Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №686/18190/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

04 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/18190/25

Провадження № 22-з/820/100/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників заяву представника ОСОБА_1 адвоката Афадєєва Віталія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш ту гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником адвокатом Афадєєвим Віталієм Вікторовичем, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш ту гоу» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кеш ту гоу» заборгованість за кредитним договором №154926 від 28.09.2020 року в розмірі 20720,00 грн, а саме: 4000,00 грн – заборгованість за сумою кредиту; 16720,00 грн – заборгованість за процентами; 2422,40 грн судового збору та 3000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником – адвокатом Афадєєвим В.В., задоволено. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2026 року в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками за кредитним договором № 154926 від 28 серпня 2020 року, укладеним між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 , у розмірі 16 720,00 грн відмовлено. Змінено розподіл судових витрат. Стягнуто з ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» на користь ОСОБА_1 436 грн 63 коп. судових витрат, понесених при поданні апеляційної скарги.

28 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 – адвокат Афадєєв В.В. подав до Хмельницького апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування заяви вказує, що 21.02.2020 між ОСОБА_1 та адвокатом Афадєєвим В.В. укладено договір про надання правничої допомоги.

27 липня 2026 року ОСОБА_1 та адвокат склали та підписали акт про надання правової допомоги, згідно з яким загальна вартість наданої правової допомоги у межах справи № 686/18190/25 на стадії апеляційного провадження становить 10000 грн.

З урахуванням викладеного, просить суд ухвалити додаткове судове рішення про стягнення з позивача на користь відповідачки витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Вказана заява разом із додатками 28.07.2026 о 23:38 доставлена в електронний кабінет ТОВ «ФК «Кеш ту гоу», що підтверджується квитанцією № 8150109.

Від представника ТОВ «ФК Кеш ту гоу» надійшла заява про безпідставність стягнення судових витрат у заявленому розмірі. Вважає, що заявлена вартість виконаних робіт є явно завищеною та не узгоджується ні з критеріями малозначності спору, ні з рівнем його фактичної складності. Зауважує, що витрачений час на надання усних консультацій, ознайомлення з матеріалами справи, а також підготовку та складання апеляційної скарги не відповідає вимогам реальності та співмірності адвокатських витрат, що виключає можливість визначення їх розумними та обґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 , поданої її представником – адвокатом Афадєєвим В.В., підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 259 ЦПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частин п`ятої-шостої статті 137 ЦПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №750/2055/20 зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі №143/173/19 зроблено висновок про те, що згідно з частинами п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 25 березня 2024 року у справі № 686/4996/23 (провадження № 61-15625св23).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України також визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційним судом встановлено, що при подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 заявляла, що нею на стадії апеляційного провадження будуть понесені витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких становить 12000 грн, докази понесення таких витрат будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення.

До апеляційної скарги відповідачка додала ордер на надання правничої допомоги на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 21.02.2020 за яким адвокат Афадєєв В.В. уповноважений надавати правничу допомогу ОСОБА_1 у будь-яких судах усіх інстанцій незалежно від спеціалізації.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до заяви про ухвалення додаткового рішення додано докази витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме: договір про надання правової допомоги від 21.02.2020; акт про надання правової допомоги від 27 липня 2026 року на суму 10000 грн.

Згідно з умовами вищевказаного договору про надання правової допомоги від 21.02.2020, адвокат бере на себе зобов`язання надавати Поштовій О.П. правову допомогу – комплекс платних юридичних послуг, до складу яких входять надання консультацій, складання відповідних процесуальних документів (позовних заяв, заяв, клопотань, скарг, тощо), представництво інтересів замовника у правоохоронних органах, судах першої, апеляційної та інших інстанцій, а за необхідності – у інших органах, підприємствах, установах, організаціях, а також надання інших юридичних послуг, необхідних для виконання поставлених замовником завдань.

Згідно з п.3.1. договору, вартість послуг виконавця визначається у актах про надання правової допомоги, які підписуються сторонами.

Відповідно до акту про надання правової допомоги від 27 липня 2026 року, на виконання умов договору про надання правової допомоги від 21 лютого 2020 року адвокат Афадєєв В.В. надав, а ОСОБА_1 прийняла надану їй правову (правничу) допомогу (комплекс платних юридичних послуг), пов`язаних із представництвом та захистом інтересів замовника під час апеляційного провадження у справі № 686/18190/25 такі послуги: ознайомлення із рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2026 року в справі № 686/18190/25, підготовка, узгодження із замовником та подання до Хмельницького апеляційного суду апеляційної скарги на вказане рішення суду – 10000 грн (5 годин). Загальна вартість вказаної вище правової допомоги виконавця за домовленістю сторін (п.3.1. договору) становить 10000 грн.

З врахуванням пропорційності розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, - 80,70%, сума відшкодування витрат на правничу допомогу становить 8070 грн. Однак, зважаючи на заперечення сторони позивача щодо заявленого відповідачкою розміру витрат на правничу допомогу, стягненню з ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» на користь ОСОБА_1 підлягають понесені на стадії апеляційного провадження витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн, розмір таких витрат є співмірним зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Керуючись ст. ст. 270, 382 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш ту гоу» на користь ОСОБА_1 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І.Талалай