Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №357/7785/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 03 серпня 2026 р.

Справа: №357/7785/26

Суддя: Дорошенко С. І.

Справа № 357/7785/26

3/357/2701/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.08.2026 рокусуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, інспектора взводу, військова частина НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В :

30 квітня 2026 року о 22 годині 30 хвилини, ОСОБА_1 в Київській області, м. Біла Церква по вул. Новосельська,19, керував транспортним засобом «Volkswagen Jetta», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер, або у найближчому медичному закладі водій категорично відмовився і був неодноразово попереджений про відповідальність у разі відмови, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 30.04.2026 року він посварився зі своєю дружиною. Щоб надалі не продовжувати сварку він взяв свого собаку, вийшов з будинку та сів в автомобіль, так як на вулиці було прохолодно. Дружина викликала працівників поліції. Коли приїхали працівники поліції, він перебував в автомобілі, але нікуди не їздив, а просто сидів в ньому із собакою. Працівники поліції повідомили йому, що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Зазначив, що він неодноразово повідомляв працівникам поліції, що не керував транспортним засобом, що просто із собакою сидить в автомобілі, так як посварився із дружиною, однак працівники поліції повідомили йому, що у них є свідки, які вказали, що він керував транспортним засобом, а саме кудись поїхав, а потім повернувся. Він говорив працівникам поліції, що дружина та його теща навмисно сказили, що він керував транспортним засобом із-за сварки, нерозуміючи наслідків. Працівники поліції його не слухали та склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не заперечував, що він того дня вживав спиртні напої, із-за чого і посварився з дружиною, але категорично ствердив, що не керував транспортним засобом.

За клопотанням ОСОБА_1 допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 її чоловік. 30.04.2026 року вони з чоловіком вживали спиртні напої після чого посварилися, ображали один одного. Чоловік військовий, після контузій вживає ліки і того дня він прийняв ліки і хотів кудись їхати на транспортному засобі, вона його не пускала, він її штовхнув і вона вдарилася об двері. Вона образилась на чоловіка та викликала працівників поліції з приводу домашнього насильства та повідомила працівникам поліції, що чоловік керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Ствердила, що оговорила чоловіка з приводу керування транспортним засобом. Зазначила, що чоловік лише вийшов з будинку і сів до автомобіля і нікуди до приїзду працівників поліції не їхав. Повідомила, що вона добровільно писала пояснення працівникам поліції,в яких вказала, що чоловік поїхав на автомобілі, а потім повернувся, без будь-якого тиску.

За клопотанням ОСОБА_1 допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_1 чоловік її доньки ОСОБА_2 . 30.04.2026 року ОСОБА_1 посварився з її донькою, ображав її, вони сильно кричали, а потім ОСОБА_1 вийшов з будинку і кудись пішов, куди саме вона не бачила, так як в цей час перебувала в будинку з онуками. Зазначила, що вона не бачила чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом. Працівникам поліції вона повідомила, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, так як перебувала в шоковому стані та підтвердила покази доньки, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Працівникам поліції надала неправдиві пояснення. Повідомила, що вона добровільно писала пояснення працівникам поліції,в яких вказала, що ОСОБА_1 поїхав на автомобілі, а потім повернувся, без будь-якого тиску.

Допитаний в судовому засіданні сержант поліції ОСОБА_4 , який складав направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, пояснив, що 30.04.2026 року під час несення служби він з напарником ОСОБА_5 отримали виклик про домашнє насильство по АДРЕСА_3 . Прибувши за вказаною адресою було виявлено біля будинку транспортний засіб, в якому за кермом перебував ОСОБА_1 . Даний транспортний засіб був не заведений, ключі від автомобіля ОСОБА_1 тримав в руках. Біля будинку також перебувала дружина ОСОБА_1 , яка пояснила, що її чоловік ОСОБА_1 вчинив відносно неї домашнє насильство в присутності малолітніх дітей. Також з двору вийшла теща ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , яка також пояснила, що ОСОБА_1 вчинив відносно її доньки домашнє насильство. Крім того ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що ОСОБА_1 після сварки, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, сів в автомобіль та поїхав у невідомому напрямку та через деякий час повернувся. ОСОБА_1 неодноразово пояснював, що не керував транспортним засобом. Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 склали на підставі показів свідків, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , які власноруч написали письмові пояснення. Ствердив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 не примушували давати письмові пояснення, тиск не чинили, дані пояснення у даних свідків відбирав напарник ОСОБА_5 .

Допитаний в судовому засіданні сержант поліції ОСОБА_5 , який складав протокол про адміністративне правопорушення, пояснив що 30.04.2026 року під час несення служби він з напарником ОСОБА_4 отримали виклик про домашнє насильство по АДРЕСА_3 . Прибувши за вказаною адресою було виявлено заявницю ОСОБА_2 , яка пояснила, що вони з чоловіком ОСОБА_1 відпочивали та вживали спиртні напої після чого посварилися, ОСОБА_1 сів в автомобіль та поїхав у невідомому напрямку, а потім повернувся. біля вказаного будинку стояв автомобіль, який був не заведений, за кермом даного автомобіля перебував ОСОБА_1 , який поводив себе агресивно. Під час спілкування з ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю та поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_7 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, нащо останній відмовився в зв`язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначив, що транспортний засіб вони не зупиняли. Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 склали на підставі показів свідків, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , які власноруч написали письмові пояснення. Чому ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння він не пам`ятає. Ствердив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самостійно писали письмові пояснення та неодноразово наголошували, що ОСОБА_1 після вживання спиртних напоїв керував транспортним засобом. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 залишив місце події, ключі від транспортного засобу перекинув через паркан.

В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами , який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівники поліції прибули на виклик. На вулиці біля подвір`я була присутня жінка, яка повідомила, що її чоловік ОСОБА_1 вчинив відносно неї домашнє насильство. Також біля подвір`я стояв транспортний засіб в якому за кермом перебував ОСОБА_1 . Працівники поліції підійшли до автомобіля, ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля та відмовлявся виходити з автомобіля, висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції та ОСОБА_2 . ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що дружина його вигнала з будинку, він взяв собаку та сів в автомобіль, так як на вулиці холодно. Працівники поліції запитали у ОСОБА_2 чи буде вона писати заяву на чоловіка за домашнє насильство, остання відмовилася писати заяву. ОСОБА_2 просила працівників поліції, щоб вони витягли ОСОБА_1 з її автомобіля, потім почала сваритися з ОСОБА_1 , висловлювалися нецензурною лайкою. ОСОБА_2 написала письмові пояснення, які їй продиктував працівник поліції та її мати ОСОБА_3 , яка також написала письмові пояснення. Працівник поліції підійшов до автомобіля в якому на водійському сидінні сидів ОСОБА_1 , повідомили останньому, що допитані свідки даної події вказують на те, що ОСОБА_1 після вживання спиртних напоїв, а саме горілки, поїхав у невідомому напрямку, а потім повернувся, нащо останній повідомив, що не заперечує, що вживав горілку. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, назвали ознаки сп`яніння та запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці або у найближчому медичному закладі. нащо останній відмовився та повідомив, що нікуди не їхав. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП та повторно запропонували пройти огляд на визначення стану сп`яніння, нащо останній відмовився. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 , його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомили, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Працівники поліції склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП з яким ОСОБА_1 не ознайомили оскільки останній залишив місце події.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 працівників поліції ОСОБА_4 ,Войцехівського О.І., дослідивши направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння від 30.04.2026 року, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , рапорт працівника поліції, переглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема переглянутим в судовому засіданні відеозаписами з нагрудних камер поліцейських з яких вбачається, що особи, які були присутні на місці події та безпосередньо викликали працівників поліції, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які категорично повідомили працівникам поліції, що ОСОБА_1 після вживання спиртних напоїв сів за кермо транспортного засобу та поїхав у невідомому напрямку, а потім повернувся. Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 власноручно написали письмові пояснення, які наявні в матеріалах справи в яких чітко зазначили, що ОСОБА_1 після вживання спиртних напої керував транспортним засобом.

Що стосується показів свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були допитані в судовому засіданні за клопотанням ОСОБА_1 , то суд ставиться до даних показів критично, оскільки дані свідки є близькими родичами ОСОБА_1 . З переглянутого відеозапису не вбачається, щоб працівники поліції на місці події чинили тиск на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , останні добровільно давали покази та власноручно писали письмові пояснення та неодноразово наголошували, що ОСОБА_1 після вживання спиртних напоїв керував транспортним засобом.

Крім того з переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 наполягала, щоб ОСОБА_1 повернув їй ключі від транспортного засобу, які були у останнього та, які він перекинув через паркан.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, а саме відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його відношення до вчиненого, конкретних обставин справи, вважаю, що ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн.60 коп.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua