Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №939/1594/26 — Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/1594/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04 серпня 2026 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої судді - Герасименко М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 26 лютого 2008 року. Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через відсутність поваги та розуміння один до одного спільне життя не склалося. Шлюбні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть. Вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим, а тому просила шлюб з відповідачем розірвати.

22 червня 2026 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз`яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання; відповідач відзив на позов суду не подав.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сторони з 26 лютого 2008 року перебувають в шлюбі, зареєстрованому Відділом реєстрації актів цивільного стану Бородянського районного управління юстиції Київської області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 4).

Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 3).

Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Статтею 21 Сімейного кодексу України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Пунктом 9 статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування у шлюбі та у випадку його розірвання.

Як зазначено у статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

За змістом ч. 2 ст. 104 та ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього кодексу.

Частиною першою статті 110 Сімейного кодексу України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як убачається з позовної заяви, і відповідач заперечень щодо цього суду не надав, сімейне життя у сторін не склалося, вони не підтримують сімейних відносин та спільне господарство не ведуть, бажання на примирення відсутнє.

За таких обставин суд вважає, що сім`я сторін фактично розпалась і шлюб між ними існує лише формально, подальше спільне проживання та збереження сім`ї суперечить інтересам позивачки, у зв`язку з чим, шлюб між ними повинен бути розірваний.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Статтею 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Позивачка ОСОБА_1 надала копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 20 січня 2025 року, що дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій, тому відповідно до вищезазначених правових норм вона звільнена від сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 19 серпня 2019 року у справі № 520/2047/19 та постанові від 20 травня 2020 року у справі № 640/14679/19.

Отже, у зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути в дохід бюджету судовий збір в розмірі 1 331,20 гривень.

Керуючись ст. ст. 7, 21, 24, 56, 104, 105, 110, 112 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 лютого 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Бородянського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 23, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід бюджету судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 04 серпня 2026 року.

СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО