Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №766/2046/26 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/2046/26

Номер провадження: 33/819/122/26

Головуючий у першій інстанції: Єпішин Ю.М.

Доповідач: Калініна О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Херсонський апеляційний суд у складі судді Калініної О.В., при секретарі Вершина І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Тихоші С.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 07 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 07 травня 2026 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та у відповідності до ч. 2 ст.36 КУпАП накладено адміністративне стягнення відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Адвокат Тихоша С.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову від 07.05.2026 року про визнання винним і притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Дану постану вважає незаконною та такою, що винесена із грубими порушеннями процесуальних та матеріальних норм права, порушенням права на захист, яка не ґрунтується на фактичних обставинах справи та обставинах досліджуваних у ході судових засідань.

Захисник вказує, що суд першої інстанції в порушення ст.268 КУпАП не повідомив ОСОБА_1 про дату та час слухання справи та виніс передчасно постанову, якою визнав останнього винним у скоєнні правопорушень передбачених ч. 1 ст.130 КУпАП, ч. 5 ст.126 КУпАП.

Зазначає, що в адміністративній справі відсутнє документальне підтвердження правомірності зупинки транспортного засобу яким керував ОСОБА_2 . Тому вважає неправомірною і безпідставною зупинку поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що суперечить ЗУ «Про дорожній рух» і ПДР, i є підставою вважати всі наступні дії поліцейських та здобуті у справі дані, в тому числі процедуру огляду, неправомірними за правовим принципом «плодів зіпсованого дерева» , що узгоджується з позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17.

Посилаючись на положення п. 2.5 ПДР України, ст. 266 КУпАП та п.8 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції( далі- Інструкція) вказує, у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції ще не має права скласти протокол за статтею 130 КУпАП. У такому випадку закон покладає обов`язок на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі.

Крім цього, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо.

Лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, що було порушено працівниками поліції, а судом першої інстанції вказаний факт залишився поза увагою.

При цьому в порушення зазначеної Інструкції, співробітники поліції просто долучили направлення на медичний огляд після складання протоколу та не надали направлення ОСОБА_1 .

Вказує , що зазначене узгоджується з судовою практикою апеляційних судів у наведених в апеляційній скарзі справах.

Суд першої інстанції, не вмотивувавши належним чином своє рішення, розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , зазначене порушення процесуальних норм є істотним, оскільки перешкодило ОСОБА_1 скористатися його правами, передбаченими ст. 129 Конституції України i статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статтею 268 КУпАП, в тому числі правом на захист.

Адвокат Тихоша С.М. та ОСОБА_1 , належним чином за наявними у справі засобами зв`язку повідомлені про дату, час апеляційного розгляду, в судові засідання неодноразово не з`явилися. Від адвоката Тихоші С.М. 22.06.2026 року надійшла заява про відкладення призначеного на цю дату судового засідання у зв`язку зі знаходження на лікарняному. Таке клопотання було задоволено, судове засідання відкладено. Призначалися у справі судові засідання на 01.07.2026 року, 08.07.2026 року , 15.07.2026 року , 21.07.2026 року, 03.08.2026 року для забезпечення можливості адвокату Тихоші С.М. та ОСОБА_1 прийняти участь в судовому засіданні. У зазначені судові засідання учасники справи не з`явилися, заяви про відкладення апеляційного розгляду не подавали.

Неприбуття в судове засідання адвоката Тихоші С.М. та ОСОБА_1 відповідно до положень ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Апеляційний розгляд здійснюється в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП.

Як слідує із постанови від 07.05.2026 року судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 17.02.2026 року о 23:30 год. в Херсонській обл., с. Чорнобаївка по а/д М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, блокпост «Х-11» керував транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: стійкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей, нерозбірлива вимова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 17.02.2026 року о 23:30год. в Херсонській обл., с.Чорнобаївка по а/д М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, блокпост «Х-11», ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року, за що передбачена відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП.

Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП суд побудував на досліджених доказах: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 248971 від 18.02.2026 року, довідці про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами та за останнім транспортних засобів не зареєстровано; довідці про те, що ОСОБА_1 17.02.2026 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (постанова ЕНА № 6683200 від 17.02.2026 року); відео-файлах з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських.

Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП побудований судом на досліджених доказах, зокрема протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 248969 від 18.02.2026 року, відео-файлах з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських.

Належність та допустимість зазначених доказів в апеляційній скарзі захисник під сумнів не ставить.

Доводів на спростування висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП захисник в апеляційній скарзі не наводить. Факт керування зазначеним у протоколі транспортним засобом та у вказаному у протоколах місці та час в апеляційній скарзі захисником також не спростовується.

Натомість захисник наводить доводи про те, що у матеріалах справи відсутні документальне підтвердження правомірності зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , а тому всі послідуючі вимоги працівників поліції є незаконними.

Як видно із постанови, обґрунтовуючи висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд взяв до уваги протокол серії ААБ № 248969 від 18.02.2026 року, в якому зазначено, що 17.02.2026 року о 23:30 год. в Херсонській обл., с. Чорнобаївка по а/д М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, блокпост «Х-11» ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Vectra, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: стійкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей, нерозбірлива вимова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Deager alkotest6820 або від медичного огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол складено уповноваженою службовою особою, він містить відомості щодо особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дату, місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, зазначені ознаки алкогольного сп`яніння, відомості про відмову водія від огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестера та у медичному закладі, зазначені додатки до протоколу, що відповідає положенням ст. 255, 256 КУпАП.

Обставини, що зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення узгоджуються із обставинами, зафіксованими на доданих до протоколу відеозаписах з бодікамер поліцейських.

Із протоколу ААБ № 248971 від 18.02.2026 року, та протоколу серії ААБ № 248969 від 18.02.2026року , вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом по а/д М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, на блокпості «Х-11» був зупинений.

Положеннями ст. 35 Закону України « Про національну поліцію» визначено підстави для зупинки поліцейським транспортного засобу до яких відноситься порушення правил ПДР і прийняте уповноважений орган державної влади рішення про обмеження чи заборону руху.

Приписами п.6 ч.1ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та положеннями п.20 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1455 зазначено, що заходи з контролю в`їзду/виїзду на блокпостах включають тимчасове обмеження (заборону) руху транспортних засобів та осіб.

Отже твердження апеляційної скарги про те , що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 здійснено без визначених законом підстав спростовується наявними у справі доказами. Нормами КУпАП та зазначеними нормативно-правовими актами не передбачено складання окремого документу щодо підстав для зупинки транспортного засобу. Натомість час та місце зупинки транспортного засобу зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення .

Незгода з діями працівників поліції могла бути підставою для оскарження їх дій у визначеному законом порядку. Проте в матеріалах справи відсутні відомості про оскарження правомірності дій поліцейських щодо зупинки автомобіля .

За наведеного посилання апеляційної скарги на те, що вимоги поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння через зупинку без визначених законом підстав , спростовуються покладеним в основу постанови доказами.

Посилання захисника на позицію Верховного суду у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17 не є релевантними за обставинами справи щодо ОСОБА_1 .

За приписами п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до приписів ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.п. 2, 3 розділу І, п.1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

За приписами п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17грудня 2008 року №1103 зі змінами у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

У випадку відмови від проходження огляду на місці зупинки автомобіля, яка зафіксована на технічні засоби відеозапису , та після відмови особи від огляду на стан сп`яніння у медичному закладі уповноважена службова особа має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за ч.1ст. 130 КУпАП.

З апеляційної скарги вбачається, що наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, перелічених у протоколі про адміністративне правопорушення, захисником не спростовується.

Зазначені у протоколі ознаки алкогольного сп`яніння, що виявлені у ОСОБА_1 відповідають ознакам алкогольного сп`яніння, зазначеним у п. 3 розділу І Інструкції.

Протоколом про адміністративне правопорушення та відеозаписом доданого до нього підтверджується, що після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, поліцейський запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, від чого він відмовився, після чого запропонував пройти огляд у медичному закладі, натомість ОСОБА_1 висловився про те, що і у медичному закладі не буде «продувати » Драгер.

Згідно п. 2, 8 розділу ІІІ Інструкції огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я , який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством, а у разі позитивного результату тесту проводиться лабораторна діагностика з метою уточнення наявних речовин.

Згідно з встановленим Інструкцією порядком, проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння є цілісною та послідовною сукупністю обстежень та досліджень , особа, яка підлягає огляду не має законодавчо визначених підстав на власний розсуд визначати, послідовність та вибірковість проведених досліджень.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу та у медичному закладі , тим самим він порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Спростовуючи висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисник посилається положення п. 8 розділу ІІ Інструкції та вказує , що проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я і лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.

Такі доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на положеннях ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, якими не передбачено такий порядок пред`явлення вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, про який зазначає захисник.

У пункті 8 розділу ІІ Інструкції, на який посилається захисник, зазначено, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. Тобто цією нормою передбачено форма направлення , а не порядок його вручення.

Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. За відсутності згоди водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння примусове доставлення водія до медичного закладу не передбачене.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд постановив оскаржуване рішення без оцінки усіх доказів про справі є необґрунтованими.

Суд належним чином проаналізував та оцінив докази , на які послався у постанові, як то передбачено ст. 252, 280 КУпАП.

Посилання захисника на судову практику судів апеляційної інстанцій в інших справах, як на підставу для скасування постанови , є неприйнятними, оскільки нормами КУпАП та Закону України " Про судоустрій та статус суддів " не передбачено, що рішення судів першої чи апеляційної інстанцій у інших справах щодо інших осіб мають бути враховані апеляційним судом при розгляді справи .

Посилання захисника , як на підставу для скасування постанови, на порушення права ОСОБА_1 на захист, оскільки справу було розглянуто без його участі апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП є правом особи.

Статтею 268 КУпАП не передбачено , що розгляд справи за ст. 130 КУпАП здійснюється лише з обов`язковою участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 повідомлявся за місцем проживання, вказаним у протоколі поштовим повідомленням, та повідомленням про судові засідання на 16.03.2026, 06.04.2026, 20.04.2026 року, 07.05.2026 року шляхом направлення смс-повідомлення, а також розміщенням оголошення на сайті Херсонського міського суду. Отже судом було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 про дату, час судового розгляду, розгляд справи неодноразово відкладався для надання можливості йому прийняти участь у розгляді справи.

Заяви про відкладення розгляду справи з наведенням поважності причини неявки , як видно, ОСОБА_1 не подавав до суду.

У матеріалах справи наявна заява адвоката Тихоші С.М. від 07.05.2026 року , з якої вбачається, що захисник просить надати йому на ознайомлення матеріали справи та відкласти судове засідання судове засідання, до якої додано угоду про надання юридичної допомоги ОСОБА_1 у адміністративній справі № 766/2047/26 у суді першої та апеляційної інстанції, що підтверджує той факт , що ОСОБА_1 був повідомлений про дату час розгляд справи в суді. Зі змісту постанови вбачається , що адвокат Тихоша С.М. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Отже ОСОБА_1 на власний розсуд розпорядився своїм процесуальним правом на участь в судовому розгляді в суді першої інстанції.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, відсутність вимог обов`язкової участі особи, щодо якої розглядається протокол за даною категорією справ, ненадання доказів поважності причин неявки в судове засідання, апеляційний суд вважає, що розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 за наведених вище обставин не можна визнати безумовною підставою для скасування постанови, ці обставини не є такими, що в даному випадку перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Апеляційним судом також неодноразово відкладався розгляд справи задля реалізації права ОСОБА_1 прийняти участь в апеляційному розгляді, проте таким правом ОСОБА_1 не скористався.

Враховуючи викладене , апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду щодо ОСОБА_1 з підстав, зазначених в апеляційній скарзі скасуванню не підлягає, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Тихоші С.М. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 07 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Копію постанови направити учасникам справи у порядку ст. 295 КПК.

Суддя О.В. Калініна