Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №580/13684/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/13684/25 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Попової О.Г., суддів: Говоруна О.В., Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Перебийніс Світлана Василівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася в Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач 1), в якому просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком з 20.05.2025, зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 28.01.1991 по 20.11.1998.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 2) в якості співвідповідача.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області 22.10.2025 №231550003898 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 28.01.1991 по 20.11.1998 згідно з архівними довідками: від 13.02.2025 №13 виданої архівним відділом Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області; від 09.10.2025 №259 виданаої трудовим архівом Лисенської селищної ради, Звенигородського району, Черкаської області; від 10.10.2025 №99 виданої трудовим архівом Корсунь-Шевченківської міської ради та запису у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 16.09.1985 року виданій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.10.2025 про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вище вказане рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції відповідач вважає безпідставним, необґрунтованим та такими, що не відповідає чинному законодавству України.

Позивач та його представник, правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Згідно пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 19.09.2025 в черговий раз звернулася до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення їй пенсії за віком у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом від 03.10.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило позивачку, що за результатами розгляду поданої заяви їй відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного передбаченого законодавством страхового стажу. Крім того, у вказаному листі зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 19 років 06 місяців 26 днів. До її страхового стажу не зараховано період роботи по трудовій книжці НОМЕР_2 від 16.09.1985 року з 28.01.1991 по 20.11.1998 рік в радгоспі ім. Жукова, оскільки перетинається з роботою в колгоспі "Рось" з 19.04.1994 року по 27.08.1999 рік згідно наданої довідки про підтвердження стажу роботи № 703 від 04.12.2024 року і в якій не вірно вказано прізвище заявниці до вказаного в свідоцтві про шлюб. В листі зазначено: "Частково враховано по догляду за дітьми до 3-х річного віку та за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального стахування. Надані довідки про заробітну плату за вказані періоди роботи. Дані періоди потребують перевірки".

14 жовтня 2025 року ОСОБА_1 повторно подано пакет документів з урахуванням листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 03.10.2025 для призначення їй пенсії за віком у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення від 22.10.2025 №231550003898 про відмову в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

У рішенні відповідач зазначив, що до страхового стажу не враховано період роботи з 28.01.1991 по 20.11.1998, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 16.09.1985, оскільки назва підприємства в записі про прийняття (радгосп ім. Жукова) не відповідає назві підприємства на печатці, якою засвідчено запис про звільнення (КСГП ім. Жукова). Інформація про перейменування/ реорганізацію радгоспу ім. Жукова в КСГП ім. Жукова, відсутня.

Крім того, вищевказаний період роботи перетинається з періодом роботи в колгоспі «Рось» з 19.04.1994 по 27.08.1999, згідно з архівними довідками, виданими Трудовим архівом Корсунь-Шевченківської міської ради від 04.12.2024 №703 та від 10.10.2025 №99. Відповідачем не взято до уваги надану позивачкою архівну довідку від 04.12.2024 № 703 про роботу в колгоспі «Рось» з 19.04.1994 по 27.08.1999, оскільки зазначено прізвище « ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 )», що не відповідає прізвищу згідно з витягом від 14.12.2024 та свідоцтвом про шлюб - « ОСОБА_5 ».

В рішенні відповідачем - 2 вказано, що не враховано архівну довідку від 10.10.2025 № 99 про роботу в колгоспі «Рось» з 19.04.1994 по 27.08.1999, в якій зазначено прізвище « ОСОБА_5 ( ОСОБА_4 )», оскільки між вищевказаними архівними довідками виявлено розбіжності в написанні прізвища, питання зарахування періоду роботи в колгоспі «Рось» з 19.04.1994 по 27.08.1999.

Також в рішенні вказано, що надану архівну довідку від 09.10.2025 №259, видану Трудовим архівом Лисенської селищної ради, Звенигородського району, Черкаської області, про заробітну плату протягом лютого 1991 року - липня 1995 року не взято до уваги для зарахування стажу, оскільки протягом лютого 1991 року - грудня 1992 року зазначено прізвище « ОСОБА_3 », протягом січня 1993 року - липня 1995 року - « ОСОБА_5 » та зазначено, що питання зарахування періоду протягом січня 1993 року - липня 1995 року, згідно з архівною довідкою про заробітну плату від 09.10.2025 № 259, можливо буде розглянути після отримання результатів перевірки обґрунтованості та достовірності поданих відомостей та у разі звернення особи із відповідною заявою.

Крім того, в рішенні зазначено, що до страхового стажу вищевказані періоди частково зараховано періодами догляду за дітьми, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до досягнення ними трирічного віку та період проживання (роботи) в зоні посиленого радіологічного контролю становить 26 років 08 місяців 21 день (з 09.06.1986 по 24.01.1991, з 27.11.1992 по 31.12.2014), в тому числі станом на 01.01.1993- 04 роки 08 місяців 21 день. Відповідач дійшов висновку, що у позивачки відсутнє право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Вважаючи відмову у призначенні пенсії протиправною, та такою, що порушує права ОСОБА_1 адвокат Перебийніс С.В. звернулася до суду із цим позовом за захистом прав та законних інтересів своєї довірительки.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування2 від 09.03.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-ІV.

В той же час, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ).

Статтею 49 Закону №769-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно частини першої статті 55 Закону №796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Пунктом 2 частини першої статті 55 зазначеного Закону №796-ХІІ встановлено, зокрема, що:

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку - 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Частиною 3 статті 55 Закону №796-ХІІ прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Згідно з пунктом 13 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про прокуратуру" та цього Закону, призначається одна пенсія за вибором особи. Порядок фінансування пенсій, призначених відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлюється зазначеними законами.

Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали та територіях радіоактивного забруднення, провадиться, у разі вибору цих осіб, згідно з нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-ХІІ.

Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.

Як правильно встановлено судом першої інстанції підставою для відмови ОСОБА_1 у призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стала відсутність необхідного страхового стажу.

Так, відповідачі зазначають, що у 2025 році право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мають особи за наявності страхового стажу не менше 26 років. Водночас, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області встановлено, що на момент звернення позивачки до пенсійного органу страховий стаж особи становить 19 років 06 місяців 23 дні. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи: 3 28.01.1991 по 20.11.1998, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 16.09.1985, оскільки назва підприємства в записі про прийняття (радгосп ім. Жукова) не відповідає назві підприємства на печатці, якою засвідчено запис про звільнення (КСПП ім. Жукова). Інформація про перейменування реорганізацію радгоспу ім. Жукова в КСГП ім. Жукова, відсутня. Крім того, вищевказаний період роботи перетинається в період роботи в колгоспі "Рось" з 19.04.1994 по 27.08.1999, згідно з архівними довідками, виданими Трудовим архівом Корсунь - Шевченківської міської ради від 04.12.2024 № 703 та від 10.10.2025 № 99.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що з наявної в матеріалах справи довідки від 11.02.2025 №12 виданої архівним відділом Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області підтверджується, що Радгосп імені Жукова село Рубаний Міст Лисянського району Черкаської області організований 01 лютого 1990 року в результаті роз`єднання радгоспу "13-річчя Жовтня" с. Мар`янівка Лисянського району на 2 радгоспи: ім. Жукова і "13-річчя Жовтня". Підстава: фонд № 262, історична довідка від 26 листопада 1993 року. Радгосп Ім. Жукова 28 червня 1996 року на загальних зборах колективного сільськогосподарського підприємства, протокол №1 перетворено з державного сільськогосподарського підприємства ім. Жукова в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Жукова (наказ № 18-ксп від 17.05.1996 Фонду державного майна України). Підстава: фонд №262, доповнення до історичної довідки від 3 червня 1999 року. Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Жукова с. Рубаний Міст створено на загальних зборах учасників 20 березня 2000 року, протокол №1 в результаті реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства ім. Жукова та є його правонаступником. Підстава: фонд № 267, історична довідка від 04 листопада 2002 року.

Щодо зазначення у довідці від 04.12.2024 №703 про роботу в колгоспі "Рось" з 19.04.1994 по 27.08.1999, дані якої не враховано, зазначено прізвище " ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 )", що не відповідає прізвищу згідно з витягом від 14.12.2024 та свідоцтвом про шлюб - " ОСОБА_5 ".

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що в 90-х роках майже все діловодство велося російською мовою. А тому її прізвище, написане на російській мові - " ОСОБА_3 ", - це її прізвище на українській мові " ОСОБА_5 " (через літеру "і"), а не " ОСОБА_3 " (через літеру "и"). Неправильне написання її прізвища у первинних документах КСП ім. Жукова та колгоспі "Рось" не можуть слугувати підставою для не зарахування певного періоду її роботи до страхового стажу, оскільки це відбулося не з її вини. Тим більше, що архівна установа надала відповідні архівні довідки:

- довідка від 13.02.2025 №13 видана архівним відділом Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області, з якої встановлено, що «Згідно протоколу №6 засідання правління КСП ім. Жукова с. Рубаний Міст Лисянського району Черкаської області від 27 листопада 1998 року... «Слухали: Заяви ОСОБА_6 в проханні звільнити з господарстваi роботи в зв`язку з переміною місця проживання.... Ухвалили: ... загальним зборам рекомендувати затвердити рішення правління.» Підстава: Фонд № 267; опис №1; справа №4; аркуші 48, 51»;

- довідка від 09.10.2025 №259 видана трудовим архівом Лисенської селищної ради, Звенигородського району, Черкаської області, про заробітну платуу якій підтвержено періоди отримання у радгоспі ім. Жукова, КСП ім. Жукова с. Руб. Міст Лисянського району Черкаської області у з 1991-1998 роки заробітної плати ОСОБА_7 ;

- довідка від 10.10.2025 №99 видана трудовим архівом Корсунь-Шевченківської міської ради, якою підтверджено відомості про періоди роботи вироблені трудодні ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Подібна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а.

Шостий апеляційний адміністративний суд зазначає, що трудова діяльність ОСОБА_1 з 28.01.1991 по 20.11.1998 підтверджується безпосередньо записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 16.09.1985 року виданій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 56 Закону України №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Наведені норми свідчать про те, що єдиною підставою для врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 затверджено Основні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників (Основні положення), згідно з пунктом 1 яких трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу.

Відповідно до пунктів 5, 6 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання), відомості про нагородження та заохочення, переведення на іншу роботу, припинення роботи.

Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Пунктом 13 Основних положень передбачено, що відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що записи які містяться у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 16.09.1985 року виданій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені уповноваженою особою, про що свідчить підпис та печатка, містять посилання на дату на номер наказу, що слугували підставою вчинення запису про прийняття та звільнення.

З огляду на що архівні довідки від 13.02.2025 №13 видані архівним відділом Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області, від 09.10.2025 №259 видана трудовим архівом Лисенської селищної ради, Звенигородського району, Черкаської області та від 10.10.2025 №99 видана трудовим архівом Корсунь-Шевченківської міської ради повинні були бути враховані пенсійним органом саме у сукупності із записами трудової книжки.

До того ж, судом першої інстанції правильно звернено увагу на те, що відповідачем - 2 не вказано жодних інших підстав, за яких зазначене оформлення записів робить їх недійсними або сумнівними.

Будь-які сумніви, що у цьому випадку є саме помилка у написанні прізвища, а не обман чи маніпулювання з боку позивача, у суду відсутні. Аргументів про протилежне учасниками справи не надано.

Підсумовуючи наведене, вказані у оскаржуваному рішенні підстави для неврахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 28.01.1991 по 20.11.1998, згідно зазначених вище архівних довідок є необґрунтованими.

Встановлені у справі обставини свідчать про те, що відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області, діяло недобросовісно та необґрунтовано, не врахувало усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для перерахунку пенсії позивачу, і, як наслідок, допустило неналежний розгляд поданої ним заяви і документів та, відповідно, прийняло незаконне і необґрунтоване рішення.

З огляду на викладене, дії Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області щодо не зарахування стажу лише через формальні неточності, а саме через неспівпадіння у назві роботодавця та прізвищі ОСОБА_1 є протиправними, з огляду на що рішення від 22.10.2025 №231550003898 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку згідно зі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Підсумовуючи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення в оскаржуваній частині з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 229, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Судді: О.В. Говорун

О.В. Чуприна