Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №758/16079/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м.Суми

Справа №758/16079/24

Номер провадження 22-ц/816/362/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Сізова Д. В. , Щербаченко М. В.

з участю секретаря судового засідання – Кияненко Н.М.,

у присутності:

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Яреська Тараса Віталійовича,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом Яреськом Тарасом Віталійовичем, на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2025 року у складі судді Євлах О.О.,

в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту – ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 09 січня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір №11465-01/2024.

20 червня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20062024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема і до відповідача за договором №11465-01/2024 в сумі 40000 грн, з яких: 10000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 30000 грн – сума заборгованості за відсотками.

16 січня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір №22063-01/2024. 20 червня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 20062024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема і до відповідача за договором №22063-01/2024 в сумі 13200 грн, з яких 3300 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 9900 грн – сума заборгованості за відсотками.

14 січня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір №19355-01/2024. 24 травня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 24052024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема і до відповідача за договором №19355-01/2024 в сумі 20000 грн, з яких 5000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 15000 грн – сума заборгованості за відсотками.

06 червня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №79966423. 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема і до відповідача за договором №79966423 в сумі 12988 грн, з яких 4000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 996 грн – сума заборгованості за відсотками, 7992 грн – сума заборгованості за пенею.

28 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №934776. 14 червня 2021 року між «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема і до відповідача за договором №934776 в сумі 3718 грн, з яких 1100 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 2618 грн – сума заборгованості за відсотками.

23 січня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 20680-01/2024 в електронній формі. 29 липня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29072024, відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕС ГРУП» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема і до відповідача за договором № 20680-01/2024 в сумі 13650 грн, з яких 3900 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 9750 грн – сума заборгованості за відсотками.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань за вказаними кредитними договорами ні перед первісними кредиторами, ні перед позивачем, станом на час звернення до суду з позовом, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 103556 грн та судові витрати.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2025 року позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 103556 грн, а також судовий збір у розмірі 3028 грн.

Не погоджуючись з указаним рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав через свого представника апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити вимоги позивача, стягнувши з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 23238,01 грн.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що у позивача відсутнє право вимоги за договором № 934776 від 28 жовтня 2021 року та договором №79966423 від 06 червня 2024 року. Звертаючись до суду позивач зазначив, право вимоги за цими договорами у нього виникло на підставі договору факторингу, укладеного 14 червня 2021 року, тобто до укладення відповідачем зазначених кредитних договорів.

При цьому суд першої інстанції не врахував, що договір факторингу від 14 червня 2021 року не передбачає передачі прав за майбутніми вимогами, які не існували на дату укладання договору.

Також заявник вказує на неправомірність нарахувань за вказаними кредитними договорами після закінчення строку кредитування, що є незаконним та суперечить сталій судовій практиці.

Договором № 934776 від 28 жовтня 2021 року сторони визначили, що строк позики становить 30 днів , базова процентна ставка – 2% на день, при цьому договір не передбачає жодних умов його пролонгації. Заявник переконаний, що право нараховувати відсотки за користування кредитом позикодавець мав виключно в межах строку кредитування. Проте первісний кредитор продовжив незаконно нараховувати відсотки до 24 лютого 2022 року.

Вказує на незаконність нарахувань за договором №79966423 від 06 червня 2024 року, відповідно до умов якого сторони визначили суму позики – 4000 грн, строк позики – 30 днів, процентна ставка – 0,83% на день. Умов щодо пролонгації договір також не містить.

Тобто заборгованість за цим договором складається із тіла позики та відсотків, нарахованих протягом строку позики.

Проте суд першої інстанції не врахував, що первісний кредитор, діючи всупереч вимогам п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України після закінчення строку кредитування за указаним договором почав нараховувати пеню, що прямо заборонено чинним законодавством.

Також, посилаючись на вимоги частини 5 статті 8, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» заявник звертає увагу на нікчемність пунктів договорів в частині розміру денної процентної ставки, що перевищує 1% в день.

На думку апелянта за договорами №20680-01/2024, №11465-01/2024, №19355-01/2024, №22063-01/2024, у яких розмір відсоткової ставки на день визначений 2,5% на день, до стягнення підлягають відсотки за користування кредитними коштами на рівні облікової ставки Національного банку України.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначило, що рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, а подану апеляційну скаргу безпідставною, тому просить відмовити у її задоволенні, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта , який підтримав доводи апеляційної скарги , вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи:

09 січня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11465-01/2024 в електронній формі ( а.с.13-16).

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10000 грн строком на 120 днів, оплатою за користування кредитними коштами у розмірі 2,5 % на день. Дата погашення кредиту – 07 травня 2024 року (а.с. 13)

Станом на 31 жовтня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за договором №11465-01/2024 від 09 січня 2024 року складає 40000 грн, з яких 10000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 30000 грн – сума заборгованості за відсотками (а.с.19, 172-175).

16 січня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22063-01/2024 в електронній формі (а.с.20-23).

Відповідно до умов договору позичальник отримав кредит у розмірі 3300 грн на 120 днів, оплатою за користування кредитними коштами у розмірі 2,5 % на день. Дата погашення кредиту – 14 травня 2024 року (а.с 20).

Станом на 31 жовтня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №22063-01/2024 від 16 січня 2024 року складає 13200 грн, з яких 3300 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 9900 грн – сума заборгованості за відсотками (а.с.26,183-186).

20 червня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ « Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20062024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 20 червня 2024 року до договору факторингу, ТОВ «ФК ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №11465-01/2024 від 09 січня 2024 року в сумі 40000 грн, з яких 10000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 30000 грн – сума заборгованості за відсотками, та за договором №22063-01/2024 від 16 січня 2024 року складає 13200 грн, з яких 3300 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 9900 грн – сума заборгованості за відсотками (а.с.27-33).

Згідно Платіжної інструкції №21517 від 26 червня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №20062024 (а.с.228).

14 січня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №19355-01/2024 в електронній формі (а.с. 34-37).

Відповідно до умов договору позичальник отримав кредит у розмірі 5000 грн на 120 днів, оплатою за користування кредитними коштами у розмірі 2,5 % на день. Дата погашення кредиту – 12 травня 2024 року (а.с 34).

24 травня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24052024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №19355-01/2024 в сумі 20000 грн, з яких 5000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 15000 грн – сума заборгованості за відсотками (а.с. 40-46, 47) .

Згідно Платіжної інструкції №21383 від 30 травня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «Аванс Кредит» оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №24052024 (а.с.232).

06 червня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №79966423 в електронній формі, відповідно до умов якого позичальник отримав 4000 грн строком на 30 днів, дата повернення позики – 05 липня 2024 року, денна процентна ставка за користування коштами – 0,83% (а.с. 51-54, 178-180).

Згідно інформаційної довідки від ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 11 листопада 2024 року, 06 червня 2024 року перераховано кошти за кредитним договором на картку НОМЕР_1 ОСОБА_1 в сумі 4000 грн (а.с.223) .

14 червня 2021 року між «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 79966423 в сумі 12988 грн, з яких 4000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 996 грн – сума заборгованості за відсотками, 7992 грн – сума заборгованості за пенею (а.с. 55-62, 63-64, 216-221).

Згідно Платіжної інструкції №508 від 31 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» плату за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди №42 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с.237) .

28 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №934776 в електронній формі, відповідно до умов якого позичальник отримав 1100 грн строком на 30 днів, дата повернення позики – 27 листопада 2021 року, процентна ставка за перший день користування позикою – 29,71%, знижена процентна ставка з другого дня користування – 0,01% (а.с.66) .

Згідно інформаційної довідки від ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 03 березня 2025 року,28 жовтня 2021 року перераховано кошти за кредитним договором на картку НОМЕР_1 ОСОБА_1 в сумі 1100 грн (а.с.214) .

14 червня 2021 року між «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема і до ОСОБА_1 за договором позики № 934776 в сумі 3718 грн, з яких 1100 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 2618 грн – сума заборгованості за відсотками (а.с. 67-75, 76, 189-212).

Згідно Платіжної інструкції №20777 від 31.01.2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» плату за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди №16 до договору №14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с.241).

23 січня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 20680-01/2024 у електронній формі відповідно до умов якого позичальник отримав 3900 грн строком на 100 днів, дата повернення позики – 01 травня 2024 року, денна процентна ставка за користування коштами – 2,5% (а.с.85-88, 89-90) .

Станом на 31 жовтня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за договором №20680-01/2024 становить 13650 грн, з яких 3900 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 9750 грн – сума заборгованості за відсотками (а.с. 97, 164-169) .

29 липня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕС ГРУП» та ТОВ « Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 29072024, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕС ГРУП» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає ТОВ «СТАР ФАЙНЕС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема і до відповідача в сумі 13650 грн, з яких 3900 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 9750 грн – сума заборгованості за відсотками (а.с. 91-96) .

Згідно Платіжної інструкції №383 від 31 липня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» плату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу від 29 липня 2024 року (а.с.245).

Станом на 28 жовтня 2021 року у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відкриті рахунки на ім`я ОСОБА_1 - банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 (а.с.263-264).

Станом на 23 січня 2024 року у АТ КБ «Приватбанк» наявні карткові рахунки відкриті у банку на ОСОБА_1 : НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ( а.с. 267-269).

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не були виконані зобов`язання за кредитними договорами, укладеними з ТОВ «Аванс кредит», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», право вимоги за якими у подальшому було набуто позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договорами факторингу, у зв`язку з чим заборгованість, що виникла підлягає стягненню на користь позивача у повному розмірі.

Колегія суддів не може погодитися з рішенням суду в повній мірі з наступних підстав.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За приписами частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У справі, яка переглядається, установлено, що договори про надання фінансового кредиту №11465-01/2024 від 09 січня 2024 року, №22063-01/2024 від 16 січня 2024 року, № 119355-02/2024 від 14 січня 2024 року, договір позики № 79966423 від 06 червня 2024 року, договір позики №934776 від 28 жовтня 2021 року, договір фінансового кредиту № 20680-01/2024 від 23 січня 2024 року, укладені в електронній формі, зі сторони відповідача ОСОБА_1 підписані одноразовими ідентифікаторами, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідач не заперечує факту укладання зазначених договорів та не заперечує отримання ним коштів за указаними договорами.

ОСОБА_1 також не спростував доводи позивача про невиконання ним зобов`язань за указаними договорами.

Колегія суддів вважає непереконливими доводи апеляційної скарги в частині не надання доказів набуття позивачем права вимоги за договорами №934776, №79966423, з наступних підстав.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Позивачем на підтвердження набуття права вимоги до відповідача за договорами №934776, №79966423, надано договір факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, умовами яких передбачено, що перехід від клієнта ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до фактора ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги заборгованості до боржника відбувається з моменту підписання сторонами акту прийому – передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (а.с. 56, 68).

Долучені до матеріалів справи реєстри боржників та акти прийому-передачі реєстрів боржника є належними та допустимими доказами переходу від первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги до відповідача за кредитними договорами.

На час складання та підписання ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» реєстру боржників №36 від 28 жовтня 2024, акту прийому-передачі реєстру боржників від 28 жовтня 2024 року, реєстру боржників №15 від 25 січня 2024 року, акту прийому-передачі реєстру боржників від 25 січня 2024 року, до яких включена заборгованість ОСОБА_1 відповідно за договором №79966423 від 06 червня 2024 року в сумі 12988 грн та за договором №934776 від 28 жовтня 2021 року в сумі 3718 грн, договір факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, з урахуванням додаткової угоди №42 та додаткової угоди №16, були чинними.

Відтак твердження апелянта про відсутність права вимоги у позивача за договорами №934776, №79966423 спростовуються матеріалами справи.

При цьому заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо безпідставності нарахування ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відсотків користування ОСОБА_1 позикою за договором № 934776 від 28 жовтня 2021 року поза межами строку.

Відповідно до положень статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до положень частини1 статі 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 28 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі договір позики № 934776.

За цим договором позикодавець зобов`язався передати ОСОБА_1 у власність грошові кошти у розмірі 1100 грн на погоджений умовами договору строк – 30 днів шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кошти у день закінчення строку позики або достроково та сплатити плату ( проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 4 договору проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок позики.

Відповідно до п.п. 2.3. договору базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики фіксована – 2%, процентна ставка за перший день користування позикою - 29,71%, знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики – 0,01%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день – 2,7 %, пеня – 2,7% на день (не застосовується у період карантину).

Відповідно до п. 5 договору знижена процентна ставка з другого дня користування позикою встановлюється позичальнику відповідно до умов акції «Економ». У разі порушення позичальником умов зазначеної акції, нараховані згідно умов договору проценти за зниженою процентною ставкою підлягають перерахуванню до базової процентної ставки, розмір якої зазначається в п.п. 2.3. п.2 договору.

Відповідно до п. 6.2. Позичальник до моменту підписання цього договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою мобільного додатку «ClickCredit», що розміщений на сайті http: clickcredit.com.ua, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) йому зрозумілі.

Згідно з п. 17 договору, якщо сума позики, зазначена в п.п. 2.1. п.2 договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п.2 договору за кожний день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування».

За п. 18 договору, якщо сума позики, зазначена в п.п. 2.1. п.2 договору, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк нараховується процентна ставка за понадстрокове користування позикою у розмірі, визначеному п. 2 договору за кожен день такого користування.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» розмір мінімальної заробітної плати на місяць з 1 січня - 6000 гривень, з 1 грудня - 6500 гривень.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що після закінчення строку позики позичальник не повернув товариству суму позики та відсотки за користування коштами. За перший день користування відповідно до умов договору позичальнику нараховані проценти за ставкою 29,71% у розмірі 326,81 грн, у період з 29 жовтня 2021 рок по 26 листопада 2021 року щоденно нараховувалися проценти за користування позикою за зниженою процентною ставкою – 0,01%, що становить 0,11 грн на день.

На дату закінчення строку надання позики розмір заборгованості за відсотками становив 330 грн (а.с. 190-191).

Позичальник своїх зобов`язань за договором не виконав, суму позики та відсотки за користування нею не повернув.

Зі змісту розрахунку заборгованості також вбачається, що після завершення строку користування позикою позикодавець продовжив нараховувати відсотки по 24 лютого 2022 року за ставкою 2 % на день.

Водночас дослідивши зміст укладеного сторонами договору, апеляційний суд не встановив підстав нарахування відсотків поза межами строку кредитування. З наданого позивачем договору позики встановлено, що на випадок понадстрокового користування сумою позики, яка не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сторони узгодили нарахування пені за кожен день такого користування у розмірі 2,7%, зауваживши, що такий розмір пені не застосовується у період карантину. Тобто нарахування пені за понадстрокове користування сумою позики виключається умовами договору.

Враховуючи, що договір не містить жодних умов його пролонгації, сума позики не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, тобто пункт 18 договору про нарахування позикодавцем відсотків у розмірі 2% на день після спливу строку надання позики застосуванню не підлягає, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність нарахування позикодавцем відсотків у зазначеному розмірі після закінчення строку позики.

Відтак вимоги позивача в частині стягнення відсотків за користування позикою у період з 28 листопада 2021 рок по 24 лютого 2022 року задоволенню не підлягають, тому рішення суду першої інстанції в цій частині необхідно змінити, зазначивши про стягнення заборгованості за договором позики № 934776 від 28 жовтня 2021 року у розмірі 1430 грн, з яких: 1100 грн – сума позики, 330 грн – відсотки за користування коштами протягом встановленого договором строку.

Крім того, звертаючись з вимогами про стягнення заборгованості за договором позики №79966423 від 06 червня 2024 року в сумі 12988 грн, окрім заборгованості за позикою у розмірі 4000 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 996 грн, просив стягнути 7992 грн заборгованості за пенею.

Суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача, проте не врахував вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит ( позику) банком або іншим кредитодавцем ( позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця ( позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем ( позикодавцем).

Відтак, нарахована у період воєнного стану пеня за невиконання зобов`язань у розмірі 7992 грн за договором позики №79966423 від 06 червня 2024 року стягненню не підлягає.

Також напереконання колегії суддів, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення в частині стягнення відсотків за кредитними договорами не застосував положення ч. 5 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ (який набрав чинності 24 грудня 2023 року) внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та статтю 8 цього Закону доповнено частиною п`ятою.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Частиною 4 ст. 42 Конституції України визначено, що участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.

Встановлено, що у договорах про надання фінансового кредиту №11465-01/2024 від 09 січня 2024 року, №22063-01/2024 від 16 січня 2024 року, № 119355-02/2024 від 14 січня 2024 року, договорі фінансового кредиту № 20680-01/2024 від 23 січня 2024 року передбачено сплату процентів за користування кредитними коштами в розмірі 2,5% в день, що суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» і набрання ними чинності, установлення в умовах кредитних договорів умов, які передбачають денну процентну ставку вище 1% на день, суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки максимальний розмір денної процентної ставки, не може перевищувати 1% відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Вказаний Закон прийнятий 22 листопада 2023 року та набрав чинності 24 грудня 2023 року, а зазначені договори укладені після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням встановленого, колегія суддів вважає, що відсоткова ставка, встановлена цими договорами, не відповідає умовам чинного законодавства.

Отже, в межах заявлених позовних вимог, відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування», заборгованість відповідача за нарахованими відсотками

за договором про надання фінансового кредиту №11465-01/2024 від 09 січня 2024 року становить 12000 грн (10000 грн х 1% х 120 днів ),

за договором про надання фінансового кредиту №22063-01/2024 від 16 січня 2024 року 3960 грн (3300 грн х 1% х 120 днів ),

за договором про надання фінансового кредиту № 19355-02/2024 від 14 січня 2024 року 6000 грн (5000 грн х 1% х 120 днів ),

за договором фінансового кредиту № 20680-01/2024 від 23 січня 2024 року 3900 грн (3900 грн х 1% х 100 днів ), які і підлягають стягненню на користь позивача.

Таким чином, на підставі п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду слід змінити в частині присудженого до стягнення розміру заборгованості за кредитними договорами, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість

за договором про надання фінансового кредиту № 11465-01/24 від 09.01.24 р. у розмірі 22000 грн, з яких: 10000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 12000 грн – заборгованість за відсотками;

за договором про надання фінансового кредиту №22063-01/2024 від 16.01.24 р. у розмірі 7260 грн, з яких: 3300 грн – тіло кредиту, 3960 грн – заборгованість за відсотками;

за про надання фінансового кредиту № 19355-01/2024 від 14.01.24 р. в розмірі 11000 грн, з яких: 5000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 6000 грн – заборгованість за відсотками;

за договором позики № 79966423 від 06.06.24 р. у розмірі 4996 грн, з яких: 4000 грн – тіло позики, 996 грн – заборгованість за відсотками;

за договором позики № 934776 від 28.10.21 р. у розмірі 1430 грн, з яких: 1100 грн – сума позики, 330 грн – відсотки за користування;

за договором про надання фінансового кредиту № 20680-01/2024 від 23.01.24 р. у розмірі 7800 грн, з яких : 3900 грн – тіло кредиту, 3900 грн – відсотки за користування кредитними коштами, а всього на загальну суму 54486 грн, а не у розмірі визначеному судом першої інстанції.

На підставі ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Пропорційно до частки задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1592,73 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Також, пропорційно до частки задоволених вимог апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 2220,10 грн судового збору за апеляційний перегляд рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом Яреськом Тарасом Віталійовичем, задовольнити частково.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2025 року змінити в частині присудженого до стягнення розміру заборгованості за договорами та в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами у розмірі 54486 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1592,73 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 2220,10 грн судового збору за апеляційний перегляд рішення суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: Д. В. Сізов

М. В. Щербаченко