Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №440/13900/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками

Дата: 03 серпня 2026 р.

Справа: №440/13900/24

Суддя: Чалий І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 р. Справа № 440/13900/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авадас" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва) від 29.04.2026 по справі № 440/13900/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авадас"

до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю "Авадас" (далі - позивач, ТОВ "Авадас") до суду подано заяву про зміну способу та порядку виконання додаткового рішення у справі № 440/13900/24.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 відмовлено у задоволенні заяви позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 440/13900/24.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу, та прийняти нове рішення, яким змінити порядок та спосіб виконання додаткового рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 по справі № 440/13900/24 шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн; та покласти на Кременчуцьку міську раду шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області витрати на парвничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, які понесені ТОВ "Авадас".

Посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, оскільки фактична неможливість виконання рішення суду підтверджується відсутністю у Кременчуцької міської ради рахунків в органах Казначейства, через що стягнення присуджених коштів неможливе. Зміна способу виконання рішення шляхом стягнення коштів з рахунків виконавчого комітету міської ради не є заміною боржника чи зміною змісту рішення, оскільки виконавчий комітет є виконавчим органом ради, через який здійснюється розпорядження бюджетними коштами. На підтвердження наведено практику Верховного Суду та аналогічні рішення Полтавського окружного адміністративного суду, в яких за подібних обставин дозволялося стягнення коштів з виконавчого комітету. Зазначає, що відмова у зміні способу виконання фактично унеможливлює виконання судового рішення, порушує принцип його обов`язковості та нівелює право на ефективний судовий захист.

Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ "Авадас" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просило:

визнати неправомірною бездіяльність Кременчуцької міської ради з не розгляду по суті клопотань ТОВ "Авадас" від 17 травня 2024 року та від 29 липня 2024 року про надання в користування на умовах оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5310436500:10:001:0151;

зобов`язати Кременчуцьку міську раду розглянути по суті заяву ТОВ "Авадас" від 29 липня 2024 року про надання в користування земельної ділянки з кадастровим номером 5310436500:10:001:0151 на умовах оренди строком на 49 років з видом використання цієї земельної ділянки 11.03 "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 адміністративний позов ТОВ "Авадас" до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо не розгляду по суті клопотань ТОВ "Авадас" від 17 травня 2024 року реєстраційний номер 10-02/50163, та від 29 липня 2024 року вх. № 0149/13815.

Зобов`язано Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області розглянути по суті клопотання ТОВ "Авадас" від 29 липня 2024 року вх. № 0149/13815 та прийнято рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ТОВ "Авадас" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).

Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 440/13900/24 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ТОВ "Авадас" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 по справі № 440/13900/24 скасовано в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ТОВ "Авадас" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

В іншій частині додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 по справі № 440/13900/24 залишено без змін.

Рішення суду набрало законної сили 21.01.2026.

05.03.2026 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 440/13900/24 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ТОВ "Авадас" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

24.03.2026 позивач звернувся до Управління державної казначейської служби України у м. Кременчуці із заявою про виконання вказаного рішення суду.

Листом від 30.03.2026 Управління державного казначейства повернуло виконавчий лист без виконання на підставі пп. 3 п. 9 Постанови КМУ від 03 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державних та місцевих бюджетів або боржників».

В обґрунтування зазначено, що боржник Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області не є ні розпорядником ні одержувачем бюджетних коштів та не обслуговується в Управлінні Казначейства, не має не має відкритих рахунків в органі Казначейства. а тому неможливо виконати рішення в частині розподілу судових витрат.

20.04.2026 до суду надійшла заява представника ТОВ "Авадас" про зміну способу та порядку виконання додаткового рішення у справі № 440/13900/24.

В обґрунтування зазначеної заяви, представником позивача зазначено, що фінансування видатків місцевого бюджету та обслуговування бюджетних коштів здійснює Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, який має відкриті рахунки в органах Державної казначейської служби України. У зв`язку з цим заявник просить стягнути на користь ТОВ «Авадас» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного виконавчого комітету.

Приймаючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Авадас" про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 440/13900/24, суд першої інстанції виходив з того, що Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області та Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області є окремими юридичними особами та самостійними суб`єктами права. Оскільки боржником за судовим рішенням є саме Кременчуцька міська рада, а виконавчий комітет не був стороною у справі та щодо нього не заявлялися позовні вимоги, покладення на нього обов`язку щодо виконання рішення фактично призвело б до заміни боржника, що не є зміною способу і порядку виконання рішення, а означало б зміну його змісту.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ст. 124 Конституції України та стаття 14 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Норми КАС України визначають систему процесуальних засобів, які адміністративні суди вправі застосовувати для забезпечення своєчасного, точного, неухильного та повного виконання судового рішення.

Статтею 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто, під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Зокрема, це заміна одного виду виконання іншим або визначення чіткого логічного порядку вчинення дій, спрямованих на виконання припису рішення суду.

При цьому, колегія суддів наголошує, що при зміні (встановленні) способу та порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.

Як встановлено з матеріалів даної справи, подана позивачем заява до Полтавського окружного адміністративного суду про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 440/13900/24 була мотивована останнім тим, зокрема, що безспірне списання коштів з Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (боржника) є неможливим у зв`язку з відсутністю відкритих рахунків в Управлінняі державного казначейства. Відтак, зазначене вказує на наявність обставин, які ускладнюють виконання виконавчого листа Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі № 440/13900/24, виданого на підставі додаткового рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 440/13900/24, яке набрало законної сили 21.01.2026, а тому необхідним є змінити спосіб виконання додаткового рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 440/13900/24.

В контексті наведеного вище, колегія суддів зазначає таке.

Згідно ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення;

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Колегія суддів звертає увагу, що Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388300) та Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 04057287) є самостійними юридичними особами та суб`єктами права, які наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, тобто здатністю від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов`язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 440/13900/24, яке набрало законної сили 21.01.2026, визначено виключно саме Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області (відповідача) в якості особи з якої підлягає стягнення витрат по оплаті правничої допомоги було визначено Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області.

При цьому, Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області згідно вказаного судового рішення не визначений в якості особи з якої підлягає стягнення витрат по сплаті судового збору, а також витрат по оплаті правничої допомоги було визначено Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Колегія суддів вважає, що фактично заява позивача про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 440/13900/24 за своєю правовою природою, у розумінні ст. 378 КАС України, не є заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

При цьому, як вже зазначалося вище, при зміні (встановленні) способу та порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що стягнення коштів з виконавчого комітету не є зміною способу та порядку виконання рішення, оскільки заміна боржника у зобов`язанні на особу, яка не залучалася до участі у справі, є фактично зміною змісту рішення.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.05.2018 у справі № 537/2235/16.

Колегія суддів, враховуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16 липня 2020 року у справі № 130/2176/17, зазначає, що відсутність у боржника коштів або відкритих рахунків в органах Казначейства не є передбаченою законом підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні за відсутності правонаступництва.

Оцінивши зміст поданої заяви, колегія суддів дійшла висновку, що вона фактично спрямована не на зміну способу чи порядку виконання судового рішення, а на покладення обов`язку з його виконання на іншу юридичну особу, яка не була стороною у справі та щодо якої суд не вирішував питання про наявність відповідних прав та обов`язків.

На думку апеляційного суду, задоволення заяви призвело б до зміни суті резолютивної частини рішення, виходу за межі позовних вимог та вирішення питання, яке не було предметом судового розгляду. Крім того, така заміна боржника могла б порушити права особи, яка не брала участі у справі та була позбавлена можливості надати свої заперечення під час її розгляду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення та відмови у задоволенні відповідної заяви позивача.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авадас" - залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 по справі № 440/13900/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко З.Г. Подобайло

Оригінал: reyestr.court.gov.ua