Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №761/40611/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 02 серпня 2026 р.

Справа: №761/40611/25

Суддя: Яворський Микола Анатолійович

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 761/40611/25 Головуючий у суді першої інстанції - Мєлєшак О.В.

Номер провадження № 33/824/3043/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Святогором Євгеном Анатолійовичем, на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року щодо притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №441991 від 03 вересня 2025 року, водій ОСОБА_1 03 вересня 2025 року о 01 годині 10 хвилин по вулиці Хрещатик, 7/11 в м. Києві, керувала автомобілем «Jeep» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки автомобіля зі згоди водія у встановленому законом порядку, за допомогою сертифікованого приладу «Drager ARLM 0284». Проба позитивна 1,54‰.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665, 60 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Святогор Є.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 її права, передбачені ст. 268 КУпАП та Конституцією України, не повідомили про право скористатися правовою допомогою, не запропонували у разі незгоди з результатом огляду пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я та не з`ясували її ставлення до результатів тесту «Drager».

Протокол було складено у службовому автомобілі без її участі, а після його оголошення лише вказано місце для підпису без належного роз`яснення прав. Такі порушення істотно обмежили право ОСОБА_1 на захист та ставлять під сумнів законність проведення огляду та зумовлюють недопустимість протоколу як доказу у справі.

Так, доводи апелянта про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими.

Вперше захисник ОСОБА_1 - адвокат Святогор Є.А. подав апеляційну скаргу 07 травня 2026 року, тобто в строк, встановлений законом.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 27 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану захисником Святогором Є.А. повернута особі, яка її подала (а.с. 48-50).

Повторно апелянт звернувся до суду із апеляційною скаргою 03 червня 2026 року (а.с 55 - 67).

Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року як такий, що пропущений з поважних причин.

При апеляційному розгляді справи захисник особи яка притягується до адміністративної відповідальності Святогор Є.А. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника особи яка притягується до адміністративної відповідальності Святогора Є.А., дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Крім того, п. 2.9-А Правил дорожнього руху передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735, та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року.

Відповідно до пунктів 1, 6, 7 та 9 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції №1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції України або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Пунктами 7 і 8 Порядку № 1103 передбачено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Таким чином, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №441991 від 03 вересня 2025 року, водій ОСОБА_1 03 вересня 2025 року о 01 годині 10 хвилин по вулиці Хрещатик, 7/11 в м. Києві, керувала автомобілем «Jeep» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія у встановленому законом порядку, за допомогою сертифікованого приладу «Drager ARLM 0284». Проба позитивна 1,54‰. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху і вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с. 4).

У протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 жодних пояснень чи заперечень щодо змісту складеного протоколу не зазначила, лише проставила підпис, що ознайомлена.

Відповідно до результатів проведеного тесту за допомогою спеціального технічного засобу Alkotest Drager 7510 відносно водія ОСОБА_1 , останній показав результат тесту - 1,54 ‰. З результатом тесту погодилася та проставила особистий підпис. (а.с. 3).

Відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. З результатом ОСОБА_1 погодилася та проставила особистий підпис (а.с. 5).

З довідки «Админпрактика» ІПНП «Армор», наданої співробітниками поліції до суду, вбачається, що за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахується посвідчення водія НОМЕР_2 . (а.с. 6-7)

В матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП 03 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 (а.с. 8).

На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що працівники патрульної поліції під час комендантської години зупинили водія транспортного засобу «Jeep» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з працівником поліції, останній запитав водія, чи вживала водій алкогольні напої, на що остання повідомила, що не живала проте, працівник патрульної поліції попросив водія вийти із машини для того, щоб переконатись, що остання не перебуває в стані алкогольного сп`яніння, оскільки з автомобіля він чує запах алкоголю. (01:05:44). Працівник патрульної поліції повторно запитав водія чи вживала остання алкогольні напої на що остання повідомила, що вона вживала, але трошки (01:06:02). Працівник патрульної поліції запитав водія чи готова остання проти огляд на стан алкогольного сп`яніння на приладі «Драгер» або проїхати до лікаря нарколога. (01:08:05). Працівник патрульної поліції роз`яснює водію, що за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на водія складається адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП, і така відмова прирівнюється до керування транспортним засобом у нетверезому стані. (01:08:24). Надалі водій довго спілкувався з працівниками поліції, на що останні неодноразово пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (01:21:25). В подальшому інші працівники патрульної поліції привезли прилад «Драгер», інший поліцейський показує прилад та повідомляє, що проводиться контрольний забір повітря, а також повідомляє, що прилад пройшов перевірку та роз`яснює як проходити огляд на приладі (01:22:35). На відео зафіксовано, як водій неодноразово ухиляється від проходження огляду, а саме неправильно проходить огляд на приладі драгер та працівники патрульної поліції роз`яснюють останній, що за такі дії як ухилення від проходження такого огляду працівниками поліції це буде розцінене, як пасивна відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. (01:23:33). На відео зафіксовано, як водій неодноразово своїми діями ухилялась від проходження огляду, а саме не робила видих повітря в мундштук до звукового сигналу для завершення забору повітря таким чином працівники патрульної поліції неодноразово роз`яснювали, що за дії також є відповідальність. (01:32:22). Після неодноразових проходжень ОСОБА_1 проходить тест на приладі та після проходження тесту працівник поліції повідомив, що у водія виявлено 1,54 ‰ проміле та те, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння при вище допустимої норми 0,2 ‰ (01:38:09) На відеозаписі зафіксовано, як працівник патрульної поліції запитує водія чи погоджується останній з результатом (01:38:33), ОСОБА_1 повідомляє, що згодна з результатом (01:38:36). На відеозаписі зафіксовано, що працівник поліції роз`яснив особі, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ознайомив з його змістом.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол підписаний особою, яка його склала й вказаний протокол не містить заперечень ОСОБА_1 щодо його складення, не містить її зауважень щодо змісту складеного протоколу.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівниками поліції ОСОБА_1 не було роз`яснено її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснені її права та обов`язки, передбачені ст. 36 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Докази по справі про адміністративне правопорушення у своїй сукупності та взаємозв`язку вказують на те, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, у неї було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, вона погодилася на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, пройшовши такий тест, за результатами огляду перебувала у стані алкогольного сп`яніння та погодилася з його результатами, відповідно, поліцейський мав всі підстави скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Отже, оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що посилання щодо відсутності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість поданої апеляційної скарги.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Святогором Є.А., слід залишити без задоволення.

Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Святогором Євгеном Анатолійовичем, залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду М.А. Яворський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua