Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №160/34400/23 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 серпня 2026 року справа 160/34400/23

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якому просив визнати протиправним та скасувати нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з податковими повідомленнями-рішеннями №0053103-2418-0409 від 27.03.2023 на суму 12679,88 грн, №0053102-2418-0409 від 27.03.2023 на суму 21155,33 грн, №0053101-2418-0409 від 27.03.2023 на суму 21155,33 грн, №0053100-2418-0409 від 27.03.2023 на суму 12679,88 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 позов задоволено частково:

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0053102-2418-0409 від 27.03.2023 на суму 21155,33 грн та №0053100-2418-0409 від 27.03.2023 на суму 12679,88 грн.

Прийняте рішення суд мотивував тим, що відповідач фактично двічі оподаткував належні позивачу об`єкти нерухомого майна. Позивачем не підтверджено використання у його підприємницькій діяльності наступних нежитлових приміщень: 1/2 частки прибудови будівлі РСЦ (інв.№7) та 8/45 часток пожежного депо, інв № 5. ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підтвердження наявності у позивача 4, а не 2 нежитлових приміщень на праві власності у 2022 році, надало Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта. встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу, ВМЕ №921753 №2624, 22.07.2009 року ОСОБА_1 набув право приватної спільної часткової власності 1/2 частини прибудови буд.РСЦ (інв. №7). Запис про право власності в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 19.05.2020 року 16:28:45 на підставі п. 45 Порядку ведення Державного реєстру №1141 у зв`язку з перенесенням до розділу №2083049312121. Згідно із рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №52291087 від 19.05.2020 року о 16:12:56 зареєстровано право власності на 1/2 прибудови будівлі РСЦ (інв. №7) (реєстраційний номер 2083049312121) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 260,1 кв.м. Підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер 786, виданий 19.05.2020 року, видавник: Бойко Л.П., приватний нотаріус Покровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області. Згідно із рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №52291943 від 19.05.2020 року о 16:44:49 зареєстровано право власності на 8/45 будівлі пожежного депо (реєстраційний номер 816689512121) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1220,5 кв.м. Підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер 788, виданий 19.05.2020 року, видавник: Бойко Л.П., приватний нотаріус Покровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області. Безпідставні твердження контролюючого органу про наявність у позивача на праві власності чотирьох об`єктів нерухомості у 2022 році. У 2022 році у позивача була відсутня інша нерухомість, крім двох приміщень. При прийнятті податкового повідомлення - рішення №0053103-2418-0409 від 27.03.2023 року на суму 12679,88 грн та №0053102-2418-0409 від 27.03.2023 року на суму 21155,33 грн, відповідач фактично двічі оподаткував належні позивачу об`єкти нерухомого майна.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що відповідно даних аналітично – інформаційної системи ДПС України та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкту нерухомого майна позивач є власником: 8/45 частин нежитлової будівлі пожежного депо, загальною площею 1220,5 м.кв., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (згідно інформації з Державного реєстру право власності з 28.09.2010 року на підставі договору купівлі – продажу від 27.08.2010 року серії ВРА №380196 №2482; реєстраційний номер ОНМ 20363824, технічний паспорт, витяг з Державного реєстру); 8/45 частин нежитлової будівлі пожежного депо, загальною площею 1220,5 м.кв., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (право власності з 19.05.2020 року; Договір купівлі – продажу від 19.05.2020 року, номер 788, реєстраційний номер ОНМ 816689512121, витяг з Державного реєстру); - 1/2 частини прибудови буд. РСЦ, загальною площею 260,1 м.кв., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (згідно інформації з Державного реєстру (право власності з 02.09.2009 року на підставі договору купівлі – продажу від 22.07.2009 року серії ВМЕ №921753, р.№ 2624; реєстраційний номер ОНМ 27752199, технічний паспорт, витяг з Державного реєстру); 1/2 частини прибудови буд. РСЦ, загальною площею 260,1 м.кв., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (право власності з 19.05.2020 року; Договір купівлі – продажу від 19.05.2020 року, номер 786, реєстраційний номер ОНМ 2083049312121, витяг з Державного реєстру). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач володіє чотирма об`єктами нерухомого майна, тому відповідач нарахував позивачу податкове зобов`язання за кожен об`єкт нерухомості. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ). Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна позивач до теперішнього часу є власником чотирьох об`єктів нерухомого майна, право власності набуте в різний час, тому контролюючий орган правомірно нарахував податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на кожен з цих об`єктів. Твердження позивача, про володіння ним у 2022 році двома об`єктами нерухомості, набутими у 2020 році суперечить даним Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до Технічного паспорту на виробничий будинок нежитлової будівлі 4/30 частини пожежного депо, виданого 05.02.2016, його власниками були ОСОБА_1 (частка власності 2/30) та ОСОБА_2 (частка власності 2/30). Відповідно до договору купівлі – продажу від 19.05.2020 року, номер 788 позивач придбав 8/45 частин нежитлової будівлі пожежного депо у ОСОБА_2 (право власності набуте ОСОБА_2 на підставі договору купівлі – продажу від 27.08.2010 № 2482). ОСОБА_1 володіє 8/45 частин нежитлової будівлі пожежного депо, загальною площею 1220,5 м.кв. (право власності з 28.09.2010) та 8/45 частин нежитлової будівлі пожежного депо, загальною площею 1220,5 м.кв. (право власності з 19.05.2020). Відповідно до Технічного паспорту на виробничий будинок будівля РСЦ, виданого 22.07.2009, його власниками були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до договору договору купівлі – продажу від 19.05.2020 року, номер 786 позивач придбав 1/2 частини прибудови буд. РСЦ у ОСОБА_2 (право власності набуте ОСОБА_2 на підставі договору купівлі – продажу від 22.07.2009 № 2624). ОСОБА_1 володіє 1/2 частини прибудови буд. РСЦ, загальною площею 260,1 м.кв. (право власності з 02.09.2009) та 1/2 частини прибудови буд. РСЦ, загальною площею 260,1 м.кв. (право власності з 19.05.2020). Відповідач вказував, що правомірно виніс 4 податкових повідомлення-рішення на кожен з об`єктів нерухомості, що перебувають у власності ОСОБА_1 відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкту нерухомого майна.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. Види економічної діяльності: 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами (основний), 10.92 Виробництво готових кормів для домашніх тварин, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у., 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду).

ГУ ДПС у Дніпропетровській області 27.03.2023 прийняло податкові повідомлення-рішення №0053103-2418-0409, яким позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 12679,88 грн, №0053102-2418-0409 яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 21155,33 грн, №0053101-2418-0409 яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 21155,33 грн, №0053100-2418-0409 яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 12679,88 грн.

Формуючи податкові повідомлення-рішення, ГУ ДПС у Дніпропетровській області врахувало, що позивач є власником чотирьох об`єктів нерухомості. З посиланням на дані аналітично-інформаційної системи ДПС України та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкту нерухомого майна, відповідач нарахував позивачу податкове зобов`язання за кожен об`єкт нерухомості, а саме: 8/45 частин нежитлової будівлі пожежного депо, загальною площею 1220,5 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з інформацією з Державного реєстру право власності з 28.09.2010 року на підставі договору купівлі-продажу від 27.08.2010 року серії ВРА №380196 р.№2482; реєстраційний номер ОНМ 20363824, технічний паспорт, витяг з Державного реєстру; 8/45 частин нежитлової будівлі пожежного депо, загальною площею 1220,5 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності з 19.05.2020 року; Договір купівлі-продажу від 19.05.2020 року, номер 788, реєстраційний номер ОНМ 816689512121, витяг з Державного реєстру; 1/2 частини прибудови буд. РСЦ загальною площею 260,1 м.кв., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . (Згідно з інформацією з Державного реєстру право власності з 02.09.2009 року на підставі договору купівлі-продажу від 22.07.2009 року серії ВМЕ №921753, р.№2624; реєстраційний номер ОНМ 27752199, технічний паспорт, витяг з Державного реєстру; 1/2 частини прибудови буд. РСЦ загальною площею 260,1 м.кв., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . (Згідно з інформацією з Державного реєстру право власності з 19.05.2020 року на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.2020 року номер 786, реєстраційний номер ОНМ 2083049312121, витяг з Державного реєстру.

Натомість позивач вказує та надає докази, що у 2022 році був власником приміщень: 1/2 частки прибудови будівлі РСЦ (інв.№7), загальною площею усієї прибудови 260,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності набуто на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 786, виданий 19.05.2020, видавник: приватний нотаріус Бойко Л.П, Покровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 36545444; 8/45 часток пожежного депо, інв № 5, загальною площею всієї будівлі пожежного депо 1220,5 кв., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності набуто на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 788, виданий 19.05.2020, видавник: приватний нотаріус Бойко Л.П, Покровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 36546187.

Згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 , встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу, ВМЕ №921753 р.№2624, 22.07.2009 року ОСОБА_1 набув право приватної спільної часткової власності 1/2 частини прибудови буд.РСЦ (інв. №7). Запис про право власності в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 19.05.2020 року 16:28:45 на підстав п. 45 Порядку ведення Державного реєстру №1141 у зв`язку з перенесенням до розділу №2083049312121. Згідно із рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №52291087 від 19.05.2020 року о 16:12:56 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на 1/2 прибудови будівлі РСЦ (інв. №7) (реєстраційний номер 2083049312121) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 260,1 кв.м. Підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер 786, виданий 19.05.2020 року, видавник: Бойко Л.П., приватний нотаріус Покровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області. На підставі договору купівлі-продажу, ВРА №380196 рн.2482, 27.08.2010 року ОСОБА_1 набув право приватної спільної часткової власності 8/45 на нежитлове приміщення, пожежне депо, інв. №5. Запис про право власності в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 19.05.2020 року 16:59:12 на підставі п. 45 Порядку ведення Державного реєстру №1141 у зв`язку з перенесенням до розділу №816689512121. Згідно із рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №52291943 від 19.05.2020 року о 16:44:49 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на 8/45 будівлі пожежного депо (реєстраційний номер 816689512121) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1220,5 кв.м. Підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер 788, виданий 19.05.2020 року, видавник: ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_1 є власником 1/2 частини прибудови буд.РСЦ (інв. №7), за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 260,1 кв.м, та часткової власності 8/45 на нежитлове приміщення, пожежне депо, інв. №5., за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1220,5 кв.м.

Відповідно до підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об`єктами житлової нерухомості.

Відповідно до пункту 30.2 статті 30 ПК України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою із сплати податку та нарахованої суми податку.

Відповідно до пунктів 266.1, 266.2, 266.3 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Відповідно до підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування: будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Вище приведена норма кореспондується з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 року № 466-ІХ, яким зокрема внесено зміни до підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, де передбачено, що не є об`єктом оподаткування: будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Норма підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України зводить поняття звільнення від оподаткування (не є об`єктом оподаткування) щодо будівель промисловості, виробничих корпусів, цехів, складських приміщень промислових підприємств. Для застосування такої податкової пільги об`єкти нерухомості – будівлі повинні бути будівлями промисловості, наступна норма розкриває таке поняття та вказує, що до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) повинні відноситись будівлі згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000. Також для застосування податкової пільги, об`єкти нерухомості повинні бути у володінні чи користуванні промислового підприємства.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Розглядаючи вихідне поняття «промисловість», у зв`язку з яким застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції. Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва. Нормативний підхід у розумінні норми, про яку йдеться, випливає з того, що функціональне призначення об`єкта, який звільняється від оподаткування, яким є предмет - будівля промисловості (вид нежитлової нерухомості), є фактично визначальною родовою ознакою, оскільки не є об`єктом оподаткування саме будівлі промисловості, тобто будівлі, які використовуються для виготовлення промислової продукції будь-якого виду.

Суд приходить до висновку, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі, якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (самостійне виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B «Добувна промисловість та розроблення кар`єрів», C «Переробна промисловість», D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво». Промисловість у розумінні економічної теорії це провідна галузь господарства, яка об`єднує підприємства, що виробляють електроенергію, знаряддя праці, предмети побуту, забезпечує потреби в паливі, сировині, матеріалах та різноманітних товарах.

Згідно із відомостями інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна позивач є власником 1/2 частини прибудови буд.РСЦ (інв. №7), за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 260,1 кв.м, та часткової власності 8/45 на нежитлове приміщення, пожежне депо, інв. №5., за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1220,5 кв.м. Не встановлено та позивач не підтверджує, що такі приміщення, будівлі є будівлями промисловості, використовуються чи призначені для промислового виробництва. З технічних паспортів встановлено, що склад нежитлової будівлі 4/30 частини пожежного депо (м. Покров, вул. Зонова, 3) включає в себе, зокрема, гараж, а будівля РСЦ (вул. Зонова, 3) – склад, гаражі, цех, будівля РСЦ.

Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець. Основним видом економічної діяльності є 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами. Видами економічної діяльності також є 10.92 Виробництво готових кормів для домашніх тварин, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду).

Позивач не здійснює промислового виробництва, не доведено, що наявні у власності будівлі та приміщення використовує у промислову виробництві.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку підпункт “є” підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва. Такий підхід у розумінні норми, про яку йдеться, випливає з того, що функціональне призначення об`єкта, який звільняється від оподаткування, яким є предмет - будівля промисловості (вид нежитлової нерухомості), є фактично визначальною родовою ознакою, оскільки не є об`єктом оподаткування саме будівлі промисловості, тобто будівлі, які використовуються для виготовлення промислової продукції будь-якого виду.

При вирішені спору у цій частині, суд керується правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.02.2020 у справі №820/3556/17, від 17.03.2020 у справі №300/261/19, від 06.04.2020 у справі №420/879/19, від 17.07.2020 у справі №440/937/19, від 21.10.2020 у справі №806/2686/18, від 24.12.2020 у справі №160/9721/18, від 31.10.2023 у справі №160/11472/19, зокрема податкова пільга застосовується у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду). Встановлена нормою підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК податкова пільга має на меті стимулювання розвитку промислового виробництва, створення для цього сприятливих умов, в тому числі, фінансових. Якщо особа не здійснює промислове виробництво з використанням будівель, право на фінансове сприяння з боку держави у вигляді звільнення від сплати податку на промислові будівлі він не має.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено матеріалами справи та фіксується відомостями інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 є власником 1/2 частини прибудови буд.РСЦ (інв. №7), за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 260,1 кв.м, та часткової власності 8/45 на нежитлове приміщення, пожежне депо, інв. №5., за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1220,5 кв.м. Тобто позивач є власником двох об`єктів нерухомості.

Передбачено, що на кожен оподаткований об`єкт, контролюючий орган виносить окреме податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3, підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: зокрема: б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Таким чином, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Кількість об`єктів нерухомості, їх частики, що перебувають у власності фізичної особи, враховуються при нарахуванні податку.

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області при обчисленні податку на об`єкти житлової та нежитлової нерухомості для фізичних осіб задвоєно для ОСОБА_1 об`єкти нерухомості та частки, якими він володіє.

Податкові повідомлення-рішення №0053102-2418-0409 від 27.03.2023 на суму 21155,33 грн та №0053100-2418-0409 від 27.03.2023 на суму 12679,88 грн прийняті однаково з податковими повідомленнями-рішеннями №0053101-2418-0409 від 27.03.2023 на суму 21155,33 грн та №0053100-2418-0409 від 27.03.2023 на суму 12679,88 грн., на ті ж самі об`єкти нерухомості. Такі дії відповідача призвели до подвійного оподаткування належних позивачу об`єктів нерухомого майна, що є неприпустимим у податкових правовідносинах.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 – без змін.

Постанова набирає законної сили 04.08.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова