Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №758/15978/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 758/15978/25 Головуючий в суді І інстанції - Ларіонов Н.М.

Провадження № 33/824/1632/2026 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,

секретар Сіваєва Ю.В.,

за участю:

представника особи, яка притягується до відповідальності Андросович Г.С.

представників Енергетичної митниці Гереги К.М.,

Холодкової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Андросович Ганни Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 30 січня 2026 року, якою:

ОСОБА_1 , 01 серпня 1978 року, громадянку України, працюючої директором ТОВ «Омнія Трейд», зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,-

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України,-

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з матеріалів провадження, а саме протоколу про порушення митних правил, 05.10.2022 до Енергетичної митниці декларантом ТОВ «ОМНІЯ ТРЕЙД» ОСОБА_1 (місцезнаходження підприємства станом на момент митного оформлення: 36008, Полтавська обл., м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 14А/22, код ЄДРПОУ 42927796) з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг товару «Скраплений вуглеводневий газ» (далі - товар) за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711139700, у кількості 18 630 кг була подана митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ» № UA903050/2022/033209 (далі - МД). Заявлена митна вартість товару склала 513 530,57 грн.

Поставка товару відбувалася в рамках зовнішньоекономічного контракту від 05.08.2022 № ANXT_OMN_20220805, укладеного між ТОВ «ОМНІЯ ТРЕЙД», в особі директора ОСОБА_1 та естонського підприємства AdNext OU (Ahtri th 8, Harju maakond, Tallinn, 10151 Estonia Kesklinna linnaosa), в особі директора ОСОБА_2 .

Відправником товару було литовське підприємство JOINT-STOCK COMPANY "GAZIMPEKSAS" (KONSTITUCIJOS PR.4A, VILNIUS, LT-09308, LITHUANIA).

До митного контролю та митного оформлення вказаного товару були надані документи, передбачені ст. 335 Митного кодексу України (далі - МК України), зокрема:

- рахунок від 03.10.2022 №GAZ 0410352;

- декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером від 03.10.2022 № GAZ 0410352;

- CMR від 03.10.2022 №1091934;

- паспорт якості від 27.09.2022 № В 22-21 U;

- зовнішньоекономічний контракт від 05.08.2022 №ANXT_OMN_20220805.

Відповідно до наданих відомостей, за МД було сплачено: мито у розмірі 0,00 грн (за ставкою 0 %); акцизний податок 64742,81грн (за ставкою 52 Євро за 1000 літрів); ПДВ - 40479,14 грн (за ставкою 7%).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження спеціального мита на окремі товари походженням з російської федерації, що ввозяться на митну територію України» від 17.08.2020 № 719 (далі - постанова КМУ №719) встановлено спеціальне мито на товари походженням з російської федерації, незалежно від інших видів мита у відсотках до митної вартості товарів. А саме, для газів скраплених за кодами згідно з УКТЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00 та вуглеводнів з кодом згідно з УКТЗЕД 2901 10 00 10, що ввозяться на митну територію України в режимі імпорту - 3 %.

Цією ж Постановою КМУ № 719 визначено, що у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовується спеціальне мито, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати спеціального мита за визначеними ставками.

Згідно п. 6 та 7 ч. 3 ст. 335 МК України у вставленому цим кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особовою зазначаються відомості про документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень) у випадках, передбачених МК України, надаються документи, що підтверджують країну походження товару.

Таким чином, з метою підтвердження заявленої в графі 34 МД країни походження товару (Європейський союз) ТОВ «Омнія Трейд» до митного оформлення було надано декларацію-інвойс, складену уповноваженим (схваленим) експортером від 03.10.2022 № GAZ 0410352, відомості про яку внесені до графи 44 МД.

Враховуючи вищезазначене, митне оформлення заявленого товару ТОВ «ОМНІЯ ТРЕЙД» за МД здійснено без застосування спеціальних заходів, а саме зі звільненням від сплати спеціального мита.

10.06.2025 управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Енергетичної митниці отримано службову записку управління проведення митного аудиту Енергетичної митниці № 19/19-02/3169 з додатками.

Відповідно до вказаної службової записки та додатків до неї, посадовими особами управління проведення митного аудиту Енергетичної митниці в період з 27.02.2025 по 09.04.2025 була проведена документальна планова виїзна перевірка підприємства ТОВ «ОМНІЯ ТРЕЙД» щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи під час ввезення товарів на митну територію України за період діяльності з 01.01.2020 по 31.01.2025, на підставі ст. 345, 346, 347, 349 МК України та наказу Енергетичної митниці від 13.02.2025 № 30.

За результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ОМНІЯ ТРЕЙД», посадовими особами Енергетичної митниці складено Акт від 23.04.2025 №11/25/7.6-19/42927796 (далі- Акт), податкові повідомлення - рішення від 30.05.2025 №№UA903000202519, UA903000202520.

За результатами документальної виїзної перевірки було встановлено, що для товару імпортованого ТОВ «Омнія Трейд» за МД з наданням декларації-інвойсу, складеного уповноваженим (схваленим) експортером від 03.10.2022 № GAZ 0410352, відповідно до інформації отриманої від уповноваженого органу країни експортера, преференційне походження (країна походження) Європейський союз (далі - ЄС) не підтверджено і товари не набули статусу преференційного походження.

Таким чином, преференційне походження товару ЄС за декларацією-інвойсом, складеного уповноваженим (схваленим) експортером від 03.10.2022 № GAZ 0410352 не підтверджено, відповідно нарахування спеціального мита у розмірі 3% (15 405,92 грн) було обов`язковим.

В своїх відповідях на питання керівником ТОВ «ОМНІЯ ТРЕЙД» пояснень щодо не сплати спеціального мита у розмірі 3% не надано.

Крім цього, порядок визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України, послуг, які поставляються нерезидентами на митній території України, визначено Податковим кодексом України.

Враховуючи, що мито є однією із складових бази оподаткування ПДВ, а спеціальне мито не було застосоване, відповідно до інформації, зазначеній в графі 47 МД, зазначене спричинило невірний розрахунок ПДВ.

Таким чином, за МД мало бути сплачено ПДВ у сумі 41 557.55 грн, що на 1 078,41 грн. менше ніж фактично надійшло до Державного бюджету.

Враховуючи те, що країна походження товару не підтверджена, зазначені дії призвели до недоборів митних платежів у розмірі 16 484,33 грн, а саме: спеціального мита - 15 405,92 грн, ПДВ - 1 078,41 грн. (№ з/п. 66 додаток 3 до Акту, а. с. 78)

Таким чином, в діях керівника ТОВ «ОМНІЯ ТРЕЙД» ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення митних правил, відповідальність за які передбачена ст. 485 Митного кодексу України, а саме вчинення дій, спрямованих на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження товару та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, що призвело до недоборів митних платежів у розмірі 16 484,33 грн. (спеціальне мито - 15 405,92 грн, ПДВ - 1 078,41 грн.).

ПостановоюПодільського районного суду м. Києва від 30 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 24 726, 50 грн. (дванадцять чотири тисячі сімсот двадцять шість гривень 50 коп.), що становить 150 відсотків несплаченої суми митних платежів. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.).

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, адвокат Андросович Г.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що на підставі зовнішньоекономічних контрактів з компаніями-продавцями «PPS Group s.r.o.» (Чеська Республіка) та «AdNext OU Ltd» (Естонія) ТОВ «Омнія Трейд» (покупець) ввезено товар «Газ вуглеводневий скраплений пропан» за кодом згідно з УКТЗЕД 2711139700. Країна походження товару - Європейська Спільнота (EU), Доставка зазначених вантажів на митну територію України здійснювалась автомобільним транспортом на умовах поставки FCA згідно з Інкотермс 2010; Відправник: UAB «Gazimpeksas» (Литва); Отримувач: ТОВ «ОМНІЯ ТРЕЙД» (Україна).

Тобто, прямих договірних відносин у ТОВ «Омнія Трейд» із відправником товару UAB «Gazimpeksas» не існувало.

В свою чергу, Литовська компанія UAB «Gazimpeksas» в підтвердження права на надання преференцій надавала разом із товаром декларації походження (декларації інвойси) за встановленою Конвенцією формою. Право на такі преференції у UAB «Gazimpeksas» виникло на підставі присвоєного їй номера авторизованого експортера.

Так, перед укладенням контракту ОСОБА_1 пересвідчилась, що UAB «Gazimpeksas» дійсно має код авторизованого експортера та має право на застосування преференцій.

ОСОБА_1 навіть отримала копію відповідного рішення Вільнюської територіальної митниці від 10.11.2021.

Так, UAB «Gazimpeksas» (Литва) отримала від Вільнюської територіальної митниці номер авторизованого експортера LT/VM0/052. Як зазначено у рішенні Вільнюської територіальної митниці від 10.11.2021 року №2TR-19-0025, дозволено UAB «Gazimpeksas» з дня прийняття даного рішення складати декларації-інвойс при підписанні, незалежно від вартості товарної партії, на зжижений нафтовий газ преференційного походження ЄС, експортований в Україну, котрий класифікується в позиції 2711 ГС (копія вказаного рішення додається).

Апелянт наголошує, що вказане рішення Вільнюської територіальної митниці було чинним протягом всього часу співпраці ОСОБА_1 (ТОВ «Омнія Трейд» з UAB «Gazimpeksas» (Литва) - дана обставина не спростована митницею.

Більше того, неоспорюваним є той факт, що всі декларації-інвойси, котрі надавала UAB «Gazimpeksas» разом із товаром при імпорті на територію України - не є підробними, а є оригінальними, що також не спростовується енергетичною митницею.

Як виявилось, по внутрішніх первинних документах Литви, після того, як контролюючі органи Литви провели перевірку діяльності UAB «Gazimpeksas», вони виявили, що UAB «Gazimpeksas» не змогло документально підтвердити походження товару, котрий був отриманий ТОВ «Омнія Трейд» та ввезений на територію України.

Однак, ТОВ «Омнія Трейд» не має ні фізичної, ні технічної, ні передбаченої українським чи міжнародним законодавством можливості вчиняти будь-які дії, щоб перевірити первинну внутрішню документацію (весь ланцюг походження, виготовлення чи переробки товару) на території Литви, чи будь-якої іншої країни ЄС.

Для ТОВ «Омнія Трейд», як імпортера, достатньо пересвідчитися у дійсності товаросупровідних документів та у наявності права на застосування преференцій у відправника товару. Право на преференції у UAB «Gazimpeksas» було, у чому ОСОБА_1 пересвідчилась, вчинивши максимум можливих дій, що були в її компетенції.

Фактів невідповідності відомостей заявлених у митній декларації, в тому числі невірно зазначених особисто ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру сплати митних платежів не встановлено. Вся інформація, що відображена у митній декларації - підтверджується товаросупровідними документами, які є дійсними.

Митними органами не надано будь-яких доказів, які б підтверджували, що при заповненні електронної митної декларації у ОСОБА_1 був наявний умисел на вчинення дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Також, місцевий суд надав невірну оцінку доказам, що підтверджують сплив строку на притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, до суду енергетичною митницею за притягненням до відповідальності ОСОБА_1 за ст. 485 МКУ звертається восени 2025 року, а правопорушення було виявлено ще у 26 березня 2024 року, про що зазначає сама енергетична митниця у своєму Акті.

Сторона захисту наголошує, що під час проведення виїзної перевірки жодних запитів до ТОВ «Омнія Трейд» стосовно декларацій-інвойсів компанії UAB «Gazimpeksas» не надавалось, пояснень з цього приводу не відбиралось. Фактично, у Акті перевірки було констатовано факт порушення митних правил із посиланням на лист митного департаменту Міністерства фінансів Литовської республіки від 25.03.2024 №15.3Mr/22)3BE-1926.

Однак, судом першої інстанції безпідставно зазначено, що порушення було виявлено 10.06.2025.

Сама енергетична митниця при складанні акту перевірки (від 23.04.2025) про виявлене адміністративне правопорушення посилалася на єдиний документ на підтвердження такого правопорушення - митного департаменту Міністерства фінансів Литовської республіки від 25.03.2024 №15.3Mr/22)3BE-1926 з додатком (отриманий 26.03.2024).

Тобто, саме після 26.03.2024 уповноважений орган зобов`язаний був невідкладно скласти протокол за встановленою законом формою та зібрати в розумні строки необхідні докази.

Відтак, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, у зв`язку з чим провадження по даній справі підлягає закриттю із підстав, передбачених п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В свою чергу, представник енергетичної митниці Герега К.М. подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить оскаржувану постанову залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень ОСОБА_3 зазначає, що апеляційна скарга не містить жодних обґрунтувань, які б вказували на відсутність події та складу правопорушення та протиправність постанови.

Вказує, що вина ОСОБА_1 підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи про порушення митних правил, а вказане стороною захисту у скарзі не відповідає дійсності, оскільки під час провадження у справі про порушення митних правил Енергетичною митницею надана належна оцінка доказам, всебічно, повно та об`єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, доведена наявність вини в діях ОСОБА_1 .

Тому, на думку представника енергетичної митниці, оскаржувана постанова є законною.

Заслухавшидоповідь судді,

пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Андросович Г.С., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити,

пояснення представників Енергетичної митниці, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги,

перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

За змістом ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Тобто, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Так, суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, виходячи з того, що директором ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 були вчиненні дії спрямовані на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження товару та надання з цією ж метою митного органу документів, що містять такі відомості, що призвело до недоборів митних платежів.

Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

За змістом ст. 485 МК України об`єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується діями, що направлені на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

З об`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 485 МК України, в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів характеризується сукупністю трьох ознак: діяння, спрямоване на ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка вчинила порушення, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Також Верховний Суд у постанові від 22 травня 2020 року у справі № 751/1477/20 (провадження №К/9901/45268/18) вказав, що відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 485 МК України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відтак, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети: неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини.

Згідно ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Ст. 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Ч. 1 ст. 293 Митного кодексу України визначено, що особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант.

Ч. 1 ст. 271 МК України визначено, що мито - це загальнодержавний податок, встановлений ПК України та МК України, який нараховується та сплачується відповідно до МК України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне мита, додатковий імпортний збір (ч. 1 ст. 275 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 275 МК України спеціальне мито встановлюється відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну»:

1) як засіб захисту національного товаровиробника, у разі якщо товари ввозяться на митну територію України в обсягах та/або за таких умов, що їх ввезення заподіює або створює загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

2) як заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" у разі якщо інші держави, митні союзи або економічні угруповання обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, у відповідь на такі дії можуть застосовуватися адекватні заходи. У разі якщо такі дії завдають шкоди або створюють загрозу її заподіяння державі та/або суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності, зазначені заходи можуть передбачати її відшкодування.

Заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань здійснюються відповідно до законів України, міжнародних договорів України, загальноприйнятих правил, стандартів та норм міжнародного права та одним з таких заходів є запровадження спеціального мита.

У разі якщо дискримінаційні та/або недружні дії щодо України застосовуються державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, заходи у відповідь, визначені частиною третьою цієї статті, можуть застосовуватися за рішенням Кабінету Міністрів України.

Постановою Верховної Ради України "Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором" від 27.01.2015 № 129-VIII Російську Федерацію визнано державою-агресором.

Відповідно до частини одинадцятої статті 29 Закону № 959-ХІІ та з метою вжиття заходів, необхідних для захисту суттєвих інтересів безпеки під час надзвичайних обставин у міжнародних відносинах Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 719, якою було запроваджено спеціальне мито на важкі дистиляти (газойлі), гази скраплені, вуглеводні та на окремі типи вугілля походженням з Російської Федерації, що ввозяться на митну територію України, незалежно від інших видів мита.

Так, Постановою № 719 було встановлено спеціальне мито для газів скраплених за кодами 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00 згідно з УКТ ЗЕД та вуглеводнів за кодом 2901 10 00 10 згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту та країною походження яких є Російська Федерація, у розмірі 3 %.

У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовується спеціальне мито згідно з цим пунктом, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати спеціального мита за визначеними цим пунктом ставками.

Згідно з ч. 1 ст. 41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Доказами у справі про порушення митних правил, згідно приписів ч. 1 ст. 495 МК України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 352 МК України, посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, можуть використовуватись як матеріали для підготовки висновків за результатами перевірок.

П. 54.4 ст. 54 ПК України встановлено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених п. 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Судом першої інстанції правильно враховано відповідну позицію з цього питання, сформульовану Верховним Судом та викладену у постанові від 05.06.2024 у справі №380/2397/22. Так, Верховний Суд визначив, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, стосовно країни походження, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов`язання платника на підставі відомостей, зазначених у таких документах, безвідносно до завершення митного оформлення товарів та їх випуску.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 289 МК України обов`язок зі сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання.

В той же час, помилковим є висновок суду першої інстанції, що саме дії директора ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 були спрямовані на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження товару та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, що призвело до недоборів митних платежів, чим вона вчинила порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що ані протокол, ані зміст постанови суду першої інстанції не містять посилання на докази та їх аналіз, які б доводили, що дії директора ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 були умисними.

Матеріали справи не містять спростувань заперечень адвоката Андросович Г.С. про те, що ОСОБА_1 добросовісно вчинила ряд дій, щоб пересвідчитися у достовірності інформації про товар.

Литовська компанія UAB «Gazimpeksas» в підтвердження права на надання преференцій надавала разом із товаром декларації походження (декларації інвойси) за встановленою Конвенцією формою. Права на такі преференції у UAB «Gazimpeksas» виникло на підставі присвоєного їй номера авторизованого експортера.

Перед укладенням контракту ОСОБА_1 пересвідчилась, що UAB «Gazimpeksas» дійсно має код авторизованого експортера та має право на застосування преференцій. ОСОБА_1 отримала копію відповідного рішення Вільнюської територіальної митниці від 10.11.2021.

UAB «Gazimpeksas» (Литва) отримала від Вільнюської територіальної митниці авторизованого експортера LT/VM0/052. Як зазначено у рішенні Вільнюської територіальної митниці від 10.11.2021 року N?2TR-19-0025, дозволено UAB «Gazimpeksas» з дня прийняття даного рішення складати декларації-інвойс при підписанні, незалежно від вартості товарної партії, на зжижений нафтовий газ префереційного походження ЄС, експортований в Україну, котрий класифікується в позиції 2711 ГС.

Рішення Вільнюської територіальної митниці було чинним протягом всього часу співпраці ОСОБА_1 (ТОВ «Омнія Трейд») з UAB «Gazimpeksas» (Литва) - дана обставина не спростована Енергетичною митницею.

Більше того, неоспорюваним є той факт, що всі декларації-інвойси, котрі надавала UAB «Gazimpeksas» апелянту разом із товаром при імпорті на територію України - не є підробними. Вони видані уповноваженим органом, прийняті митницею.

При цьому, матеріали справи не містять жодного доказу, на підтвердження умислу ОСОБА_1 на вчинення дій, що ставляться їй у вину, а саме, що подаючи митну декларацію та додані до неї документи, вона була обізнана, що товар, який ввозиться на територію України має відмінне від Європейського Союзу походження.

Як слідує з матеріалів провадження, по внутрішніх первинних документах Литви контролюючі органи Литви провели перевірку діяльності UAB «Gazimpeksas» та виявили, що саме UAB «Gazimpeksas» не змогло документально підтвердити походження товару, котрий був отриманий ТОВ «Омнія Трейд» та ввезений на територію України.

Однак, жодних доказів, що ТОВ «Омнія Трейд» мало будь-яку (фізичну, технічну) передбачену українським чи міжнародним законодавством можливість вчинити які-небудь дії, щоб перевірити первинну внутрішню документацію (весь ланцюг походження, виготовлення чи переробки товару) на території Литви, чи будь-якої іншої країни ЄС, не встановлено та суду не надано.

Крім того, митний орган, складаючи протокол про порушення митних правил, та місцевий суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, залишили поза увагою, що відсутність підтвердження факту походження товару з ЄС ніяким чином не спростовує зазначеного факту, оскільки в межах розгляду даної справи митний орган не надав суду доказів про походження ввезеного товару з будь-якої іншої країни, що не входить до ЄС.

Таким чином, факт відсутності підтвердження походження товару з країн ЄС не є ідентичним доведенню факту походження товару з країн, що не входять до ЄС. Зазначене не узгоджується з принципом доведення «поза розумним сумнівом», що має застосовуватись у справах даної категорії.

За вказаних обставин, обвинувачення ґрунтується на припущеннях, що є недопустимим. В даному випадку, не встановлення митним органом країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, не дає підстав суду стверджувати, що переміщуваний товар походить не з ЄС тільки тому, що підтверджень останнього митним органом не здобуто.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.

Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

На підставі наведеного та з огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, за обставин, викладених у протоколі про порушення митних правил 0397/UA903000/2025 від 11.09.2025 та постанові суду, апеляційний суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, а тому постанова Подільського районного суду м. Києва від 30 січня 2026 року підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Андросович Ганни Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 30 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 485 МК України - закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Рудніченко