливому розладі психіки не знаходився, проте він не в повній мірі усвідомлював свої дії та не повною мірою міг керувати ними. ОСОБА_5 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_5 алкоголізмом та наркоманією не страждає.

ОСОБА_5 з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку, спроможний правильно сприймати обставини, що мають значення у провадженні і давати на них відповідні показання.

Серед індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_5 : низький рівень інтелектуально-мнестичного розвитку, низький рівень навчальної мотивації, низька старанність та наполегливість, вузьке коло інтересів, неврівноваженість емоційної сфери, нестійкість уподобань, легковажність та поспішність вчинків, що узгоджується з встановленим у психіатричній частині висновку «Соціалізований розлад поведінки». Поведінка підекспертного в період правопорушення визначалась не індивідуально-психологічними особливостями, а психічним розладом. Визначення впливу психічного розладу на поведінку особи під час правопорушення надано в судово-психіатричній частині даного висновку.

Згідно дослідницької частини висновку (а.п.247) ОСОБА_5 достатньо орієнтований у місці перебування, часі та власній особі. Рівень інтелектуально-мнестичного розвитку відповідає градації «педагогічна занедбаність». (а.п. 248).

Судом досліджено характеризуючі дані обвинуваченого, який раніше судимий, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.107), за місцем навчання характеризується негативно, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Згідно актів обстеження умов проживання, умови проживання задовільні, стосунки в сім`ї звичні, однак сім`я перебуває під соціальним супроводом як неповна багатодітна сім`я (мати виховує та утримує 6 неповнолітніх дітей) та яка опинилася в складних життєвих обставинах.

Судом відповідно до вимог ст.ст. 485-487 КПК України, досліджено повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього (на час скоєння кримінального правопорушення): його вік, стан здоров`я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння, який щиро розкаюється у скоєному, умови життя та виховання неповнолітнього, які є задовільними та достатніми для нормального розвитку та виховання.

Судом досліджено дані про склад сім`ї неповнолітнього, обстановку в сім`ї, ставлення матері до виховання неповнолітнього, контроль за його поведінкою, морально-побутові умови сім`ї, характеристики.

Як вбачається зі свідоцтва про народження НОМЕР_1 виданого 16.06.2010 року, Шубківською сільською радою Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в. с. Шубків Рівненського району Рівненської області, його батьками є ОСОБА_12 та ОСОБА_6 (а.п. 209).

Як вбачається з характеристики обвинуваченого з місця навчання від 27.10.2025 Гориньградської – 1 гімназії Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_5 навчанням не цікавиться, низька мотивація навчальної діяльності, вдома ніхто не контролює його успішність, часто пропускає навчання без поважних причин, авторитету серед однокласників та інших школярів не має, у конфліктних ситуаціях з дітьми не перебуває, знаходиться на внутрішньо шкільному обліку правопорушень з 2 класу, мати належного контролю за навчанням та поведінкою сина не здійснює. Має низьку успішність (а.п. 110-111).

Як вбачається з довідки відділу ЦНАП Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області № 438/09-01/25 від 06.08.2025, ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з ним зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.п.125 ).

Як вбачається з актів обстеження умов проживання від 24.11.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , вказане житло складається з п`яти кімнат; на момент візиту в будинку проводилося прибирання, здійснюється косметичний ремонт, продуктів харчування достатньо; в дітей окремі спальні місця, облаштована зона для навчання, діти мають охайний вигляд, одяг відповідає сезону; сім`я проживає в складних життєвих обставинах; проведено бесіду з ОСОБА_19 щодо його девіантної поведінки, адміністративну і кримінальну відповідальність (а.п.123, 124).

Як вбачається з Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 18.10.2025, батько ОСОБА_12 рішенням Рівненського районного суду Рівненської області у справі № 570/5957/19 від 11.12.2020 позбавлений батьківських прав відносно ОСОБА_5 (а.п. 131-135).

Як убачається з Наказу №10 від 11.04.2022 р. «Про поставлення на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 », поставлено з 11.04.2022 р. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителів АДРЕСА_2 , як дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, на підставі проживання у сім`ї, в якій батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків (а.п. 126-127).

Судом досліджено обліково-статистичну картку дитини № 0451864 від 27.05.2025, акт оцінки потреб сім`ї/особи від 28.04.2025, Згідно висновку оцінки потреб сім`ї, чинники, що спричиняють складні життєві обставини, є : ухилення матір`ю від виконання своїх обов`язків із виховання дітей, безробіття (нестача фінансових ресурсів) (а.п. 128-130, 136-137, 143-145).

Як вбачається з Наказу № 10 від 02.05.2025 КЗ «Центр надання соціальних послуг» Білокриницької сільської ради, сім`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взято під соціальний супровід, на вихованні і утриманні якої перебуває 6 неповнолітніх дітей, для надання комплексу соціальних послуг щодо подолання чи мінімізації складних життєвих обставин (а.п. 173).

Як вбачається з відповіді КП «Клеванська обласна багатопрофільна лікарня імені Михайла Вервери» Рівненської обласної ради № 1380/01-10 від 27.10.2025, ОСОБА_5 не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра (а.п. 107).

Згідно досудової доповіді, складеної начальником Сектору ювенальної пробації м. Рівне Рівненського районного відділу № 1 Філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області, вбачається, що існує середня ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення підлітка без позбавлення волі на певний строк можливе, за умови здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів. Загальний рівень ризику середній (11 балів).

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю. Дії обвинуваченого органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України є вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; добровільне відшкодування завданого збитку (шкода).

Дослідивши в сукупності всі характеризуючі неповнолітнього обвинуваченого обставини, його умови проживання та виховання, суд враховує також як пом`якшуючу обставину, на підставі ч. 2 ст. 66 КК України, недостатньо благополучні умови проживання та виховання неповнолітнього, наявність психічного розладу.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.

У відповідності до п. п. 2 та 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання суди повинні всебічно враховувати фактичні обставини кримінального провадження у їх сукупності та визначати тяжкість конкретних злочинів, ураховуючи їх індивідуальний ступінь. Визначаючи ступінь тяжкості злочину, судам необхідно виходити з особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, характер та ступінь наслідків). Отже, ступінь тяжкості злочину визначається характером того діяння, яке було вчинено у конкретному випадку. На неї впливають різні об`єктивні та суб`єктивні обставини, зокрема, цінність тих суспільних відносин, на які посягає винний, тяжкість наслідків (характер посягання), спосіб посягання, форма і ступінь вини, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також із урахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до положень ст. 65 КК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує, що обвинувачений на шлях виправлення не став, а вчинив новий тяжкий злочин. Враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, вік обвинуваченого, стан його здоров`я, наявність пом`якшуючих покарання обставин, та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, і вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання, зазначеної в ст. 50 КК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що тих виняткових обставин, про які зазначив орган пробації в своїй досудовій доповіді, не настало, тому суд вважає, що виправлення неповнолітнього ОСОБА_5 не можливе без ізоляції від суспільства.

Разом з тим, відповідно до ст. 69 КК України, За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Встановлено, що вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 30.06.2026 ОСОБА_5 засуджено за ч.4 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1-4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, вчинених до ухвалення вироку Рівненського районного суду Рівненської області від 13.11.2025, шляхом часткового складання призначених покарань та призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяців без конфіскації майна та на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначених покарань з урахуванням вироку Рівненського районного суду Рівненської області від 13.11.2025 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці, без конфіскації майна.

При призначенні покарання суд відповідно до ст. ст. 65 - 68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, особу неповнолітнього обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, у скоєному розкаявся, а також наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання, а саме - вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, на підставі ч. 2 ст. 66 КК України - недостатньо благополучні умови проживання та виховання неповнолітнього, наявність психічного розладу, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, позицію потерпілої, яка не має претензій до обвинуваченого, враховуючи вік неповнолітнього обвинуваченого, суд вважає за можливе застосувати ст. 69, ст. 102 КК України та з урахуванням всіх обставин справи, призначити неповнолітньому ОСОБА_5 основне покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, ніж передбачено санкцією ч.4 ст. 185 КК України без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, з визначенням остаточного покарання відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим, призначеним вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 30.06.2026, у виді позбавлення волі, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання, зазначеної в ст. 50 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 102 КК України покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, може бути призначене на строк від шести місяців до десяти років, крім випадків, передбачених пунктом 5 частини третьої цієї статті.

Таким чином, остаточне покарання неповнолітньому обвинуваченому необхідно призначити на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим, призначеним вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 30.06.2026 та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, без конфіскації майна.

Щодо початку строку відбуття покарання неповнолітньому обвинуваченому, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10.02.2026 у справі № 463/1201/26 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з 10.02.2026 року, на даний час обвинувачений перебуває під вартою. Тому строк відбуття покарання неповнолітньому обвинуваченому слід рахувати з моменту взяття під варту з 10.02.2026 року.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні суд вважає віднести за рахунок держави.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженні не обирався.

Суд дійшов висновку про відсутність необхідності обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили, оскільки учасники судового процесу не заявляли клопотання про його обрання, та не надали суду доказів, що на час розгляду справи в суді існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Неповнолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України та з урахуванням положень ст. 102 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим, призначеним вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 30.06.2026, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці, без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати відповідно до ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10.02.2026 у справі № 463/1201/26 - з 10.02.2026 включно з моменту взяття під варту.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у кримінальних провадженнях під час досудового розслідування у розмірі 20177,90 грн. компенсувати за рахунок держави.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 08.10.2025, на вилучений в ході огляду місця події від 03.10.2025 велосипед бірюзово-чорного кольору з маркуванням «SPRICK» і «Shimano».

Речові докази по справі:

- 1. велосипед бірюзово-чорного кольору з маркуванням «SPRICK» і «Shimano», який передано під розписку від 18.12.2025 на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_10 – повернути потерпілій ОСОБА_10

- 2. Кросівки чорно-білого кольору розміру 40, які упаковано до спец-пакету «Експертна служба МВС України» за №3095199, та зберігаються у камері зберігання речових доказів відділення поліції №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області – повернути власнику ОСОБА_5 ;

- 3. Слід низу взуття, виявлений методом масштабної фотозйомки, який упаковано до спец-пакету «Експертна служба МВС України» за №2181500 та зберігається у камері зберігання речових доказів відділення поліції №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області – знищити;

- 4. 2 сліди папілярних узорів пальців рук, 1 слід папілярних узорів пальців руки, 1 дактилоскопічну карту, які упаковані до спец-пакетів «Експертна служба МВС України» за №5648375, №5648379, №5648380, та зберігаються у камері зберігання речових доказів відділення поліції №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області – знищити;

- 5. оптичний диск формату «DVD-R» із записами допиту неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 від 27.11.2025, карту пам`яті «MicroSD HC, miсbrand 32 GB» із записом слідчого експерименту за участі неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 від 09.12.2025, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження – залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рівненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 - протягом цього ж строку з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право в суді отримати копію вироку.

Копія вироку вручається обвинуваченому, прокурору негайно після його проголошення.

Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошення вироку, копія вироку направляється не пізніше наступного дня після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1