Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №160/6433/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/6433/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 р. (суддя Лозицька І.О) в адміністративній справі №160/6433/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що виразилися в не нарахуванні та невиплаті йому в 2024 році як учаснику бойових дій, разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату йому як учаснику бойових дій, разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2024 рік в розмірі, передбаченому нормами частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції Закону України від 25 грудня 1998 р. №367-XIV.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що є учасником бойових дій, що дає йому право на отримання разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону від 25 грудня 1998 №367-XIV, із урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 р. №3-р/2020.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заявлені ним позовні вимоги задовольнити в частині нарахування та виплати щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України, як учаснику бойових дій, передбаченої частиною 5 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2024 рік у визначеному законодавством розмірі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що суд першої інстанції вирішуючи справу у відповідності до правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2025 р. у зразковій справі № 440/14216/23 не врахував, що він

виносив на розсуд не лише питання розміру виплати йому як учаснику бойових дій грошової винагороди до Дня Незалежності України, а також питання того, що відповідачем вказана допомога у 2024 році йому взагалі не була виплачена в жодному розмірі.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду апеляційної інстанції не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 14 липня 2015 р. має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. У серпні 2024 року позивачу не було здійснено виплату разової грошової допомоги до Дня Незалежності України, в зв`язку із чим він звернувся до суду із позовом.

Відмовляючи у задоволені позовної заяви, суд першої інстанції виходив з правової позиції, викладеної Великою Палатою Верхового Суду в постанові від 14 травня 2025 р. у справі №440/14216/23 щодо правомірного нарахування та виплати грошової допомоги до Дня Незалежності України у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частина 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції до 15 квітня 2023 р. передбачала, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Законом України № 2983-IX від 20 березня 2023 р., який набрав чинності 15 квітня 2023 р., частину 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в такій редакції: "Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Постановою Кабінету Міністрів України №369 від 02 квітня 2024 р. "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” у 2024 році" визначено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 р. учасникам бойових дій в розмірі 1 000,00 грн.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2025 р. в зразковій справі №440/14216/23 вказано, що щорічна грошова виплата до Дня Незалежності України є додатковою державною допомогою, має допоміжний та стимулюючий характер, і не є основним джерелом для існування громадян. Вказана норма Закону, яка не визнавалася неконституційною, надає право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри вказаної грошової виплати.

Верховний Суд в постанові від 11 лютого 2026 р. у справі №280/2492/25 зазначив, що предметом розгляду у наведеній вище зразковій справі №440/14216/23 було застосування положень частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-XII (щодо осіб з інвалідністю внаслідок війни). Водночас правове регулювання аналогічної виплати для учасників бойових дій (стаття 12 Закону № 3551-XII) та осіб з інвалідністю внаслідок війни (стаття 13 Закону № 3551-XII) зазнало змін на підставі одного й того самого нормативно-правового акта - Закону № 2983-IX. Зміст внесених цим Законом змін до обох статей є аналогічним за своєю юридичною конструкцією та сутністю, оскільки в обох випадках йдеться про щорічну разову грошову виплату до Дня Незалежності України, порядок і розміри якої визначає Кабінет Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень. З огляду на таку аналогічність правового регулювання в зазначеній частині, висновки Великої Палати Верховного Суду щодо правової природи цієї виплати, обсягу дискреційних повноважень законодавця та допустимості відповідних обмежень в умовах воєнного стану, підлягають застосуванню й при вирішенні спору за позовом учасника бойових дій.

Тобто, у 2024 році позивач набув право на разову грошову допомогу до Дня Незалежності України у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №369 від 02 квітня 2024 р., яка не була нарахована та виплачена йому, що підтверджується інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, наданою на виконання вимог ухвали суду від 20 липня 2026 р.

Оскільки суд першої інстанції не встановив дану обставину, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухваленого ним рішення, із прийняттям нового рішення, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 р. в адміністративній справі №160/6433/25 - скасувати та ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 у 2024 році, як учаснику бойових дій, разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №369 від 02 квітня 2024 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за 2024 рік разову грошову допомогу до Дня Незалежності України, передбачену частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №369 від 02 квітня 2024 р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили 03 серпня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.П. Баранник

суддя О.О. Круговий