Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №280/11059/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 280/11059/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу 20 Регіональної військово-лікарської комісії

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року (суддя Чернова Ж.М.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до 20 Регіональної військово-лікарської комісії

про визнання постанови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати незаконним та скасувати Постанову 20 Регіональної військово-лікарської комісії, оформлену СВІДОЦТВОМ ПРО ХВОРОБУ № 164 від 16.02.2025 в частині абзацу 2 пункту 12, а саме: «Травма, ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби»; зобов`язати 20 Регіональну військово-лікарську комісію змінити абзац 2 пункту 12 Постанови 20 Регіональної військово-лікарської комісії, оформленої СВІДОЦТВОМ ПРО ХВОРОБУ № 164 від 16.02.2025, виклавши абзац 2 пункту в наступній редакції: «Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову 20 Регіональної військово-лікарської комісії, оформлену свідоцтвом про хворобу № 164, у частині пункту 12 щодо формулювання: «Травма, ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби». Зобов`язано 20 Регіональну військово-лікарську комісію повторно розглянути питання щодо визначення причинного зв`язку травми ОСОБА_1 , викладене в пункті 12 свідоцтва про хворобу № 164, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що позивач отримав мінно-вибухову травму 03.09.2024 під час проходження військової служби за мобілізацією. У свідоцтві про хворобу № 164 у короткому анамнезі зазначено, що 03.09.2024 на території військового містечка № НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 відбувся ракетний удар по навчальному корпусу, після чого позивача було евакуйовано та надано медичну допомогу. Надалі позивач проходив тривале стаціонарне лікування у кількох закладах охорони здоров`я. Зазначене також підтверджується наданими до справи копіями довідок ВЛК та медичними документами. Судом також установлено, що відповідно до довідки ВЛК КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» УМР від 05.11.2024 причинний зв`язок визначено як «Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини». Аналогічне формулювання містить і довідка ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 02.12.2024 - «Травма, поранення, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини». Обидві довідки складені з посиланням на довідку про обставини травми від 27.09.2024 № 601/4134, видану командиром військової частини НОМЕР_2 . Разом з цим, у свідоцтві про хворобу № 164, оформленому 20 Регіональною військово-лікарською комісією, щодо тих самих наслідків мінно-вибухової травми від 03.09.2024 зазначено інше формулювання: «Травма, ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби». При цьому зі змісту свідоцтва про хворобу, а також із доводів відзиву не вбачається, які саме нові фактичні дані або документи стали підставою для відступу від попередніх висновків ВЛК щодо причинного зв`язку травми.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що судом першої інстанції було помилково встановлено, що свідоцтво про хворобу № 164 від 16.02.2025 є постановою НОМЕР_1 РВЛК, адже це свідоцтво видане військовою частиною НОМЕР_3 , яка знаходиться АДРЕСА_1 (свідоцтво про хворобу наявне в матеріалах справи) і яке було направлено на затвердження до НОМЕР_1 РВЛК. Також звертає увагу, що позивач не звертався до 20 РВЛК про зміну причинного зв`язку, як органу, наділеному повноваженнями змінювати або скасовувати постанови підпорядкованих позаштатних ВЛК. Крім того, згідно з усталеною судовою практикою, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певної постанови, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності постанови ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Отже, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з липня 2024 року був мобілізований та проходив службу у Військовій частині НОМЕР_4 .

Під час несення служби позивач 03.09.2024 одержав травму тяжкого ступеню: вибухову травму, закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеню з формування вогнищ геморагічних забоїв правої гемісфери, субарахоїдальний крововилив.

У результаті тривалого лікування позивача було визнано непридатним до подальшого проходження військової служби.

Згідно з довідкою ВЛК КНП «Ужгородська міська баготопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. (Довідка про обставини травми від 27.09.2024 № 601/4134, видана на підставі наказу Командира в/ч НОМЕР_2 від 16.09.2024 № 239).

Також згідно з довідкою ВЛК ВЧ НОМЕР_3 травма ОСОБА_1 пов`язана з пораненням: ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (Довідка ВЛК КНП «Ужгородська міська багатопрофільна лікарня» УМР № 174/3 від 05.11.2024; довідка про обставини травми, поранення № 601/4134 від 27.09.2024, видана командиром військової частини НОМЕР_2 ).

У свою чергу відповідно до Свідоцтва про хворобу ВЛК ВЧ НОМЕР_3 № 164, виданого за результатом проведення медичного огляду ОСОБА_1 з метою визначення ступеня придатності до військової служби за розпорядженням командира ВЧ НОМЕР_4 № 90 від 27.01.2025, травма, ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Назване Свідоцтво про хворобу затверджено постановою ВЛК 20 Регіональної військово-лікарської комісії від 16.02.2025, про що на свідоцтві міститься відповідний штамп (а.с. 16 на звороті).

ОСОБА_1 не погоджується зі зміною причинного зв`язку захворювання, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Зауваження апелянта, що суд першої інстанції невірно встановив обставини справи з огляду на те, що оскаржуване Свідоцтво про хворобу № 164 не видавалось 20 Регіональною військово-лікарською комісії, колегія суддів не вважає обґрунтованими, адже відповідач не надав постанову ВЛК 20 Регіональної військово-лікарської комісії від 16.02.2025 як окремий акт індивідуальної дії, а тому суд першої інстанції вірно визначив, що така постанова є за своєю формою Свідоцтвом про хворобу № 164, яке затверджене відповідача.

Крім того є незрозумілими доводи апелянта, що позивач не звертався до 20 РВЛК про зміну причинного зв`язку, як органу, наділеному повноваженнями змінювати або скасовувати постанови підпорядкованих позаштатних ВЛК, адже саме рішення 20 РВЛК про зміну причинного зв`язку травми ОСОБА_1 оскаржується до суду позивачем.

Також не є слушним посилання апелянта, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певної постанови, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, адже у своєму рішенні суд самостійно наголосив, з посиланням на постанову Верховного Суду від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, що суд не оцінює надану медичну документацію щодо діагнозу позивача, оскільки це перебуває поза межами компетенції суду.

У свою чергу суд апеляційної інстанції звертає увагу відповідача, що рішення суб`єкта владних повноважень має відповідати критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, зокрема, обґрунтованості та пропорційності, натомість постанова ВЛК 20 Регіональної військово-лікарської комісії від 16.02.2025 таким критеріям не відповідає з огляду на обставини, зазначені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, а саме які фактичні дані або документи стали підставою для відступу від попередніх висновків ВЛК щодо причинного зв`язку травми ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції зазначає, що попередні рішення ВЛК містять посилання на довідку військової частини про обставини травми від 27.09.2024 № 601/4134, тоді як свідоцтво про хворобу № 164, яке затверджене постановою ВЛК 20 Регіональної військово-лікарської комісії від 16.02.2025, не містить посилання на будь-яку довідку військової частини про обставини травми позивача.

Разом з цим за приписами пункту 21.25 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім`ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ТЦК та СП надаються такі документи (засвідчені копії документів), зокрема: довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво).

Аналіз наведеної норми права дає можливість дійти висновку, що ВЛК не може прийняти законну та обґрунтовану постанову без дослідження довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка є обов`язковою для врахування при прийнятті рішення.

Отже, оскаржувана постанова відповідача не може вважатися правомірною з огляду на не дослідження під час її прийняття всіх документів, визначених Положенням № 402, та не надання оцінки обґрунтованості затвердженому Свідоцтву про хворобу № 164.

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що відповідач зобов`язаний повторно розглянути питання щодо визначення причинного зв`язку травми ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу 20 Регіональної військово-лікарської комісії залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року в адміністративній справі № 280/11059/25 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 04 серпня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 04 серпня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров