Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №160/34025/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/34025/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 р. (суддя Букіна Л.Є) в адміністративній справі №160/34025/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку її пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнти 1,197, 1,0796, 1,115 починаючи з 27 травня 2025 р. для забезпечення індексації пенсії та не зарахуванні до її страхового стажу періоду роботи з 10 серпня 1987 р. по 01 серпня 1992 р., періоду навчання з 01 вересня 1979 р. по 25 липня 1981р. та періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 28 серпня 1984 р. по 08 січня 1985 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи 27 травня 2025 р. перерахунок її пенсії у відповідності до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнт 1,197 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168, на коефіцієнт 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185, на коефіцієнт 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. №209 та у зв`язку із цим провести виплату недоотриманих сум пенсії

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до її страхового стажу період роботи з 10 серпня 1987 р. по 01 серпня 1992 р., період навчання з 01 вересня 1979 р. по 25 липня 1981р. та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 28 серпня 1984 р. по 08 січня 1985 р. та здійснити перерахунок її пенсії з урахуванням вказаних періодів починаючи з 27 травня 2025р.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,

індексацію якої відповідач не здійснює шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії, на встановлені постановами Кабінету Міністрів України у 2023 - 2025 роках коефіцієнти. Також вказано, що до страхового стажу ОСОБА_1 протиправно не зараховано період її роботи з 10 серпня 1987 р. по 01 серпня 1992 р., період навчання з 01 вересня 1979 р. по 25 липня 1981р. та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 28 серпня 1984 р. по 08 січня 1985 р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Судом:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2019-2021 роки в розмірі 10 846,37 грн. на коефіцієнти 1,197, 1,0796, 1,115 починаючи з 27 травня 2025 р. для забезпечення індексації пенсії та не зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 10 серпня 1987 р. по 01 серпня 1992 р., періоду навчання з 01 вересня 1979 р. по 25 липня 1981 р. та періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 28 серпня 1984 р. по 08 січня 1985 р.;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10 серпня 1987 р. по 01 серпня 1992 р., період навчання з 01 вересня 1979 р. по 25 липня 1981 р. та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 28 серпня 1984 р. по 08 січня 1985 р. та здійснити перерахунок її пенсії із урахуванням вказаних періодів починаючи з 27 травня 2025 р.;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 27 травня 2025 р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2019-2021 роки в розмірі 10 846,37 грн. на коефіцієнт 1,197 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168, на коефіцієнт 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185, на коефіцієнт 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. №209.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що позивачка отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", обчислену із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки в розмірі 10 846,37 грн., що є більшим за показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до пункту 5 Порядку № 124 в розмірі 3764,40 грн. та збільшений в подальшому на коефіцієнти, тому він не підлягає застосуванню. Також вказано, що враховуючи призначення позивачці пенсії у 2022 році, з 01 березня 2025 р. індексації підлягає показник середньої заробітної плати, збільшений на коефіцієнт 1,046, як визначено п.6 Постанови КМУ №209.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивачки до суду апеляційної інстанції не надходив.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 2022 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розраховану із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн. У 2023 та 2024 роках відповідач встановив позивачці щомісячну доплату до пенсії, а починаючи з 01 березня 2025 р. здійснив індексацію пенсії на коефіцієнт збільшення 1,046. Також, позивачці не зараховано до страхового стажу період роботи з 10 серпня 1987 р. по 01 серпня 1992 р., період навчання з 01 вересня 1979 р. по 25 липня 1981 р. та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 28 серпня 1984 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1 . У листі від 17 вересня 2025 р. відповідач вказує, що у наданих свідоцтві про шлюб, свідоцтві про народження дитини та документах, що підтверджують навчання, зазначене ім`я, яке не співпадає з даними паспорту.

Не погоджуючись із нездійсненням індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, на встановлені постановами Кабінету Міністрів України у 2023 - 2025 роках коефіцієнти 1,197, 1,0796, 1,115, а також не зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 10 серпня 1987 р. по 01 серпня 1992 р., періоду навчання з 01 вересня 1979 р. по 25 липня 1981 р. та періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 28 серпня 1984 р. по 08 січня 1985 р., ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні перерахунку пенсій у зв`язку із щорічною індексацією, збільшенню підлягає саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення, як це передбачено частиною 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на встановлені Кабінетом Міністрів України, зокрема, у 2023 - 2025 роках коефіцієнти 1,197, 1,0796, 1,115. Також, суд вказав, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивачки період її роботи з 10 серпня 1987 р. по 01 серпня 1992 р., період навчання з 01 вересня 1979 р. по 25 липня 1981 р. та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 28 серпня 1984 р. по 08 січня 1985 р. із посиланням на відмінність зазначення її імені в документах, оскільки така відмінність не повинна впливати на її право на соціальний захист.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною 1,2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для здійснення позивачці індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, на встановлені постановами Кабінету Міністрів України у 2023 - 2025 роках коефіцієнти 1,197, 1,0796, 1,115, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124.

Відповідно до пункту 5 Порядку №124 у 2019 р. перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 р." визначено, що з 01 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 р. "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" визначено, що з 01 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі Постанова КМУ №209) встановлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115.

Верховний Суд в постанові від 04 грудня 2025 р. у справі №440/6585/25 зробив висновок про протиправне застосування у 2025 році коефіцієнту, встановленого п. 6 постанови КМУ №209, замість коефіцієнта 1,115, встановленого пунктом 1 вказаної Постанови.

Також, Верховний Суд в постанові від 13 січня 2025 р. у справі №160/28752/23, в постанові від 27 січня 2025 р. у справі №620/7211/24, в постанові від 16 квітня 2025 р. у справі №200/5836/24 дійшов висновку, що пункт 5 Порядку № 124 повинен застосовуватися у відповідності із частиною 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності обов`язку у відповідача здійснити індексацію пенсії позивачці шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався їй для обчислення пенсії, на встановлені постановами Кабінету Міністрів України у 2023 - 2025 роках коефіцієнти 1,197, 1,0796, 1,115.

Крім того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання вимог ухвали суду від 22 липня 2026 р. підтверджено не зарахування ОСОБА_1 до її страхового стажу періодів роботи з 10 серпня 1987 р. по 01 серпня 1992 р., навчання з 01 вересня 1979 р. по 25 липня 1981 р., догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 28 серпня 1984 р. по 08 січня 1985 р.

З цього приводу слід зазначити, що 01 січня 2004 р. набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статтею 1, частиною 4 статті 24 якого визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До введення в дію Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійні відносини регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Частиною 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Пунктом «д» частини 2 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Пунктом 16 статті 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та непрацюючі особи, які доглядають за дитиною віком від одного до трьох років.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Записами копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 14 жовтня 1981 р. підтверджується період її навчання з 01 вересня 1979 р. по 25 липня 1981 р., роботи з 10 серпня 1987 р. по 01 серпня 1992 р. Також, записами трудової книжки та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 підтверджується, що в період з 28 серпня 1984 р. по 08 січня 1985 р. ОСОБА_1 здійснювала догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2018 р. у справі №687/975/17 вказано, що неналежний порядок заповнення документів, не може позбавляти особу конституційного права на соціальний захист.

Суд першої інстанції вірно вказав, що розбіжності зазначення ім`я позивачки в документах, не може бути підставою для не зарахування до її страхового стажу періодів роботи, навчання та догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для скасування ухваленого ним рішення.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026р. в адміністративній справі №160/34025/25 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили 03 серпня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.П. Баранник

суддя О.О. Круговий