Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №380/10922/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/10922/25 пров. № А/857/3578/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Мандзія О.П.,

Суддів: Качмара В.Я., Матковської З.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року у справі №380/10922/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування акта перевірки та податкових повідомлень-рішень,-

суддя у І інстанції – Желік О.М.,

дата ухвалення рішення – 05.12.2025,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складення повного тексту рішення – не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – апелянт, позивач) до Львівської митниці (далі - відповідач) із вимогою визнати протиправним та скасувати:

- акт від 09.04.2025 №48/25/7.4-19/3435307584 «Про результати документальної невиїзної перевірки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита при переміщенні через митний кордон України товарів за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/046019»;

- податкове повідомлення-рішення від 16.05.2025 №UA2090002025172 про збільшення суми грошового зобов`язання на загальну суму 29238,72 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 16.05.2025 №UA2090002025173 про збільшення суми грошового зобов`язання на загальну суму 112268,03 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 16.05.2025 №UA2090002025174 про збільшення суми грошового зобов`язання на загальну суму 102860,09 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями збільшено суми грошового зобов`язання за платежем «Мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами» на загальну суму 29238,72 грн, за платежем «Акциз на фізособи Транспортні засоби (крім мотоциклів і велосипедів; транспортних засобів особистого користування, що оподатковуються відповідно до пункту 36 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення»» на загальну суму 112268,03 грн, та за платежем «Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів фізичними особами (крім транспортних засобів особистого користування, що оподатковуються відповідно до пункту 77 підрозділу 2» на загальну суму 102860,09 грн (із них основне зобов`язання 82288,07 грн, штрафна санкція 20572,02 грн.

Вказано, що позивач є власником автомобіля марки BMW X5, 2008 р.в., номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який заїхав в зону митного контролю пункту пропуску «Краківець-Корчова» митного поста «Краковець» Львівської митниці 30.06.2022 о 22 год. 13 хв., виїхав із зони митного контролю – 30.06.2022 о 23 год. 38 хв. Автомобіль було пропущено на митну територію України за декларацією типу ІМ ЕЕ UA209000/2022/993851 від 29.06.2022. Після здійснення пропуску на митну територію України автомобіль був доставлений у зону митного контролю відділу митного оформлення №2 митного поста «Городок» Львівської митниці, де був оформлений за митною декларацією UA209180/2022/046019 та випущений у вільний обіг на митній території України.

Зазначено, що митна декларація UA209180/2022/046019 не скасована, рішення органу митної служби щодо неї не оскаржені, і вона досі має статус «Оформлена», що підтверджується Листом Львівської митниці Державної митної служби України вих. №7.4-2/28-09-02/8.19/29826 від 01.11.2024, наданим у відповідь на адвокатський запит.

Митна декларація UA209180/2022/046019 щодо митного оформлення автомобіля засвідчує факт подання її до митного органу саме 30.06.2022.

На підставі ст. 295 Митного кодексу України для цілей нарахування митних платежів декларантом застосовано ставки, що діяли 30.06.2022 - на день подання митному органу митної декларації на автомобіль. Станом на цю дату була чинною норма Закону України від 24.03.2022 №2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», відповідно до якої було застосовано код пільг «311» із звільнення від оподаткування ввізним митом, акцизним податком та податком на додану вартість.

Стверджено, що приписами ст. 3 Митного кодексу України встановлено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України. А у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян. Тому звернулася до суду із цим позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 у справі №380/10922/25 у задоволенні позову відмовлено

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернулася з апеляційною скаргою, оскільки вважає. що таке прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що митний орган (Відповідач):- прийняв митну декларацію UA209180/2022/046019; не відмовив у її прийнятті та дозволив застосував пільгу за кодом «311»; випустив автомобіль позивача у вільний обіг на підставі цієї декларації; не скасував цю декларацію UA209180/2022/046019 у встановленому порядку; не скасував власне рішення про прийняття цієї декларації UA209180/2022/046019 у встановленому порядку. За таких умов у позивача як фізичної особи виникли обґрунтовані легітимні очікування, що її дії є правомірними.

Суд першої інстанції прямо вказує у рішенні, що «інспектор мав би відмовити в прийнятті декларації”. В той же час наслідки неправомірної поведінки посадової особи митниці (відповідача) суд покладає на громадянина (позивача).

Фактичною і правовою проблемою також є те, що митниця (відповідач) і суд обмежилися твердженням про «недобросовісність», але не довели завідомо недобросовісну поведінку позивача чи умисел порушити закон і митні правила;- не довели та не встановили факту подання недостовірних відомостей позивачем під час проходження митних процедур щодо розмитнення автомобіля позивача; довели порушення позивачем правил переміщення автомобіля з однієї зони митного контролю до іншої зони митного контролю; не довели факту зловживання правом позивачем.

Верховний Суд у своїй практиці виходить з того, що для донарахування грошових зобов`язань фізичній особі контролюючий орган зобов`язаний довести наявність вини, а не лише формальне порушення процедури. Неправильне тлумачення ст. 263 Митного кодексу України (далі - МК) суд дійшов висновку, що декларація не могла бути подана до моменту доставки автомобіля в зону митного контролю. Однак ч. 1 ст. 263 МК України встановлює граничний строк подання, а не заборону подання раніше. У нормі відсутня імперативна заборона подання декларації до того як на автомобіль буде видано пропускний талон в зоні митного контролю, також відсутні правові наслідки у вигляді автоматичної втрати пільг.

Суд фактично замінив дату подання декларації датою доставки автомобіля у певне місце, що прямо не передбачено законом.

У позовній заяві, позивач звертала увагу суду на те, що відповідно до ч. 3 ст. 322 МК України «порожні транспортні засоби і транспортні засоби, в яких перевозяться пасажири, у разі в`їзду на митну територію України декларуються митному органу не пізніше ніж через три години з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України». Зокрема, одразу після проходження митних процедур у зоні митного контролю пункту пропуску «Краківець–Корчова» митного поста «Краковець» Львівської митниці 30.06.2022 після пропуску та завершення оформлення автомобіля, о 23:57 було подано митну декларацію UA209180/2022/046019, яка була прийнята в базі даних митниці о 23:58 та надалі оформлена митним органом. Посилання суду першої інстанції на норму ст. 263 МК України, яка не передбачає заборону позивачу подавати митну декларацію з часу доставки автомобіля у зону митного контролю пункту пропуску через державний кордон України, є протиправним.

Також у тексті рішення суду першої інстанції відсутні дані про дослідження та оцінку доказів, поданих позивачем разом з позовною заявою та відповіддю на відзив. При цьому відповідач правом подання заперечень не скористався.

Апелянт просила скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 у справі №380/10922/25 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу та вказав. що 30.06.2022 через пункт пропуску «Краковець-Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці здійснено пропуск на митну територію України транспортного засобу автомобіль легковий, що був у використанні, призначений для перевезень пасажирів, марка: BMW, модель:X5, номер кузова: НОМЕР_2 …», який переміщувався згідно з попередньою митною декларацією типу ІМ 40 ЕЕ від 29.06.2022 №UA209000/2022/993851.

Отже, транспортний засіб був ввезений в Україну за попередньою декларацією типу ЕЕ, з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення При цьому, попередня декларація з обсягом даних, необхідним для випуску в митний режим (тип ЕА) до митного оформлення не подавалась.

Отже, на підставі попередніх декларацій типу ЕЕ не здійснювалося митне оформлення та випуск товарів у вільний обіг.

Відповідно до відомостей, які містяться у АСМО «Інспектор» встановлено, що ОСОБА_1 для здійснення митного оформлення автомобіля 30.06.2022 подано до ВМО №2 митного поста «Городок» Львівської митниці електронну додаткову митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №UA209180/2022/046019.

Отже, митне оформлення ввезених транспортних засобів проведено на підставі додаткової декларацій ІМ 40 ДЕ. При цьому, таке митне оформлення проведено із застосуванням пільги за кодом «311» відповідно до положень Закону України №2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022, який діяв до 30.06.2022.

Водночас, додаткова декларація могла бути подана до митного оформлення лише після доставки транспортних засобів до митного органу. Відповідно до висновків Акта про результати перевірки з окремих питань від 27.12.2022 №7.4-17/21/794 встановлено, що транспортний засіб, оформлений за митною декларацією №UA209180/2022/046019, заїхав в зону митного контролю ВМО №2 митного поста «Городок» Львівської митниці лише 01.07.2022 о 01:10 год. згідно перепустки №D-058083.

З наведеного митний орган та в подальшому суд першої інстанції правомірно дійшли висновку про те, що оскільки транспортний засіб доставлено в зону митного контролю 01.07.2022, подання додаткової митної декларації на транспортний засіб у день, який передує дню доставки до митного органу, а саме 30.06.2022, суперечить вимогам ч. 1 ст. 263 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 263 МК України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, зокрема для автомобільного транспорту строк доставки товару становить 10 діб (у разі переміщення в зоні однієї митниці - 5 діб) (пункт 3 частини першої статті 93 МК України).

Отже інспектор, який здійснював митне оформлення транспортного засобу за митною декларацією №UA209180/2022/046019, повинен був відмовити в прийнятті вказаної додаткової митної декларації від 30.06.2022 через те, що така декларація подана без дотримання строків, визначених ч. 1 ст. 263 МК України.

Відтак, митна декларація на легковий автомобіль BMW, модель:X5, номер кузова: НОМЕР_2 , мала бути подана до митного оформлення після 30.06.2022 з нарахуванням та сплатою митних платежів на загальних підставах. Вказані дії призвели до надання преференції за кодом пільги «311 «передбачених Законом України від 24.03.2022 №2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» та як наслідок, до неправомірного звільнення від сплати митних платежів.

Отже, митне оформлення товару, ввезеного за митною декларацією №UA209180/2022/046019, було здійснено після припинення строку дії пільги за кодом «311», встановленої Законом №2142-IX.

Доводи позивача про те, що митне оформлення товару розпочинається з моменту автоматичного отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації, її автоматичної реєстрації автоматизованою системою митного оформлення та призначення посадової особи митного органу для виконання митних формальностей за митною декларацією, а пред`явлення товарів може відбуватись після початку митного оформлення (подання митної декларації) та до його завершення, суд першої інстанції цілком обґрунтовано вважав безпідставними з огляду на положення ч. 6 ст. 102 МК України, за змістом якої митний орган призначення лише після пред`явлення товарів, поміщених у митний режим транзиту та митної декларації або іншого документа, визначеного статтею 94 цього Кодексу, перевіряє дотримання вимог, встановлених законодавством України з питань митної справи до переміщення товарів у митному режимі транзиту та виконує митні формальності, необхідні для завершення митного режиму транзиту.

Отже, прийняття додаткової митної декларації до попередньої митної декларації, яка подається для поміщення товару у відповідний митний режим (наприклад, імпорту) митним органом відбувається після доставлення товару до такого митного органу.

В даному випадку режим імпорту по декларації не міг бути розпочатий 30.06.2022, так як не було завершено режим транзиту по попередній декларації. Декларантом було подано додаткову митну декларацію на імпорт, при цьому не було завершено митні формальності по попередній митній декларації (на той самий товар) в режимі транзиту, не надано товар для огляду. Такий товар надано для огляду лише 01.07.2022, коли пільги вже не діяли. За нормами МК України не може здійснюватись митне оформлення одного товару у двох різних режимах. Оскільки транспортний засіб було доставлено до місця призначення 01.07.2022, що встановлено митним органом, судом, тільки після цієї події підлягали виконанню вимоги митного режиму транзит та можливість здійснення митного оформлення товару в режимі імпорт.

Проте, зважаючи на строки доставки, підстави митного оформлення із застосуванням пільг в оподаткуванні уже були відсутні. Таким чином, позивачу безпідставно було надано преференцій за кодом пільги «311» передбачених Законом України від 24.03.2022 №2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію, а за вимогами ч. 2 ст. 248 МК України засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відтак, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 263 МК України, митну декларацію №UA209180/2022/046019 необхідно було подати до митного оформлення після доставлення транспортного засобу в зону митного контролю, тобто 01.07.2022, без застосування тарифних пільг відповідно до норм Закону №2142-IX, з нарахуванням та сплатою митних платежів на загальних підставах, що було належним чином досліджено судом першої інстанції та висловлено в його рішенні. Водночас, аналогічна позиція була викладена постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023 у справі №380/6406/23, де було розглянуто якраз таки події неправомірного застосування преференції до МД №UA209180/2022/046019, яка є предметом розгляду в даній справі.

Відповідач просив суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 №380/10922/25 – без змін

Від позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначено, що відповідач вкотре підмінює правила, визначені законом на ті, які законом не визначені. Зокрема, приписами ст. 278 МК України та п. 187.8 ПК України визначено, що податкове зобов`язання при імпорті виникає на дату подання митної декларації, а не на дату фактичного завершення її оформлення. В той же час, жодними приписами закону не визначено, що будь-які «талони», «перепустки» чи інші невідомого походження документи засвідчують факти, що мають юридичне значення - дату, від якої залежить визнання податкового зобов`язання під час митного оформлення ввезених на територію України транспортних засобів.

Акт про результати перевірки з окремих питань від 27.12.2022 №7.4-17/21/794, який був поданий відповідачем до суду першої інстанції з явними ознаками підроблення, не може вважатись належним та допустимим доказом, як і не може вважатись якась перепустка №D-058083 документом, який замінює чи скасовує митну декларацію, яка згідно приписів ст. 3 МК України підтверджує дату прийняття такої митної декларації митним органом України і відповідно застосування при здійсненні митного контролю та митного оформлення транспортних засобів виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинних станом на цю дату - 30.06.2022.

Доказів скасування митної декларації №UA209180/2022/046019, чи скасування рішень органу митної служби щодо її прийняття, оформлення та випуску автомобіля позивача у вільний обіг на території України відповідач не надав. Позивач разом з позовною заявою надав суду докази того що вказана митна декларація №UA209180/2022/046019 не скасована, має статус «Оформлена», що підтверджується Листом Львівської митниці Державної митної служби України вих.№7.4-2/28-09-02/8.19/29826 від 01.11.2024.

Посилання відповідача на те, що у своїх доводах позивач нібито вважає, що «митне оформлення товару розпочинається з моменту автоматичного отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації, її автоматичної реєстрації автоматизованою системою митного оформлення та призначення посадової особи митного органу для виконання митних формальностей за митною декларацією» не відповідає дійсності. Зокрема, позивачем були надані разом з доказами лист митного брокера вих.№1 від 07.11.2024 разом з копією декларації UA209180/2022/046019, знімками екрану комп`ютера, на яких відображено дані з електронної системи, які стосуються декларування автомобіля марки BMW моделі Х5, 2008 р.в., номер кузова НОМЕР_2 , НОМЕР_4 за декларацією №UA209180/2022/046019, а також копію попередньої декларація типу ІМ ЕЕ UA209000/2022/993851 від 29.06.2022. Цими доказами підтверджується, що процедури оформлення митної декларації №UA209180/2022/046019 включали окремо «реєстрацію митної декларації» 30.06.22, «прийняття митної декларації до оформлення» 30.06.22, «контроль із застосуванням системи управління ризиками» 30.06.22 та «завершення митного оформлення» 01.07.22, і кожна з цих процедур включала відповідну дію посадової особи відповідача - підписанта ОСОБА_2 .

Жодне з перелічених рішень посадової особи відповідача, Петрушевича Юрія Євгеновича - не скасовані та не оскаржені відповідачем.

Таким чином митна декларація №UA209180/2022/046019 досі є чинною і згідно приписів МК України підтверджує факт що має юридичне значення дату подання і дату прийняття цієї митної декларації органом митної служби 30.06.22, коли пільги за кодом «311» були чинними згідно Закону №2142-IX.

Відповідач надає суду неправдиву інформацію про те що відповідно до відомостей, які містяться у АСМО «Інспектор» для здійснення митного оформлення автомобіля саме « ОСОБА_1 30.06.2022 було подано до ВМО №2 митного поста «Городок» Львівської митниці електронну додаткову митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ UA209180/2022/046019», згідно якої було проведено митне оформлення автомобіля позивача із застосуванням пільги за кодом «311», що діяли згідно положень Закону України №2142-IX до 30.06.2022 включно.

Доказами, наданими позивачем разом з позовною заявою підтверджено, що декларантом за митною декларацією UA209180/2022/046019 виступала ФОП ОСОБА_3 , яка внесена до реєстру митних брокерів. Таким чином позивач, яка не є спеціальним суб`єктом у сфері митної справи, не зобов`язана і не спроможна оцінювати правильність застосування митних пільг, кодів та процедур, здійснених брокером. Адже митний брокер є професійним учасником митних правовідносин, діяльність якого ґрунтується на спеціальних знаннях. Прийняття митної декларації митним органом та випуск товару у вільний обіг підтверджують, що навіть компетентний державний орган не виявив порушень, а тому покладення відповідальності на позивача суперечить принципам правової визначеності та вини.

Твердження відповідача згідно яких імпортери не мають права подавати митну декларацію одразу після пропуску транспортного засобу через державний кордон України є протиправними та незаконними - якщо судова практика допустить подібне виправдання суб`єкта владних повноважень, то це може стати причиною вибіркового переслідування будь-кого з імпортерів в Україні, поставивши під загрозу правову визначеність у всіх категоріях справ щодо митного оформлення товарів, ввезених на територію України.

Обов`язку для імпортера і для митного брокера отримати попередньо якусь «перепустку», в тому числі перепустку №D-058083, на яку посилається відповідач, як умову подання митному органу додаткової митної декларації - законом не визначено.

Посилання відповідача на те, що «інспектор, який здійснював митне оформлення транспортного засобу за митною декларацією №UA209180/2022/046019, повинен був відмовити в прийнятті вказаної додаткової митної декларації від 30.06.2022 через те, що така декларація подана без дотримання строків, визначених ч. 1 ст. 263 МК України», як і посилання на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023 у справі №380/6406/23, яка стосується дисциплінарної відповідальності посадової особи митного органу - не доводять вину позивача. Навпаки свідчать, що відповідач визнав свою власну вину у порушенні якихось власних внутрішніх процедур і прийняв рішення діяти шляхом покладення всієї відповідальності за це на свого працівника, замість скасувати його рішення прийняті під час оформлення. Митна декларація №UA209180/2022/046019, яка досі залишається чинною та засвідчує відповідно до МК України факти, які мають юридичне значення і які безпідставно не визнаються відповідачем у цій справі.

На підставі попередньої митної декларації типу ІМ ЕЕ UA209000/2022/993851 від 29.06.2022, автомобіль позивача 30.06.2022 оглядався представником відповідача і був пропущений на митну територію України через пункт пропуску «Краковець-Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці. Жодних зауважень щодо цього ні позивачу, ні митному брокеру який виступав декларантом, посадові особи відповідача не надсилали. Твердження відповідача про те, що «режим імпорту по декларації не міг бути розпочатий 30.06.22, так як не було завершено режим транзиту по попередній декларації» не підтверджується прямими приписами МК України і не доводить вини позивача у порушенні митних правил і процедур. Тоді як досі чинна за №UA209180/2022/046019 статусом «Оформлена» митна декларація згідно приписів МК України підтверджує факт що має юридичне значення - дату подання і дату прийняття цієї митної декларації органом митної служби 30.06.22, коли пільги за кодом «311» були чинними згідно Закону №2142-IX.

Апелянт просила задовольнити вимоги апеляційної скарги у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Щодо клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, то суд зазначає, що при відкритті провадження зазначено, що оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цю скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Також, у зв`язку з повторним заявленням такого клопотання у відповіді на відзив, апеляційний суд зазначає, що за практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини» (Axen v. Germany), заява №8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії» (Varela Assalino v. Portugal), заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки транспортний засіб доставлено в зону митного контролю 01.07.2022, що підтверджується перепусткою №D-058083, подання додаткової митної декларації на транспортний засіб у день, який передує дню доставки до митного органу, а саме 30.06.2022, суперечить вимогам ч. 1 ст. 263 МК України.

Отже, інспектор, який здійснював митне оформлення транспортного засобу за митною декларацією №UA209180/2022/046019, повинен був відмовити в прийнятті вказаної додаткової митної декларації від 30.06.2022 через те, що така декларація подана без дотримання строків, визначених ч. 1 ст. 263 МК України.

Відтак, митна декларація на легковий автомобіль, що був у використанні, призначений для перевезення пасажирів, BMW X5, 2008 р.в., номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 повинна бути подана до митного оформлення після 30.06.2022 з нарахуванням та сплатою митних платежів на загальних підставах.

Вказані дії призвели до надання преференції за кодом пільги «311» передбачених Законом України від 24.03.2022 №2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» та як наслідок, до неправомірного звільнення від сплати митних платежів.

Отже, митне оформлення товару, ввезеного за митною декларацією №UA209180/2022/046019, було здійснено після припинення строку дії пільги за кодом «311», встановленої Законом №2142-IX.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих рішень, а тому у задоволенні позову належить відмовити.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки BMW X5, 2008 р.в., номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

ОСОБА_1 за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/046019 ввезено товар, описаний в пункті 3.1 частини III акта перевірки – «автомобіль легковий, що був у використанні, призначений для перевезення пасажирів марка: BMW, модель: X5, номер кузова: НОМЕР_2 », який декларувався платником податків із застосуванням преференції за кодом « 311» (автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, що ввозяться на митну територію України громадянами) і, як наслідок, з умовним нарахуванням та без сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість.

На підставі пункту 7 частини 1 статті 336, пункту 2 частини 3 статті 345, пункту 1 частини 2 статті 351, підпункту 1 пункту 912 та з урахуванням пункту 934 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до наказу Львівської митниці від 19.03.2025 №98 проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання(отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита при переміщенні через митний кордон України товарів за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/046019.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 09.04.2025 №48/25/7.4 19/3435307584, яким встановлено порушення ОСОБА_1 вимог:

- частини 1 статті 257, частини першої статті 263, частини шостої статті 280, статті 292, частини 1 статті 297 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/046019 на загальну суму 29238,72 грн;

- пункту 206.1 статті 206, підпункту 215.3.51 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті акцизного податку за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/046019 на загальну суму 89814,42 грн;

- підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/046019 на загальну суму 82288,07 гривень.

На підставі висновків акта перевірки прийнято такі податкові повідомлення-рішення

- податкове повідомлення-рішення від 16.05.2025 №UA2090002025172 яким визначено грошові зобов`язання за платежем мито на товари на загальну суму 29238,72 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 16.05.2025 №UA2090002025173 яким визначено грошові зобов`язання за платежем акциз на транспортні засоби на загальну суму 112268,03 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 16.05.2025 №UA2090002025174 яким визначено грошові зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 102860,09 грн.

Не погоджуючись із згаданими податковими повідомленнями-рішеннями, а також із актом від 09.04.2025 №48/25/7.4-19/3435307584 позивач звернулася із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 1 МК України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Частиною 1 ст. 3 МК України встановлено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Митна декларація - це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; транспортні засоби - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі (п. 20 ч. 1 ст. 4 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. ст. 194 МК України визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють митний орган, у зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.

Попереднє повідомлення про намір ввезти товари на митну територію України здійснюється шляхом надання митному органу, в зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації або іншого документа, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу (ч. 2 ст. 194 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим (ч. 1 ст. 258 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 259 МК, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для:

1) ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення; або

2) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пропуску цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та без пред`явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація; або

3) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пред`явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація (ч. 3 ст. 259 МК України).

При ввезенні на митну територію України підакцизних товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред`явлення цих товарів контролюючому органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов`язковими (ч. 6 ст. 259 МК України).

Перелік підакцизних товарів визначено п. 215.1 ст. 215 ПК.

Зокрема до них належать: автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.

У разі подання відповідно до статей 259-260-1 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (ч. 1 ст. 261 МК України).

Викладене у сукупності свідчить про те, що перед ввезенням товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа зобов`язані попередньо повідомити відповідний митний орган про свій намір. Таке повідомлення здійснюється, зокрема, шляхом надання попередньої митної декларації. При ввезенні на митну територію України легкових автомобілів подання попередньої митної декларації є обов`язковим.

При поданні попередньої митної декларації декларант або уповноважена ним особа наділені правом зазначити як усі відомості, необхідні для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, після пропуску цього товару через митний кордон України, без пред`явлення його митному органу, так і лише ті відомості, які є достатніми для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 МК України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, зокрема для автомобільного транспорту строк доставки товару становить 10 діб (у разі переміщення в зоні однієї митниці - 5 діб) (п. 3 ч. 1 ст. 93 МК України).

Згідно з ч. 4 ст. 200 МК України у місці доставки товари і транспортні засоби пред`являються, а документи на них передаються митному органу у мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу. Якщо доставка товарів, транспортних засобів комерційного призначення в межах спеціальних спрощень, наданих підприємству, яке отримало авторизацію АЕО-С, здійснюється до відповідних об`єктів АЕО (будівель, споруд, відкритих або закритих майданчиків тощо), визначених для застосування спеціального спрощення «процедура випуску за місцезнаходженням», подальші митні формальності здійснюються у порядку, визначеному для цього спеціального спрощення.

Частиною 3 ст. 102 МК України визначено, що при ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарів до визначеного митним органом або узгодженого з ним місця доставки.

Частиною 5 ст. 102 МК України конкретизовано, що для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, митному органу призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 264 МК України митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації, зокрема якщо митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок митного товару України, зокрема у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом.

Статтею 292 МК України визначено, що митні платежі не сплачуються зокрема у разі, якщо відповідного до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів: 1) товари не є об`єктом оподаткування митними платежами; 2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів.

24.03.2022 прийнято Закон України №2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (далі - Закон №2142-ІХ), яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, внесено до ПК та МК такі зміни:

- У розділі XX «Перехідні положення» ПК: пункт 69 підрозділу 10 доповнено підпунктом 69.24 такого змісту: «Тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту».

- У розділі XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК: пункт 9 доповнено пунктом 9-11 такого змісту: « 9-11. Установити, що тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», але не раніше 1 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей: 1) звільняються від оподаткування ввізним митом: автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу.

З 01.07.2022, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» від 21.06.2022 № 2325-ІХ (далі - Закон №2325-ІХ), згідно з яким внесено зміни до Податкового та Митного кодексів України, відповідно до яких, зокрема з 01.07.2022 втратили чинність:

- пункт 69.23 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК, абзац другий підпункту 1 та підпункти 2 та 4 пункту 911 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення МК»:,

- пункти 69.24 та 69.25 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК та абзаци перший, третій та четвертий підпункту І пункту 9-11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК.

Таким чином, Законом №2325-ІХ скасовано звільнення від сплати ввізного мита, яке діяло в період з 01.04.2022 до 30.06.2022.

З матеріалів справи встановлено, що 30.06.2022 через пункт пропуску «Краковець-Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці здійснено пропуск на митну територію України транспортний засобів» Автомобіль легковий 1 шт., марка: BMW , модель: Х5, номер кузова: НОМЕР_2 …», який переміщувався згідно з попередньою митною декларацією типу IM40ЕЕ від 29.06.2022 №UA209000/2022/993851.

Відповідно до Класифікатора типів декларацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №1011 від 20.09.2012 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, літерний код типу декларації означає:

ЕА - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для випуску товарів у митний режим;

ЕЕ - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.

Для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, та заходи тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття митним органом такої попередньої митної декларації для оформлення, а заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності - чинні на дату такого випуску (частина дванадцята статті 259 МК).

Якщо попередня митна декларація містить лише відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, або після оформлення попередньої митної декларації змінюються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, для випуску товарів декларантом або уповноваженою ним особою подається додаткова декларація (ч. 13 ст. 259 МК України).

Таким чином, є два різновиди попередніх митних декларацій:

- попередня митна декларація, яка містить всі відомості, необхідні для поміщення товарів до відповідного митного режиму (наприклад, імпорту);

- попередня митна декларація, яка містить лише відомості, які є достатні для ввезення товарів на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення.

Так, 29.06.2022 о 01:40:31 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (декларант/представник) подано декларацію стосовно легкового автомобіля, що був у використанні, призначений для перевезення пасажирів марки BMW модель Х5 номер кузова: НОМЕР_2 , номер двигуна: не встановлений, двигун – дизель, об`єм 2993 см3, рік випуску – 2008, модельний рік 2008 (а.с.24), ти декларації «ЕЕ», тобто з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.

Така декларація згідно з ч. 2 ст. 194 МК є лише попереднім повідомленням про намір ввезення товару та не дає можливості здійснити митне оформлення і випуск у режим імпорту, у зв`язку з чим позивач в для завершення митного оформлення декларант зобов`язаний був подати додаткову митну декларацію.

При цьому, попередня декларація з обсягом даних, необхідним для випуску в митний режим (тип ЕА) до митного оформлення не подавалася.

Відповідно до відомостей, які містяться у АСМО «Інспектор», для здійснення митного оформлення ТЗ 30.06.2022 подано до ВМО №2 митного поста «Городок» Митниці електронну додаткову митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №UA209180/2022/04619.

Згідно з висновками Акта про результати перевірки з окремих питань від 27.12.2022 №7.4-17/21/794 (а.с.77-162) встановлено, що ТЗ, оформлений за МД, згідно із перепусткою №0-058083 заїхав в зону митного контролю ВМО №2 митного поста «Городок» Львівської митниці 01.07.2022 о 01:10:25 год. (а.с.141).

Митне оформлення ввезеного транспортного засобу було проведено на підставі додаткової декларації за формою ІМ 40 ДЕ, із застосуванням пільги за кодом «311», передбаченої Законом України №2142-IX, дія якої тривала до 30.06.2022.

Своєю чергою, згідно з ч. 1 ст. 263 МК України передбачає, що митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

Досліджуючи зміст ст. 263 МК України у подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 30.05.2024 у справі №380/18087/22 зазначив наступне:

«Аналіз ч. 1 ст. 263 МК свідчить, що вона визначає строк протягом якого митна декларація має бути подана відповідному митному органу, що становить десять робочих днів, та одночасно вказує на юридичний факт, з настанням якого пов`язаний відлік такого строку, - доставка товару до відповідного митного органу. Тобто обов`язок подання митної декларації зазначена правова норма пов`язує з фактом доставки товару, транспортного засобу до митного органу.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про те, що норма частини першої статті 263 МК України не обмежує у праві подати додаткову митну декларацію до попередньої від моменту пропуску товару через митний кордон України і до дати доставки товару до митного органу ґрунтується на помилковому тлумаченні її приписів.

Враховуючи те, що подання додаткових митних декларацій до попередньої можливе лише після доставки товару, транспортного засобу до митного органу, можна констатувати, що подання додаткових митних декларацій для завершення виконання митних процедур за попередніми здійснено в спірному випадку здійснено з порушенням частини першої статті 263 МК України.

За таких обставин, позивач повинен був відмовити в прийнятті додаткових митних декларацій від 30 червня 2022 року №UА209200/2022/013009, №UА209200/2022/013011, №UА209200/2022/013012 через те, що такі декларації подано без дотримання строків, визначених частиною першою статті 263 МК України.

Це означає, що підстав для завершення виконання митних процедур за вказаними додатковими митними деклараціями та застосування за ними преференцій щодо пільг зі сплати ввізного мита», передбачених Законом №2142-IX, у позивача не було».

Аналогічне правозастосування наведених норм викладено Верховним Судом також у постановах від 21.11.2024 у справі №380/3081/23, від 21.05.2025 у справі №380/6162/23.

Оскільки у спірному випадку доставлення автомобіля відбулося 01.07.2022 о 01:10:25 год, додаткова декларація могла бути подана лише після фактичного доставлення ТЗ до митного органу, а митне оформлення мало здійснюватися на загальних підставах, без застосування пільги, передбаченої Законом №2142-ІХ (код пільги 311).

Таким чином, подання позивачем додаткової декларації 30.06.2022 відбулося всупереч вимогам ч. 1 ст. 263 МК України та не могло бути правомірною підставою для митного оформлення із застосуванням пільги, строк дії якої завершувався 30.06.2022, оскільки на той момент ТЗ ще не був доставлений до митного органу.

З урахуванням вказаного, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що митним органом обґрунтовано винесені спірні податкові повідомлення-рішення, а підстави для їх скасування відсутні.

У контексті доводів апеляційної скарги апеляційний суд наголошує, що прийняття додаткової митної декларації до попередньої митної декларації, яка подається для поміщення товару у відповідний митний режим (наприклад, імпорту) митним органом відбувається після доставлення товару до такого митного органу.

Режим імпорту по декларації не міг бути розпочатий 30.06.2022, оскільки не було завершено режим транзиту по попередній декларації. У спірній ситуації декларантом було подано ДМД на імпорт, при цьому не було завершено митні формальності по попередній митній декларації (на той самий товар) в режимі транзиту, не надано товар для огляду. Такий товар надано для огляду лише 01.07.2022, коли пільги вже не діяли. За нормами МК України не може здійснюватись митне оформлення одного товару у двох різних режимах.

Оскільки транспортний засіб було доставлено до місця призначення 01.07.2022, тільки після цієї події підлягали виконанню вимоги митного режиму транзит та можливість здійснення митного оформлення товару в режимі імпорт. Однак, зважаючи на строки доставки, підстави митного оформлення із застосуванням пільг в оподаткуванні уже були відсутні.

Таким чином, позивачу безпідставно було надано преференцій за кодом пільги 311 передбачених Законом України від 24.03.2022 № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Щодо інших процедурних порушень, то суд оцінює їх критично з огляду на недоведеність їх впливу на прийняття оскаржуваних рішень.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Суд першої інстанції в повній мірі встановив фактичні обставини справи, надав об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і відповідачем, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року у справі №380/10922/25 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. П. Мандзій

судді В. Я. Качмар

З. М. Матковська