Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №381/4656/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

3/381/821/26

381/4656/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року місто Фастів

Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Чернишова Є.Ю. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли після дооформлення від Фастівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 718329 від 13.07.2026, гр. ОСОБА_1 13.07.2026 о 13 год 40 хв в селищі Борова, вул. Свірського, 4 керував мопедом Honda Lead, н.з. б/н, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на місці за допомогою Alcotest Drager (6810) та в медичному закладі відмовився у встановленому законодавством порядку, зафіксовано на нагрудну камеру поліцейських 853859, 855983, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та вказав на наявність підстав для закриття справи про адміністративне правопорушення відносно нього.

Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку відповідного огляду.

При цьому, відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП закон пов`язує виключно з керуванням такою особою транспортним засобом, що має бути доведеним. Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і відмова водія від огляду.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в постанові Верховного суду від 20.02.2019 у справі №404/4467/16-а зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Наданими до адміністративних матеріалів доказами не підтверджено факту керування ОСОБА_1 вказаним в адміністративному протоколі транспортним засобом, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, у рапорті від 13.07.2026, що міститься в матеріалах справи, вказано, що 13.07.2026 о 13 год 20 хв надійшло повідомлення на 102 про те, що о 13 год 20 хв за адресою: Фастівський район, смт. Борова, вул. Свірського, буд. 24, повідомив директор комунального підприємства, що щойно невідомий на мопеді в стані алкогольного сп`яніння, порушуючи ПДР, ледь не спричинив ДТП, та невідомий перебуває за вказаною адресою.

Проте, оцінюючи вказаний рапорт у сукупності з іншими матеріалами справи, суд зазначає, що самий лише зміст рапорту про надходження виклику на лінію «102» не є належним та достатнім доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначене повідомлення директора комунального підприємства слугувало лише приводом для виїзду працівників поліції на місце події, однак факту керування мопедом саме ОСОБА_1 не підтверджує.

Також дослідженням наданих відеозаписів із нагрудних камер поліцейських № 853859 та № 855983 встановлено, що відеозапис не містить фіксації факту руху мопеда Honda Lead під керуванням ОСОБА_1 .. Запис розпочинається у момент, коли транспортний засіб вже перебуває у нерухомому стані, а особа знаходиться поруч із ним.

Будь-які інші належні та допустимі докази (зокрема показання свідків чи інші відеозаписи), які б беззаперечно підтверджували факт приведення мопеда в рух саме ОСОБА_1 , у матеріалах справи відсутні.

Слід зазначити, що уповноважена особа поліції під час складання протоколу зобов`язана зібрати вичерпний обсяг доказів. Відповідно до принципу презумпції невинуватності, закріпленого у ст. 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки обов`язковим елементом складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є саме керування транспортним засобом, а цей факт у судовому засіданні не доведено, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Порушення «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції 11.01.2019 за № 28/3299 (далі - Інструкція), де зазначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу. Відсутність безперервного відеозапису ставить під сумнів законність проведених поліцейськими процесуальних дій та позбавляє можливості об`єктивно перевірити обставини пов`язані із виявленням та фіксацією адміністративного правопорушення у випадку їх оспорювання.

Як вбачається з відеофайлу, який розміщений на СD-диску, що долучений до матеріалів справи, відеозйомка не проводилась безперервно, що є порушенням п.5. розділу II Інструкції, тобто працівниками поліції безперервна відеофіксація обставин вчинення, виявлення адміністративного правопорушення не проводилась.

Крім того, як вбачається з відеофайлу, який розміщений на СD-диску, що долучений до матеріалів справи, відеозапис, який не відображає факту зупинки транспортного засобу мопеда Honda Lead, державний номер б/н, не містить відомостей, які моменту руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , чим не дозволяє ідентифікувати особу водія в момент руху автомобіля. Відео на даному файлі починається на моменті, коли представник поліції стоїть біля транспортного засобу Honda Lead, державний номер б/н, тобто на відео відсутній безпосередній момент керування громадянином ОСОБА_1 , що унеможливлює встановлення факту керування вказаним транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Також на даному відео автомобіль уже перебуває у нерухомому стані, а гр. ОСОБА_1 знаходиться біля мопеда. Сам лише факт перебування особи біля транспортного засобу (мопеда), який не рухається, за відсутності доказів керування цим транспортним засобом під час руху, не є достатнім доказом вчинення правопорушення.

Таким чином, надані відеоматеріали не містять беззаперечних доказів, які б підтверджували факт керування мопедом саме ОСОБА_1 .. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, які неможливо усунути, відповідно до ст. 62 Конституції України, тлумачаться на її користь.

Водночас, згідно із відеоматеріалами, наданими суду, відсутня інформація про роз`яснення особі її прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

У відповідності до вимог частини 2 статті 266 КУпАП та пункту 2 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735, у разі виявлення ознак сп`яніння поліцейський зобов`язаний запропонувати водієві пройти огляд на місці зупинки. Лише у разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами водій направляється для проведення огляду до медичного закладу.

Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи повністю відсутні процесуальні документи, які б підтверджували факт відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, а також відомості про передачу мопеда під розписку іншій особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та право на керування.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Нездійснення працівниками поліції процедури відсторонення від керування, передбаченої ст. 266 КУпАП, та відсутність у матеріалах справи будь-якого процесуального документа щодо передачі транспортного засобу тверезому водієві додатково підтверджує, що працівники поліції безпосередньо не фіксували факт керування мопедом ОСОБА_1 , а сам мопед на момент прибуття екіпажу вже перебував у нерухомому стані.

Таким чином, зміст вказаних записів об`єктивно не підтверджує відомості викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №718329.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про недостатність доказів, які б підтвердили наявність у ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вищевказані недоліки, допущені поліцейським при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, позбавляють суд можливості неупередженого та об`єктивного розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а також можливості перевірити правильність даних, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, повно та об`єктивно з`ясувати всі фактичні обставини, що мають значення для розгляду справи про адміністративне правопорушення, за наявності вищеописаних недоліків для суду не представляється можливим встановити об`єктивну істину у справі.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

З огляду на викладене, враховуючи те, що надані до протоколу докази поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, зазначених в протоколі, і всі сумніви повинні бути віднесені на його користь у відповідності до положень ст.7 КУпАП та ст. 62 Конституції України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу правопорушення.

У зв`язку з вищевикладеними обставинами, справа підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП.

Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст. 7, 245, 247, 248, 251, 266, 280 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

На постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Євгенія ЧЕРНИШОВА