Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №531/1776/26 — Карлівський районний суд Полтавської області

Єдиний унікальний номер справи 531/1776/26

Номер провадження 1-кп/531/149/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Карлівка кримінальне провадження №12026170450000291 від 17.06.2026 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Наталине Красноградського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не депутата, маючого на утриманні 4 неповнолітніх дітей, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_5 порушуючи вимоги ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також порушуючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», будучи притягненим до адміністративної відповідальності постановами Карлівського районного суду Полтавської області за ч. 1, 3 ст. 173-2 КУаАП, тобто за вчинення домашнього насильства щодо колишньої дружини ОСОБА_4 , із якою він перебуває у сімейних відносинах, на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив безпричинно, на ґрунті конфліктних сімейних відносин, умисно, систематично вчиняє психологічне та фізичне насильство щодо колишньої дружини ОСОБА_4 , що призвело до її психологічних страждань, порушення звичайного ритму життя та фізичних страждань.

Так, упродовж 2025 - 2026 років мали місце три документально підтверджені факти вчинення ОСОБА_5 психологічного та фізичного насильства стосовно колишньої дружини ОСОБА_4 , за які притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.

ОСОБА_5 маючи на меті єдиний злочинний умисел, вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до ОСОБА_4 з якою вони спільно проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, а саме 26.02.2025, о 16:57 год. ОСОБА_5 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки ОСОБА_4 , а саме ображав нецензурною лайкою, на зауваження не реагував.

За вказані дії постановою Карлівського районного суду від 31.03.2025 ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_4 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 21.09.2025, близько 13:00 ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав останню нецензурною лайкою, висловлював погрози, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Окрім цього, 21.09.2025, о 19:30 ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав останню нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

За вказані дії постановою Карлівського районного суду від 27.10.2025 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, за фактом вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_4 та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 29.01.2026, о 14:30 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_4 та малолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, ображав нецензурною лайкою, наносив удари по тілу.

За вказані дії постановою Карлівського районного суду від 09.03.2026 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.З ст. 173-2 КУпАП, за фактом вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень.

Окрім цього, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 17.06.2026, близько 15:30 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) перебуваючи спільно з колишньою дружиною - ОСОБА_4 в приміщенні кухонної кімнати житлового будинку, за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , на побутовому підґрунті вчинив сварку у ході якої наніс потерпілій ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 перебуваючи на подвір`ї вищевказаного господарства у присутності неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходячись у положенні стоячи навпроти потерпілої ОСОБА_4 вхопив її за волосся та наніс близько 5 ударів долонями обох рук по голові і обличчю. Внаслідок цих ударів потерпіла впала на ґрунт, в цей час ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії наніс ще близько чотирьох ударів по правій нозі та одного удару по лівій нозі, своїми ногами.

В результаті злочинних дій ОСОБА_5 , згідно висновку судово-медичної експертизи від 18.06.2026 на тілі громадянки ОСОБА_4 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: два синці волосяної частини голови справа, три синці обличчя з крововиливами слизової обох губ та забійною раною слизової нижньої губи, садно правого колінного суглобу та садна обох гомілок (по одному) котрі мають давнину не більше 3-х діб до моменту проведення експертизи. Також виявлені два синці правого стегна котрі мають давнину більше 3-х, але не більше 6-ти діб до моменту проведення експертизи. Синці та забійна рана спричинені від ударних дій тупими предметами, садна спричинені від дії тертя тупими предметами. Забійна рана слизової рота відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я котра потребує для свого лікування часу більше шести, але не більше 21 доби згідно "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" ( пункт 2.3.3. Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року ). Всі вище вказані синці садна та крововиливи слизової, як у сукупності так і окремо, відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень згідно пункту 2.3.5 вище вказаного наказу №6.

Отже, в порушення вимог ст. 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», ОСОБА_5 , умисно, систематично вчиняє фізичне та психологічне насильство по відношенню до колишньої дружини ОСОБА_4 з якою перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних та фізичних страждань потерпілої особи.

Органами досудового розслідування дії обвинуваченого кваліфіковані за статтею 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо колишньої дружини, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань потерпілої особи.

14 липня 2026 року потерпіла ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 уклали письмову угоду про примирення між собою, яка містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за статтею 126-1 КК України.

У цій угоді про примирення сторони дійшли згоди на призначення ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України покарання в межах санкції вказаної статті у виді 3 років обмеження волі, із застосуванням ст.75 КК України, звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням.

Окрім цього, в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, застосувати відносно ОСОБА_5 обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст.91-1 КПК України, а саме направити останнього для проходження програми для кривдників, на строк три місяці.

Прокурор вважає, що угоду про примирення укладено відповідно до вимог закону, а тому не заперечувала проти її затвердження та призначення ОСОБА_5 узгодженої в ній міри покарання.

Потерпіла ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення. Вказала, що угода укладена нею добровільно, вона дійсно примирилась з обвинуваченим, пробачила його, наслідки укладення та затвердження угоди їй зрозумілі.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю за обставин, що викладені в обвинувальному акті та угоді про примирення. Повідомив про добровільність своєї позиції і росив суд затвердити угоду про примирення між ним та потерпілою і призначити узгоджене покарання. Вказав, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди про примирення, що передбачені статтею 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, які йому були роз`яснені судом в ході підготовчого судового засідання та вид покарання, який буде до нього застосовано.

Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про примирення, вислухавши з приводу її затвердження думку обвинуваченого, потерпілої та прокурора, перевіривши угоду на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства та роз`яснивши сторонам угоди про примирення наслідки її затвердження, суд дійшов висновку, що угода про примирення повинна бути затверджена, а обвинуваченому мають бути призначені узгоджені вид та міра покарання за наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до частини 3 статті 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно з частиною 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства, щодо колишньої дружини, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань потерпілої, яке згідно зі статтею 12 КК України є нетяжким злочином.

Узгоджена в угоді про примирення міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

Суд, переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Угода відповідає вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку укладення угоди, її умови не суперечать закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, щодо узгодженої міри покарання. Правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 за статтею 126-1 КК України є правильною. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтвердив, що має можливість виконання взятих на себе за угодою зобов`язань. Підстави для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачені частиною 7 статті 474 КПК України, відсутні.

Дослідженими в судовому засіданні даними про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено що він офіційно не працює, до лікарів психіатра чи нарколога не звертався, має на утриманні 4 неповнолітніх дітей, раніше не судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення та призначення обвинуваченому визначеної в угоді міри покарання.

Окрім того, згідно положень п.10 ч.1 ст.1, п.4 ч.1 ст. 24, ч.1,2, 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», направлення кривдника на проходження програми для кривдників є спеціальним заходом щодо протидії домашньому насильству терміном від 3 до 12 місяців, суд має право направити на таку програму, а відповідальним суб`єктом за її виконання, організацію і забезпечення проходження кривдником такої програми є, зокрема, орган місцевого самоврядування.

Оскільки суд призначає обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, не пов`язане з позбавленням волі, то в інтересах потерпілої від цього злочину одночасно застосовує до обвинуваченого обмежувальні заходи згідно ст.91-1 КК України терміном на 3 місяці та направляє останнього на проходження програми для кривдників, організацію виконання якої покладає на орган місцевого самоврядування за місцем проживання кривдника.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_5 залишити до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 395, 471, 473, 474, 475 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

затвердити угоду про примирення від 14 липня 2026 року, укладену між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026170450000291 від 17.06.2026, за статтею 126-1 КК України.

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до частини 1 статті 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Застосувати до засудженого ОСОБА_5 обмежувальний захід, згідно пункту 5 частини 1 ст. 91-1 КК України, а саме: проходження програми для кривдників, терміном на 3 (три місяці), виконання якої покласти на Карлівську міську раду.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання залишити до набрання вироком законної сили.

Згідно з частиною 6 статті 376 КПК України, копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Карлівський районний суд Полтавської області обвинуваченим, потерпілим, з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини 3 статті 394 КПК України, або прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною 3 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1