Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №340/4832/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2026 року м. Дніпросправа № 340/4832/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

за участі:

секретаря судового засідання: Туренко К.М

представника позивача Мухіної Н.В.

представника відповідача Данілова С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 в адміністративній справі №340/4832/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АОИЛ”

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені наступні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00084380702 від 26.06.2025, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, яким ТОВ “АОИЛ” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3982333,00 грн. та 995583,00 грн. штрафних санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00084420702 від 26.06.2025, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, яким ТОВ “АОИЛ” зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 10712956,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 09.05.2025 по 22.05.2025 службовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АОИЛ» щодо дотримання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за березень 2025, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків. За наслідком проведення перевірки було складено акт від 29.05.2025 № 6683/11-28-07-02/44856476, в якому зазначено про порушення позивачем вимог ПК України, в результаті чого завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 3 982 331 грн.; завищено від`ємне значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (податкового) періоду (рядок 21) на суму 10 712 956 грн. ТОВ «АОИЛ» не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки, було подано заперечення. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято 26.06.2025 податкові повідомлення-рішення, зокрема: №00084420702, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 10 712 956,00 грн. та №00084380702, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 982 333,00 грн. та 995 583,00 грн. штрафних санкцій. ТОВ «АОИЛ» вважає, що податкові повідомлення - рішення від 26.06.2025 є незаконними та підлягають скасуванню. Позивачем наголошено на тому, що усі первинні документи, які відповідно до чинного законодавства, підтверджують вчинення операцій між ТОВ “АОИЛ” та його контрагентами ТОВ “САНГРЕЙС”, ТОВ ВК «АГРО-НОВА», ПП «ЮТА» були надані відповідачу під час перевірки. Також наголошено, що за спірними господарськими операціями ТОВ «АОИЛ» зазнало змін майнового стану, що не заперечується перевіряючими, а всі первинні документи: договори поставки, видаткові накладні, ТТН, акти перегляду ціни підтверджують господарські операції щодо придбання товару - насіння соняшнику в ТОВ “САНГРЕЙС”, ТОВ ВК «АГРО-НОВА», ПП «ЮТА». Також позивачем зауважено, що всі податкові накладні від контрагентів були зареєстровані в ЄРПН, що, на його думку, є підтвердженням реальності господарської операції. Крім того, зазначено, що в акті перевірки підтверджено наявність у ТОВ «АОИЛ» товару - насіння соняшнику, оскільки мало місце використання його в господарській діяльності. При цьому, ТОВ «АОИЛ» жодним чином не пов`язаний договірними відносинами із контрагентами постачальників. У будь-якому випадку, перевірки по ланцюгу постачання контролюючим органом контрагентів-постачальників, самі по собі не спростовують реальність здійснення господарських операцій саме між ТОВ «АОИЛ» та ТОВ «САНГРЕЙС», ПП «ЮТА», ТОВ ВК «АГРО НОВА», адже стосуються виключно діяльності останніх та їх взаємовідносин з контролюючим органом. Окрім цього, вказано, що сам по собі факт наявності рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості не є підтвердженням нереальності операції з постачання товару. Включення до переліку ризикових є внутрішнім інструментом податкової служби, спрямованим на моніторинг податкових накладних, і не є юридичною підставою для визнання операції нереальною. Позивач вважає, що факт включення контрагента до переліку ризикових не є безумовною підставою для визнання операції нереальною, якщо платник податків діяв добросовісно, здійснив належну перевірку контрагента та має належні документи. Нормами ПКУ не встановлено обов`язку платника податку перевіряти факти внесення контрагентів до переліку ризикових, особливо якщо господарська операція відбулась до моменту такого внесення, ТОВ «САНГРЕЙС» внесено до переліку ризикових 07.02.2025, 11.03.2025, господарські взаємовідносини між ТОВ «АОИЛ» та ТОВ «САНГРЕЙС», відбувались у грудні 2024 року. Окремо зауважено, що сам факт наявності кримінальних проваджень, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, а тому посилання інспекторів на наявність кримінального провадження, як на підставу порушення ТОВ «САНГРЕЙС» норм податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки вищезазначені акти не є вироком суду в розумінні ст.369 Кримінального процесуального кодексу України, яким встановлюються визнані судом доведеними фактичні обставин із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення. До винесення вироку в рамках кримінального провадження, всі дії, документи в рамках досудового розслідування, тим більше листи Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області не можуть вважатись належним доказом, який підтверджує відсутність реальних правових наслідків господарських операцій проведених ТОВ “АОИЛ” та ТОВ “Сангрейс”. Також позивачем звернуто увагу на те, що відповідачем не наведено жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання недійсними правочинів позивача з контрагентами. Також відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в первинних документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00084380702 від 26.06.2025 року в частині суми завищення бюджетного відшкодування 3 967 443 грн. та штрафних фінансових санкцій 991861 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00084420702 від 26.06.2025 року в частині суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 10 703 653 грн.

У задоволені решти позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АОИЛ” (ЄДРПОУ 44856476) судові витрати на сплату судового збору в сумі 30 226,13 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає, що рішення прийнято в результаті неповного дослідження доказів, наданих стороною відповідача, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 податкової Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) встановлено його завищення на 14 695 287 грн, оскільки було завищено показники: - у рядку 10.3 (колонка Б) Декларації на 2 800 888 грн внаслідок врахування всупереч п. п. «а» п. 198.1, абзацам першому – третьому п. 198.2, абзацам першому-другому п. 198.3 і абзацу третьому п. 198.6 ст. 198 Кодексу нереальних операцій з придбання насіння соняшника у ТОВ ВК «АГРО-НОВА» (код ЄДРПОУ 41219949) у березні 2025 року на суму ПДВ 2 800 888 грн;

- у рядку 16.1 (колонка Б) Декларації на 11 894 399 грн. Цьому передувало врахування всього на 11 894 399 грн всупереч п. п. «а» п. 198.1, абзацам першому –третьому п. 198.2, абзацам першому-другому п. 198.3 і абзацу третьому п. 198.6 ст. 198 Кодексу у показниках рядків 10.3 і 17 (колонка Б) податкових декларацій з ПДВ за грудень 2024 року, січень-березень 2025 року нереальних операцій з придбання у контрагентів – постачальників: ТОВ «САНГРЕЙС» (код ЄДРПОУ 42454066) насіння соняшника врожаю 2024 року у Декларації за грудень 2024 року на суму ПДВ 5 451 600 грн; ПП «ЮТА» (код ЄДРПОУ 32346591) насіння соняшнику у Деклараціях: за січень 2025 року на суму ПДВ 1 668 670 грн, за лютий 2025 року на суму ПДВ 2 040 113 грн; - ТОВ ВК «АГРО-НОВА» (код ЄДРПОУ 41219949) у Декларації за лютий 2025 року на суму ПДВ 2 724 713 грн. внаслідок врахування всупереч п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Кодексу суми ПДВ 9 303 грн, нарахованої ТОВ «ІТЕРІС» (код ЄДРПОУ 35243062) на суму штрафу за понаднормовий простій автотранспорту у січні 2025 року у Декларації за січень 2025 року.

По взаємовідносинам між ТОВ «АОИЛ» і ТОВ «САНГРЕЙС» апелянтом зазначено, що відповідно до даних заяв про об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (ф. №20-ОПП) платником було задекларовано склад за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Хоробичі, вул. Амосова, буд.134 (починаючи з 21.06.2024); елеватор за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, м. Долинська, вул. Чумацький шлях, буд.19 (починаючи з 30.11.2024), що експлуатуються на праві короткострокового користування, оренди або найму. Проте, в ЄРПН ТОВ «Сангрейс» придбання послуг оренди будь-яких нежитлових чи складських приміщень протягом 2024 року, у тому числі й протягом періоду господарських взаємовідносин з ТОВ «АОИЛ» у грудні 2024 року не задекларовано, що свідчить про відсутність місць зберігання товарів постачальника.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: за адресою: АДРЕСА_1 задекларованого ТОВ «САНГРЕЙС» як склад): зареєстровано об`єкт нежитлової нерухомості - склад, загальною площею 456,9м2 який перебуває з 01.11.2019 року у власності фізичної особи ОСОБА_1 ; елеватор за адресою: АДРЕСА_2 перебуває у власності ОСОБА_2 .

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстру Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна інформація щодо надання власниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вищевказаних об`єктів оподаткування в оренду ТОВ «САНГРЕЙС», відсутня.

Відповідно до даних податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІ-IV квартали 2024 року, ТОВ «САНГРЕЙС» нарахування та виплату доходів фізичним особам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не задекларовано, що, на думку скаржника, свідчить про відсутність господарських взаємовідносин щодо оренди елеватора та складу.

Також зазначено, що постачання товару ТОВ «САНГРЕЙС» до ТОВ «АОИЛ» у грудні 2024 року було задеклароване у загальному обсязі 2000 тонн зі складу за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Хоробичі, вул. Амосова, буд. 134, що ставить під сумнів фізичну можливість використання вказаного приміщення загальною площею 456,9 м, для зберігання насіння соняшника в зазначеній кількості.

Крім того, апелянтом зауважено, що протягом 2024 року ТОВ «САНГРЕЙС» не задекларовано придбання електроенергії, послуг газо- чи водопостачання, відшкодування комунальних послуг, охорони тощо, тобто витрат пов`язаних з реальною експлуатацією будівель, споруд чи складських приміщень.

Отже, перевіркою не підтверджено фактичне транспортування товару (насіння соняшника), задекларованого як придбаний ТОВ «АОИЛ» у постачальника ТОВ «САНГРЕЙС» у грудні 2024 року, у зв`язку з відсутністю відповідних місць зберігання у постачальника за вказаною в ТТН адресою, непідтвердженням транспортування ТМЦ саме від ТОВ «САНГРЕЙС», що свідчить лише про документальне оформлення господарських операцій без їх здійснення в реальному просторі і часі. А тому, задекларовані господарські операції із придбання у ТОВ «САНГРЕЙС» товару (насіння соняшнику врожаю 2024 року) у грудні 2024 року не відбулися у дійсності. Рух активу від ТОВ «САНГРЕЙС» до ТОВ «АОИЛ» в дійсності не відбувся. Надані ТОВ «АОИЛ» первинні документи не опосередковувалися реальним рухом активів між ТОВ «АОИЛ» та ТОВ «САНГРЕЙС».

По взаємовідносинам з ПП «ЮТА» в апеляційній скарзі зазначено, що комісією ГУ ДПС у Харківській області ТОВ ТК «ЛІДЕР» (перевізник) внесено до переліку ризикових платників податків згідно з рішенням № 69892 від 14.03.2025, № 92362 від 10.04.2025 та № 109635 від 29.04.2025 за період здійснення ТОВ ТК «ЛІДЕР» господарської діяльності з

постачання послуг вантажного автомобільного транспорту з 16.09.2024 по 14.03.2025. В наданих до перевірки ТОВ «АОИЛ» товарно-транспортних накладних, що стосуються взаємовідносин з ПП «ЮТА» за період січень, лютий 2025 року, вказано адреси пункт навантаження: Харківська область, м. Первомайський, вул. Миру, 48А та Харківська область, Богодухівський район, смт. Ков`яги, площа Гур`єва, буд. 2. Проте, відсутня будь-яка інформація стосовно складських чи виробничих приміщень, які могли б експлуатуватись ПП «ЮТА» на праві власності або оренди безпосередньо за вказаними адресами та з яких могло б відбуватись відвантаження ТМЦ (насіння соняшнику) задекларованого як реалізований від ПП «ЮТА» до ТОВ «АОИЛ». Неможливо встановити адресу, з якої фактично здійснювалось перевезення насіння соняшника та встановити його походження, а також, неможливо ідентифікувати ланцюг його постачання від ПП «ЮТА» (безпосередньо або від інших суб`єктів господарювання), що свідчить на користь висновків перевірки про відсутність фактичного руху активів від ПП «ЮТА» до ТОВ «АОИЛ». Крім того, за результатами аналізу наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, встановлено факти перевезення ТМЦ одним водієм на одному транспортному засобі в прямому i зворотному напрямках два рази поспіль впродовж однієї доби, що з урахуванням часу на завантаження та розвантаження автомобіля, часу міжрейсового відпочинку огляду транспортного засобу та передрейсового медичного огляду водія, часу на заправку автомобіля паливом та витрат часу руху автомобіля по заданому маршруту, свідчить про фактичну неможливість здійснення такої кількості перевезень. Крім того, в товарно-транспортних накладних, виписаних у січні, лютому 2025 року некоректно вказана адреса пункту навантаження, а саме: «місто Первомайський», яке 26.09.2024 перейменоване в м. Златопіль (постанова Верховної Ради України від 19.09.2024,). Також, для навантаження на автотранспорт насіння соняшника в кількості 1103,6 т необхідна відповідна техніка та достатня кількість працівників, з урахуванням того, згідно з даними ТТН , протягом доби навантажувалися по 10-11 вантажних автомобілів (14.02.2025 та 15.02.2025 року загальна кількість завантаженого соняшника на авто за добу мала б складати понад 200 т. При цьому, у ПП «ЮТА» відсутня техніка для здійснення робіт з навантаження на транспортні засоби, а також ПП «ЮТА» послуги з навантаження у інших суб`єктів не придбавало. Вказане, на думку апелянта, свідчить про неможливість фізичного перевезення соняшника від ПП «ЮТА». Транспортування по ланцюгу постачання товару від ПП «ЮТА» (безпосередньо або від інших суб`єктів господарювання), за результатами перевірки не підтверджується, що свідчить на користь висновку перевірки про відсутність фактичної поставки ТМЦ (нaciння соняшнику) від даного постачальника. Проведеним аналізом контролюючим органом було встановлено, що відповідно до даних ЄРПН для ПП «ЮТА» протягом періоду вересень-грудень 2024 року та січень – лютий 2025 року зареєстровані податкові накладні на придбання насіння соняшнику від контрагентів - постачальників, зокрема найбільші з них: ПП ПАФ «ЗЛАГОДА» зареєстровано для «ПП «ЮТА» 3732,6 т. ФГ «НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ» зареєстроване постачання для ПП «ЮТА» 1452,19 т. Комісією ГУ ДПС у Харківській області ПП «ЮТА» внесено до переліку ризикових платників податків згідно з рішенням № 69894 від 14.03.2025, № 102363 від 22.04.2025 за період здійснення ПП «ЮТА» з 16.09.2024 по 14.03.2025р. господарської діяльності, зокрема з придбання насіння соняшнику.

Отже, на думку скаржника, перевіркою фактично не підтверджено реальність здійснення ПП «ЮТА» господарських операцій з ідентифікованим товаром (насіння соняшнику) у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або

реального задекларованого виробництва, не підтвердженням транспортування (переміщення) товару, зберігання, навантаження, відвантаження, без залучення стороннього персоналу, що свідчить про неможливість виконання взятих на себе зобов`язань ПП «ЮТА» з реалізації ідентифікованих товарів на адресу ТОВ «АОИЛ». А тому, задекларовані господарські операції із придбання у ПП «ЮТА» товару (насіння соняшнику) у січні, лютому 2025 року не відбулися у дійсності. Рух активу від ПП «ЮТА» до ТОВ «АОИЛ» в дійсності не відбувся. Надані ТОВ «АОИЛ» первинні документи не опосередковувалися реальним рухом активів між ТОВ «АОИЛ» та ПП «ЮТА».

По взаємовідносинам з ТОВ «АГРО-НОВА» в апеляційній скарзі зазначено про не підтвердження реальності використання та експлуатацію ТОВ «АВТОСВІФТ» (перевізник) транспортних засобів з водіями, інформація щодо яких вказана в ТТН, та відповідно не підтвердження реальності задекларованих операцій з постачання транспортних послуг з перевезення насіння соняшнику ТОВ «АГРОСВІФТ» на адресу ТОВ ВК «АГРО-НОВА». Також зазначено, що технологічний період збирання урожаю соняшника був серпень-вересень, а задеклароване постачання ТОВ ВК «АГРО-НОВА» до ТОВ «АОИЛ» - лютий, березень 2025 року. Зберігання насіння соняшнику врожаю 2024 року потребувало спеціальних умов, а не просто зберігання у складському приміщенні. Окрім цього, в апеляційній скарзі вказано, що ТОВ ВК «АГРО-НОВА» задекларовано використання частини складського приміщення площею 415,9 кв. м. за адресою м. Первомайськ, вул. Дружби 39, починаючи з 09.03.2025р.

Отже, на думку апелянта, перевіркою не підтверджено реальність використання та експлуатацію ТОВ «АВТОСВІФТ» транспортних засобів з водіями, інформація щодо яких

вказана в ТТН, та відповідно, не підтверджено реальність задекларованих операцій з постачання транспортних послуг з перевезення насіння соняшнику ТОВ «АВТОСВІФТ» на адресу ТОВ ВК «АГРО-НОВА».

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідачем надані до суду додаткові пояснення.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 в адміністративній справі №340/4832/25.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 призначено справу №340/4832/25 до апеляційного розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення суду першої інстанції.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанції в даній адміністративній справі досліджено встановлене контролюючим органом порушення щодо документального оформлення позивачем нереальних господарських операцій з придбання товарів по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ТОВ «САНГРЕЙС», ПП «ЮТА», ТОВ ВК «АГРО НОВА», реальність постачання яких перевіркою не підтверджено.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “АОИЛ” зареєстровано як юридична особа з 21.07.2022 року, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби та у перевіряємому періоді було платником податку на прибуток та податку на додану вартість. Основним видом діяльності за КВЕД є виробництво олії та тваринних жирів (КВЕД 10.41).

На підставі наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 06.05.2025 № 664-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АОИЛ» (код ЄДРПОУ 44856476)», направлення на перевірку від 09.05.2025 №№1513, 1514, у період з 09.05.2025 по 22.05.2025 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «АОИЛ» щодо дотримання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн по декларації з податку на додану вартість за березень 2025 року, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт від 29.05.2025 № 6683/11-28-07-02/44856476.

Згідно з висновками акту, встановлено наступні порушення позивачем:

- п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, п.200.1, п.200.4, ст.200 ПК України в результаті чого завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 3 982 331 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6, ст.198 ПК України, оскільки завищено від`ємне значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на суму 10 712 956 грн.

ТОВ «АОИЛ», не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки № 6683/11-28-07-02/44856476 від 29.05.2025, подано заперечення.

Листом від 24.06.2025 ГУ ДПС в області повідомило позивача, що за результатами розгляду заперечень, прийнято рішення про правомірність висновків, викладених в акті перевірки № 6683/11-28-07-02/44856476 від 29.05.2025, тому, будуть прийняті податкові повідомлення-рішення.

На підставі висновків акту перевірки № 6683/11-28-07-02/44856476 від 29.05.2025 прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.06.2025 року:

- форми “В1” №00084380702, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за березень 2025 року у розмірі 3 982 333,00 грн. та нараховано штрафних санкцій у сумі 995 583,00 грн.;

- форми “В4” №00084420702, яким ТОВ «АОИЛ» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2025 року в сумі 10 712 956,00 грн.;

У ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки перевіряючими встановлено, що перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 податкової Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) встановлено його завищення на 14 695 287 грн, оскільки було завищено показники:

- у рядку 10.3 (колонка Б) Декларації на 2 800 888 грн внаслідок врахування нереальних операцій з придбання насіння соняшника у ТОВ ВК «АГРО-НОВА» (код ЄДРПОУ 41219949) у березні 2025 року на суму ПДВ 2 800 888 грн;

- у рядку 16.1 (колонка Б) Декларації на 11 894 399 грн. Цьому передувало врахування всього на 11 894 399 грн у показниках рядків 10.3 і 17 (колонка Б) податкових декларацій з ПДВ за грудень 2024 року, січень-березень 2025 року нереальних операцій з придбання у контрагентів - постачальників:

ТОВ «САНГРЕЙС» (код ЄДРПОУ 42454066) насіння соняшника врожаю 2024 року у Декларації за грудень 2024 року на суму ПДВ 5 451 600 грн; ПП «ЮТА» (код ЄДРПОУ 32346591) насіння соняшнику у Деклараціях: за січень 2025 року на суму ПДВ 1 668 670 грн, за лютий 2025 року на суму ПДВ 2 040 113 грн; ТОВ ВК «АГРО-НОВА» (код ЄДРПОУ 41219949) у Декларації за лютий 2025 року на суму ПДВ 2 724 713 грн.

Не погоджуючись з правомірністю податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак, наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України (пункт 41.5 статті 41 ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За змістом абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пунктом 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 189.1. статті 189 Податкового кодексу України визначено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі - Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. 2.1 Наказу № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із наведеного вбачається, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Із змісту статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» також вбачається, що первинні документи обов`язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що висновки акту перевірки ґрунтуються на нереальності господарських операцій позивача з контрагентами: ТОВ «САНГРЕЙС», ПП «ЮТА», ТОВ ВК «АГРО НОВА».

Відтак, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами: ТОВ «САНГРЕЙС», ПП «ЮТА», ТОВ ВК «АГРО НОВА».

Щодо господарських відносин з ТОВ «САНГРЕЙС» (код ЄДРПОУ 42454066) колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що при проведенні перевірки встановлено придбання позивачем у ТОВ «САНГРЕЙС» насіння соняшнику протягом грудня 2024 року на загальну суму 44 391 600,00 грн, в т.ч. ПДВ 5 451 600,00 гривень. Суму ПДВ включено ТОВ «АОИЛ» до складу податкового кредиту за грудень 2024 року.

Встановлено, що між ТОВ “АОИЛ” (Покупець) та ТОВ «САНГРЕЙС» (Постачальник) укладено договори поставки від 16.12.2024 року № 16/12-2024. Відповідно до умов вказаного договору поставки Постачальник, відповідно до попередньої домовленості з Покупцем, зобов`язується передати (поставити) Покупцеві у його власність сільськогосподарську продукцію (насіння соняшника) (далі – товар), а Покупець зобов`язується прийняти товару і у визначений строк сплатити його вартість. Постачальник зобов`язується передати Товар на умовах визначених у специфікації. При поставці Товару Постачальник повинен надати покупцю оригінал належним чином оформленої товарно-транспортної накладної з обов`язковим заповненням всіх пунктів. Товар вважається прийнятим Покупцем по кількості та якості після відмітки фактичних показників якості лабораторії Покупця на товарно-транспортних накладних за умови відсутності претензій за якістю з боку Продавця. Строки поставки товару - зазначається у специфікації. Ціна товару за одну тонну залікової ваги визначається у специфікації. Покупець оплачує ціну Товару за кожну окрему партію поставленого товару у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку: 86% суми протягом 5-ти банківських днів з моменту надання Постачальником видаткової накладної; 14% протягом 5-ти банківських днів з дати реєстрації Постачальником податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. До Договору поставки № 16/12-2024 від 16.12.2024 сторонами складено Специфікацію №1 від 16.12.2024 року. (т.2 а.с.23) Умови поставки: FCA склад продавця. Строк поставки до 20.01.2025 року.

Виконання умов вищенаведеного договору підтверджується долученими до матеріалів справи та дослідженими судом видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, карткою рахунку 631, журналами відважувань на вантажі, що ввозяться і вивозяться через автомобільні ваги грудень.

Послуги перевезення товару, придбаного у ТОВ «САНГРЕЙС» здійснювало ТОВ «ТЕМП АВТО ГРУП» на підставі договору №0112/24 від 01.11.202024 про перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. (т.2 а.с.24-26), відповідач вказував, що вказані господарські операції з отримання ТОВ «АОИЛ» послуг транспортування від ТОВ «ТЕМП АВТО ГРУП» зареєстровані в ЄРПН та відображені в бухгалтерському обліку.

Придбане ТОВ “АОИЛ” у ТОВ «САНГРЕЙС» насіння соняшнику перероблене на виробничих потужностях ТОВ “АОИЛ” в олію соняшникову нерафіновану, яка поставлялася SUNOLTA OU (Естонія) за контрактом SFО210125.1/1 від 21.01.2025.

Судом встановлено, що матеріали справи містять письмові пояснення ТОВ «САНГРЕЙС», якими останнє підтверджує факт реального здійснення господарських відносин із ТОВ «АОИЛ» у досліджуваному періоді. На підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи долучено копії договору поставки, товарно-транспортних та видаткових накладних, податкових накладних, а також банківських виписок по рахунку.

Відтак, колегія суддів вважає, що господарська операція з ТОВ «САНГРЕЙС» безпосередньо пов`язана з господарською діяльністю ТОВ “АОИЛ”.

Проте, апелянт вказує на нереальність господарських операцій позивача з ТОВ “Сангрейс”, оскільки, на думку скаржника, первинні документи не опосередковувалися реальним рухом активів між ТОВ “АОИЛ” та ТОВ “Сангрейс”.

Так, апелянт посилається на те, що відповідно до поданих ТОВ “Сангрейс” до контролюючого органу заяв про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (ф. №20-ОПП) платником задекларовано склад за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Хоробичі, вул. Амосова, буд.134 (починаючи з 21.06.2024) та елеватор за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, м. Долинська, вул. Чумацький шлях, буд.19 (починаючи з 30.11.2024), що експлуатуються на праві короткострокового користування, оренди або найму. Проте, в ЄРПН ТОВ “Сангрейс” придбання послуг оренди будь-яких нежитлових чи складських приміщень протягом 2024 року, у тому числі й протягом періоду господарських взаємовідносин з ТОВ “АОИЛ” у грудні 2024 року не задекларовано.

Судом апеляційної інстанції під час судового розгляду встановлено, що досліджені первинні документи по взаємовідносинах ТОВ “АОИЛ” та ТОВ “Сангрейс” у грудні 2024 року з придбання насіння соняшника за договором поставки №16/12-2024 від 16.12.2024, не містять відомостей щодо використання у відповідній господарській операції елеватора, розташованого за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, м. Долинська, вул. Чумацький шлях, 19. Як наслідок, декларування ТОВ “Сангрейс” відповідного об`єкта не стосується оцінки реальності господарської операції за договором поставки №16/12-2024 від 16.12.2024 р.

Натомість судом встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (задекларованого ТОВ «САНГРЕЙС» як склад): зареєстровано об`єкт нежитлової нерухомості - склад, загальною площею 456,9 м2, який перебуває у власності фізичної особи ОСОБА_1 . В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна інформація щодо надання власниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вищевказаних об`єктів оподаткування в оренду ТОВ «САНГРЕЙС», відсутня.

Як вбачається з Акту перевірки, у поданих контролюючому органу ТОВ «САНГРЕЙС» звітах за формою № 20-ОПП задекларовані як об`єкти оподаткування земельні ділянки у Чернігівській та Житомирській областях в кількості 430 одиниць. ТОВ «САНГРЕЙС» протягом періоду лютий 2024 - березень 2025 року в деклараціях платника єдиного податку IV групи за 2024 рік, зазначає площі земельних ділянок, як власних, так і орендованих (в т.ч. суборенда) від 1135,7 га (звітна, загальна від 09.02.2024 № 9023191442) до 11 283,8243 га (уточнююча звітна, уточнююча загальна, подана 23.04.2025 № 9428595438). Крім того, в ЄРПН ТОВ «САНГРЕЙС» у періоді червень - грудень 2024 року задекларовано придбання послуг з вирощування та збирання с/г культур.

Апелянтом під час судового розгляду не доведено факт відсутності у користуванні ТОВ “Сангрейс” складського приміщення за адресою: Чернігівська область, Городнянський район, с. Хоробичі, вулиця Амосова, 134 та земельних ділянок, як і не доведено, яким чином зберігалася продукція.

Так, відповідач ставить під сумнів можливість використання складу за адресою: Чернігівська область, Городнянський район, с.Хоробичі, вулиця Амосова, 134, загальною площею 456,9 м2 для зберігання насіння соняшника в кількості 2000 т, разом з цим, контролюючим органом не наведено розрахунків, з огляду на які зроблені відповідні висновки.

Щодо доводів апелянта стосовно незадекларування ТОВ «САНГРЕЙС» у 2024 році витрат на придбання електроенергії, послуг газо- чи водопостачання, відшкодування комунальних послуг та охорони, суд зазначає, що дана обставина сама по собі не є безумовною підставою для висновку про відсутність реальних господарських операцій із позивачем за договором поставки № 16/12-2024 від 16.12.2024. Так само, відсутність у ТОВ «САНГРЕЙС» витрат на послуги елеватора (щодо зберігання, очищення й сушіння) чи витрат на проведення відповідних робіт власними силами не спростовує факт фактичного здійснення спірної господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що проведеними відповідачем розрахунками встановлено, що кожен водій задіяний у перевезеннях з пункту навантаження: Чернігівська область, Городянський р-н, с.Хоробичи до пункту розвантаження: Кіровоградська область, м.Кропивницький упродовж доби за один рейс долав 498 км, приблизний час поїздки 7 годин 12 хвилин, відповідно один оборотний рейс, без урахування часу на навантаженим та розвантаження автомобіля складає близько 14 годин 24 хвилин. При цьому, на думку апелянта, один оборотний рейс за добу може бути виконаний лише за умови, що водій буде працювати без обов`язкового міжрейсового відпочинку, не витрачаючи час на обід, на заправку автомобіля, на передрейсовий технічний огляд, поточне технічне обслуговування транспортного засобу тощо.

Відповідно до п.4.1 розділу IV Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 р. №340 після керування протягом 4 годин 30 хвилин водій повинен зробити перерву для відпочинку та харчування тривалістю не менше 45 хвилин, якщо не настає період щоденного (міжзмінного) відпочинку.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з міркуваннями відповідача щодо ймовірної наявності порушень в організації роботи згаданого перевізника.

Водночас, як правильно зазначив суд першої інстанції, можливе недотримання перевізником ТОВ “Темп Авто Групп” умов праці водіїв може мати негативні наслідки виключно для перевізника, та саме по собі не може свідчити про нереальність господарської операції з позивачем за договором поставки №16/12-2024 від 16.12.2024.

З матеріалів справи, а саме, відповіді на запит Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 21.05.2025 №2790/5/11-28-07-02-03, встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області листом №66828-2025 від 12.06.2025 повідомлено, що за результатами розгляду направляють копії фотозображень з відеокамер відомчої системи відеоспостереження та відеоаналітики ГУНП в Кіровоградській області, на яких зафіксовано автомобілі з державними номерними знаками НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 . Також, інформовано, що інші автомобілі, зазначені у зверненні, відеокамерами відомчої системи відеоспостереження та відеоаналітики ГУНП в Кіровоградській області не фіксувались. Крім того, поінформовано, що відсутність фіксації транспортного засобу камерами відеоспостереження з функцією розпізнання державних номерних знаків не спростовує можливі пересування зазначеного транспортного засобу в межах Кіровоградської області.

Наказом МВС України від 13.06.2018 №497 затверджено Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України", яка визначає порядок формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" (далі - ІП "Гарпун") інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - система ІПНП), призначеної для обробки відомостей про транспортні засоби (далі - ТЗ) усіх типів (автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них ТЗ та мопеди) та номерні знаки ТЗ (далі - номерні знаки), що розшукуються у рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, а також за ухвалою слідчого судді, суду.

Метою ІП "Гарпун" є: об`єднання інформації про розшук ТЗ та номерних знаків в єдиному інформаційному просторі з використанням сучасних інформаційних технологій, комп`ютерного та електронного комунікаційного обладнання; забезпечення оперативного реагування та прийняття управлінських рішень посадовими особами органів (підрозділів) поліції щодо розшуку ТЗ та номерних знаків; моніторинг тимчасових потоків даних про номерні знаки, що надходять із систем відеофіксації, на предмет їх розшуку, одночасного перебування на різних ТЗ (номерні знаки - двійники), використання номерних знаків, що за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - ЄДРТЗ) знищено; забезпечення взаємодії з державними та приватними виконавцями під час розшуку ТЗ боржника у виконавчому провадженні.

Отже, на обліках інформаційної підсистеми «ГАРПУН» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» міститься інформація щодо транспортних засобів, які розшукуються у рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, а також за ухвалою слідчого судді, суду. Інформація зберігається в ІП "Гарпун" протягом одного року з дати її зняття, після чого автоматично знищується.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на інформацію, надану ГУНП в Кіровоградській області щодо зафіксованого пересування автошляхами України транспортних засобів, які здійснювали перевезення товару від ТОВ «САНГРЕЙС» лише на території Кіровоградської області без фіксування в`їзду або виїзду вищевказаних транспортних засобів на територію Чернігівської та інших областей, як на підставу для відмови в позові та нереальності проведених операцій, судом до уваги не приймаються, оскільки, як з`ясовано та не спростовано представником відповідача, транспортні засоби, на які був наданий відповідачем запит, не знаходяться у розшуку, як наслідок, вказана відповідь не може бути належним доказом того, що такі автомобілі не пересувалися по автошляхам України у визначений час.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 808/1507/18.

Також не розцінюються судом апеляційної інстанції як безумовне підтвердження нереальності відповідної господарської операції зазначені відповідачем недоліки оформлення товарно-транспортних накладних в частині не зазначення будинку, за яким здійснювалося навантаження товару, відсутність відміток про тарування транспортного засобу, фактичну вагу прийнятого товару, відміток лабораторії щодо фактичних показників якості товару, не проставлення часу прибуття автомобіля для завантаження та розвантаження, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, товарно-транспортні накладні не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, однак є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а тому наявність недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій позивача з його контрагентом.

Відтак, слід вважати, що транспортування товару за договором поставки №16/12-2024 від 16.12.2024 підтверджується належними доказами.

Щодо тверджень апелянта про наявність рішень Комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області від 02.05.2024 та від 07.02.2025 про відповідність ТОВ «САНГРЕЙС» критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає, що вказані рішення не охоплюють період господарських операцій із позивачем (грудень 2024 року). Відтак, факт прийняття контролюючим органом рішень про ризиковість контрагента поза межами періоду виконання спірного договору не є належним доказом нереальності таких господарських операцій та не свідчить про дефектність податкового обліку позивача.

До того ж, судом встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі №340/2084/25, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області № 7229 від 07 лютого 2025 року та № 12198 від 11 березня 2025 року про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "Сангрейс" критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Щодо посилань апелянта на наявність у Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації стосовно кримінального провадження № 72023161000000040 від 19.12.2023 за ч. 2 ст. 212 КК України, фігурантом у якому є ТОВ «САНГРЕЙС», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сам факт реєстрації кримінального провадження та проведення в його межах слідчих дій за відсутності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, не є беззаперечним доказом нереальності господарських операцій та не свідчить про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 у справі №300/1753/21 дійшов висновку, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими Позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача його безпосередніми контрагентами. При цьому, лише наявність або відсутність окремих документів, а так само як і деякі помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, колегія суддів зазначає, що за результатами судового розгляду належними, допустимими та достатніми доказами підтверджено факт реальності спірних господарських операцій ТОВ «АОИЛ» із ТОВ «САНГРЕЙС». Зазначені правочини супроводжувалися реальним рухом активів та призвели до фактичної зміни майнового стану ТОВ «АОИЛ», що свідчить про наявність законних підстав для формування позивачем даних податкового обліку.

Щодо господарських відносин з ПП «ЮТА» (код ЄДРПОУ 32346591), колегією суддів схиляється до висновку з матеріалів справи встановлено, що при проведенні перевірки контролюючим органом було встановлено придбання позивачем у ПП «ЮТА» насіння соняшнику у січні, лютому 2025 року на загальну суму 30 200 090,84 грн, в т.ч. ПДВ 3 708 783,08 грн, у тому числі у періодах: січень 2025 року на суму 13 587 738,98 грн, у т.ч. ПДВ 1 668 669,70 грн, лютий 2025 року на суму 16 612 351,86 грн, у т.ч. ПДВ 2 040 113,38 грн.

Встановлено, що між ТОВ “АОИЛ” (Покупець) та ПП «ЮТА» (Постачальник) укладено договори поставки від 28.01.2025 року № 28/01/2-2025.

Відповідно до умов вказаного договору поставки Постачальник, відповідно до попередньої домовленості з Покупцем, зобов`язується передати (поставити) Покупцеві у його власність сільськогосподарську продукцію (насіння соняшника) (далі – товар), а Покупець зобов`язується прийняти товару і у визначений строк сплатити його вартість. Постачальник зобов`язується передати Товар на умовах визначених у специфікації. При поставці Товару Постачальник повинен надати покупцю оригінал належним чином оформленої товарно-транспортної накладної з обов`язковим заповненням всіх пунктів. Товар вважається прийнятим Покупцем по кількості та якості після відмітки фактичних показників якості лабораторії Покупця на товарно-транспортних накладних за умови відсутності претензій за якістю з боку Продавця. Строки поставки товару - зазначається у специфікації. Ціна товару визначається у специфікації. Покупець оплачує ціну Товару за кожну окрему партію поставленого товару у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку: 86% суми протягом 5-ти банківських днів з моменту надання Постачальником видаткової накладної; 14% протягом 5-ти банківських днів з дати реєстрації Постачальником податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

До Договору поставки від 28.01.2025 року № 28/01/2-2025 сторонами складено Специфікації: №1 від 28.02.2025 року, де умови поставки: DAP м. Кропивницький, проспект Промисловий 19, строк поставки до 15.02.2025 року; №2 від 14.02.2025, де строк поставки до 01.03.2025; №3 від 19.02.2025, де строк поставки до 26.02.2025.

Виконання умов договору підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними, актами перерахунку ціни партії товару по якості, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, журналами відважувань на вантажі, що ввозяться і вивозяться через автомобільні ваги січень, лютий 2025.

Придбане ТОВ “АОИЛ” у ПП «ЮТА» насіння соняшнику було перероблене на виробничих потужностях ТОВ “АОИЛ” в олію соняшникову нерафіновану, яка поставлялася SUNOLTA OU (Естонія) за контрактом SFО210125.1/1 від 21.01.2025 та SUNOLTA OU (Швейцарія) за контрактом SFО240325.1 від 24.03.2025.

Досліджуючи матеріали справи, колегія суддів зазначає, що на виконання ухвали від 21.07.2025 року контрагентом ПП «ЮТА» було подано письмові пояснення із сукупністю належних та допустимих первинних документів (договір поставки, специфікації, товарно-транспортні та видаткові накладні, податкові накладні, акти якісного перерахунку ціни, які, на думку суд, підтверджують реальність господарських відносин контрагента із ТОВ «АОИЛ» у перевіряємому періоді, що також свідчить про безпосередню спрямованість зазначених операцій на досягнення позитивного економічного ефекту в межах господарської діяльності ТОВ «АОИЛ».

Разом з тим, податковий орган, заперечуючи право позивача на формування від`ємного значення з ПДВ та зменшуючи задекларовану суму бюджетного відшкодування, помилково наполягає на дефектності та фіктивності спірних правочинів, мотивуючи це відсутністю фактичного руху товарно-матеріальних цінностей між ТОВ «АОИЛ» та ПП «ЮТА».

Апелянт посилається на те, що в наданих до перевірки ТОВ «АОИЛ» товарно-транспортних накладних, що стосуються взаємовідносин з ПП «ЮТА» за період січень, лютий 2025 року, вказані адреси пунктів навантаження: Харківська область, м. Первомайський, вул. Миру, 48А та Харківська область, Богодухівський район, смт Ков`яги, площа Гур`єва, буд. 2. Проте, відсутня будь-яка інформація стосовно складських чи виробничих приміщень, які могли б експлуатуватись ПП «ЮТА» на праві власності або оренди безпосередньо за вказаними адресами та з яких могло б відбуватись відвантаження ТМЦ (насіння соняшнику) задекларованого як реалізований від ПП «ЮТА» до ТОВ «АОИЛ», а саме: в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутня інформація щодо будь-яких об`єктів нерухомого майна, що перебуває у власності чи оренді ПП «ЮТА»; в ЄРПН не зареєстровано податкових накладних на постачання власником приміщень за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Миру, 48А (ФГ «ПЕРВОМАГРО» (43316873) послуг оренди складських чи виробничих приміщень для ПП «ЮТА»; в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутня інформація щодо будь-яких об`єктів нерухомого майна за адресою: Харківська область, Богодухівський район, смт Ков`яги, площа Гур`єва, буд. 2 та відповідно відсутня інформація будь-яких суб`єктів, які ними володіють; у звітах про об`єкти оподаткування та/або об`єкти пов`язані з оподаткуванням (ф. №20-ОПП) ПП «ЮТА» не декларує експлуатацію чи використання будь-яких складських чи виробничих приміщень за вищевказаними адресами; в ЄРПН відсутня інформація щодо придбання ПП «ЮТА» послуг оренди, суборенди будь-яких складських чи виробничих приміщень, а також послуг пов`язаних з реальною експлуатацією будівель, споруд чи складських приміщень, а саме: електроенергії, послуг газо- чи водопостачання, відшкодування комунальних послуг, охорони тощо. У відомостях про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за січень 2025 року та лютий 2025 року не задекларовано виплату доходів іншим найманим працівникам та фізичним особам у тому числі за ознаками 157 «дохід, виплачений самозайнятій особі» та за ознакою 106 «дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/ або користування);

Водночас, в акті перевірки вказано, що ПП «ЮТА» відповідно до поданого звіту 20-ОПП декларує наявність об`єктів: офіс, склади, житлові будинки, земельні ділянки та автомобілі. Відповідно до даних фінансового звіту за ф. № 1-мс, станом на 31.12.2024 року задекларована балансова вартість основних засобів 4707,3 тис.грн, вартість запасів 24627,8 тис. грн. Також зазначено, що у податковому розрахунку (ф.1ДФ, 4ДФ) за січень та лютий 2025 року ПП «ЮТА» нараховано дохід 8 особам за 101 ознакою доходів та 1 самозайнятій особі за ознакою 157. Відповідно до даних ЄРПН, ПП «ЮТА» протягом періоду вересень-грудень 2024 року та січень-лютий 2025 року задекларовано постачання насіння соняшника та придбання насіння соняшника у цьому ж періоді від інших суб`єктів господарювання.

При цьому, листом від 23.05.2025 позивачем було повідомлено ГУ ДПС у Харківській області, що ПП «ЮТА» перебуває на обліку, є платником ПДВ, звітність до ДПС подається; до реєстру облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва в ІТС «Податковий блок» не вносилося; згідно звіту 20-ОПП підприємством у 2025 році включено 129 об`єктів земельних ділянок, складські приміщення, офісне приміщення, автомобілі та інше; чисельність працюючих на підприємстві згідно звіту за березень 2025 року 9 осіб. Згідно ЄРПН ПП «ЮТА» реалізувало ТОВ «АОИЛ» насіння соняшнику, яке було придбано у підприємств-сільгоспвиробників.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, проведеними відповідачем розрахунками було встановлено, що кожен водій задіяний у перевезеннях з пункту навантаження: Харківська область, м. Первомайський, вул. Миру 48А та розвантаження: Кіровоградська область, м. Кропивницький, проспект Промисловий, 19 складає 418 км, приблизний час поїздки 6 годин, відповідно один оборотний рейс, без урахування часу на навантаження та розвантаження автомобіля складає близько 12 годин. При цьому, контролюючий орган вважає, що 2 оборотних рейси за добу може бути виконані лише за умови, що водій буде працювати 24 години на добу, - без обов`язкового міжрейсового відпочинку, не витрачаючи час на обід, на заправку автомобіля, на передрейсовий технічний огляд, поточне технічне обслуговування транспортного засобу тощо.

Як вже було зазначене вище, відповідно до п.4.1 розділу IV Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 р. №340 після керування протягом 4 годин 30 хвилин водій повинен зробити перерву для відпочинку та харчування тривалістю не менше 45 хвилин, якщо не настає період щоденного (міжзмінного) відпочинку.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з міркуваннями відповідача щодо ймовірної наявності порушень в організації роботи згаданого перевізника.

Також, як вже було зазначено, можливе недотримання перевізником ТОВ “ТК «ЛІДЕР» умов праці водіїв може мати негативні наслідки виключно для перевізника, саме по собі, не свідчить про нереальність господарської операції за договором поставки від 28.01.2025 року № 28/01/2-2025.

Щодо посилання апелянта у додаткових поясненнях на невідповідність інформації наведеної в ТТН та в журналах на вантажі, що ввозяться і вивозяться через автомобільні ваги, а саме дата складання ТТН не співпадає з датою вивантаження товару, що зазначена в журналі на вантажі, що ввозяться і вивозяться через автомобільні ваги, слід зазначити, що відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні №363, ТТН є документом, що оформлюється на момент передачі вантажу перевізнику, а не на момент його вивантаження у вантажоодержувача. Таким чином, дата складання ТТН відповідає даті завантаження та початку перевезення, а дата в журналі на вантажі, що ввозяться і вивозяться через автомобільні ваги, а також дата в ТТН в графі «відомості про вантаж», а саме в штампі відповідає даті фактичного вивантаження товару у покупця. Жодним нормативно-правовим актом не встановлено обов`язку співпадіння дати складання ТТН з датою вивантаження товару.

Стосовно доводів апелянта про недекларування насіння соняшнику в кількості 36680 кг, суд зауважує, що, як було встановлено під час судового розгляду, товар в зазначеній кількості було завезено ПП «ЮТА», однак, реєстрація податкових накладних складених постачальником було зупинено у зв`язку з чим, ТОВ «АОИЛ» дані господарські операції не декларувались, що не спростовано представником відповідача.

Також, посилання представника відповідача на те, що відповідно до рішень Комісії ГУ ДГПС у Кіровоградській області ПП «ЮТА» вносилося до переліку ризикових, відповідно до критеріїв ризиковості, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 – № 69894 від 14.03.2025, № 102363 від 22.04.2025 не стосується періоду взаємовідносин із позивачем, які відбувалися у січні-лютому 2025 року.

Таким чином, колегія суддів вважає належним чином обґрунтованою позицію суду першої інстанції щодо документального підтвердження фактичного перевезення товару за договором поставки від 28.01.2025 № 28/01/2-2025 та підтвердження реальності господарських відносин між ТОВ «АОИЛ» і ПП «ЮТА» наданими позивачем доказами.

Щодо господарських відносин з ТОВ ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «АГРО-НОВА» (код ЄДРПОУ 41219949), колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки перевіряючими було встановлено придбання позивачем у ТОВ ВК «АГРО-НОВА» насіння соняшнику у лютому, березні 2025 року на загальну суму 46 909 888,77 грн, в т.ч. ПДВ 5 760 863,53 грн., у тому числі у періодах: лютий 2025 року на суму 22 186 948,81 грн, у т.ч. ПДВ 2 724 713,01 грн, березень 2025 року на суму 24 772 939,96 грн, у т.ч. ПДВ 3 036 150,52 грн.

Встановлено, що між ТОВ “АОИЛ” (Покупець) та ТОВ ВК «АГРО-НОВА» (Постачальник) укладено договори поставки від 13.02.2025 року № 13/02/1-2025.

Відповідно до умов вказаного договору, поставки Постачальник, відповідно до попередньої домовленості з Покупцем, зобов`язується передати (поставити) Покупцеві у його власність сільськогосподарську продукцію (насіння соняшника) (далі – товар), а Покупець зобов`язується прийняти товару і у визначений строк сплатити його вартість. Постачальник зобов`язується передати Товар на умовах визначених у специфікації. При поставці Товару Постачальник повинен надати покупцю оригінал належним чином оформленої товарно-транспортної накладної з обов`язковим заповненням всіх пунктів. Товар вважається прийнятим Покупцем по кількості та якості після відмітки фактичних показників якості лабораторії Покупця на товарно-транспортних накладних за умови відсутності претензій за якістю з боку Продавця. Строки поставки товару – зазначається у специфікації. Ціна товару визначається у специфікації. Покупець оплачує ціну Товару за кожну окрему партію поставленого товару у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку: 86% суми протягом 5-ти банківських днів з моменту надання Постачальником видаткової накладної; 14% протягом 5-ти банківських днів з дати реєстрації Постачальником податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

До договору поставки від 13.02.2025 року № 13/02/1-2025 сторонами складено Специфікації, де умови поставки DAP м. Кропивницький, проспект Промисловий 19: №1 від 13.02.2025 року, строк поставки до 10.03.2025 року; №2 від 28.02.2025, де строк поставки до 20.03.2025; №3 від 11.03.2025, де строк поставки до 17.03.2025.

Виконання умов вищенаведеного договору підтверджується долученими до матеріалів справи та дослідженими судом видатковими накладними, актами перерахунку ціни партії товару по якості, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, актами перерахунку ціни партії товару по якості, виписками по рахунку з банку, журналами відважувань на вантажі, що ввозяться і вивозяться через автомобільні ваги лютий, березень 2025. Крім того, надані докази на підтвердження договірних відносин з перевізником товару ТОВ «АВТОСВІФТ».

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що придбане ТОВ “АОИЛ” у ТОВ ВК «АГРО-НОВА» насіння соняшнику було перероблене на виробничих потужностях ТОВ “АОИЛ” в олію соняшникову нерафіновану, яка поставлялася SUNOLTA OU (Естонія) за контрактом SFО210125.1/1 від 21.01.2025 та SUNOLTA OU (Швейцарія) за контрактом SFО240325.1 від 24.03.2025.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності безпосереднього зв`язку спірної господарської операції з ТОВ ВК «АГРО-НОВА» із господарською діяльністю ТОВ «АОИЛ» та її спрямованості на отримання економічного ефекту.

Проте, податковий орган, зменшуючи ТОВ “АОИЛ” суму бюджетного відшкодування з ПДВ та розмір від`ємного значення суми ПДВ, вказує на нереальність господарських операцій позивача з ТОВ ВК «АГРО-НОВА», оскільки первинні документи не опосередковувалися реальним рухом активів між ТОВ “АОИЛ” та ТОВ ВК «АГРО-

Щодо доводів апелянта про наявність розбіжностей у товарно-транспортних накладних на транспортування насіння соняшника від ТОВ ВК «АГРО-НОВА» (зокрема, у ТТН від 01.03.2025 № 35, № 36, № 37 та від 15.02.2025 № 7), колегія суддів зазначає, що під час судового розгляду справи було з`ясовано факт допущення технічної помилки при заповненні журналу. Стосовно ж ТТН від 07.03.2025 № 54, встановлено, що вага товару в розмірі 23 840 кг відповідає відомостям Журналу обліку вантажів, що ввозяться та вивозяться через автомобільні ваги, де також задекларовано вагу 23 840 кг.

Щодо тверджень апелянта про незадекларування насіння соняшника в кількості 68 200 кг, колегія суддів зазначає, що вказаний товар був фактично поставлений ТОВ ВК «АГРО-НОВА» у березні 2025 року. Разом з тим, реєстрацію складених постачальником податкових накладних було зупинено у встановленому порядку, що, в свою чергу, унеможливило відображення ТОВ «АОИЛ» даних господарських операцій у складі податкової звітності за відповідний період.

Посилання апелянта на рішення Комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області від 13.03.2025 № 17451, від 15.04.2025 № 24582 та від 20.05.2025 № 31138 про відповідність ТОВ ВК «АГРО-НОВА» критеріям ризиковості (постанова КМУ від 11.12.2019 № 1165) колегія суддів до уваги не бере, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, вони прийняті поза межами періоду спірних правочинів (лютий-березень 2025 року).

Наданими до суду доказами позивач належним чином довів та в повному обсязі підтвердив правомірність віднесення відповідних сум до податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами – ТОВ “САНГРЕЙС”, ТОВ ВК «АГРО-НОВА», ПП «ЮТА» на підставі наявних у позивача первинних документів.

Відповідачем поза розумним сумнівом не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з його контрагентами. Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Матеріали справи та апеляційна скарга також не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні вище вказаних договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що апелянт під час судового розгляду в повній мірі не спростував встановлених судом першої інстанції обставин щодо реальності господарських операцій з контрагентами ТОВ «САНГРЕЙС», ПП «ЮТА», ТОВ ВК «АГРО НОВА».

Згідно із нормами частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, у зв`язку з чим наявні підстави для їх скасування.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обґрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Згідно з ч. 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 в адміністративній справі №340/4832/25 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова