Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №160/15935/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/15935/25

Суддя І інстанції - Рянська В.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Кальника В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 від 01.05.2025 № 222/1/4/2349 про розгляд заяви про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги як одному з батьків загиблого під час виконання обов`язків військової служби військовослужбовця ОСОБА_4 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути заяву та документи ОСОБА_1 про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її сина - військовослужбовця ОСОБА_4 у розмірі 15000000 грн із розрахунку на одного члена сім`ї загиблого та з урахуванням висновків суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Військової частини НОМЕР_1 від 22.04.2025 № 1134 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги матері солдата ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.02.2025 з доданими до заяви документами про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина - військовослужбовця ОСОБА_4 , та прийняти рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Військова частина НОМЕР_1 , зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржила його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на правомірність відмови в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з наявним фактом ухилення ОСОБА_1 від виконання обов`язку щодо утримання ОСОБА_4 за його життя.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просила відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 при захисті Батьківщини, виконуючи військовий обов`язок під час ведення бойових дій за Україну, її свободу і незалежність, що підтверджується копіями лікарського свідоцтва про смерть № 544 від 28.01.2025, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 31.01.2025, сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1785 від 04.02.2025 про смерть (загибель) ОСОБА_4 , адресованого його матері – ОСОБА_1 , витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 01.03.2025 № 11РСдск/7Д, витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 06.03.2025 № 66/ДСК, витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської Збройних Сил України № 2025-0325-1615 від 25.03.2025.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого 16.01.2025 (повторно), ОСОБА_5 є матір`ю, а ОСОБА_6 – батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого повторно 15.09.2008 Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернівського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Прізвище ОСОБА_7 було змінено на « ОСОБА_8 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 17.01.2015.

У наказі командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 06.03.2025 № 66/ДСК, яким виключено солдата ОСОБА_4 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення з 04.01.2025, зазначено відомості про його матір – ОСОБА_1 та про виплату їй належного, але не отриманого ОСОБА_4 грошового забезпечення.

Позивач подала адресовану військовій частині НОМЕР_1 заяву від 12.02.2025 про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_3 сина - ОСОБА_4 .

Відповідно до листа військової частини НОМЕР_2 від 13.03.2025 № 914, адресованого командиру військової частини НОМЕР_1 , особисте розпорядження на випадок своєї загибелі (смерті) про виплату одноразової грошової допомоги особі (особам) за його вибором, військовослужбовець ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_2 не складав. Оригінал особистого розпорядження, засвідчений нотаріусом, військовослужбовцем ОСОБА_4 до військової частини не надавався та в службі діловодства не реєструвався.

На запит військової частини НОМЕР_1 від 28.03.2025 № 222/1/4/1674 Тернівський міський суд Дніпропетровської області листом від 02.04.2025 №12/18/2025 направив до військової частини НОМЕР_1 копію рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 01.09.2006 у справі № 2-522/2006, що набрало законної сили 11.09.2006, яким було позбавлено батьківських прав ОСОБА_9 стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ); стягнуто з ОСОБА_7 на користь опікуна ОСОБА_11 аліменти на утримання ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) в розмірі 1/3 частини її доходів щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку.

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 20.09.2016 у справі № 194/314/16-ц, що набрало законної сили 01.10.2016, ОСОБА_12 поновлено в батьківських правах стосовно малолітніх дітей ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ).

Відповідно до витягу з протоколу № 4 від 18.04.2025 засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності за результатами розгляду документів для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю солдата ОСОБА_4 комісія дійшла висновку про відмову у призначенні ОСОБА_1 такої допомоги відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку з встановленням рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 01.09.2006 у справі № 2-522/2006 факту ухиляння ОСОБА_1 від виконання обов`язку щодо утримання загиблого ОСОБА_4 за його життя, що призвело до позбавлення її батьківських прав (пункт 3.2 протоколу № 4 від 18.04.2025).

22.04.2025 військовою частиною НОМЕР_1 прийнято рішення № 1134 головного розпорядника коштів про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги матері солдата ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 . У рішенні зазначено, що відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (зі змінами), наказу Головного управління розвідки Міністерства оборони України від 22.02.2023 № 6 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України в період дії воєнного стану» відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із загибеллю сина - ОСОБА_4 , оскільки подані документи підтверджують те, що остання ухилялась від виконання обов`язку щодо утримання загиблого ОСОБА_4 за його життя, що призвело до позбавлення її батьківських прав стосовно ОСОБА_4 . Відповідно до вимог абзацу другого пункту 2 статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя. Подані документи, зокрема рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 01.09.2006 у справі № 2-522/2006, підтверджують те, що ОСОБА_4 перебував на обліку в службі у справах неповнолітніх, як дитина, що проживає в сім`ї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків, та керуючись статтями 162, 180, 182, 189 Сімейного кодексу України ОСОБА_5 було позбавлено батьківських прав стосовно її сина ОСОБА_4 .

Листом військової частини НОМЕР_1 «Про розгляд заяви» від 01.05.2025 № 222/1/4/2349 повідомлено ОСОБА_1 про прийняття відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на підставі пункту 3.2 протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності № 4 від 18.04.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 рішення про відмову у призначенні їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю солдата ОСОБА_4 .

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 1-1 Закону № 2011-XII визначено, що законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

За змістом підпункту 2 пункту 1 статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється, зокрема, на членів сімей військовослужбовців, які загинули.

Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Статтею 16-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Відповідно до п. 4 ст. 16-1 Закону № 2011-ХІІ до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, зокрема, батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті).

Згідно з п. 3 ст. 16-2 Закону № 2011-ХІІ розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого: розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень; розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу другого підпункту «а» пункту 1 цієї статті.

Абз. 1 п. 1 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 2 ст. 16-4 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи, за рішенням суду, яке набрало законної сили. У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан продовжувався і триває станом на час розгляду справи.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023 р. № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 Постанови № 168 установлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають, зокрема, порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди.

Отже, Постанова № 168 є нормативно-правовим актом, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, у період дії воєнного стану. Водночас Постанова № 168 не визначає порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.

Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України в період дії воєнного стану затверджено наказом Головного управління розвідки Міністерства оборони України від 22 лютого 2023 року № 6, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2023 р. за № 340/39396.

Цей Порядок визначає механізм оформлення документів, необхідних для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), умови та алгоритм її призначення і виплати (пункт 1).

Згідно з пунктом 2 цих Порядку та умов ОГД призначається та виплачується у разі загибелі під час дії воєнного стану військовослужбовця, який проходив військову службу у військовій організаційній структурі (самостійному структурному підрозділі) Головного управління розвідки Міністерства оборони України (далі - ГУР Міноборони), а також смерті особи, яка померла внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (далі - під час захисту Батьківщини), не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Відповідно до пункту 3 цих Порядку та умов сім`ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Пунктом 9 цих Порядку та умов передбачено, що призначення ОГД не здійснюється у випадках, визначених статтею 16-4 Закону № 2011-ХІІ . Рішення про відмову в призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду.

Розділом IV цих Порядку та умов визначено алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД.

Члени сім`ї подають до військової організаційної структури (самостійного структурного підрозділу) ГУР Міноборони, в якій військовослужбовець проходив військову службу, заяву (додаток 3 до Порядку) та зазначені в додатку 1 до Порядку документи.

Військова організаційна структура (самостійний структурний підрозділ) ГУР Міноборони приймає від заявника документи, завіряє копії цих документів та у 15-денний строк після їх надходження надсилає до фінансового органу ГУР Міноборони разом з документами, визначеними у розділі II цього Порядку (якщо вони не були подані раніше).

Фінансовий орган ГУР Міноборони перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД, а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) із заявою про її отримання, але не надали (надали не всі) документи, зазначені у додатку 1 до Порядку.

На підставі інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - ДРАЦСГ) фінансовий орган ГУР Міноборони перевіряє документи, що підтверджують родинні зв`язки загиблого (померлого) із заявниками, в тому числі щодо зміни прізвища, імені, по батькові, встановлення батьківства, усиновлення, наявності запису відомостей про батька за вказівкою матері (стаття 135 Сімейного кодексу України), та за необхідності долучає витяги з ДРАЦСГ до документів.

Результати опрацювання документів фінансовим органом ГУР Міноборони відображаються в протоколі засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності ГУР Міноборони.

Головний розпорядник бюджетних коштів у місячний строк з дня надходження документів до фінансового органу ГУР Міноборони приймає рішення про призначення ОГД (доопрацювання, відмову у призначенні), про що фінансовий орган ГУР Міноборони у 10-денний строк повідомляє заявникам.

Як було встановлено судом першої інстанції, рішенням Військової частини НОМЕР_1 від 22 квітня 2025 року №1134, з посиланням на абз.2 п.2 ст. 16-4 Закону № 2011-ХІІ , ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку тим, що подані документи підтверджують те, що ОСОБА_1 ухилялась від виконання обов`язку щодо утримання загиблого ОСОБА_4 , за його життя, що призвело до позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_4 .

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що абз.2 п.2 ст. 16-4 Закону № 2011-ХІІ визначено, що у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

Відповідно, названа норма не містить імперативного припису щодо необхідності відмови у призначенні та виплаті чи припинення виплати одноразової грошової допомоги особі, у разі встановлення рішенням суду, яке набрало законної сили, факту ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

Натомість, висновок відповідального органу про призначення та виплату чи припинення виплати одноразової грошової допомоги, у такому випадку, здійснюється на підставі дослідження усіх обставин та документів.

В свою чергу, як правильно було вказано судом першої інстанції, батьківські права ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_4 було поновлено рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 20.09.2016 у справі № 194/314/16-ц, що набрало законної сили 01.10.2016.

Жодних доказів ухилення ОСОБА_1 від утримання ОСОБА_4 з часу поновлення її в батьківських правах рішенням суду, яке набрало законної сили, відповідачем не надано та судом не встановлено.

При цьому, колегія суддів враховує визначене статтею 16-1 Закону № 2011-ХІІ право батьків, батьківські права яких були поновлення на час загибелі військовослужбовця на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

Вказане свідчить, що рішення Військової частини НОМЕР_1 від 22 квітня 2025 року №1134 було ухвалене без з`ясування усих обставин, що призвело до передчасного висновку про відсутність у позивача права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю солдата ОСОБА_4 .

З цих підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Військової частини НОМЕР_1 від 22.04.2025 № 1134 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги матері солдата ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.02.2025 з доданими до заяви документами про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина - військовослужбовця ОСОБА_4 , та прийняти рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

В повному обсязі постанова складена 04 серпня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Кальник