Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №160/32585/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/32585/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 р. (суддя Олійник В.М.) в адміністративній справі №160/32585/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 р. у справі №160/32585/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 р., зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21.08.2017 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, а також нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.11.2018 із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 р.

04 травня 2026 р. ОСОБА_1 подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 р. в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, та зобов`язання відповідача подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 р. у задоволенні заяви відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити ухвалу, якою встановити судовий контроль, відносно Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року по справі № 160/32585/24 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про безпідставний висновок суду першої інстанції щодо відсутності доказів ймовірного уникнення чи зволікання відповідачем у виконанні даного судового рішення та недоведення заявником наявності об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю, як зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, рішення суду залишиться невиконаним в частині або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 набрало законної сили 05.02.2026 і вже майже на протязі півроку є невиконаним. Тривалість невиконання рішення суду в свою чергу підтверджує уникнення чи зволікання відповідачем у виконанні даного судового рішення.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Військова частина НОМЕР_1 просить залишити оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін, вказуючи на те, що у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 р. індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетних установ усіх рівнів.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відмовляючи у здійсненні у справі судового контролю в порядку статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції дійшов висновку про не встановлення ним і не обґрунтування позивачем, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, або що відповідач створює перешкоди для його (рішення) виконання, а відтак, звернення позивача із заявою в порядку ст. 382 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.

Колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України гарантовано, що Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Процесуальні питання, пов`язані із виконанням судових рішень в адміністративних справах регламентовані Розділом ІУ Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 370 цього Кодексу передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України регулює питання про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Цією процесуальною нормою визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч.1).

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (ч.2).

Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження (ч.3).

Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви (ч.4).

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що із набранням чинності Законом України №4094-ХІІ від 21.11.2024 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" суттєво змінений підхід до реалізації інституту судового контролю. Відтепер ініціативою про встановлення судового контролю наділений і суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, а у справах з приводу соціальних виплат - за заявою позивача суд безальтернативно зобов`язує відповідача подати звіт про виконання рішення суду. При цьому, відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про передчасність звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю, оскільки законодавцем не встановлено такої умови, як попереднє звернення рішення суду до виконання органом виконавчої служби. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 травня 2002 року у справі «Бурдов проти Росії» визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатись як складова «судового розгляду».

Щодо вимоги апеляційної скарги про встановлення судового контролю судом апеляційної інстанції.

Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини 1 статті 23 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.

Частиною 3 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні справи за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені. Апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні справи за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, а також спори за участю суб`єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та спори, що виникають у зв`язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

Отже, встановлення судового контролю за виконанням рішення від 17 лютого 2025 р. здійснюється судом першої інстанції, тобто Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 р. в адміністративній справі № 160/32585/24 скасувати.

Адміністративну справу № 160/32585/24 - направити для продовження розгляду (здійснення судового контролю) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 03 серпня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий