Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №160/4067/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/4067/26

Суддя І інстанції – Юрков Е.О.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 10.12.2025 року № 047250027654 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи: - з 01.08.1994р. до 31.05.1995р. на посаді майстра в загальнобудівельному управління Трест «Нікопольбуд»; - з 01.06.1995р. до 22.07.1998р. - виконробом в загальнобудівельному управління Трест «Нікопольбуд»;- з 24.07.1998р. до 14.07.2001р. - майстром будівельної ділянки в Акціонерному товаристві «ПМК-2»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області: - повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 04.12.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 із врахуванням до пільгового стажу періодів роботи: з 01.08.1994р. до 31.05.1995р. на посаді майстра в загальнобудівельному управління Трест «Нікопольбуд»; з 01.06.1995р. до 22.07.1998р. - виконробом в загальнобудівельному управління Трест «Нікопольбуд»; з 24.07.1998р. до 14.07.2001р. - майстром будівельної ділянки в Акціонерному товаристві «ПМК-2».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року позовну заяву задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 10.12.2025 року № 047250027654 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 ОСОБА_1 періоди роботи: з 01.08.1994р. по 31.05.1995р. на посаді майстра в загальнобудівельному управління Трест «Нікопольбуд»; з 01.06.1995р. по 22.07.1998р. - виконробом в загальнобудівельному управління Трест «Нікопольбуд»; з 24.07.1998р. до 14.07.2001р. - майстром будівельної ділянки в Акціонерному товаристві «ПМК-2».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 від 04.12.2025 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати повністю та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Вказує на те, що на правомірність рішення про відмову у призначенні пенсії на віком на пільгових умовах. Зазначає про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 01.08.1994 по 22.07.1998 згідно довідки від 13.11.2025 №012/152, оскільки довідка не містить відомостей щодо зайнятості особи на пільгових умовах роботи за Списком №2 повний робочий день; в довідці не зазначено посилання на Списки №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністром України, що чинні на період роботи особи; не надано виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці (наказ від 26.09.1994 №126).

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , згідно даних трудової книжки НОМЕР_2 від 04.07.1993 року:

- 01.08.1994 р. прийнятий на роботу майстром в загальнобудівельне управління Трест «Нікопольбуд»;

- 01.06.1995 р. переведено виконробом;

- 22.07.1998 р. звільнений за власним бажанням ст.. 38 КЗпП України;

- 24.07.1998 р. прийнятий майстром будівельної ділянки в Акціонерному товаристві «ПМК-2»;

- 14.07.2001 р. призначений на посаду головного інженера;

- 29.11.2002 р. звільнений за угодою сторін за ст.36 КЗпП України.

Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємств.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 04.12.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 10.12.2025 року № 047250027654 про відмову в призначенні пенсії відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” через відсутність необхідного пільгового стажу. Вказано, що страховий стаж становить 40 років 09 місяців 14 днів; до страхового стажу враховано всі періоди трудової діяльності особи згідно наданих документів; пільговий стаж не підтверджено. Зазначено, що до пільгового стажу за Списком № 2 не враховано період роботи з 01.08.1994 по 22.07.1998 згідно довідки від 13.11.2025 № 012/152, оскільки: довідка не містить відомостей щодо зайнятості особи на пільгових умовах роботи за Списком № 2 повний робочий день; в довідці не зазначено посилання на Списки № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, що чинні на період роботи особи; не надано виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці (наказ від 26.09.1994 № 126).

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, згідно з якої суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Далі – Закон №1058-ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Як вбачається з оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 10.12.2025 року № 047250027654 про відмову в призначенні пенсії, страховий стаж позивача на дату звернення за призначенням пенсії становив 40 років 09 місяців 14 днів; до страхового стажу враховано всі періоди трудової діяльності особи згідно наданих документів; пільговий стаж не підтверджено. При цьому, до пільгового стажу за Списком № 2 не враховано період роботи з 01.08.1994 по 22.07.1998 згідно довідки від 13.11.2025 № 012/152, оскільки: довідка не містить відомостей щодо зайнятості особи на пільгових умовах роботи за Списком № 2 повний робочий день; в довідці не зазначено посилання на Списки № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, що чинні на період роботи особи; не надано виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці (наказ від 26.09.1994 № 126).

Також з довідки форми РС-право вбачається, що пенсійним органом до пільгового стажу позивача також не було зараховано період роботи з 24.07.1998 до 14.07.2001 майстром будівельної ділянки в Акціонерному товаристві «ПМК-2».

Водночас, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не містить посилань на причини незарахування до пільгового стажу позивача зазначеного періоду.

Колегія суддів проаналізувавши підстави для відмови у зарахуванні до пільгового стажу зазначених у рішенні періодів роботи позивача і відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зазначає наступне.

Згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Так, згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі№ 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.

Як вбачається із записів трудової книжки НОМЕР_2 від 04.07.1993 року, позивач у спірний період з 01.08.1994 по 22.07.1998 працював на посадах майстра та виконроба в загальнобудівельному управлінні Трест «Нікопольбуд».

Зазначені записи в трудовій книжці позивача чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди. Також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином.

У вказані вище періоди роботи позивача діяли Списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, і професії, за якими працював позивач, належали до посад, віднесених до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Також, на підтвердження пільгового характеру роботи у зазначений вище період позивачем пенсійному органу було надано довідку № 012/152 від 13.11.2002 року, видану ВАТ «Нікопольбуд», про уточнення особливого характеру роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, відповідно до якої ОСОБА_1 працював на посаді майстра з 01.08.1994 по 01.06.1995; на посаді виконроба з 01.06.1995 по 22.07.1998; право на пільгове пенсійне забезпечення за даною спеціальністю передбачено списком №2, розділ XXVII, підрозділ 2290000 Б-23419 для майстра, підрозділ 2290000 Б-24441 для виконроба. Також вказано, що атестація робочих місць на право отримання пільгової пенсії за професіями була проведена в ВАТ «Нікопольбуд» на підставі наказу № 126 від 26.09.1994.

Крім того, зазначена довідка містить посилання на розділ та підрозділ Списку №2, який був чинний в період роботи позивача, відомості про проведення атестації робочого місця, штамп та печатку, підписи посадових осіб, містить посилання на первинні документи, на підставі яких вона видана.

Колегія суддів зазначає, що уточнюючі довідки надаються з метою уточнення записів трудової книжки, водночас, невідповідність певних даних (інформації) на яку посилається скаржник, не має суттєвого впливу на зарахування спірного періоду, оскільки стаж позивача також підтверджується іншими відомостями, зокрема, записами трудової книжки, тому період підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17, від 11 травня 2022 року у справі № 120/1089/19-а, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22, 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19.

Крім того, суд зазначає, що відповідач за приписами законодавства мав можливість витребувати у позивача додаткові докази що підтверджують стаж та витребувати необхідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб для оформлення пенсії, однак суду не надано інформації щодо витребування таких доказів, чим, на думку суду, відповідач порушив права позивача на належне підтвердження стажу для отримання пенсії.

З цих підстав, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності незарахування відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком №2 періодів роботи з 01.08.1994 по 31.05.1995, з 01.06.1995 по 22.07.1998 і, як наслідок, щодо протиправности рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 10.12.2025 року № 047250027654.

Поряд з цим, судом першої інстанції також було зроблено висновок про протиправність незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до пільгового стажу позивача періоду роботи з 24.07.1998 до 14.07.2001.

При цьому, оскільки подана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не містить заперечень щодо такого висновку суду, то в силу положень ст. 308 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

В повному обсязі постанова складена 04 серпня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова