Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №826/11357/15 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 826/11357/15

(суддя Рябчук О.С., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного науково-дослідного інституту «РЕСУРС» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року щодо відстрочення виконання судового рішення ухваленого у справі №826/11357/15 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Українського Державного науково-дослідного інституту «РЕСУРС» про застосування заходів реагування -

ВСТАНОВИВ:

Державний науково-дослідний інститут «РЕСУРС» 08.06.2026 року звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання судового рішення ухваленого у справі №826/11357/15 згідно з якою просить відстрочити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі № 826/11357/15 щодо виконання заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи УКРНДІ «Ресурс» шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та двері приміщень до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Заява обґрунтовано тим, що на виконання зазначеного рішення суду УКРНДІ «Ресурс» здійснено усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час останньої позапланової перевірки та відображених в акті від 13 листопада 2020 року №475. Однак, спеціальна система димовидалення потребує значного фінансового вкладення, яке закладено в Кошторис 2026 року і при надходженні коштів цей недолік буде усунуто. Таким чином заявник зазначає, що наведена обставина є єдиним порушенням, що не усунуто інститутом та потребує значного фінансування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено повністю.

Ухвала суду мотивована тим, що наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжкий фінансовий стан не є тією виключною обставиною, в розумінні КАС України, які б давали підстави для відстрочення виконання судового рішення. Також, заява не містить підстав вважати, що після завершення терміну відстрочення рішення суду буде виконано, що нівелює значення інституту судового захисту прав громадян.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що виконання рішення у частині встановлення системи димовидалення має технологічний характер та поетапний характер, реалізація заходів передбачає розробку проєктної документації, бюджетне фінансування та проведення процедур закупівель. На момент розгляду заяви фактично триває процес реалізація заходів усунення порушення. Наявні обставини свідчать про об`єктивну неможливість негайного повного виконання рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Українського Державного науково-дослідного інституту «РЕСУРС», третя особа: Державне агентство резерву України про застосування заходу реагування - задоволено частково.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи Українського державного науково-дослідницького інституту нанобіотехнологій та ресурсозабезпечення, розташованого за адресою: вул.Боженко 84, м.Київ, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та двері приміщень до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

28.08.2025 року рішення набрало законної сили.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при постановленні оскарженої ухвали виходить з наступного.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною 2 ст.14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Так, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 826/11357/15 набрало законної сили 28 серпня 2025 року, а тому підлягало обов`язковому виконанню саме з 28 серпня 2025 року.

Згідно з частиною 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Однак, суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення виконання рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин.

Оцінюючи доводи заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення слід враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Зазначена правова позиція викладена у відповідності до постанов Верховного Суду від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011, від 30.01.2020 року у справі №819/150/17.

Як вбачається із заяви відповідача як на підставу для відстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 року відповідач вказує на відсутність необхідного фінансування для виконання прийнятого рішення. Проте, заявником до заяви про відстрочення виконання судового рішення не надано жодних належних доказів на підтвердження обставин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення суду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжкий фінансовий стан не є тією виключною обставиною, в розумінні КАС України, які б давали підстави для відстрочення виконання судового рішення. Також, заява не містить підстав вважати, що після завершення терміну відстрочення рішення суду буде виконано, що нівелює значення інституту судового захисту прав громадян.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що судовим рішенням ухваленим у цій справі застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи Українського державного науково-дослідницького інституту нанобіотехнологій та ресурсозабезпечення до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Ухвалюючи рішення по суті спору у цій справі, суд виходив із того, що відповідачем не усунуто всіх виявлених порушень, які є такими, що створюють пряму загрозу життю та здоров`ю людей у разі виникнення пожежі.

Застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, про виявлені порушення заявнику було відомо з моменту складення ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві акта перевірки № 69 від 26.05.2015 року.

Тобто, з моменту виявлення вказаних порушень - 26.05.2015 року минуло більше десяти років, проте заявником не надано належних та достатніх доказів на підтвердження їх усунення.

Зважаючи на те, що заява позивача не містить обґрунтувань щодо відстрочення виконання судового рішення ухваленого у цій справі, роблячи неможливим його виконання, а також враховуючи те, що судовим рішення у цій справі вирішувалося питання щодо застосування заходів реагування та резолютивна частині рішення не містить приписів зобов`язаного характеру відносно відповідача, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви Державного науково-дослідного інституту «РЕСУРС» щодо відстрочення виконання судового рішення ухваленого у справі 826/11357/15.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного науково-дослідного інституту «РЕСУРС» – залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року щодо відстрочення виконання судового рішення ухваленого у справі №226/11357/15 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 03 серпня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва