Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №369/7960/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7960/26

Провадження № 2/369/12081/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі Мосійчук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері до досягнення дитиною трирічного віку,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері до досягнення дитиною трирічного віку, посилаючись на те, що вона та відповідач перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 02.09.2022 року Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 367, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від спільного подружнього життя у сторін народилася дитина – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 видане 16.02.2024 року Глевахівською селищною радою Фастівського району Київської області.

Однак, незважаючи на перебування у шлюбі, сторони проживають окремо, сім`я фактично припинила своє існування та має формальний характер і тому знаходиться на стадії розірвання.

Наразі позивач та її малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають окремо від відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади.

При цьому, оскільки спільній дитині сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ще не виповнилося три роки, позивач вимушена знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною, тому джерел доходу, крім соціальних виплат, у неї немає.

Відповідач добровільно не виконує прохання позивача щодо надання їй матеріальної допомоги та не гарантує стабільного матеріального забезпечення на позивача та дитину, незважаючи на те, що наразі офіційно працює та стабільно і регулярно отримує заробітну плату.

У зв`язку з чим, позивач вимушена звернутися до суду з позовною заявою та просить суд стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , на її утримання, як дружини, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, починаючи стягнення з моменту подачі до суду позову і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.05.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, у позовній заяві вказали, що просять суд проводити судовий розгляд справи за їх відсутності, позов підтримують та просять його задовольнити, не заперечують щодо проведення заочного розгляду.

У свою чергу відповідач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про визнання позову, згідно з якою позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив суд розглянути справу за його відсутності.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ст. ст. 223, 247 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, так як це не суперечить вимогам закону.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяву відповідача про визнання позову, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так під час судового розгляду судом встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сторони: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 16.02.2024 року Глевахівською селищною радою Фастівського району Київської області, актовий запис № 07

Встановлено, що сторони з 14.10.2001 року перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 02.09.2022 року Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 367.

Відповідно до тверджень позивача викладених у позовній заяві та не спростованого під час судового розгляду відповідачем, сторони проживають окремо, їх шлюб носить суто формальний характер та перебувають на стадії розірвання шлюбу.

При цьому, позивач разом із малолітнім сином проживають за адресою:АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади, щодо зареєстрованого місця проживання осіб.

Наразі позивач перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та не має змоги працювати, щоб отримувати будь-який дохід та забезпечувати собі і дитині належний рівень життя, натомість відповідач офіційно працевлаштований, отримує стабільний офіційний дохід та має змогу надавати таку допомого своїй родині, проте у добровільному порядку відмовляється надавати її.

У зв`язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом з метою захисту своїх прав.

Разом з тим, відповідач позов визнав у повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Отже, за змістом вказаної норми права, можливість отримання аліментів на утримання дружини, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.

Згідно статті 84 СК України "Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини", встановлено, що дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності (ч. 1 цієї статті); дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років (ч. 2 цієї статті); якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років (ч. 3 цієї статті); право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч. 4 цієї статті); аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду (ч. 5 цієї статті); право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу (ч. 6 цієї статті).

Стаття 85 СК України, регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Частина 4 статті 84 СК України, регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище платника аліментів.

З урахуванням обставин справи, проживання з позивачкою малолітнього сина, перебування останньої у декретній відпустці по догляду за дитиною та визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, щомісячно до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох річного віку.

Таким чином, позивач відповідно до ст. 60 ЦПК України довела позовні вимоги, які в судовому засіданні знайшли своє підтвердження та обґрунтування, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача обов`язок сплатити на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 год.

Керуючись ст.ст. 75, 84, 85, 182 Сімейного Кодексу України, ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», ст.ст. 10, 11, 60, 141, 174, 179, 209, 212-215 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання, в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), щомісячно починаючи з 30.04.2026 до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Рішення суду підлягає обов`язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса фактичного проживання як ВПО: АДРЕСА_4 .

Суддя Тетяна ДУБАС