Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №140/7886/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/7886/24 пров. № А/857/81/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року, прийняте суддею Сорокою Ю.Ю. у м. Луцьку, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

ТОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» (надалі також – ТОВ, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (надалі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №UA205000202421 від 17.07.2024 та №UA205000202422 від 17.07.2024.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 відмовлено в позові.

Суд зазначив, що формальна наявність поданих до митного оформлення декларацій про походження, складених експортером на партію товару до 6000 євро на інвойсах, за видачу яких несе відповідальність експортер «Przedsiebiorstwo Handlowo-Uslugowe «OMEGA» Zenon Gazinski», «Momo Export Maciej Oprzadek», «HANDEL ARTYKULAMI ROLNO-BUDOWLANYMI Zbigniew Pienkosz», «OSKAR-TRUCK Sp.z o.o.» не є достатньою підставою для висновків про вчинення ТОВ всіх необхідних та залежних від нього дій для здійснення декларування преференційного походження ввезеного товару та отримання пільги - тарифної преференції.

Суд зазначив, що обов`язок з визначення, декларування і сплати мита та податків, згідно вимог українського законодавства і ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів України, має саме платник податків ТОВ, а тому саме він, а не продавець товару несе відповідальність за повноту виконання цього обов`язку.

Верховним Судом у постановах від 01 березня 2021 №240/7093/19, від 26.04.2023 №260/4347/20, від 11.08.2022 №460/8509/21, від 05.06.2024 №380/2397/22 викладено правову позицію щодо правомірності та обґрунтованості дій митниці у разі отримання відповідей від уповноважених органів іноземних держав щодо не підтвердження преференційного походження товарів.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» подало апеляційну скаргу. Вважає, що судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що позивач ввозив напівпричіпи. Особливість даного товару в тому, що на кожному з них є наявний номер кузова. При розмитнені перевіряється його достовірність, а сам номер кузова містить дані про характеристики товару і, зокрема, виробника та країну походження товару. Звідси, позивач, не здійснюючи запитів до постачальника чи виробника може шляхом «розшифрування» даних номера кузова переконатися у достовірності даних з декларації походження наданої продавцем. Саме тому позивач не покладався на відповідальність експортера за видачу декларації про походження товару, а з відкритих офіційних джерел здійснював перевірку достовірності даних вказаних у декларації походження і саме можливість суду, Волинської митниці та інших органів державної влади самостійно здійснити перевірку походження товару є основним аргументом правомірності дій позивача та законності застосування ним преференційного походження товару.

Відповідач, отримавши листи від країни постачальника (нерезидента) не отримав підтвердження країни походження товару і в даному випадку - це не свідчить, що позивач не вправі був застосовувати преференційне походження товару, а засвідчує, у відповідача з`явилося право на основі появи обґрунтованих сумнівів у достовірності документів наданих позивачем для встановлення дійсної країни походження товару. Висновки відповідача про вчинення позивачем порушення митних правил є передчасними.

Звертає увагу, що в рішенні суд посилається на правову позицію Верховного Суду викладених у постановах від 01.03.2021 №240/7093/19, від 26.04.2023 №260/4347/20, від 11.08.2022 №460/8509/21, від 05.06.2024 №380/2397/22. Однак, застосування судом першої інстанції вказаної правової позиції є помилковим, оскільки в даних справах фігурував принципово інший товару ніж у даній справі.

Волинська митниця в акті покликається на відомості із листів уповноваженого органу Польщі. Вважливим є той факт, що Волинська митниця при проведені перевірки не надавала ТОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» даних листів для ознайомлення та можливості заперечити їх чи надати документи на їх спростування.

Вважає, що не менш суттєвим порушенням допущеним Волинською митницею при проведені перевірки є те, що вони не користувалися безпосередніми листами уповноваженого органу Польщі, а користувалися відомостями наданими листом Держмитслужби України. Цим самим могло відбутися спотворення інформації. Документальна перевірка передбачає безпосереднє дослідження документів інспекторами і це є фундаментальним принципом покликаним забезпечити об`єктивне та законе прийняття рішення.

Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою задовольнити позов.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд у повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у зв`язку з отриманням листів Державної митної служби України щодо отриманих відповідей уповноваженого органу Республіки Польщі про результати перевірки декларацій походження на партію товару, сукупна вартість яких не перевищує 6000 Євро, що складені експортером на інвойсах, а саме:

- на звернення Волинської митниці від 29.12.2021 №7.3-15/7798, листом Держмитслужби від 22.07.2022 №15/15-03-01/7.3/2580 надіслано відповідь уповноважено органу Республіки Польща від 20.07.2022 №3001-ІОС.4331.119-121.2021 (доведено доповідною запискою УМПКМВ та МТРЗЕД №7.3- 15-03/102 від 09.08.2022) про результати перевірки декларацій походження, складених експортеромHandlowo-UslugoweGazinski на інвойсах №104/2019 від 04.07.2019, №112/2019 від 15.07.2019, №119/2019 від 30.07.2019. У відповіді вказано, що експортер не підтвердив преференційне походження товарів, зазначених в даних інвойсах. Враховуючи інформацію уповноваженого органу Республіки Польща, товари, зазначені у інвойсах не мають преференційного походження відповідно до вимог Доповнення І Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження;

- на звернення Волинської митниці від 23.06.2020 №5634-7.3-15 Державна митна служба України листом від 23.02.2023 №15/15-03-01/7.3/885 інформувала Волинську митницю про отримання інформації від уповноваженого органу Республіки Польща листом від 24.06.2021 №1401-ІОС.4331.63.2020 (доведено доповідною запискою УМПКМВ та МТРЗЕД №7.3-15-03/19 від 14.03.2023) про результати перевірки декларацій походження товару №I/000036/19 від 14.11.2019, №1/000035/19 від 31.10.2019, №1/000031/19 від 23.10.2019, №1/000030/19 від 23.10.2019, №1/000027/19 від 14.10.2019, №1/000021/19 від 19.09.2019, №1/000018/19 від 10.09.2019, №FM/000004/19 від 02.09.2019, №1/000014/19 від 12.08.2019, №1/000010/19 від 16.07.2019, №1/000008/19 від 21.06.2019, №1/000004/19 від 24.05.2019, №1/000001/19 від 23.04.2019, №1/000002/19 від 06.05.2019, виданих експортеромExport Maciej Oprzadek, де зазначено, що підтверджено автентичність декларацій про походження, проте експортер не надав достатніх доказів для підтвердження преференційного походження товарів, зазначених у документах про походження товарів. Враховуючи інформацію уповноваженого органу Республіки Польща, товари, зазначені в інвойсах не мають преференційного походження відповідно до вимог положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;

- на звернення Волинської митниці від 10.11.2020 №9827-7.3-15, листом Держмитслужби від 25.10.2022 №15/15-03-01/7.3/3871 надіслано відповідь уповноваженого органу Республіки Польща від 18.10.2022 №1401.ІОС.4331.20.2021 (доведено доповідною запискою УМПКМВ та МТРЗЕД №7.3-15-03/143 від 28.10.2022) про результати перевірки декларацій походження, складених експортеромARTYKULAMI ROLNO - BUDOWLANYMI Zbigniew Pienkosz на інвойсах №320/2019 від 22.07.2019, №590/2019 від 19.10.2019,№630/2019 від 04.11.2019, №634/2019 від 05.11.2019. У відповіді зазначено, що підтверджено автентичність декларацій про походження, проте експортер не надав документів для підтвердження преференційного походження товарів в інвойсах вказаних вище. Враховуючи інформацію уповноваженого органу Республіки Польща, товари, зазначені в інвойсах не мають преференційного походження відповідно до вимог Доповнення І Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження;

- листом Рівненської митниці від 26.01.2021 №7.13-1/15/4-34/697 направлено запит до уповноваженого органу Польщі щодо підтвердження автентичності та правильності декларацій походження, складених експортером на інвойсах від 16.12.2020 №544/2020, від 28.12.2020 №563/2020. Листом Держмитслужби від 25.10.2022 №15/15-03-01/7.3/3871 надіслано відповідь уповноваженого органу Республіки Польща від 18.10.2022 №1401.ІОС.4331.17.2021 (доведено листом Рівненської митниці від 07.11.2022 №7.13-2/15/7-40/6188), яким не підтверджено преференційне походження товарів, зазначених у деклараціях походження, складених експортеромARTYKULAMI ROLNO-BUDOWLANYMI Zbigniew Pienkosz на вказаних вище інвойсах, з Європейського Союзу;

- листами Поліської митниці від 26.01.2021 №7.13-1/15/4-34/697 та від 03.03.2021 №7.13-1/15/4-34/1745 направлено запит до уповноваженого органу Польщі щодо підтвердження автентичності та правильності декларацій походження, складених експортером на інвойсах №31/2020 від 16.12.2020, №34/2020 від 22.12.2020 та №32/2020 від 16.12.2020. Листом Держмитслужби від 29.11.2021 №15/15- 03/7.3/5701 надіслано відповідь уповноваженого органу Республіки Польща від 22.11.2021 №1401-ЮС.4331.17.2021, від 22.11.2021 №1401-ІОС.4331.40.2021 (доведені листом Рівненської митниці від 20.12.2021 №7.13-2/15/7- 40/4750), яким підтверджено автентичність декларацій походження, складених експортером на інвойсах №31/2020 від 16.12.2020, №34/2020 від 22.12.2020 та №32/2020 від 16.12.2020, проте не підтверджено преференційне походження товарів, зазначених у деклараціях походження, складених експортеромTRUCK Sp.z o.o., відповідно до наказу Волинської митниці №183 від 13.06.2024 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» (ЄДРПОУ 37669268) вимог законодавства України з питань митної справи», проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при митному оформленні товару за МД UA205090/2019/086389 від 16.07.2019, UA205090/2019/093355 від 05.08.2019, UA205090/2019/110279 від 20.09.2019, UA205090/2019/133619 від 20.11.2019, UA205090/2019/132985 від 19.11.2019, UA205090/2019/125587 від 31.10.2019, UA205090/2019/124315 від 29.10.2019, UA205090/2019/121336 від 21.10.2019, UA205090/2019/118213 від 11.10.2019, UA205090/2019/112726 від 27.09.2019, UA205090/2019/105526 від 09.09.2019, UA205090/2019/101728 від 29.08.2019, UA205090/2019/094884 від 09.08.2019, UA205090/2019/080812 від 02.07.2019, UA205090/2019/073848 від 13.06.2019, UA205090/2019/060940 від 15.05.2019, UA205090/2019/060227 від 14.05.2019, UA205090/2019/089794 від 25.07.2019, UA205090/2019/124007 від 28.10.2019, UA205090/2019/128824 від 08.11.2019, UA205090/2019/131367 від 15.11.2019, UA204120/2020/131298 від 22.12.2020, UA204120/2020/133595 від 29.12.2020, UA204120/2020/132875 від 28.12.2020, UA204120/2020/132895 від 28.12.2020, UA204120/2020/133932 від 29.12.2020 згідно декларацій про походження, на партію товару, що не перевищує 6000 Євро, складені експортером на інвойсах №104/2019 від 04.07.2019, №112/2019 від 15.07.2019 №119/2019 від 30.07.2019, №1/000036/19 від 14.11.2019, №1/000035/19 від 31.10.2019, №1/000031/19 від 23.10.2019, №1/000030/19 від 23.10.2019, №1/000027/19 від 14.10.2019, №1/000021/19 від 19.09.2019, №1/000018/19 від 10.09.2019, №FM/000004/19 від 02.09.2019, №1/000014/19 від 12.08.2019, №1/000010/19 від 16.07.2019, №1/000008/19 від 21.06.2019, №1/000004/19 від 24.05.2019, №1/000001/19 від 23.04.2019, №1/000002/19 від 06.05.2019, №320/2019 від 22.07.2019, №590/2019 від 19.10.2019, №630/2019 від 04.11.2019, №634/2019 від 05.11.2019, №544/2020 від 16.12.2020, №563/2020 від 28.12.2020, №34/2020 від 22.12.2020, №32/2020 від 16.12.2020, №31/2020 від 16.12.2020.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» за вказаними вище митними деклараціями ввезено товари, які декларувались платником податків із застосуванням преференції за кодом « 410» «товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС» і, як наслідок, з нарахуванням та сплатою ввізного мита за преференційними ставками від митної вартості в рамках дії норм статті 16 Протоколу 1 «Щодо визнання концепції Походження товарів і методів адміністративного співробітництва» до економічної частини Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII та в рамках дії норм статті 15 Доповнення 1 Підтвердження походження до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження. Підстава - надані при митному оформленні товарів декларації походження на партію товару, що не перевищує 6000 Євро, складені експортером на інвойсах №104/2019 від 04.07.2019, №112/2019 від 15.07.2019, №119/2019 від 30.07.2019, №1/000036/19 від 14.11.2019, №1/000035/19 від 31.10.2019, №1/000031/19 від 23.10.2019, №1/000030/19 від 23.10.2019, №1/000027/19 від 14.10.2019, №1/000021/19 від 19.09.2019, №1/000018/19 від 10.09.2019, №FM/000004/19 від 02.09.2019, №1/000014/19 від 12.08.2019, №1/000010/19 від 16.07.2019, №1/000008/19 від 21.06.2019, №1/000004/19 від 24.05.2019, №1/000001/19 від 23.04.2019, №1/000002/19 від 06.05.2019, №320/2019 від 22.07.2019, №590/2019 від 19.10.2019, №630/2019 від 04.11.2019, №634/2019 від 05.11.2019, №544/2020 від 16.12.2020, №563/2020 від 28.12.2020, №34/2020 від 22.12.2020, №32/2020 від 16.12.2020, №31/2020 від 16.12.2020, які зазначені у графах 44 митних декларацій за кодом «7016» - «Декларація-інвойс, складена експортером якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 євро». Країна походження товару - FR, DE, AT, PL, заявлена декларантом у графі 34 митних декларацій на підставі відомостей, наявних у деклараціях походження на партію товару, що не перевищує 6000 Євро, наданих експортерамиHandlowo-UslugoweGazinski, 62-200 Gniezno, ul.Mickiewicza 2B/16, Польща; Momo Export Maciej Oprzadek, Nowa Wies, ul. Prosta, 3, 05-806, Komorow, Польща;ARTYKULAMI RO LNO-BUD OWLANYMI Zbigniew Pienkosz, Zelechow, ul. Konopnickiej 2, 08-430 Zelechow, Польща; OSKAR- TRUCK Sp.z o.o., 05-200 WOLOMIN, LIPINKI, UL. SLONECZNA, 30, Польща.

Листами уповноваженого органу Республіки Польща від 20.07.2022 №3001-ІОС.4331.119-121.2021, від 24.06.2021 №1401-ІОС.4331.63.2020, від 18.10.2022 №1401.ІОС.4331.20.2021, від 18.10.2022 №1401.ІОС.4331.17.2021, від 22.11.2021 №1401-ЮС.4331.17.2021, від 22.11.2021 №1401-ІОС.4331.40.2021 повідомлено, що експортерамиARTYKULAMI ROLNO-BUDOWLANYMI Zbigniew Pienkosz,Export Maciej Oprzadek,Handlowo-UslugoweGazinski,TRUCK Sp.z o.o. не надано документів, які підтверджують преференційне походження товару, тому товар, що вказаний у документах не відповідає вимогам преференційного походження згідно з положенням Протоколу 1 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та Доповненням 1 до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

У зв`язку із чим, уповноваженим органом Республіки Польща не підтверджено преференційне походження товару зазначеного у інвойсах №104/2019 від 04.07.2019, №112/2019 від 15.07.2019 №119/2019 від 30.07.2019, №1/000036/19 від 14.11.2019, №1/000035/19 від 31.10.2019, №1/000031/19 від 23.10.2019, №1/000030/19 від 23.10.2019, №1/000027/19 від 14.10.2019, №1/000021/19 від 19.09.2019, №1/000018/19 від 10.09.2019, №FM/000004/19 від 02.09.2019, №1/000014/19 від 12.08.2019, №1/000010/19 від 16.07.2019, №1/000008/19 від 21.06.2019, №1/000004/19 від 24.05.2019, №1/000001/19 від 23.04.2019, №1/000002/19 від 06.05.2019, №320/2019 від 22.07.2019, №590/2019 від 19.10.2019, №630/2019 від 04.11.2019, №634/2019 від 05.11.2019, №544/2020 від 16.12.2020, №563/2020 від 28.12.2020, №34/2020 від 22.12.2020, №32/2020 від 16.12.2020, №31/2020 від 16.12.2020.

Як наслідок, на адресу ТОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» скеровано лист від 14.06.2024 №7.3-2/19/13/6646, в якому зазначено, про необхідність надання пояснення щодо непідтвердження преференційного походження товарів оформлених на підставі документів про походження, митне оформлення яких завершено за митними деклараціями UA205090/2019/086389 від 16.07.2019, UA205090/2019/093355 від 05.08.2019, UA205090/2019/110279 від 20.09.2019, UA205090/2019/133619 від 20.11.2019, UA205090/2019/132985 від 19.11.2019, UA205090/2019/125587 від 31.10.2019, UA205090/2019/124315 від 29.10.2019, UA205090/2019/121336 від 21.10.2019, UA205090/2019/118213 від 11.10.2019, UA205090/2019/112726 від 27.09.2019, UA205090/2019/105526 від 09.09.2019, UA205090/2019/101728 від 29.08.2019, UA205090/2019/094884 від 09.08.2019, UA205090/2019/080812 від 02.07.2019, UA205090/2019/073848 від 13.06.2019, UA205090/2019/060940 від 15.05.2019, UA205090/2019/060227 від 14.05.2019, UA205090/2019/089794 від 25.07.2019, UA205090/2019/124007 від 28.10.2019, UA205090/2019/128824 від 08.11.2019, UA205090/2019/131367 від 15.11.2019, UA204120/2020/131298 від 22.12.2020, UA204120/2020/133595 від 29.12.2020, UA204120/2020/132875 від 28.12.2020, UA204120/2020/132895 від 28.12.2020, UA204120/2020/133932 від 29.12.2020.

Проте, на момент завершення перевірки керівником ТОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» або уповноваженою ним особою не надано пояснення щодо непідтвердження преференційного походження товарів, митне оформлення яких завершено за вказаними вище митними деклараціями.

Таким чином, за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» встановлено порушення:

- вимог статті 16 Протоколу 1 Угоди, статті 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини 1 статті 257, частини 5 статті 280 Митного кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за МД UA205090/2019/086389 від 16.07.2019, UA205090/2019/093355 від 05.08.2019, UA205090/2019/110279 від 20.09.2019, UA205090/2019/133619 від 20.11.2019, UA205090/2019/132985 від 19.11.2019, UA205090/2019/125587 від 31.10.2019, UA205090/2019/124315 від 29.10.2019, UA205090/2019/121336 від 21.10.2019, UA205090/2019/118213 від 11.10.2019, UA205090/2019/112726 від 27.09.2019, UA205090/2019/105526 від 09.09.2019, UA205090/2019/101728 від 29.08.2019, UA205090/2019/094884 від 09.08.2019, UA205090/2019/080812 від 02.07.2019, UA205090/2019/073848 від 13.06.2019, UA205090/2019/060940 від 15.05.2019, UA205090/2019/060227 від 14.05.2019, UA205090/2019/089794 від 25.07.2019, UA205090/2019/124007 від 28.10.2019, UA205090/2019/128824 від 08.11.2019, UA205090/2019/131367 від 15.11.2019, UA204120/2020/131298 від 22.12.2020, UA204120/2020/133595 від 29.12.2020, UA204120/2020/132875 від 28.12.2020, UA204120/2020/132895 від 28.12.2020, UA204120/2020/133932 від 29.12.2020 на загальну суму 194 205,93 грн;

- підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 38 841,19 грн.

Ha підставі вищевказаного, Волинською митницею Держмитслужби винесено податкові повідомлення-рішення:

- №UA205000202421 від 17.07.2024, яким ТОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» збільшено грошове зобов`язання за платежем - мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 209 860, 97 грн, з яких 194 205,93 грн - за податковими зобов`язаннями та 15 655,04 грн - штрафні санкції;

- №UA205000202422 від 17.07.2024, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем - податок на додану вартість з товарів ввезених на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 42 725,29 грн, з яких 38 841, 19 грн. - за податковими зобов`язаннями та 3884,10 грн - штрафні санкції.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ст. 276 МК України, платниками мита є: 1) особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом; 2) особа, на адресу якої надходять товари, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі, вантажних відправленнях; 3) особа, на яку покладається обов`язок дотримання вимог митних режимів, які передбачають звільнення від оподаткування митом, у разі порушення таких вимог; 4) особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям такого звільнення згідно з цим Кодексом, іншими законами України, а також будь-які інші особи, які безпідставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу); 5) особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження товари, що були випущені у вільний обіг на митній території України із звільненням від оподаткування митними платежами, до закінчення строку, визначеного законом; 6) особа, яка реалізує товари, транспортні засоби відповідно до статті 243 цього Кодексу.

Частина 1 ст.277 МК України передбачає, що об`єктами оподаткування митом є: 1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами; 2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України; 3) товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 243 цього Кодексу.

Ввізне мито, відповідно до положень ст. 272 МК України, встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Отже, аналіз наведених норм права дають підстави для висновків, що платники податків, визначені ст.272 МК України, при ввезені відповідного товару (який є об`єктом оподаткування відповідно до ч.1 ст.277 Кодексу) на митну територію України зобов`язані сплачувати ввізне мито.

Згідно ч.1 ст.280 МК України передбачено, що в Україні застосовуються такі види ставок мита: 1) адвалорна - у відсотках до встановленої статтею 279 цього Кодексу бази оподаткування; 2) специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 279 цього Кодексу; 3) комбінована, що складається з адвалорної та специфічної ставок мита.

Частинами 3, 4 ст.280 МК України передбачено, що ставки мита, крім сезонного та особливих видів мита, встановлюються виключно законами України з питань оподаткування. Ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Відповідно до ч.5 ст.280 МК України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Відповідно до частин 1, 5 ст.281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори. У разі якщо імпорт товару є об`єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Із змісту ч.1-ч.3, ч.6 ст.36 МК України видно, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Стаття 43 МК України передбачає, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару. У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат. Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями. Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару. Сертифікат про регіональне найменування товару - це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару.

У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості. Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Стаття 44 МК України визначає порядок підтвердження країни походження товару.

Згідно ч.1-ч.2 ст. 44 МК України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов`язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Стаття 45 МК України встановлює, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки. Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв`язку з кримінальним провадженням.

Таким чином, з огляду на наведені норми, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару митний орган мав право звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Верховна Рада Законом України №1678-VII від 16.09.2014 ратифікувала Угоду від 27.06.2014 про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, якою, серед іншого, передбачено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

Частина 1 ст.26 глави 1 розділу IV Угоди встановлює, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва» (далі - Протокол I, до цієї Угоди).

Частина 1 ст.29 глави 2 розділу IV Угоди визначає, що кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Пункт 1 ст.2 розділу 2 Протоколу I встановлює, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Відповідно до п.1 ст. 16 розділу 5 Протоколу I товари, що походять з Європейського Союзу, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або

(b) у випадках, вказаних у статті 22 (1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

За змістом пунктів 1-6 ст.22 розділу 5 Протоколу 1 декларація інвойс, зазначена в статті 16 (1) (b) цього Протоколу, може бути складена: затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу, або (b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Декларація інвойс може бути складена, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав. Проте затверджений експортер у розумінні статті 23 цього Протоколу не повинен підписувати такі декларації, якщо він надав митним органам країни експорту письмове зобов`язання нести повну відповідальність за всі декларації інвойс, у яких він зазначений, так, ніби вони підписані ним власноручно. Декларація інвойс може бути складена експортером тоді, коли товари, яких вона стосується, експортуються, або після експортування за умови подання цієї декларації в країні імпорту не пізніше ніж протягом двох років після імпортування товарів, яких вона стосується.

Статтею 33 Протоколу І регулюються питання щодо перевірки підтверджень походження. Так, пунктом 1 цієї статті встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку (пункт 2 статті 33 Протоколу I).

Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними (пункт 3 статті 33 Протоколу І).

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та, чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу (пункт 5 статті 33 Протоколу I).

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції (пункт 6 статті 33 Протоколу I).

Системний аналіз вказаних норм дають підстави для висновків, що митним законодавством України та міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу, у випадку отримання відповіді компетентного органу, за результатами перевірки документів про преференційне походження товару, яка, зокрема, не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів.

Митному органу не надається повноважень, права діяти на власний розсуд за вказаних обставин, не надається право перевіряти додатково надану йому інформацію, не надано право здійснювати будь-які інші дії з цього приводу, не надано право оцінювати надану інформацію з будь-якого боку. Вказаний алгоритм дій контролюючого органу не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару.

У випадку отримання від вказаних органів відомостей щодо не підтвердження преференційного походження товару з Європейського Союзу, митний орган повинен, за відсутності виняткових обставин, відмовити у наданні права на преференції. Таке ж рішення він повинен прийняти і у разі, якщо відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2022 у справі №260/2805/20, від 11.08.2022 у справі №460/8509/21, від 31.07.2024 у справі №260/6407/21.

В п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України (далі ПК України) видно, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 54.3.6 п.54.3 ст.54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно пп.54.4 ст.54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Частиною 1 ст.289 МК України встановлено, що обов`язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Як зазначалося судом вище, на звернення Волинської митниці від 29.12.2021 №7.3-15/7798, листом Держмитслужби від 22.07.2022 №15/15-03-01/7.3/2580 надіслано відповідь уповноважено органу Республіки Польща від 20.07.2022 №3001-ІОС.4331.119-121.2021 (доведено доповідною запискою УМПКМВ та МТРЗЕД №7.3- 15-03/102 від 09.08.2022) про результати перевірки декларацій походження, складених експортеромHandlowo-UslugoweGazinski на інвойсах №104/2019 від 04.07.2019, №112/2019 від 15.07.2019, №119/2019 від 30.07.2019. У відповіді вказано, що експортер не підтвердив преференційне походження товарів, зазначених в даних інвойсах. Враховуючи інформацію уповноваженого органу Республіки Польща, товари, зазначені у інвойсах не мають преференційного походження відповідно до вимог Доповнення І Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження;

- на звернення Волинської митниці від 23.06.2020 №5634-7.3-15 Державна митна служба України листом від 23.02.2023 №15/15-03-01/7.3/885 інформувала Волинську митницю про отримання інформації від уповноваженого органу Республіки Польща листом від 24.06.2021 №1401-ІОС.4331.63.2020 (доведено доповідною запискою УМПКМВ та МТРЗЕД №7.3-15-03/19 від 14.03.2023) про результати перевірки декларацій походження товару №I/000036/19 від 14.11.2019, №1/000035/19 від 31.10.2019, №1/000031/19 від 23.10.2019, №1/000030/19 від 23.10.2019, №1/000027/19 від 14.10.2019, №1/000021/19 від 19.09.2019, №1/000018/19 від 10.09.2019, №FM/000004/19 від 02.09.2019, №1/000014/19 від 12.08.2019, №1/000010/19 від 16.07.2019, №1/000008/19 від 21.06.2019, №1/000004/19 від 24.05.2019, №1/000001/19 від 23.04.2019, №1/000002/19 від 06.05.2019, виданих експортеромExport Maciej Oprzadek, де зазначено, що підтверджено автентичність декларацій про походження, проте експортер не надав достатніх доказів для підтвердження преференційного походження товарів, зазначених у документах про походження товарів. Враховуючи інформацію уповноваженого органу Республіки Польща, товари, зазначені в інвойсах не мають преференційного походження відповідно до вимог положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;

- на звернення Волинської митниці від 10.11.2020 №9827-7.3-15, листом Держмитслужби від 25.10.2022 №15/15-03-01/7.3/3871 надіслано відповідь уповноваженого органу Республіки Польща від 18.10.2022 №1401.ІОС.4331.20.2021 (доведено доповідною запискою УМПКМВ та МТРЗЕД №7.3-15-03/143 від 28.10.2022) про результати перевірки декларацій походження, складених експортеромARTYKULAMI ROLNO - BUDOWLANYMI Zbigniew Pienkosz на інвойсах №320/2019 від 22.07.2019, №590/2019 від 19.10.2019,№630/2019 від 04.11.2019, №634/2019 від 05.11.2019. У відповіді зазначено, що підтверджено автентичність декларацій про походження, проте експортер не надав документів для підтвердження преференційного походження товарів в інвойсах вказаних вище. Враховуючи інформацію уповноваженого органу Республіки Польща, товари, зазначені в інвойсах не мають преференційного походження відповідно до вимог Доповнення І Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження;

- листом Рівненської митниці від 26.01.2021 №7.13-1/15/4-34/697 направлено запит до уповноваженого органу Польщі щодо підтвердження автентичності та правильності декларацій походження, складених експортером на інвойсах від 16.12.2020 №544/2020, від 28.12.2020 №563/2020. Листом Держмитслужби від 25.10.2022 №15/15-03-01/7.3/3871 надіслано відповідь уповноваженого органу Республіки Польща від 18.10.2022 №1401.ІОС.4331.17.2021 (доведено листом Рівненської митниці від 07.11.2022 №7.13-2/15/7-40/6188), яким не підтверджено преференційне походження товарів, зазначених у деклараціях походження, складених експортеромARTYKULAMI ROLNO-BUDOWLANYMI Zbigniew Pienkosz на вказаних вище інвойсах, з Європейського Союзу;

- листами Поліської митниці від 26.01.2021 №7.13-1/15/4-34/697 та від 03.03.2021 №7.13-1/15/4-34/1745 направлено запит до уповноваженого органу Польщі щодо підтвердження автентичності та правильності декларацій походження, складених експортером на інвойсах №31/2020 від 16.12.2020, №34/2020 від 22.12.2020 та №32/2020 від 16.12.2020. Листом Держмитслужби від 29.11.2021 №15/15- 03/7.3/5701 надіслано відповідь уповноваженого органу Республіки Польща від 22.11.2021 №1401-ЮС.4331.17.2021, від 22.11.2021 №1401-ІОС.4331.40.2021 (доведені листом Рівненської митниці від 20.12.2021 №7.13-2/15/7- 40/4750), яким підтверджено автентичність декларацій походження, складених експортером на інвойсах №31/2020 від 16.12.2020, №34/2020 від 22.12.2020 та №32/2020 від 16.12.2020, проте не підтверджено преференційне походження товарів, зазначених у деклараціях походження, складених експортеромTRUCK Sp.z o.o..

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачем декларації походження товару не підтверджують преференційне походження товару, а тому товарам зазначеним у інвойсах, не надається статус преференційного походження відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, так як експортер не надав підтверджуючих документів.

Оскільки відомості про опис товару, країну походження, код преференції та відомості про нарахування митних платежів заповнюються у митній декларації декларантом самостійно, то з моменту прийняття митної декларації до митного оформлення саме декларант несе юридичну відповідальність за недостовірність таких відомостей.

Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв`язку з наявністю відповідей компетентного органу, що видав документ, або компетентної організації країни, зазначеної як країна походження товару, щодо проведення перевірки документів про походження товару, що було вже предметом оцінки в постановах Верховного Суду.

Так, за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові №260/4347/20 від 26.04.2023 країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом України. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом.

У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Угода про асоціацію з ЄС та, зокрема, Протокол I до цієї угоди передбачає чіткий алгоритм дій митного органу у випадку виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару. У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, щодо країни походження, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків на підставі відомостей, зазначених у таких документах. Податкове зобов`язання може визначатися контролюючим органом і після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, за результатами документальної перевірки.

За висновками, наведеними Верховним Судом у постановах від 01.03.2021 у справі №240/7093/19, від 11.04.2022 у справі №260/2805/20 та від 05.06.2024 у справі №380/2397/22 митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

Необхідно зазначити й те, що апелянтом не наведено обґрунтованих та підтверджених належними доказами про те, що інформація, зазначена у відповідних листах компетентних органів Республіки Польща щодо результатів перевірок, в тому числі для митного оформлення товарів, є недостовірною, або такою, що сформована відповідними органами з порушенням вимог законодавства.

Діючи добросовісно та застосовуючи тарифну преференцію за зниженим рівнем ставки ввізного мита, суб`єкт господарювання безсумнівно повинен переконатися, що поставлені експортером товари дійсно є товарами «преференційного походження» відповідно до положень вищезазначеної Регіональної конвенції, а не покладатись лише на відповідальність експортера за видачу сертифіката з перевезення EUR.1 та декларацій-інвойсів, складених уповноваженим (схваленим) експортером.

Як згадувалось вище, що у зазначених зовнішньоекономічних відносинах обов`язок з визначення, декларування і сплати мита та податків, згідно вимог українського законодавства і ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів України, має саме платник податків, а тому саме він, а не продавець товару несе відповідальність за повноту виконання цього обов`язку.

Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків вказаного суд, тому в задоволенні такої слід відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі №140/7886/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко

судді Л. П. Іщук

М.А. Пліш