Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №161/15089/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15089/26

Провадження № 3/161/3813/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., за участі захисника – адвоката Любчича В.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луцьку Волинської області, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувалася, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2

за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , неналежним чином виконувала батьківські обов`язки, передбачені ст. 150 СК України, відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: 01.07.20207 року близько 09.30 не забезпечила належні умови для проживання дитини.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнала, суду пояснила, що забезпечує належні умови для проживання дитини. Так, дійсно на фотографіях, долучених поліцією до матеріалів справи зображений її будинок, проте вона не вважає, що зображені на ньому умови є неналежними.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Любчич В.С. в судовому засіданні просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Так, з наданих ним в судовому засіданні фотографій вбачається, що будинок ОСОБА_1 знаходиться у належному житловому стані.

Вислухавши поясненя ОСОБА_1 , доводи її захисника, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 428832 від 01.07.2026 року (а.с. 1);

-актом обстеження умов проживання від 01.07.20206 року, проведеного спеціалістом служби у справах дітей ОСОБА_3 , поліцейським офіцером громади ОСОБА_4 , ФСР ОСОБА_5 (а.с. 2), з якого слідує, що при проведені обстеження умов проживання ОСОБА_1 та неповнолітньої ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 на момент обстеження у будинку були розкидані речі, постільна білизна брудна, санітарно-гігієнічний стан не в межах норми, у дитині відсутнє окреме спальне місце;

-фототаблицею до акту обстеження умов проживання від 01.07.2026 року (а.с. 3-4), з якої вбачається, що умови проживання для неповнолітньої дитини в будинку є вочевидь неналежними;

-копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 матір`ю якої є ОСОБА_1 (а.с. 3);

-рапортом ПОГ СВГ ВП Луцького РУП ГУНП у Волинській області майора поліції В. Томащука від 01.07.20206 року (а.с. 5).

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має, в свою чергу, ОСОБА_1 та її захисником такі докази в жодній мірі спростовані не були.

Надані стороною захисту фотографії (а.с. 27-36) не спростовують докази, надані органом, що склав протокол про адміністративне правоопрушення, оскільки як слідує з пояснень самої ОСОБА_1 наданих суду, вони зроблені за кілька днів до судового засідання, тобто після обстеження умов проживання та складення відносно неї протоколу про адмінстративне правопорушення

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, ч.1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.

Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям, тощо), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні. одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, об`єктивна сторона за ч.1 ст. 184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Суд вважає, що в даному випадку ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не забезпечила неповнолітній дитині належні умови проживання.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Невизнання своєї вини ОСОБА_1 суд розцінює як обраний нею спосіб захисту, який має на меті уникнути відповідальності за неналежне виконання ним обов`язків по вихованню неповнолітньої дитини.

При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.

Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушниці, а також враховуючи завдання КУпАП про виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 7, 40-1, 184, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська