Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №159/2006/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/2006/26

Провадження № 1-кп/159/455/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора — ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

вивчивши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026030550000215 від 25.03.2026, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Озерне Ковельського району Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24 березня 2026 року о 15 год 51 хв, перебуваючи за кермом трактора марки «МТЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по грунтовій дорозі в с. Поворськ Ковельського району Волинської області, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», був зупинений працівниками поліції. Тоді ж, під час перевірки документів працівниками поліції ОСОБА_4 , виконуючи їх законну вимогу щодо пред`явлення документів на транспортний засіб та посвідчення водія, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використав шляхом пред`явлення та надання для перевірки працівникам поліції завідомо для нього підроблений офіційний документ - посвідчення тракториста машиніста, в яке внесено завідомо неправдиві відомості щодо серії та номеру документу — AT Ne 0013796, органу видачі - ГУ Держпродспоживслужби у Київській області, наявності у ОСОБА_4 права керування машинами категорії A1, A2, ВІ, В2, B3, С, D1, D2, E1, Е2, БІ, F2, G1, G2, Н, із його анкетними даними та фотокарткою.

Отже, у вказаних діях ОСОБА_4 міститься склад кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, який полягає у використанні завідомо підробленого документа.

Обвинувачений у судовому засіданні пояснив, що у січні 2021 року знайшов у мережі Інтернет вебсайт, який пропонував послуги з виготовлення посвідчень водія. Зв`язавшись із невідомою особою, він домовився про виготовлення документа, для чого надіслав дві свої фотографії та копію ідентифікаційної картки. За виготовлення підробленого посвідчення обвинувачений перерахував на вказану йому банківську картку грошові кошти у сумі близько 7000 гривень. Готовий документ він отримав поштовим зв`язком у січні 2021 року.

Обвинувачений підтвердив, що має посвідчення водія категорії «А», видане у 1996 році, однак йому було необхідне посвідчення з відповідною категорією для керування комбайном, щоб перевозити зерно. Оскільки особа, яка виготовляла документ, повідомила, що вартість послуги не залежить від кількості зазначених категорій, обвинувачений погодився на відкриття майже всіх можливих категорій (зокрема А1, А2, В1, В2, В3, С, D1). Обвинувачений визнав, що навчання для отримання цих категорій не проходив і відповідних іспитів не складав. Отримане підроблене посвідчення він систематично використовував під час керування транспортними засобами.

24 березня 2026 року, під час поїздки на город, обвинуваченого було зупинено працівниками поліції у с. Поворськ, де під час перевірки було виявлено вказаний підроблений документ. Свою вину у використанні підробленого посвідчення водія обвинувачений визнає повністю. Він зазначає, що усвідомлює протиправність своїх дій та їхні наслідки, і зобов`язується в майбутньому отримувати офіційні документи виключно у визначеному законом порядку.

Також обвинувачений повідомив, що він здійснює постійний догляд за своєю донькою з інвалідністю, яка не може самостійно пересуватися та розмовляти, у зв`язку з чим потребує постійного стороннього нагляду, а також має на самостійному утриманні двох неповнолітніх діте, оскльіки його доружина померла.

Визнав вину, шкодує про вчинене, зробив для себе відповідні висновки про недопустимість подібної поведінки в майбутньому, готовий понести покарання за вчинене.

Зважаючи на те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і суд встановив, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які просили розглядати кримінальне провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

З урахуванням зміненого прокурором обвинувального акту, суд роз`яснив обвинуваченому право заявити клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за ч.3 ст.358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст.49 КК України, однак обвинувачений такого клопотання не заявив, згоду на застосування положень ст.49 КК України суду не надав, просив продовжити розгляд справи.

З урахуванням наведеного, вивчивши обвинувальний акт, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, та стосуються речових доказів і процесуальних витрат, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченогоч.4 ст.358 КК України, яке полягало у використанні завідомо підробленого документа (посвідчення водія), за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Діяння, які вчинив обвинувачений, відповідно до ст.12 КК України, є кримінальним проступком (ч. 4 ст. 358 КК України).

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, визнання вини.

Обставини які обтяжують покарання в обвинувальному акті не встановлені.

Також, обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд виходить із характеру діянь, обстановки, способу, місця і часу вчинення кримінального правопорушення, враховує форму та ступень його вини яка полягає в прямому умислі, мету і мотиви вчиненого; обставини, які характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення, а також, які безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, а також обставини, які характеризують поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, який повідомив всі відомі йому обставини вчинення кримінального правопорушення; враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, самостійно здійснює догляд за хворою дочкою, яка є особою з інвалідністю з дитинства, має на самостійному утриманні ще двох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставин, які б унеможливлювали понесення обвинуваченим покарання та застосування ст. 69 КК України суд не встановив.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 , слід призначити покарання за проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України – у виді штрафу у розмірі передбаченому санкцією статті.

На переконання суду таке покарання відповідатиме принципам законності, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде справедливим і співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не є надто суворим чи м`яким.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку встановленому ч.9 ст.100 КПК України.

Посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , видане на ім`я ОСОБА_4 , яке поміщено в сейф пакет 6124803 , а також DVD-R диск з одним відеозаписом з боді камери за 24.03.2026, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження — зберігати у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Арешт речових доказів, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30.03.2026 у справі №159/1860/26, необхідно скасувати.

На підставі ст.ст. 118, 124 КПК України з обвинуваченого необхідно стягнути процесуальні витрати в розмірі 3119,90 грн за проведення судової технічної експертизи документів (висновок експерта СЕ-19/103-26/4001-ДД від 30.03.2026).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 334, 368, 370, 374, 376, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 (шістсот вісімдесят) гривень.

Речові докази у справі: посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , видане на ім`я ОСОБА_4 , яке поміщено в сейф пакет 6124803 , а також DVD-R диск з одним відеозаписом з боді камери за 24.03.2026, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження — зберігати у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Скасувати арешт речових доказів, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від від 30.03.2026 у справі №159/1860/26.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 3119,90 грн за проведення судової технічної експертизи документів.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1