Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №400/4576/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/4576/26

Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.

суддів – Бойка А.В., Тарновецького І.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі – відповідач, ГУНП в Миколаївській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Миколаївській області від 25.03.2026 № 980 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УБН ГУНП в Миколаївській області»;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Миколаївській області від 02.04.2026 № 367 о/с «По особовому складу»;

- поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого УБН ГУНП в Миколаївській області;

- стягнути з ГУНП в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року суд залишив позовну заяву без руху та запропонував позивачу у п`ятиденний строк з дня отримання ухвали подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, та надати докази на підтвердження поважності цих причин.

16 червня 2026 року представник ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про поновлення процесуального строку, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом зазначає, що спірний Наказ №367 його довіритель не отримував та під підпис не був ознайомлений, а про його існування дізнався лише 23.04.2026 від колеги, у зв`язку з чим, у найкоротший термін, звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 – залишений без розгляду.

Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду не є поважними, а тому керуючись частиною 3 статті 123 та пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України, дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим просить її скасувати та направити позов до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час постановлення ухвали суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду ґрунтуючи його на тому, що спірний наказ був направлений на його адресу поштовою кореспонденцією.

ОСОБА_1 зауважує на тому, що на час прийняття спірного наказу перебував на службі, на підтвердження чого надає копію відповіді ГУНП в Миколаївській області, згідно з якою за 01.04.2026 та 02.04.2026 останньому була нарахована заробітна плата за 2 відпрацьованих дня квітня 2026 року, що свідчить про те, що він не був відсутній на службі без поважних причин а тому апелянт вважає, що підстави направляти копії наказу поштовою кореспонденцією були відсутні, вказує про необхідність вручення такого наказу особисто під підпис. Як пояснює апелянт, доказ не був долучений до заяви про поновлення строку, оскільки відповідь на адвокатський запит була отримана лише 24.06.2026.

Таким чином, на переконання апелянта, висновки суду про залишення позову без розгляду є помилковими.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, зазначає, що повністю погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що ГУНП в Миколаївській області були вжиті усі заходи необхідні для ознайомлення ОСОБА_1 із наказом від 02.04.2026 №367 о/с, адже даний наказ направлений останньому як засобами поштового зв`язку, так і через електронну пошту.

Ухвалу суду вважає законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а ухвалу суду – залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частина 5 статті 125 Конституції України визначає, що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Положення частини 3 статті 123 КАС України передбачають, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно частини 3 статті 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина 5 статті 122 КАС України визначає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Водночас, відповідно до частини 4 статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут НПУ), поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Відповідно, початком 15-денного строку для оскарження ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є наступний день після його ознайомлення з Наказом від 02.04.2026 № 367 о/с.

Суд першої інстанції залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 виходив з того, що факт ознайомлення зі спірним наказом підтверджується листом, за підписом начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області від 02.04.2026 №53626-2026, яким ОСОБА_1 був повідомлений про видання наказу від 02.04.2026 № 367 о/с. У додатках до листа вказано про направлення копії наказу позивачу в той самий день рекомендованим відправленням.

Перевіряючи вказаний висновок суду та оцінюючи доводи апеляції, колегія суддів враховує приписи статті 30 Дисциплінарного статуту НПУ, яка визначає особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Так відповідно до норм цієї статті у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

У разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання.

Також колегія суддів враховує, що апелянт мотивуючи помилковість висновків суду першої інстанції зазначає про те, що на час прийняття спірного наказу він був присутній на службі і йому протягом 01.04.2026 та 02.04.2016 нараховувалася заробітна плата.

Наведене, на думку колегії суддів, підтверджує той факт, що ОСОБА_1 не був відсутній на службі без поважних причин, а тому відповідно до указаних вище положень статті 30 Дисциплінарного статуту НПУ, підстави для направлення копії наказу поштовим або електронним зв`язком були відсутні.

Натомість спірний наказ мав би бути вручений позивачеві на робочому місці під особистий підпис, однак докази такого вручення оскаржуваного наказу ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

Суд першої інстанції в якості доказу ознайомлення ОСОБА_1 зі спірним наказом зазначає про направлення такого ГУНП в Миколаївській області засобами АТ «Укрпошта», що підтверджується чеком із трекінговим номером 5405000221168.

Водночас варто зазначити, що відповідно до даних на сайті АТ «Укрпошта», відправлення за номером 5405000221168 повернулось відправнику через закінчення встановленого терміну зберігання 22.04.2026.

Отже, доказів вручення спірного наказу позивачеві засобами поштового зв`язку матеріали справи не містять і суб`єкт владних повноважень таких не надав.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що на обчислення строку звернення не впливає той факт, що позивач не отримав повідомлення про вручення поштового відправлення також є помилковим.

Разом з цим, колегія суддів вважає слушними зауваження апелянта та повторно наголошує на тому, що обов`язок направити спірний наказ засобами поштового або електронного зв`язку настає лише у випадку відсутності поліцейського на службі без поважних причин, однак такі відомості в матеріалах справи відсутні, що також підтверджує неправильність висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, що призвело до постановлення незаконної ухвали про залишення позову без розгляду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову без розгляду знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити.

Відповідно до положень статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновків суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, відповідно до статті 320 КАС України вказану ухвалу слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 –задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року – скасувати.

Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, - направити до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя О. А. Шевчук

суддя А. В. Бойко

суддя І. І. Тарновецький