Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №564/1953/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1953/26

04 серпня 2026 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 (дистанційно)

обвинуваченого ОСОБА_4 (дистанційно)

захисника адвоката ОСОБА_5 (дистанційно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023182490000178 від 11.08.2023 за обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кузнецовськ Рівненської області, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації Збройних Сил України, у військовому званні “солдат”, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, Збройних Сил України та проходячи військову службу на посаді курсанта навчального взводу 2 навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані “солдат”, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, близько 06 год. 00 хв. 17.07.2023 (точніше досудовим розслідуванням не встановлено, однак саме в цей час виявлено його відсутність на службі) самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_2 , що знаходиться у АДРЕСА_2 , після чого, перебуваючи поза межами вказаної військової частини, почав проводити службовий час на власний розсуд, не пов`язаний із проходженням військової служби, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав. При цьому показав, що попри те, що визнай придатним до військової служби, має ряд захворювань та обов`язки військової служби виконувати не може. 17.07.2023 він залишив військову частину НОМЕР_1 , оскільки не міг ходити, відчував сильний біль при цьому. Цього ж дня він звернувся до лікаря та йому встановлено діагноз: розтягнення зв`язок обох сухожиль, пневмонія, призначено амбулаторне лікування. До військової частини не повернувся, оскільки продовжити проходити військову службу не міг за станом здоров`я. На даний час наміру продовжувати проходити військову службу не має. У вчиненому розкаюється.

Винуватість ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України, доводиться також дослідженими у ході судового розгляду доказами у своїй сукупності та взаємозв`язку.

Зокрема, витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 113 від 13.06.2023 про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації з поіменним списком військовозобов`язаних (а.с. 39, 34);

витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2023 № 164 про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення солдата ОСОБА_4 з 13.06.2023 (а.с. 14);

карткою № 14/6 обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_4 (а.с.37)

довідкою військово-лікарської комісії від 08.06.2023 про те, що солдат ОСОБА_4 придатний до військової служби (а.с. 38);

доповіддю командира військової частини НОМЕР_1 про факт самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 17.07.2023 (а.с.17);

витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.07.2023 про призначення службового розслідування (а.с. 9);

витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 199 від 17.07.2023 про виключення з 17.07.2023 з усіх видів забезпечення солдата ОСОБА_4 у зв`язку із самовільним залишенням військової частини (а.с. 7);

актом службового розслідування (а.с. 10);

наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2023 № 1500 про результати службового розслідування;

повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.08.2023 про вчинене кримінальне правопорушення (а.с. 4);

військовим квитком ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 від 08.06.2023 (а.с. 16);

довідкою КНП Вараської міської ради «Вараська багатопрофільна лікарня» від 18.04.2024 про те, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував, на стаціонарному лікуванні з 17.07.2023 не перебував, 17.07.2023 звертався за амбулаторною медичною допомогою (а.с. 47);

протоколом обшуку від 02.04.2026, в ході проведення якого було відшукано підозрюваного ОСОБА_4 (а.с. 141 – 143);

протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 від 02.04.2026 (а.с. 147 - 151).

Таким чином суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема те, що відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, є тяжкими злочинами.

Обвинувачений ОСОБА_4 за місцем несення служби характеризується негативно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є його щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд також враховує положення ст. 50, 65 КК України, зокрема, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; особі, яка скоїла злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи викладене, тяжкість вчиненого злочину, його підвищену суспільну небезпеку, а також особу винного, те, що до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиро розкаюється у вчиненому, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та є необхідним призначити йому покарання за вчинений ним злочин у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні з розрахунку день за день.

Відповідно до ухвали Костопільського районного суду Рівненської області від 22 липня 2026 року ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 19 вересня 2026 року.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не пред`являвся.

На підставі викладеного та керуючись ст. 370, 373, 374, 376 КПК України,

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання – 02 квітня 2026 року 19 год. 01 хв.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін, але не більш як до 19 вересня 2026 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження.

Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1