Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №520/35/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 р. Справа № 520/35/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 (головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В.) у справі №520/35/26

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , позивач) звернувся з позовом, в якому, з урахуванням уточнення вимог, просив суд:

- визнати протиправними та скасувати індивідуальні акти, складені відповідачем при здійсненні остаточного розрахунку сум грошових коштів при звільненні ОСОБА_1 , а саме довідки від 24.04.2025 №№ 5319, 5320 та довідку від 22.04.2025 № 271 (грошовий атестат) в повному обсязі з підстави невідповідності сум здійснених розрахунків наказу керівника ВЧ НОМЕР_1 від 12.04.2025 про звільнення ОСОБА_1 та невідповідності вказаних в них сум, наданій відповідачем звітності до ДПС України та Пенсійного фонду України за період 2024 р. і січень-червень 2025 р.;

- визнати бездіяльність відповідача з питання виправлення допущених порушень трудового законодавства при здійсненні остаточних розрахунків при звільненні з військової служби ОСОБА_1 протиправною;

- зобов`язати відповідача виправити допущені ним помилки при здійсненні остаточних розрахунків при звільненні з військової служби ОСОБА_1 шляхом здійснення перерахунку та внесення змін до звітності, наданої відповідачем до ДПС України та Пенсійного фонду України за період 2024 р. і січень-червень 2025 р. та сплати грошових коштів ОСОБА_1 після виправлення вказаних порушень трудового законодавства у повному обсязі із наданням відповіді ОСОБА_1 за результатами виправлення порушення у електронному вигляді засобами системи електронного суду або за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 або ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи; неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати останнє та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог скарги посилається про те, що відомості зазначені у довідках про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та грошовому атестаті, видані при звільнені позивача суперечать наказу про звільнення, отже підлягають скасуванню.

Також зазначає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо виправлення допущених порушень трудового законодавства при здійсненні остаточних розрахунків при звільненні позивача з військової служби.

Окрім того, посилається на порушення судом норм КАС України, а саме: розгляд справу у спрощеному позовному провадженні та не врахування, що ціна позову, визначена позивачем становить 200 000 грн.; не розгляд клопотання позивача про забезпечення позову у вигляді залучення до участі у розгляді справи експертів, фахівців, спеціалістів у галузі економіки та бухгалтерського обліку та звітності.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Позивач подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому висловив незгоду із доводами відповідача, вважаючи їх необґрунтованими.

Відповідачем надані додаткові пояснення, в яких зазначено що при формування грошового атестата за допомогою програмного забезпечення відбулась технічна несправність (помилка) , а саме у рядку 7 не відображено суму одноразової грошової допомоги при звільнені , передбаченої "Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби ", затверджених постанову КМУ № 460 від 17.09.2014. Проте. наразі відповідачем виправлено відомості у грошовому атестаті, який надіслано позивачу та суду.

На підставі ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги на підставі наявних та додатково наданих доказах.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 13.12.2024 до 12.04.2025 позивач проходив службу в Військовій частині НОМЕР_1 на посаді бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби управління військової частини, звільнений у запас за пп."г"п.2 ч.4 ст.26 Закону України " Про військовий обовязок та військову службу" ( через сімейні обставини) та виключений зі списків особового складу військової частини згідно наказів Військової частини НОМЕР_1 від 13.12.2024 №362 та від 12.04.2025 №108.

Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено розрахунок остаточних сум грошових коштів при звільненні ОСОБА_1 , видано останньому довідки від 24.04.2025 за №5319, № 5320 та грошовий атестат від 22.04.2025 за №271.

Позивач, не погоджуючись із відомостями зазначеними у довідках та грошовому атестаті, а також протиправною бездіяльність відповідача щодо виправлення порушень трудового законодавства при здійсненні остаточних розрахунків при звільненні з військової служби, звернувся з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв правомірно, в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням, наведеним у ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 за №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі по тексту також - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 Закону № 2011-ХІІ).

Відповідно до абз.3 п.14 ст.10-1 Закону № 2011-ХІІ у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 за № 704 (далі ппо тексту - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

За змістом пп.1 п.5 Постанови №704 надати право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

1) установлювати, зокрема, надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою; 2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Порядок та умови виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 (далі по тексту - Порядок №460).

Відповідно до п.1 Порядку № 460 військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 до 13.04.2025.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 108 від 12.04.2025, солдата ОСОБА_1 , звільненого наказом Командувача Сухопутних військ ЗС України від 01.04.2025 № 432-РС у запас визнано таким, що посаду здав і направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; з 12.04.2025 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення - з 13.04.2025.

Вказаним наказом також визначено виплатити позивачу при звільненні з військової служби:

щомісячну премію в розмірі 600 відсотків посадового окладу,

надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням;

надбавку за вислугу років за період з 01 по 12 квітня 2025 року;

компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки за 2022 рік (18 діб), за 2023 рік (03 доби), за 2025 рік (08 діб);

одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби.

24.04.2025 ОСОБА_1 видано довідки № 5320 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та абз. 8 п. 7 Постанови № 393 та № 5319 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Крім того, Військовою частиною НОМЕР_1 видано позивачу грошовий атестат.

Водночас, позивач не погоджується зі складовими довідок від 24.04.2025 та грошового атестату, оформлених відповідачем при здійсненні розрахунку грошових коштів належних позивачу при звільненні, а саме з підстав невідповідності таких сум згаданому вище наказу від 12.04.2025 за №108.

Колегія суддів зазначає, що довідки від 24.04.2025 містять наступні відомості про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2024 р. по березень 2025 р.:

посадовий оклад (ПО): грудень 2024 р. - 1 838,71 грн, січень - березень 2025 р. - 3 000,00 грн;

оклад за військове звання (ОВЗ): грудень 2024 р. - 324,84 грн, січень - березень 2025 р. - 530,00 грн;

надбавка за вислугу років (НВР): 25 % від ПО з урахуванням ОВЗ: грудень 2024 р. - відсутні відомості, січень 2025 р. - 28,47 грн; лютий - березень 2025 р. - 882,50 грн;

надбавка за особливості проходження служби: грудень 2024 р. - 65 % від ПО, ОВЗ, НВР в розмірі 1 406,31 грн; січень - березень 2025 р. - 100% від ПО, ОВЗ, НВР, а саме: січень 2025 р. - 3 558,47 грн; лютий - березень 2025 р. - 4 412,50 грн;

премія: грудень 2024 р. - 505% % від ПО в розмірі 9 285,49 грн; січень - березень 2025 р. - 600% від ПО в розмірі 18 000,00 грн.

Відсоткові відомості по складовим грошового забезпечення за останній повний місяць служби ОСОБА_1 відповідають тим, що визначені Наказом від 12.04.2025.

Натомість, апелянтом не зазначено які саме відомості у вказаних документах є суперечливими.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування довідок від 24.04.2025.

Щодо грошового атестату колегія суддів зазначає наступне.

Наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 за №280 "Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту" затверджено правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі по тексту - Правила №280).

Ці Правила визначають механізм фінансового забезпечення військових частин, кораблів, військових навчальних закладів, військових комісаріатів, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військова частина), що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Додатком №16 Правил № 280 визначено форму грошового атестату.

Відповідно до п.11.1 Правил №280 грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, зокрема у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби).

Згідно з п.11.2 Правил №280 у грошовому атестаті зазначаються:

- умовне найменування військової частини, яка видала грошовий атестат військовослужбовцю, а якщо немає умовного, - дійсне найменування військової частини та її поштова адреса;

- найменування займаної штатної посади.

У п.1 (не заповнюється для військовослужбовців строкової військової служби) - розмір окладу за військовим званням і виплачена сума записуються словами; дата, до якої включно виплачено у цьому та наступних пунктах грошового атестата назва місяця записується словом);

У п.2 - тарифний розряд за останньою займаною посадою, розмір посадового окладу та виплачена сума записуються словами; дата, до якої включно виплачено; - у пункті 3 (не заповнюється для військовослужбовців строкової військової служби) - розмір надбавки за вислугу років та виплачена сума записуються словами; дата, до якої включно виплачено. Також записується вислуга років для отримання надбавки за вислугу років (у тому числі з пільговою вислугою) і зазначається станом на 01 число місяця, наступного за місяцем видачі грошового атестата. Наприклад: "Обчислена на 01 січня 2019 року вислуга років становить: немає років немає місяців та сім днів" або: "Обчислена на 01 січня 2019 року вислуга років становить: сім років сім місяців сім днів з пільговою вислугою: дев`ять років дев`ять місяців дев`ять днів". Записи про обчислення вислуги років на пільгових умовах здійснюються військовослужбовцям, які мають право на таку вислугу років;

У п.4 (підпункти 4.1 - 4.7) - виплачені щомісячні додаткові види грошового забезпечення; назва виплати, яку отримував військовослужбовець за час виконання обов`язків за посадою, їх розмір та виплачена сума записуються словами; дата, до якої включно виплачено;

У п.5 (не заповнюється для військовослужбовців строкової військової служби) (підпункти 5.1 - 5.3) - виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення;

У п.п. 5.1 - виплачена грошова допомога на оздоровлення; найменування військової частини, дата та номер наказу про виплату та за який рік вона виплачена;

У п.п. 5.2 - виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; найменування військової частини, дата та номер наказу про виплату та за який рік вона виплачена;

У п.п. 5.3 - виплачена одноразова грошова допомога після укладення першого контракту; найменування військової частини, дата та номер наказу про виплату;

У п.п.5.1 - 5.3 грошового атестата зазначається тільки остання виплата кожного одноразового додаткового виду грошового забезпечення, здійснена за період служби військовослужбовця в даній військовій частині;

У п.6 (не заповнюється для військовослужбовців строкової військової служби) - найменування військової частини, дати та номери наказів про виплату підйомної допомоги військовослужбовцю та на членів його сім`ї; найменування військової частини, дати та номери наказів про виплату підйомної допомоги військовослужбовцю та на членів його сім`ї за попереднім місцем служби військовослужбовця;

У п.7 - сума виплаченої одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби (записується словами);

У п.8 - дата, до якого числа включно виплачено індексацію; у пункті 9 - сума залишку непогашеного нарахування на день вибуття військовослужбовця з військової частини (записується словами); найменування військової частини, дата та номер наказу про здійснення нарахування. Якщо є декілька наказів про здійснення нарахувань, то по кожному наказу заповнюються окремі підпункти 9.1; 9.2; 9.3 тощо;

У п. 10 - сума непогашеної заборгованості по аліментах - словами (заповнюється, якщо військовослужбовець є платником аліментів); прізвище, ім`я та по батькові, адреса одержувача аліментів; дата та номер виданого виконавчого листа. Якщо є декілька виконавчих листів, за якими рахується заборгованість по сплаті аліментів, то за кожним листом заповнюються окремі підпункти 10.1; 10.2; 10.3 тощо; пункті 11 - інформація про стягнення аліментів (заповнюється, якщо військовослужбовець є платником аліментів); найменування суду, який видав виконавчий лист, розмір аліментів для стягнення - словами, прізвище, ім`я та по батькові, адреса одержувача аліментів; дата та номер виданого виконавчого листа, а також по яке число стягнуто аліменти. Якщо є декілька виконавчих листів про сплату аліментів, то по кожному листу заповнюються окремі підпункти 11.1; 11.2; 11.3 тощо;

У п. 12 - інформація про звільнення військовослужбовця з посади, зарахування його в розпорядження відповідних командирів (начальників) і виключення його зі списків особового складу військової частини; посада особи, яка видала наказ про звільнення (відсторонення, усунення) військовослужбовця з посади, а також найменування посади звільненого з посади військовослужбовця; дата, номер наказу про звільнення (відсторонення, усунення), а також дата зарахування в розпорядження;

У п.13 - інформація про виплату інших видів грошового забезпечення, не передбачених формою грошового атестата;

У п.14 - правильність записів, здійснених у пунктах 1-13, засвідчується особистим підписом власника грошового атестата.

З аналізу наведених норм вище слідує, що в грошовому атестаті зазначаються фактично виплачені розміри грошового забезпечення військовослужбовця станом на день його звільнення.

Колегія суддів зазначає, що грошовий атестат від 22.04.2025, виданий позивачу містить інформацію щодо розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, грошової допомоги на оздоровлення, які відповідають відомостям про грошове забезпечення, визначеним Наказом від 12.04.2025.

Водночас, в грошовому атестаті не зазначено розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, тоді як наказом від 12.04.2025 призначено до виплати вказану складову грошового забезпечення у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби.

Тобто, відомості щодо грошового забезпечення позивача у грошовому атестаті не відповідають тим, що вказані у Наказі від 12.04.2025.

Відповідачем до апеляційного суду надано додаткові пояснення, в яких зазначено, що відсутність відомостей у грошовому атестаті про розмір одноразової грошової допомоги при звільненні обумовлена внаслідок технічної несправності програмного забезпечення, за допомогою якого формувався відповідний документ. При цьому, ВЧ НОМЕР_1 зауважує, що нею виготовлено виправлений грошовий атестат, копію якого долучено до пояснень.

З цього приводу, колегія суддів зазначає, що виготовлення відповідачем оновленого грошового атестату, вже під час розгляду справи судом, фактично свідчить про визнання відповідачем вимог позивача щодо невідповідності грошового атестату від 22.04.2025 за № 271 відомостям, зазначеним у наказі про звільнення позивача.

Крім того, колегія суддів враховує, що 15.10.2025 позивач звертався до Військової частини НОМЕР_1 щодо досудового врегулювання спору стосовно сум грошового забезпечення при звільненні, проте згідно з наданим Військовою частиною НОМЕР_1 рапортом №12530 від 20.10.2025 порушень не встановлено.

Наведені обставини позбавляють позивача можливості реалізувати своє право на призначення та виплату пенсії у розмірі, передбаченому законодавством, що є порушенням його законних прав.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до ст.2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Враховуючи встановлені у справі фактичні обставини, з метою повного та належного захисту прав позивача, колегія суддів вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними дії відповідача щодо видачі ОСОБА_1 грошового атестату без зазначення відомостей про розмір одноразової грошової допомоги при звільненні та зобов`язати відповідача виготовити та надати позивачу новий грошовий атестат з урахуванням розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, відповідно до Наказу від 12.04.2025 за № 108.

Водночас, суд першої інстанції не повно встановив обставини справи, не надав належної оцінки грошовому атестату, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Натомість, вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та внести зміни до звітності, наданої до ДПС України та Пенсійного фонду України за період 2024 р. і січень-червень 2025 р. та сплатити грошові кошти після виправлення вказаних порушень трудового законодавства у повному обсязі із наданням відповіді ОСОБА_1 за результатами виправлення порушення є на даний час передчасними, оскільки судом не встановлено, що таких дій не буде вчинено відповідачем внаслідок видання нового грошового атестату.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, не врахування розміру ціни позову - 200 000 грн., колегія суддів вважає помилковими, оскільки позивачем не заявлено вимог майнового характеру.

Згідно ч.ч.2,3 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За наслідками перегляду цієї справи колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, призначаючи розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, врахував зазначені особливості.

Доводи апелянта щодо не розгляду судом клопотання про забезпечення позову шляхом залучення до участі у розгляді справи експертів, фахівців, спеціалістів у галузі економіки та бухгалтерського обліку та звітності колегія суддів вважає помилковими, оскільки рішення суду містить відомості щодо розгляду судом зазначеного клопотання.

Крім того, наведені у клопотанні обґрунтування щодо необхідності залучення до участі у розгляді справи експертів, фахівців, спеціалістів у галузі економіки та бухгалтерського обліку та звітності з метою визначення ціни позову не є належними та достатніми підставами для забезпечення позову.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають. Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно з пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 у справі №520/35/26 скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо скасування грошового атестату.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у видачі ОСОБА_1 грошового атестату від 22.04.2025 за №271 без зазначення відомостей про розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виготовити та надати ОСОБА_1 новий грошовий атестат з урахуванням розміру складових грошового забезпечення, визначених Наказом від 12.04.2025 № 108, в тому числі одноразової грошової допомоги при звільненні.

В іншій частині відмови в задоволенні позову рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 у справі № 520/35/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц